Гран-Канарія або Ґран-Канарія (ісп. Gran Canaria) — один із Канарських островів, третій за величиною (площа 1560 км²) в архіпелазі після Тенерифе та Фуертевентура. На 2012 рік населення острова становило 852 тисячі осіб, що робить Гран-Канарію другим серед Канарських островів за кількістю жителів. Столицею Гран-Канарії є місто Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, адміністративний центр однойменної провінції.
Гран-Канарія | |
---|---|
ісп. Gran Canaria | |
Карта | |
Географія | |
27°57′31″ пн. ш. 15°35′33″ зх. д. / 27.95861111113877939° пн. ш. 15.59250000002777803° зх. д.Координати: 27°57′31″ пн. ш. 15°35′33″ зх. д. / 27.95861111113877939° пн. ш. 15.59250000002777803° зх. д. | |
Місцерозташування | Атлантичний океан |
Акваторія | Атлантичний океан |
Група островів | Канарські острови |
Площа | 1560,1 км² |
Найвища точка | 1949 м |
Країна | |
Іспанія | |
(Адм. одиниця) | Лас-Пальмас |
Населення | 852225 (2012) |
Гран-Канарія Гран-Канарія (Африка) | |
Гран-Канарія Гран-Канарія (Канарські Острови) | |
Гран-Канарія у Вікісховищі |
Географія
Острів Гран-Канарія входить до складу Канарського архіпелагу та розташований на 210 км західніше південного узбережжя Марокко в Атлантичному океані. Сусідніми островами є Тенерифе на заході та Фуертевентура на сході. Гран-Канарія має округлу форму діаметром близько 50 км. Берегова лінія становить 236 км.
Як і всі Канарські острови, Гран-Канарія є островом вулканічного походження. Близько 80 % площі острова (1000 км²) утворилося в епоху Міоцену між 14 і 9 млн років тому. Другий цикл формування ландшафту (100 км²) припадає на період між 4,5 та 3,4 млн років тому, під час якого сформувалися основні гірські вершини. Останній період формування почався близько 2,8 млн років тому й триває досі. Останні виверження вулкана сталися близько 3500 років тому. Найвищою точкою є згаслий вулкан (1949 м) в центрі острова. Гора (1813 м) вважається одним із символів Гран-Канарія.
Завдяки географічному та кліматичному різноманіттю, а також багатству флори та фауни, Гран-Канарію також називають «континентом в мініатюрі». Острів поділяється на 14 зон з різним мікрокліматом. У центрі острова домінує гірський ландшафт, серед гір розташовані посушливі долини (Barrancos), що простяглися до самого узбережжя. Під час сильних дощів у них іноді утворюються потужні потоки води, тому в заселених областях рівнинні місцевості зазвичай зміцнюють дамбами.
Клімат
Гран-Канарія розташований в області пасатів, які проникають на північну півкулю з північного сходу. Вони затримуються гірськими хребтами й, підіймаючись, іноді призводять до опадів на північних схилах, найчастіше у формі туману. Цим обумовлений посушливий клімат на півдні острова та вологіший в північній частини. Посушливість південної частини також посилюється вітрами з боку Сахари. Ці вітри називають : вони несуть із собою пил з пустелі. Іноді вони спричиняють піщані бурі, що супроводжуються підвищенням температури повітря до 50 ° C.
Флора
В умовах постійного впливу пасатів на півночі острова переважають лаврові ліси з домінуючими , та . Також в північних регіонах ростуть та — один із символів архіпелагу. Через інтенсивну експлуатацію природних ресурсів площа лаврових лісів за останній час значно зменшилась. У високогірних областях переважають , що складаються переважно з .
Рослинність південної частини Гран-Канарія пристосована до сухого клімату. Розріджений рослинний покрив, характерний для напівпустелі, складається переважно з рослин родини молочайні (наприклад, ), а з також товстолистих представників роду синяк. є ендеміком острова Гран-Канарія.
Адміністративно-політичний устрій
Острів Гран-Канарія розділений на 21 муніципалітет:
- Муніципалітети острова Гран-Канарія
На 2011 рік на острові проживають 850 тисяч осіб. За чисельністю населення Гран-Канарія є на другому місці після Тенерифе. Столиця острова, Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, в якій проживають понад третина населення острова (383 тис. осіб, в агломерації понад 600 тис. осіб), є найбільшим містом архіпелагу та адміністративним центром однієї з двох провінцій Іспанії в складі автономного співтовариства Канарські острови — провінції Лас-Пальмас.
Як і на решті островів архіпелагу, головним органом правління є . За результатами виборів 2011 року (в голосуванні беруть участь жителі острова) кабільдо (консулом) Гран-Канарія є член Народної партії .
Історія
Доіспанської період
Археологічні знахідки свідчать, що Канарські острови були заселені не раніше 3000 років тому. Найдавніші знахідки належать приблизно до 800 року до н. е., але точна інформація відсутня.
Перша згадка про Канарські острови сягає I століття нашої ери. та Помпоній Мела назвали їх «островами тих, хто поспішає до щастя». Пліній посилається на описи мавретанського короля Юби II, що здійснив подорож до архіпелагу 40 року до н. е. У цьому ж тексті вперше зустрічається назва Канарія (ймовірно, назва острова Гран-Канарія). Пліній Старший вважає, що цю назву острову було дано через велику кількість крупних собак на острові. Два собаки були взяті Юбою на його батьківщину (територія сучасного Марокко), а потім потрапили на .
Автохтонне населення Канарських островів називають гуанчі, проте на кожному острові були власні назви племен. На Гран-Канарія проживали . Походження гуанчів точно не з'ясоване, найпопулярнішими є версії про спорідненість з берберами. Оскільки на Канарських островах відсутні залізні руди, гуанчі були змушені виготовляти знаряддя праці з каменю.
Ранньою столицею гуанчів був Агальдар (нині Гальдар). У доіспанський період місцеве населення Гран-Канарія поділялося на декілька груп, кожну з яких очолював ватажок. Один з вождів, , почав війну за своє верховенство, яка призвела до підпорядкування йому дрібніших груп, і проголосив себе правителем Гран-Канарія. Його син зміцнив за собою позиції єдиного правителя острова. Після його смерті острів було поділено між його синами на два — Агальдар та Тельде, — які проіснували до часу завоювання Канарського архіпелагу іспанцями.
Завоювання островів іспанцями
Генуезець Ланцеротто Малочелло, що дав ім'я острову Лансароте, вважається першовідкривачем Канарських островів. Але перший офіційний документ, що підтверджує факт португальської експедиції на острови, датовано 1341 роком. Булла Папи Римського Климента VI від 7 листопада 1351 року закликає до утворення в Тельде з метою звернути місцеве населення в християнство. При цьому була зроблена спроба мирного звернення за допомогою торговців з Майорки, зацікавлених також у ділових контактах з Канар. 1393 року севільская флотилія, що пробудила інтерес Іспанії до товарів з Канар, в тому числі, до работоргівлі, напала на архіпелаг. У зв'язку з цим спроба звернення в християнство на Гран-Канарія провалилася, оскільки корінне населення не змогло більш розрізняти мирних майорканських переселенців та севільських завойовників та зробило протистояння всім чужинцям.
Завоювання Канарських островів іспанцями почалося 1402 року. Жителі Гран-Канарія успішно протистояли завойовникам до 24 червня 1478 року, коли на північно-східному березі острова висадилася величезна іспанська ескадра під проводом . Гуанчі були розгромлені та віддали північно-східну частина острова в руки завойовників. Новою столицею Гран-Канарія стало місто Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія. Поступово острів був повністю захоплений Кастильською короною. Останній гуанартеме Агальдара був захоплений у полон . Тенесор був відправлений в Іспанію, де був хрещений під новим ім'ям Фернандо Гуанартеме, і по поверненню на Гран-Канарію став надійним союзником іспанців. Корінне населення остаточно здалося 1483 року.
Культура гуанчей була практично втрачена через великих людських втрат, через заборону на неї після завоювання, але й почасти через те, що більшість Канарія з великим інтересом поставився до іспанської культури.
Міграція населення
Кількість переселенців на Канарських островах у період іспанського завоювання виявилася доволі великою в порівнянні з місцевим населенням. Проте острови були все-таки слабо заселені, оскільки Америка здавалася привабливішою. До початку XVI століття на Гран-Канарія проживали менше трьох тисяч осіб. Через активне поширення плантацій цукрової тростини на острові розпочався наплив переселенців з Піренейського півострова та завезення рабів з Африки. До середини XVI століття населення Гран-Канарія зросло до 8000. Проте до кінця XVI — початку XVII століття чисельність населення впала до 6000 через напади піратів у 1590-х роки, епідемії, мізерні врожаї, а також відтік населення після закінчення цукрового буму.
У кінці XVII століття на Гран-Канарія проживали вже близько 22 000 чоловік. Причиною стрімкого зростання стало переведення економіки на виноробство, орієнтоване переважно на експорт. Зростання населення продовжилося й у XVIII столітті. Водночас багато канарців емігрувало до Америки. Іммігрантів з Канарських островів, що оселилися в районі Луїзіани, Куби, Пуерто-Рико та Венесуели, прозвали («острів'яни»). Канарська культура чинила більший вплив на латиноамериканські країни, проте й на Канарах закріпилися чимало елементів південноамериканської культури.
Історія з XIX століття до наших днів
1852 року королева Ізабелла II оголосила Канарські острови , що посприяло новому економічному зростанню.
1821 року архіпелаг був оголошений іспанською провінцією зі столицею в Санта-Крус-де-Тенерифе. Проте Лас-Пальмас також боровся за звання столиці, внаслідок чого з 1840 по 1873 рік відбувся поділ архіпелагу на західну та східну частину. 1912 року було прийнято , за яким кожний з островів отримав свій власний уряд — . 1927 року Канарські острови були поділені на дві провінції Санта-Крус-де-Тенерифе та Лас-Пальмас з однойменними столицями. З 1982 року Канарські острови є одним з 17 автономних співтовариств Іспанії з двома столицями Санта-Крус-де-Тенерифе та Лас-Пальмас. При цьому голова переїжджає кожні чотири роки.
Демографія
На Гран-Канарія проживає 40 % від загального населення Канарських островів. На 2012 рік на острові мешкали 852 225 осіб, з них 49,8 % чоловіків та 50,2 % жінок. Велика частина населення зосереджена в столиці (383 тис. чол) та прилеглих муніципалітетах.
Вікова структура:
- до 14 років — 14,97 %
- 15 до 64 років — 70,58 %
- більше 65 років — 13,55 %
Частка іноземного населення становить 9,2 % (78 068 осіб). При цьому на першому місці знаходяться іммігранти з Німеччини (більше 9 тис.), це переважно заможні пенсіонери, які переїжджають у країну з теплішим кліматом. За ними слідують вихідці з Марокко, Колумбії, Великої Британії, Італії, Норвегії та Аргентини.
