Тарас Павлович Горобець (25 лютого 1901, Софіївка — 6 грудня 1960, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу. В роки німецько-радянської війни командир 337-ї стрілецької дивізії 27-ї армії 2-го Українського фронту, полковник.
Тарас Павлович Горобець | |
---|---|
Народження | 25 лютого 1901 Софіївка |
Смерть | 6 грудня 1960 (59 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1922—1953 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 25 лютого 1901 року в селі Софіївці (тепер Любимівської громади Херсонської області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1927 року. Закінчив вісім класів середньої школи. Працював у селі.
У 1922 році призваний до лав Червоної Армії. У 1925 році закінчив Одеську військову піхотну школу, у 1937 році — курси «Постріл».
У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. У 1942 роцізакінчив прискорений курс Військової академії імені М. В. Фрунзе. Воював на 2-му Українському фронті.
5 березня 1944 року полковник Т. П. Горобець вміло організував прорив оборони противника в районі села Чижівки Звенигородського району Черкаської області. Переслідуючи противника, дивізія форсувала річки Гірський Тікич, Південний Буг, Дністер. За чотирнадцять днів дивізія пройшла з боями на захід 280 кілометрів, розгромила частини фашистських 198-й, 34-й і 75-ї піхотних дивізій, 16-й і 17-ї танкових дивізій, ряд окремих батальйонів ворога. Противник залишив на полі бою 5 640 солдатів і офіцерів, понад 130 танків і самохідних гармат, 165 гармат, 2 909 автомашин, 200 мотоциклів, 1 350 коней. Дивізія відвоювала за цей час 68 населених пунктів, зберегла боєздатність, продовжувала виконувати поставлені перед нею бойові завдання.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1944 року за зразкове командування стрілецькою дивізією і проявлені при цьому особиста мужність і героїзм полковнику Тарасу Павловичу Горобцю присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1782).
До 1953 року генерал-майор Т. П. Горобець служив в армії. Командував дивізією. Потім жив у Києві. Помер 6 грудня 1960 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Суворова 2-го ступеня, орденом Кутузова 2-го ступеня, орденом Олександра Невського, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gorobec Taras Pavlovich Gorobec 25 lyutogo 1901 Sofiyivka 6 grudnya 1960 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu V roki nimecko radyanskoyi vijni komandir 337 yi strileckoyi diviziyi 27 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu polkovnik Taras Pavlovich GorobecNarodzhennya25 lyutogo 1901 1901 02 25 SofiyivkaSmert6 grudnya 1960 1960 12 06 59 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1922 1953PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 25 lyutogo 1901 roku v seli Sofiyivci teper Lyubimivskoyi gromadi Hersonskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen KPRS z 1927 roku Zakinchiv visim klasiv serednoyi shkoli Pracyuvav u seli U 1922 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1925 roci zakinchiv Odesku vijskovu pihotnu shkolu u 1937 roci kursi Postril U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku U 1942 rocizakinchiv priskorenij kurs Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze Voyuvav na 2 mu Ukrayinskomu fronti 5 bereznya 1944 roku polkovnik T P Gorobec vmilo organizuvav proriv oboroni protivnika v rajoni sela Chizhivki Zvenigorodskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Peresliduyuchi protivnika diviziya forsuvala richki Girskij Tikich Pivdennij Bug Dnister Za chotirnadcyat dniv diviziya projshla z boyami na zahid 280 kilometriv rozgromila chastini fashistskih 198 j 34 j i 75 yi pihotnih divizij 16 j i 17 yi tankovih divizij ryad okremih bataljoniv voroga Protivnik zalishiv na poli boyu 5 640 soldativ i oficeriv ponad 130 tankiv i samohidnih garmat 165 garmat 2 909 avtomashin 200 motocikliv 1 350 konej Diviziya vidvoyuvala za cej chas 68 naselenih punktiv zberegla boyezdatnist prodovzhuvala vikonuvati postavleni pered neyu bojovi zavdannya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 travnya 1944 roku za zrazkove komanduvannya strileckoyu diviziyeyu i proyavleni pri comu osobista muzhnist i geroyizm polkovniku Tarasu Pavlovichu Gorobcyu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1782 Mogila Tarasa Gorobcya Do 1953 roku general major T P Gorobec sluzhiv v armiyi Komanduvav diviziyeyu Potim zhiv u Kiyevi Pomer 6 grudnya 1960 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenom Suvorova 2 go stupenya ordenom Kutuzova 2 go stupenya ordenom Oleksandra Nevskogo medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987