Греде́скул Мико́ла Андрі́йович (нар. 20 квітня 1865, хутір Свячений Яр, Куп'янський повіт — пом. 1941) — український вчений-правознавець, кандидат природничих наук, магістр права, професор кафедри цивільного права та судочинства Харківського університету.
| Гредескул Микола Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 20 квітня 1865 Куп'янський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 8 вересня 1941 (76 років) |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | правник, політик, викладач університету |
| Alma mater | Харківський університет (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) |
| Галузь | правознавство |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] і член парламенту[d][…] |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат природничих наук |
| Членство | Харківське товариство грамотності |
| Автограф | |
Гредескул Микола Андрійович у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився 20 квітня 1865 року на хуторі Свячений Яр Куп'янського повіту Харківської губернії.
Після закінчення у 1887 році природничого відділення фізико-математичного факультету Харківського університету одержав диплом кандидата природничих наук. На початку трудового шляху вчителював, водночас вивчав юридичні науки. У 1894 році екстерном склав іспити за юридичний факультет Харківського університету. З 1894 року — приват-доцент, викладав курс цивільного процесу на кафедрі цивільного права та судочинства Харківського університету. З 1901 по 1906 роки — в. о. екстраординарного професора, а пізніше — ординарний професор кафедри цивільного права.
У 1900 році захистив магістерську дисертацію «Щодо вчення про здійснення права. Інтелектуальний процес, необхідний для здійснення права».
У 1902 році перебував у закордонному відрядженні, під час якого відвідав університети Відня, Женеви, Цюріха, Берна.
У 1902–1904 роках — член університетського суду. Був членом правління місцевих освітніх товариств. З 1902 року — голова юридичного товариства, створеного при Харківському університеті.
1906 — член Першої Державної думи Російської імперії від м. Харкова від кадетської партії. Згодом його погляди змістилися у правий бік і він перейшов до партії октябристів. Після закінчення Громадянської війни закликав співпрацювати з новою владою.
Помер Микола Андрійович Гредескул у 1941 році — загинув у більшовицькій катівні. Згідно іншим джерелам - помер у блокованому Ленінграді.
Наукова діяльність ред.
Основні напрями наукових досліджень — змагальна форма цивільного судочинства, реалізація цивільних прав, ціннісні аспекти права. Автор низки наукових праць, серед яких:
- «Щодо оцінки теорії змагального начала в цивільному процесі» (1898)
- «Творчі задачі в сучасному цивільному праві» (1901)
- «Щодо питання про засоби вивчення права» (1904)
- «Право та економіка» (1906)
- «Право і цінність його вивчення» (1907)
Основні роботи ред.
- К учению об осуществлении права. Интеллектуальный процесс, требующийся для осуществления права. — 1-е изд. — Харьков: Тип. А. Дарре, 1900. — 235 с.
- Социологическое изучение права, Санкт-Петербург, 1900, 13 с.
- Марксизм и идеализм. Харьков. 1905. 45 с. На темы дня: Две речи. Харьков. 1905.
- Современные вопросы права. Харьков: Изд. кн. маг. П. А. Брейтигама 1906 53 с. Право и экономика. СПб., 1906.
- Лекции по общей теории права. Санкт-Петербург, 1909, 317 стр.
- Террор и охрана. СПб., 1912. Роль интеллигенции в общественной жизни. Н. Новгород, 1913.
- Личность и общество. Екатеринослав, 1914.
- Россия и её народы: Великая Россия как программа разрешения национального вопроса в России. Петроград: Изд-во М. В. Попова, 1916, 79 стр.
- Происхождение и развитие общественной жизни. Том 1. «Биологические основы социологии. Коммунизм в биологии. Его роль, как фактора эволюции», Проф. Н. А. Гредескул. Ленинград: Изд-во «Сеятель» Е. В. Высоцкого, 1925.
- Россия прежде и теперь. М.-Л., 1926, 254 стр.
- Происхождение человека от обезьяны. Л., 1928.
- История материальной культуры. Л., 1930.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
Посилання ред.
- Гредескул [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 630. — ISBN 966-7492-00-X.
- Літопис випускників Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого [ 20 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Персоналістична енциклопедія права [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] Персональний сайт Славіка Бігуна
Література ред.
- Гредескул Микола Андрійович // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 72. — ISBN 978-966-937-233-8.