2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
755 489 | 771 333 | 789 908 | 790 360 | 802 247 | 807 049 | 815 379 | 829 597 | 838 397 | 845 676 | 850 391 | 852 225 | 853 144 | 855 134 |
Економіка
Головними економічними галузями на Гран-Канарія є туризм та сільське господарство. Розвиток туризму сприяв зростанню будівельного сектора. Аграрний сектор в останні роки втрачає колишнє значення. На острові також існують нечисленні підприємства легкої промисловості та підприємства з виробництва цементу та харчових продуктів. Комерційна діяльність зосереджена також навколо порту в Лас-Пальмасі. Він є найбільшим на острові та одним з найбільших в Іспанії. Пасажирообіг у 2011 році становив 800 тис. осіб, а вантажообіг — 17,3 млн тонн.
Туризм
Головною економічною галуззю на Гран-Канарія є туризм. У зв'язку з м'яким кліматом острів цілий рік привертає туристів, переважно з країн Північної Європи. Більшість туристів надає перевагу пляжному відпочинкові, але в останні роки з'явилася тенденція до переходу до активніших видів відпочинку: сільський туризм, гольф-туризм (на острові знаходяться 8 клубів для гри в гольф), заняття водними видами спорту, , велосипедний туризм. Загальна кількість туристів за рік становить 2,2 млн осіб.
Крім столиці, основними туристичними районами є курорти в південній частині острова. («Пляж англійців») з природним пляжем завдовжки 2700 м, Маспаломас з природними заповідниками в найпівденнішій точці острова та , що розташовані східніше Плайя-дель-Інглес та утворюють найбільший туристичний центр Іспанії. Також популярні пляжі , , . Загальна протяжність пляжів на Гран-Канарія становить 60 км. Гран-Канарія є також улюбленим місцем відпочинку сексуальних меншин.
Аграрний сектор
Сільське господарство також є одним з найважливіших джерел доходу на Гран-Канарія. Під сільськогосподарські потреби віддано близько 25 тис. гектарів землі, з них понад 11 тис. га використовуються як пасовища. На експорт вирощують насамперед банани та томати. Бананові плантації знаходяться переважно на півночі острова, натомість томати ростуть в південній частині Гран-Канарія. У середній частини острова також вирощують зернові культури, бобові та картоплю, але найчастіше ці продукти призначені для споживання населенням та гостями острова.
Транспорт
Повітряний транспорт
Єдиним аеропортом острова є аеропорт Гран-Канарія на східному узбережжі за 20 км від Лас-Пальмас. за пасажиропотоком (10,5 млн осіб) є найбільшим на Канарських островах, і п'ятим в Іспанії. В аеропорту також розташовується база ВПС Іспанії.
Автомобільний транспорт
Автодорожня мережа, що з'єднує центр острова з узбережжям, столицею, аеропортом та портом, була побудована згідно з топографією острова. Уздовж східного узбережжя проходить автомагістраль , яка з'єднує Лас-Пальмас на півночі до Пуерто-Рико на півдні острова. Її протяжність становить 71 км, що робить її другою за довжиною на Канарських островах. GC-1 проходить також через аеропорт та найважливіші туристичні курорти Плайя-дель-Інглес та Маспаломас. На магістралі дозволено швидкість до 120 км/год.
Автомагістраль завдовжки 32 км веде вздовж північного узбережжя від Лас-Пальмас до Агаете. Автомагістраль з'єднує обидві головні магістралі GC-1 та GC-2 в обхід столиці та має в довжину 13 км. Більша її частина проходить мостами та через тунелі, оскільки ця магістраль веде вглиб острова.
Другорядні дороги, що відгалужуються від основних магістралей, позначаються двома цифрами (наприклад, GC-23). Дороги місцевого значення мають назву з трьома цифрами (GC-330). Через малозаселену західну частину Гран-Канарія проходять лише дороги місцевого значення.
Водний транспорт
є головним на Гран-Канарія. 2011 року пасажирообіг становив 800 тис. чол, а вантажообіг — більше 17 млн тонн. Приватні Fred. Olsen Express та пропонують регулярні рейси з Лас-Пальмас до інших островів Канарського архіпелагу й до Мадейри. Також існують поромні рейси до Тенерифе з села , що у складі муніципалітету Агаете. Порти Arguineguín і Arinaga спеціалізуються на перевезенні промислових вантажів.
Громадський транспорт
Громадський транспорт представлений насамперед широкою автобусною мережею. Основними компаніями з перевезення пасажирів є транспортна компанія (350 транспортних засобів) та муніципальна компанія (230 автобусів). Більшість автобусних рейсів починаються або закінчуються в місті Лас-Пальмас.
Планується також з'єднати північ та південь острова за допомогою залізниці. Перша ділянка El Tren de Gran Canaria (TGC) має проходити від Арукаса до Лас-Пальмас та становитиме 15,1 км. Друга лінія завдовжки 50,1 км з'єднає столицю з Маспаломас.
Визначні місця
Музеї
- в Лас-Пальмас присвячений історії острова до іспанського завоювання.
- в історичному столичному районі Veguete, який відвідав Христофор Колумб на шляху до Америки, розповідає про роль Канарських островів у відкритті Америки.
- CAAM, розташований також в Veguete.
- в Лас-Пальмас містить колекцію робіт знаменитого художника родом з Гран-Канарія.
- в Гальдарі розташований у печері з нанесеними на її стіни геометричними малюнками періоду гуанчів.
- в Гальдаре представляє колекцію відомого канарського художника-експресіоніста .
- знаходиться в Моя, на батьківщині .
Пам'ятки історії та культури
Більшість історичних пам'яток належать до періоду після завоювання островів іспанцями, проте збереглися й деякі об'єкти спадщини гуанчів, як, наприклад, розписана печера поблизу Гальдара та археологічний парк в Санта-Марія-де-Гіа.
