Гриб зимовий, опеньок зимовий (Flammulina velutipes (Curtis) Singer; Collybia velutipes (Kurt. ex Fr.) Kumm.) — вид деревних їстівних грибів із роду Flammulina родини Marasmiaceae. Місцеві назви — вербівка, лубинка зимова, фламуліна.
| Гриб зимовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
Назва Редагувати
У Великій Британії його називають velvet shank.
Вид спочатку був описаний в Англії ботаніком Вільямом Кертісом у 1782 році як Agaricus velutipes. Рольф Зінгер перевів його в рід Flammulina в 1951 році.
Етимологія Редагувати
Родова латинська назва Flammulina вказує на подібність до Flammula[en], іншого роду грибів, а його назва, в свою чергу, латиною означає «вогник» і вказує на колір гриба. Видовий епітет velutipes утворений із латинських слів velutinus («укритий тонкими волосинками») і pes («нога») — йдеться про покриту волосинками основу ніжки гриба.
Класифікація Редагувати
До недавнього часу Flammulina velutipes вважався односпецифічним з азійським Flammulina filiformis, який культивували в їжу як «енокітаке» або «золотистий гриб», але свіжі дослідження свідчать про те що під іменем Flammulina velutipes можуть бути обєднані кілька видів.
На підставі досліджень морфологічних ознак та молекулярної філогенії на основі секвенування ДНК, Flammulina velutipes var. filiformis і Flammulina velutipes var. himalayana пропонуються як окремі види.
Будова Редагувати
Шапка 2-9(12) см у діаметрі, тонком'ясиста, опукло- або плоскорозпростерта, оранжево-руда, іржаво-жовта, жовтувато-, рудувато- або оранжувато-коричнювата, у центрі темніша, з тонким, світлішим краєм, гола, клейкувата, при підсиханні блискуча. Пластинки рідкі, білуваті, кремові або жовтуваті, при підсиханні рожевувато-жовтуваті. Спорова маса кремово-біла. Спори (7)8-9(10) × 3(4-6) мкм, гладенькі. Ніжка 3-10 × 0,5 — 1,5 см, здебільшого з довгим коренеподібним виростом, щільна, з віком порожня, міцна, коркувата, рудувато-темно-коричнева, донизу темніша, чорно-коричнева, вся волосисто-повстиста. М'якуш білий або жовтуватий, у ніжці внизу темніший, з слабким неприємним запахом, варений пахне приємно.
Поширення та середовище існування Редагувати
Зустрічається по всій Україні на пеньках та стовбурах листяних, зрідка хвойних дерев; групами; з осені до ранньої весни.
Використання Редагувати
Добрий їстівний гриб у молодому стані (їстівна лише шапка). Використовують свіжим та сушеним.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Smith A. H., Weber N. S. 111. Flammulina velutipes (Winter Mushroom) // The Mushroom Hunter's Field Guide. — University of Michigan Press, 1980. — P. 136. — ISBN 9780472856107.
- Мясников А. Этимология латинских названий. оригіналу за 04.03.2017. Процитовано 17.11.2017.
- Meuninck J. Enokitake. Flammulina velutipes (Curtis) Singer // Foraging Mushrooms Oregon: Finding, Identifying, and Preparing Edible Wild Mushrooms. — Rowman & Littlefield, 2017. — P. 118. — ISBN 9781493026708.
- fungiforthepeople.org — Enoki | Flammulina velutipes fuligocristata [ 17 листопада 2017 у Wayback Machine.], December 15, 2013
- Flammulina velutipes, Velvet Shank mushroom. www.first-nature.com. Процитовано 11 грудня 2022.
- Z.W. Ge, Kuan Zhao & Zhu L. Yang (2015). Species diversity of Flammulina in China: new varieties and a new record. Mycosystema 34 (4): 600. doi:10.13346/j.mycosystema.150080.
<ref> з назвою "Kern_1996", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Джерела Редагувати
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 112–113.
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |