Грабовський Ігор Авксентійович український режисер документаліст Заслужений діяч мистецтв України 1975 Лауреат премії ім

Грабовський Ігор Авксентійович — український режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв України (1975). Лауреат премії ім. Я. Галана (1976). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1978). Був членом Спілки кінематографістів України.

Грабовський Ігор Авксентійович
Дата народження	1 липня 1934(1934-07-01)
Місце народження	Могилів-Подільський, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	5 червня 1992(1992-06-05) (57 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР Україна
Професія	режисер-документаліст
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грабовський.

Біографія ред.

Народився 1 липня 1934 р. в Могилів-Подільському Вінницької обл. в родині службовця. Помер 5 червня 1992 р. в Києві. Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (1958). Працював асистентом режисера й режисером на Київській і Одеській кіностудіях художніх фільмів, на «Мосфільмі», на Київській студії телебачення (у фільмах: «Тривожна молодість», «Одна ніч», «Поема про море», «В пошуках радості», «Виправленому вірити» тощо).

З 1962 р. — режисер Української студії хронікально-документальних фільмів.

Фільмографія ред.

Створив стрічки:

«Зустрічі на будові»,
«Ми — студенти різних континентів»,
«Листи Люби Молдован» (1963, співавт. сцен.),
«195 днів» (1964),
«Керманичі» (1965, Перша премія зонального огляду, Ленінград, 1966; Диплом Міжнародного кінофестивалю, Лондон, 1966; Диплом міжнародного кінофестивалю, Лейпциг, 1966; Диплом Міжнародного кінофестивалю короткометражних фільмів, Обергаузен, 1967; Диплом Міжнародного фестивалю, Нью-Йорк, 1967),
«І струни Лисенка живі» (1966),
«Чим красна Буковина» (1968),
«Повернення»,
«Спомин» (1969),
«Леся Українка» (у співавт.),
«Азовське море» (1971),
«Курган Товста могила» (1972),
«Зоряне містечко»,
«Ленінова весна» (1973),
«Крила Перемоги» (1974, співавт. реж. і сцен.),
«Вогнений шлях» (1974, співавт. реж. і сцен. Премія ім. Я. Галана, 1976),
«Стратегія якості» (1976, авт. сцен.),
«Флорентійські зустрічі» (1977),
«Чуєш, брате мій» (1979, співавт. сцен.),
«Пам'ять рідного краю» (1981),
«Жива ватра» (1983, авт. сцен.),
кінотрилогія «Радянська Україна. Роки боротьби і перемог» (Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка, 1978),
«Мир тобі, земля батьків» (1986),
«Шостий президент» (1992).

Література ред.

Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.46;
Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.101;
Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — СІ72;
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.351;
Шевченківські лауреати: 1962–2001. К., 2001. — СЛ13—114.