Деякі відомі релігійні споруди:
- в Лас-Пальмасі
- , покровительки острова
- в Тельде
- , також відома під назвою Арукаський собор , хоча власне не є собором.
Заповідники
Майже половина території острова (667 км²) знаходиться під захистом природоохоронної організації Red Canaria de Espacios Naturales Protegidos. З 146 об'єктів усього архіпелагу, які знаходяться під охороною, на Гран-Канарія розташовані 33. Розрізняються 7 категорій природних об'єктів.
Природні об'єкти за категоріями | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Національний парк | Природний парк | Сільський парк | Загальний природний заповідник | Спеціальний природний заповідник | Пам'ятка природи | Ландшафт під захистом | Пам'ятка, що становить науковий інтерес | Усього | |||||||||||||
Кількість | — | 2 | 2 | 2 | 6 | 10 | 7 | 4 | 33 | ||||||||||||
Площа (га) | — | 13.333,0 | |||||||||||||||||||
Назви | — | Tamadaba, Pilancones | Nublo, Doramas | Inagua, Barranco Oscuro | El Brezal, Azuaje, Los Tilos de Moya, Los Marteles, Las Dunas de Maspalomas, Güigüi | Amagro, Bandama, Montañón Negro, Roque de Aguayro, Tauro, Arinaga, Barranco de Guayadeque, Riscos de Tirajana, Roque Nublo, Barranco del Draguillo | La Isleta, Pino Santo, Tafira, Las Cumbres, Lomo Magullo, Fataga, Montaña de Agüimes | Jinámar, Tufia, Roque de Gando, Juncalillo del Sur | 42,7 % території |
Інші визначні місця
- Рибальське село Пуерто де Моган, яке часом називають Південною Венецією.
- Піщані дюни в Маспаломас.
- Парк Пальмітос — пальмовий парк та зоосад, що 2007 року був майже повністю знищений пожежею. Улітку 2008 року відкрився знову.
- Гребля в Барранко.
- Археологічний музей просто неба «Світ аборигенів» в Барранко де Фатага.
- Оглядовий майданчик «Cruz de Tejeda» з видом на гору «Pico del Teide».
- Скеляста вершина «Dedo de Dios» (Божий палець) в Пуерто-де-лас-Ньєвес (частина скелі знищена 2005 року ураганом Дельта).
- 290 рукотворних печер «Cenobio de Valerón».
- Ботанічний сад «Jardín Botánico Canario Viera y Clavijo» в Таріфа Альта.
- Парк кактусів «Cactualdea» біля Сан Ніколас де Толентіно (західне узбережжя).
- Моноліт заввишки 80 м у Роке Нубло.
- Містечко Терор з типовою канарською архітектурою.
- Печери Артенара.
- Порт у Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія та історичний центр міста Вегета (Vegueta).
- Поселення Сан Бартоломе та Фатага в глибині острова.
Символи острова
Уряд Канарських островів затвердив два природних символи острова Гран-Канарія, це (Perro de Presa Canario) та (cardón)
Посилання
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Gran Canaria |
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2008. Процитовано 28 січня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2013. Процитовано 28 січня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2013. Процитовано 28 січня 2013.
- Детальніше див. es:Red Canaria de Espacios Naturales Protegidos
- Ley 7/1991, de 30 de abril, de símbolos de la naturaleza para las Islas Canarias [ 8 серпня 2011 у Wayback Machine.], Перегляд 18 серпня 2012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gran Kanariya abo Gran Kanariya isp Gran Canaria odin iz Kanarskih ostroviv tretij za velichinoyu plosha 1560 km v arhipelazi pislya Tenerife ta Fuerteventura Na 2012 rik naselennya ostrova stanovilo 852 tisyachi osib sho robit Gran Kanariyu drugim sered Kanarskih ostroviv za kilkistyu zhiteliv Stoliceyu Gran Kanariyi ye misto Las Palmas de Gran Kanariya administrativnij centr odnojmennoyi provinciyi Gran Kanariyaisp Gran CanariaKartaGeografiya27 57 31 pn sh 15 35 33 zh d 27 95861111113877939 pn sh 15 59250000002777803 zh d 27 95861111113877939 15 59250000002777803 Koordinati 27 57 31 pn sh 15 35 33 zh d 27 95861111113877939 pn sh 15 59250000002777803 zh d 27 95861111113877939 15 59250000002777803MisceroztashuvannyaAtlantichnij okeanAkvatoriyaAtlantichnij okeanGrupa ostrovivKanarski ostroviPlosha1560 1 km Najvisha tochka1949 mKrayina IspaniyaAdm odinicyaLas PalmasNaselennya852225 2012 Gran KanariyaGran Kanariya Afrika Gran KanariyaGran Kanariya Kanarski Ostrovi Gran Kanariya u VikishovishiGeografiyaTrivimirna model ostrova Gran Kanariya Ostriv Gran Kanariya vhodit do skladu Kanarskogo arhipelagu ta roztashovanij na 210 km zahidnishe pivdennogo uzberezhzhya Marokko v Atlantichnomu okeani Susidnimi ostrovami ye Tenerife na zahodi ta Fuerteventura na shodi Gran Kanariya maye okruglu formu diametrom blizko 50 km Beregova liniya stanovit 236 km Yak i vsi Kanarski ostrovi Gran Kanariya ye ostrovom vulkanichnogo pohodzhennya Blizko 80 ploshi ostrova 1000 km utvorilosya v epohu Miocenu mizh 14 i 9 mln rokiv tomu Drugij cikl formuvannya landshaftu 100 km pripadaye na period mizh 4 5 ta 3 4 mln rokiv tomu pid chas yakogo sformuvalisya osnovni girski vershini Ostannij period formuvannya pochavsya blizko 2 8 mln rokiv tomu j trivaye dosi Ostanni viverzhennya vulkana stalisya blizko 3500 rokiv tomu Najvishoyu tochkoyu ye zgaslij vulkan 1949 m v centri ostrova Gora 1813 m vvazhayetsya odnim iz simvoliv Gran Kanariya Zavdyaki geografichnomu ta klimatichnomu riznomanittyu a takozh bagatstvu flori ta fauni Gran Kanariyu takozh nazivayut kontinentom v miniatyuri Ostriv podilyayetsya na 14 zon z riznim mikroklimatom U centri ostrova dominuye girskij landshaft sered gir roztashovani posushlivi dolini Barrancos sho prostyaglisya do samogo uzberezhzhya Pid chas silnih doshiv u nih inodi utvoryuyutsya potuzhni potoki vodi tomu v zaselenih oblastyah rivninni miscevosti zazvichaj zmicnyuyut dambami Klimat Gran Kanariya roztashovanij v oblasti pasativ yaki pronikayut na pivnichnu pivkulyu z pivnichnogo shodu Voni zatrimuyutsya girskimi hrebtami j pidijmayuchis inodi prizvodyat do opadiv na pivnichnih shilah najchastishe u formi tumanu Cim obumovlenij posushlivij klimat na pivdni ostrova ta vologishij v pivnichnij chastini Posushlivist pivdennoyi chastini takozh posilyuyetsya vitrami z boku Sahari Ci vitri nazivayut voni nesut iz soboyu pil z pusteli Inodi voni sprichinyayut pishani buri sho suprovodzhuyutsya pidvishennyam temperaturi povitrya do 50 C Flora Roslinnist V umovah postijnogo vplivu pasativ na pivnochi ostrova perevazhayut lavrovi lisi z dominuyuchimi ta Takozh v pivnichnih regionah rostut ta odin iz simvoliv arhipelagu Cherez intensivnu ekspluataciyu prirodnih resursiv plosha lavrovih lisiv za ostannij chas znachno zmenshilas U visokogirnih oblastyah perevazhayut sho skladayutsya perevazhno z Roslinnist pivdennoyi chastini Gran Kanariya pristosovana do suhogo klimatu Rozridzhenij roslinnij pokriv harakternij dlya napivpusteli skladayetsya perevazhno z roslin rodini molochajni napriklad a z takozh tovstolistih predstavnikiv rodu sinyak ye endemikom ostrova Gran Kanariya Administrativno politichnij ustrijOstriv Gran Kanariya rozdilenij na 21 municipalitet Municipaliteti Gran Kanariyi Municipaliteti ostrova Gran Kanariya Agaete Aguyimes Artenara Arukas Valyeseko Valsekiljo de Gran Kanariya Vega de San Mateo Galdar Inhenio La Aldea de San Nikolas Las Palmas de Gran Kanariya Mogan Moya San Bartolome de Tirahana Santa Brihida Santa Lusiya de Tirahana Santa Mariya de Gia de Gran Kanariya Telde Teror Teheda Firgas Na 2011 rik na ostrovi prozhivayut 850 tisyach osib Za chiselnistyu naselennya Gran Kanariya ye na drugomu misci pislya Tenerife Stolicya ostrova Las Palmas de Gran Kanariya v yakij prozhivayut ponad tretina naselennya ostrova 383 tis osib v aglomeraciyi ponad 600 tis osib ye najbilshim mistom arhipelagu ta administrativnim centrom odniyeyi z dvoh provincij Ispaniyi v skladi avtonomnogo spivtovaristva Kanarski ostrovi provinciyi Las Palmas Yak i na reshti ostroviv arhipelagu golovnim organom pravlinnya ye Za rezultatami viboriv 2011 roku v golosuvanni berut uchast zhiteli ostrova kabildo konsulom Gran Kanariya ye chlen Narodnoyi partiyi IstoriyaDoispanskoyi period Arheologichni znahidki svidchat sho Kanarski ostrovi buli zaseleni ne ranishe 3000 rokiv tomu Najdavnishi znahidki nalezhat priblizno do 800 roku do n e ale tochna informaciya vidsutnya Korolivstva Agaldar temno zelenij kolir ta Telde do zavoyuvannya ostrova ispancyami Persha zgadka pro Kanarski ostrovi syagaye I stolittya nashoyi eri ta Pomponij Mela nazvali yih ostrovami tih hto pospishaye do shastya Plinij posilayetsya na opisi mavretanskogo korolya Yubi II sho zdijsniv podorozh do arhipelagu 40 roku do n e U comu zh teksti vpershe zustrichayetsya nazva Kanariya jmovirno nazva ostrova Gran Kanariya Plinij Starshij vvazhaye sho cyu nazvu ostrovu bulo dano cherez veliku kilkist krupnih sobak na ostrovi Dva sobaki buli vzyati Yuboyu na jogo batkivshinu teritoriya suchasnogo Marokko a potim potrapili na Avtohtonne naselennya Kanarskih ostroviv nazivayut guanchi prote na kozhnomu ostrovi buli vlasni nazvi plemen Na Gran Kanariya prozhivali Pohodzhennya guanchiv tochno ne z yasovane najpopulyarnishimi ye versiyi pro sporidnenist z berberami Oskilki na Kanarskih ostrovah vidsutni zalizni rudi guanchi buli zmusheni vigotovlyati znaryaddya praci z kamenyu Rannoyu stoliceyu guanchiv buv Agaldar nini Galdar U doispanskij period misceve naselennya Gran Kanariya podilyalosya na dekilka grup kozhnu z yakih ocholyuvav vatazhok Odin z vozhdiv pochav vijnu za svoye verhovenstvo yaka prizvela do pidporyadkuvannya jomu dribnishih grup i progolosiv sebe pravitelem Gran Kanariya Jogo sin zmicniv za soboyu poziciyi yedinogo pravitelya ostrova Pislya jogo smerti ostriv bulo podileno mizh jogo sinami na dva Agaldar ta Telde yaki proisnuvali do chasu zavoyuvannya Kanarskogo arhipelagu ispancyami Zavoyuvannya ostroviv ispancyami Genuezec Lancerotto Malochello sho dav im ya ostrovu Lansarote vvazhayetsya pershovidkrivachem Kanarskih ostroviv Ale pershij oficijnij dokument sho pidtverdzhuye fakt portugalskoyi ekspediciyi na ostrovi datovano 1341 rokom Bulla Papi Rimskogo Klimenta VI vid 7 listopada 1351 roku zaklikaye do utvorennya v Telde z metoyu zvernuti misceve naselennya v hristiyanstvo Pri comu bula zroblena sproba mirnogo zvernennya za dopomogoyu torgovciv z Majorki zacikavlenih takozh u dilovih kontaktah z Kanar 1393 roku sevilskaya flotiliya sho probudila interes Ispaniyi do tovariv z Kanar v tomu chisli do rabotorgivli napala na arhipelag U zv yazku z cim sproba zvernennya v hristiyanstvo na Gran Kanariya provalilasya oskilki korinne naselennya ne zmoglo bilsh rozriznyati mirnih majorkanskih pereselenciv ta sevilskih zavojovnikiv ta zrobilo protistoyannya vsim chuzhincyam Zavoyuvannya Kanarskih ostroviv ispancyami pochalosya 1402 roku Zhiteli Gran Kanariya uspishno protistoyali zavojovnikam do 24 chervnya 1478 roku koli na pivnichno shidnomu berezi ostrova visadilasya velichezna ispanska eskadra pid provodom Guanchi buli rozgromleni ta viddali pivnichno shidnu chastina ostrova v ruki zavojovnikiv Novoyu stoliceyu Gran Kanariya stalo misto Las Palmas de Gran Kanariya Postupovo ostriv buv povnistyu zahoplenij Kastilskoyu koronoyu Ostannij guanarteme Agaldara buv zahoplenij u polon Tenesor buv vidpravlenij v Ispaniyu de buv hreshenij pid novim im yam Fernando Guanarteme i po povernennyu na Gran Kanariyu stav nadijnim soyuznikom ispanciv Korinne naselennya ostatochno zdalosya 1483 roku Kultura guanchej bula praktichno vtrachena cherez velikih lyudskih vtrat cherez zaboronu na neyi pislya zavoyuvannya ale j pochasti cherez te sho bilshist Kanariya z velikim interesom postavivsya do ispanskoyi kulturi Migraciya naselennya Napad gollandskih pirativ na Las Palmas 1599 roku Kilkist pereselenciv na Kanarskih ostrovah u period ispanskogo zavoyuvannya viyavilasya dovoli velikoyu v porivnyanni z miscevim naselennyam Prote ostrovi buli vse taki slabo zaseleni oskilki Amerika zdavalasya privablivishoyu Do pochatku XVI stolittya na Gran Kanariya prozhivali menshe troh tisyach osib Cherez aktivne poshirennya plantacij cukrovoyi trostini na ostrovi rozpochavsya napliv pereselenciv z Pirenejskogo pivostrova ta zavezennya rabiv z Afriki Do seredini XVI stolittya naselennya Gran Kanariya zroslo do 8000 Prote do kincya XVI pochatku XVII stolittya chiselnist naselennya vpala do 6000 cherez napadi pirativ u 1590 h roki epidemiyi mizerni vrozhayi a takozh vidtik naselennya pislya zakinchennya cukrovogo bumu U kinci XVII stolittya na Gran Kanariya prozhivali vzhe blizko 22 000 cholovik Prichinoyu strimkogo zrostannya stalo perevedennya ekonomiki na vinorobstvo oriyentovane perevazhno na eksport Zrostannya naselennya prodovzhilosya j u XVIII stolitti Vodnochas bagato kanarciv emigruvalo do Ameriki Immigrantiv z Kanarskih ostroviv sho oselilisya v rajoni Luyiziani Kubi Puerto Riko ta Venesueli prozvali ostriv yani Kanarska kultura chinila bilshij vpliv na latinoamerikanski krayini prote j na Kanarah zakripilisya chimalo elementiv pivdennoamerikanskoyi kulturi Istoriya z XIX stolittya do nashih dniv 1852 roku koroleva Izabella II ogolosila Kanarski ostrovi sho pospriyalo novomu ekonomichnomu zrostannyu 1821 roku arhipelag buv ogoloshenij ispanskoyu provinciyeyu zi stoliceyu v Santa Krus de Tenerife Prote Las Palmas takozh borovsya za zvannya stolici vnaslidok chogo z 1840 po 1873 rik vidbuvsya podil arhipelagu na zahidnu ta shidnu chastinu 1912 roku bulo prijnyato za yakim kozhnij z ostroviv otrimav svij vlasnij uryad 1927 roku Kanarski ostrovi buli podileni na dvi provinciyi Santa Krus de Tenerife ta Las Palmas z odnojmennimi stolicyami Z 1982 roku Kanarski ostrovi ye odnim z 17 avtonomnih spivtovaristv Ispaniyi z dvoma stolicyami Santa Krus de Tenerife ta Las Palmas Pri comu golova pereyizhdzhaye kozhni chotiri roki DemografiyaNa Gran Kanariya prozhivaye 40 vid zagalnogo naselennya Kanarskih ostroviv Na 2012 rik na ostrovi meshkali 852 225 osib z nih 49 8 cholovikiv ta 50 2 zhinok Velika chastina naselennya zoseredzhena v stolici 383 tis chol ta prileglih municipalitetah Vikova struktura do 14 rokiv 14 97 15 do 64 rokiv 70 58 bilshe 65 rokiv 13 55 Chastka inozemnogo naselennya stanovit 9 2 78 068 osib Pri comu na pershomu misci znahodyatsya immigranti z Nimechchini bilshe 9 tis ce perevazhno zamozhni pensioneri yaki pereyizhdzhayut u krayinu z teplishim klimatom Za nimi sliduyut vihidci z Marokko Kolumbiyi Velikoyi Britaniyi Italiyi Norvegiyi ta Argentini Tablicya demografiyi 20012002200320042005200620072008200920102011201220132014755 489771 333789 908790 360802 247807 049815 379829 597838 397845 676850 391852 225853 144855 134EkonomikaGolovnimi ekonomichnimi galuzyami na Gran Kanariya ye turizm ta silske gospodarstvo Rozvitok turizmu spriyav zrostannyu budivelnogo sektora Agrarnij sektor v ostanni roki vtrachaye kolishnye znachennya Na ostrovi takozh isnuyut nechislenni pidpriyemstva legkoyi promislovosti ta pidpriyemstva z virobnictva cementu ta harchovih produktiv Komercijna diyalnist zoseredzhena takozh navkolo portu v Las Palmasi Vin ye najbilshim na ostrovi ta odnim z najbilshih v Ispaniyi Pasazhiroobig u 2011 roci stanoviv 800 tis osib a vantazhoobig 17 3 mln tonn Turizm Plajya del Ingles Plyazh anglijciv Golovnoyu ekonomichnoyu galuzzyu na Gran Kanariya ye turizm U zv yazku z m yakim klimatom ostriv cilij rik privertaye turistiv perevazhno z krayin Pivnichnoyi Yevropi Bilshist turistiv nadaye perevagu plyazhnomu vidpochinkovi ale v ostanni roki z yavilasya tendenciya do perehodu do aktivnishih vidiv vidpochinku silskij turizm golf turizm na ostrovi znahodyatsya 8 klubiv dlya gri v golf zanyattya vodnimi vidami sportu velosipednij turizm Zagalna kilkist turistiv za rik stanovit 2 2 mln osib Krim stolici osnovnimi turistichnimi rajonami ye kurorti v pivdennij chastini ostrova Plyazh anglijciv z prirodnim plyazhem zavdovzhki 2700 m Maspalomas z prirodnimi zapovidnikami v najpivdennishij tochci ostrova ta sho roztashovani shidnishe Plajya del Ingles ta utvoryuyut najbilshij turistichnij centr Ispaniyi Takozh populyarni plyazhi Zagalna protyazhnist plyazhiv na Gran Kanariya stanovit 60 km Gran Kanariya ye takozh ulyublenim miscem vidpochinku seksualnih menshin Plyazh Agrarnij sektor Silske gospodarstvo takozh ye odnim z najvazhlivishih dzherel dohodu na Gran Kanariya Pid silskogospodarski potrebi viddano blizko 25 tis gektariv zemli z nih ponad 11 tis ga vikoristovuyutsya yak pasovisha Na eksport viroshuyut nasampered banani ta tomati Bananovi plantaciyi znahodyatsya perevazhno na pivnochi ostrova natomist tomati rostut v pivdennij chastini Gran Kanariya U serednij chastini ostrova takozh viroshuyut zernovi kulturi bobovi ta kartoplyu ale najchastishe ci produkti priznacheni dlya spozhivannya naselennyam ta gostyami ostrova TransportPovitryanij transport Yedinim aeroportom ostrova ye aeroport Gran Kanariya na shidnomu uzberezhzhi za 20 km vid Las Palmas za pasazhiropotokom 10 5 mln osib ye najbilshim na Kanarskih ostrovah i p yatim v Ispaniyi V aeroportu takozh roztashovuyetsya baza VPS Ispaniyi Avtomobilnij transport Osnovni trasi ostrova Gran Kanariya Avtodorozhnya merezha sho z yednuye centr ostrova z uzberezhzhyam stoliceyu aeroportom ta portom bula pobudovana zgidno z topografiyeyu ostrova Uzdovzh shidnogo uzberezhzhya prohodit avtomagistral yaka z yednuye Las Palmas na pivnochi do Puerto Riko na pivdni ostrova Yiyi protyazhnist stanovit 71 km sho robit yiyi drugoyu za dovzhinoyu na Kanarskih ostrovah GC 1 prohodit takozh cherez aeroport ta najvazhlivishi turistichni kurorti Plajya del Ingles ta Maspalomas Na magistrali dozvoleno shvidkist do 120 km god Avtomagistral zavdovzhki 32 km vede vzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya vid Las Palmas do Agaete Avtomagistral z yednuye obidvi golovni magistrali GC 1 ta GC 2 v obhid stolici ta maye v dovzhinu 13 km Bilsha yiyi chastina prohodit mostami ta cherez tuneli oskilki cya magistral vede vglib ostrova Drugoryadni dorogi sho vidgaluzhuyutsya vid osnovnih magistralej poznachayutsya dvoma ciframi napriklad GC 23 Dorogi miscevogo znachennya mayut nazvu z troma ciframi GC 330 Cherez malozaselenu zahidnu chastinu Gran Kanariya prohodyat lishe dorogi miscevogo znachennya Vodnij transport ye golovnim na Gran Kanariya 2011 roku pasazhiroobig stanoviv 800 tis chol a vantazhoobig bilshe 17 mln tonn Privatni Fred Olsen Express ta proponuyut regulyarni rejsi z Las Palmas do inshih ostroviv Kanarskogo arhipelagu j do Madejri Takozh isnuyut poromni rejsi do Tenerife z sela sho u skladi municipalitetu Agaete Porti Arguineguin i Arinaga specializuyutsya na perevezenni promislovih vantazhiv Gromadskij transport Gromadskij transport predstavlenij nasampered shirokoyu avtobusnoyu merezheyu Osnovnimi kompaniyami z perevezennya pasazhiriv ye transportna kompaniya 350 transportnih zasobiv ta municipalna kompaniya 230 avtobusiv Bilshist avtobusnih rejsiv pochinayutsya abo zakinchuyutsya v misti Las Palmas Planuyetsya takozh z yednati pivnich ta pivden ostrova za dopomogoyu zaliznici Persha dilyanka El Tren de Gran Canaria TGC maye prohoditi vid Arukasa do Las Palmas ta stanovitime 15 1 km Druga liniya zavdovzhki 50 1 km z yednaye stolicyu z Maspalomas Viznachni miscyaMuzeyi v Las Palmas prisvyachenij istoriyi ostrova do ispanskogo zavoyuvannya v istorichnomu stolichnomu rajoni Veguete yakij vidvidav Hristofor Kolumb na shlyahu do Ameriki rozpovidaye pro rol Kanarskih ostroviv u vidkritti Ameriki CAAM roztashovanij takozh v Veguete v Las Palmas mistit kolekciyu robit znamenitogo hudozhnika rodom z Gran Kanariya v Galdari roztashovanij u pecheri z nanesenimi na yiyi stini geometrichnimi malyunkami periodu guanchiv v Galdare predstavlyaye kolekciyu vidomogo kanarskogo hudozhnika ekspresionista znahoditsya v Moya na batkivshini Pam yatki istoriyi ta kulturi v Terori Bilshist istorichnih pam yatok nalezhat do periodu pislya zavoyuvannya ostroviv ispancyami prote zbereglisya j deyaki ob yekti spadshini guanchiv yak napriklad rozpisana pechera poblizu Galdara ta arheologichnij park v Santa Mariya de Gia Deyaki vidomi religijni sporudi v Las Palmasi pokrovitelki ostrova v Telde takozh vidoma pid nazvoyu Arukaskij sobor hocha vlasne ne ye soborom Zapovidniki Majzhe polovina teritoriyi ostrova 667 km znahoditsya pid zahistom prirodoohoronnoyi organizaciyi Red Canaria de Espacios Naturales Protegidos Z 146 ob yektiv usogo arhipelagu yaki znahodyatsya pid ohoronoyu na Gran Kanariya roztashovani 33 Rozriznyayutsya 7 kategorij prirodnih ob yektiv Prirodni ob yekti za kategoriyami Nacionalnij park Prirodnij park Silskij park Zagalnij prirodnij zapovidnik Specialnij prirodnij zapovidnik Pam yatka prirodi Landshaft pid zahistom Pam yatka sho stanovit naukovij interes Usogo Kilkist 2 2 2 6 10 7 4 33 Plosha ga 13 333 0 Nazvi Tamadaba Pilancones Nublo Doramas Inagua Barranco Oscuro El Brezal Azuaje Los Tilos de Moya Los Marteles Las Dunas de Maspalomas Guigui Amagro Bandama Montanon Negro Roque de Aguayro Tauro Arinaga Barranco de Guayadeque Riscos de Tirajana Roque Nublo Barranco del Draguillo La Isleta Pino Santo Tafira Las Cumbres Lomo Magullo Fataga Montana de Aguimes Jinamar Tufia Roque de Gando Juncalillo del Sur 42 7 teritoriyi Inshi viznachni miscya Ribalske selo Puerto de Mogan yake chasom nazivayut Pivdennoyu Veneciyeyu Pishani dyuni v Maspalomas Park Palmitos palmovij park ta zoosad sho 2007 roku buv majzhe povnistyu znishenij pozhezheyu Ulitku 2008 roku vidkrivsya znovu Greblya v Barranko Arheologichnij muzej prosto neba Svit aborigeniv v Barranko de Fataga Oglyadovij majdanchik Cruz de Tejeda z vidom na goru Pico del Teide Skelyasta vershina Dedo de Dios Bozhij palec v Puerto de las Nyeves chastina skeli znishena 2005 roku uraganom Delta 290 rukotvornih pecher Cenobio de Valeron Botanichnij sad Jardin Botanico Canario Viera y Clavijo v Tarifa Alta Park kaktusiv Cactualdea bilya San Nikolas de Tolentino zahidne uzberezhzhya Monolit zavvishki 80 m u Roke Nublo Mistechko Teror z tipovoyu kanarskoyu arhitekturoyu Pecheri Artenara Port u Las Palmas de Gran Kanariya ta istorichnij centr mista Vegeta Vegueta Poselennya San Bartolome ta Fataga v glibini ostrova Simvoli ostrovaUryad Kanarskih ostroviv zatverdiv dva prirodnih simvoli ostrova Gran Kanariya ce Perro de Presa Canario ta cardon PosilannyaPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gran Canaria Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2008 Procitovano 28 sichnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 24 grudnya 2013 Procitovano 28 sichnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2013 Procitovano 28 sichnya 2013 Detalnishe div es Red Canaria de Espacios Naturales Protegidos Ley 7 1991 de 30 de abril de simbolos de la naturaleza para las Islas Canarias 8 serpnya 2011 u Wayback Machine Pereglyad 18 serpnya 2012