www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гордієнко Гаврило Максимович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гордієнко Гаври ло Макси мович Гордіє нко

Гордієнко Гаврило Максимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гордієнко.

Гаври́ло Макси́мович Гордіє́нко (нар. 24 березня 1902, Олександрівськ — пом. 29 серпня 1982, Філадельфія) — український журналіст, мемуарист.

Гордієнко Гаврило Максимович
Народився 24 березня 1902(1902-03-24)
Олександрівськ, Російська імперія
Помер 29 серпня 1982(1982-08-29) (80 років)
Філадельфія, США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Національність українець
Діяльність журналіст, мемуарист

Життєпис Редагувати

Гордієнко Гаврило народився 1902 року в родині спадкових міщан у м. Олександрівську (тепер Запоріжжя). У 1916 році закінчив вищу початкову школу. У 1920 році закінчив учительську семінарію в Олександрії. Під час навчоння у семінарії був активним учасником її Юнацацької громади.

Вступив до 2-ї Самокатної сотні 2-го Запорізького пішого полку Запорізького корпусу Армії УНР. Самокатна сотня проіснувала недовго. Після гетьманського перевороту, за небажання присягнути новому керманичу України, військовим міністром Рогозою вона була розформована, а старшини та козаки перейшли до інших військових частин. Сам же Гордієнко повернувся додому.

Весною 1919 року вступив у «Лисогірський Повстанський Партизанській Курінь», на чолі якого був отаман Олександр Чайковський, а його заступником Іван Марков (пізніший отаман Чорна Хмара), двоюрідний брат Гаврило Гордієнка. Весною 1919 року Гордієнка разом із 27 побратимами було заарештований у Верхньому Рогачику (тепер — Херсонська область). Дивом вдалося уникнути розстрілу та через три тижні втекти з Мелітопольської в'язниці. В серпні 1919 року Гордієнко повернувся до Олександрівська.

Наприкінці серпня 1920 року був сформований «Український повстанський Хортицький курінь» отамана Чорна Хмара у складі Катеринославського повстанського коша вільнокозачих військ, і Гордієнко вступає до нього. Бунчужним першої сотні був призначений Гаврило Гордієнко, який разом із відділом брав участь у спробі форсування Дніпра біля села Біленьке, де отримав поранення в груди.

У червні 1920 року Гаврило Гордієнко закінчив учительську семінарію й отримав звання «Народний вчитель».

Наприкінці 1920 року емігрував до Туреччини, згодом до Румунії. Від 1922 року в Чехословаччині. Закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах, Чехія у 1928 році. У 1928—1931 роках працював на кафедрі хліборобства Української господарчої академії.

Працював із 1931 року вчителем у селах Верхній Студений, Новоселиця, Синевир Волівської округи на Закарпатті. Був одним із організаторів «Карпатської Січі».

З 1939 році в Німеччині. Після захоплення Німеччиною частини Польщі, Гаврило Гордієнко із порозумінням з Українським Центральним Комітетом, який організовував суспільно-політичне життя української громади в Генерал-губернаторстві, влаштувався на педагогічну роботу на українських етнічних землях в околицях Перемишля. Тут же його застала звістка про початок війни між Німеччиною та Радянським Союзом.

Перші абсольвенти Прилюдної Сільськогосподарської школи в Перемишлі. 3 липня 1943 року. Директор школи інж. Гаврило Гордієнко, колишній вояк Армії УНР.

У липні 1944 року, зважаючи на наступальні операції Червоної армії, Гаврило Гордієнко разом з дружиною виїхали з Перемишля й вирушили до Німеччини.

З 1945 р. — у таборі в Байройті. З 1946 р. доцент ботаніки в Українському технічно-господарському інституті (Регенсбург). Був одним із засновників Української революційно-демократичної партії, яку очолював відомий письменник Іван Багряний.

У 1949 році разом з дружиною Неонілою емігрував до США, продовжив наукову діяльність у Філадельфії. Дійсний член УВАН.

Помер 29 серпня 1982 року в Філадельфії, похований на цвинтарі св. Андрія у Савт-Бавнд-Бруку.

Український учений-ботанік, журналіст, педагог, викладач УТГІ (Український Технічно-Господарський Інститут) в Мюнхені, чільний член УРДП (голова Партійного Суду), мемуарист, автор тритомних спогадів «Під щитом Марса», активний учасник визвольної боротьби УНР (бунчужний повстанського загону «Чорна хмара»).

Творчість Редагувати

Автор спогадів у 3 т. «Під щитом Марса» (1976, 1977, 1983), багатьох наукових праць.

Примітки Редагувати

  1. Gabriel Hordienko, «United States Social Security Death Index»

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gordiyenko Gavri lo Maksi movich Gordiye nko nar 24 bereznya 1902 Oleksandrivsk 1 pom 29 serpnya 1982 Filadelfiya ukrayinskij zhurnalist memuarist Gordiyenko Gavrilo MaksimovichNarodivsya 24 bereznya 1902 1902 03 24 Oleksandrivsk Rosijska imperiyaPomer 29 serpnya 1982 1982 08 29 80 rokiv Filadelfiya SShAPohovannya Cvintar svyatogo AndriyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist zhurnalist memuarist Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Primitki 4 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiGordiyenko Gavrilo narodivsya 1902 roku v rodini spadkovih mishan u m Oleksandrivsku teper Zaporizhzhya U 1916 roci zakinchiv vishu pochatkovu shkolu U 1920 roci zakinchiv uchitelsku seminariyu v Oleksandriyi Pid chas navchonnya u seminariyi buv aktivnim uchasnikom yiyi Yunacackoyi gromadi Vstupiv do 2 yi Samokatnoyi sotni 2 go Zaporizkogo pishogo polku Zaporizkogo korpusu Armiyi UNR Samokatna sotnya proisnuvala nedovgo Pislya getmanskogo perevorotu za nebazhannya prisyagnuti novomu kermanichu Ukrayini vijskovim ministrom Rogozoyu vona bula rozformovana a starshini ta kozaki perejshli do inshih vijskovih chastin Sam zhe Gordiyenko povernuvsya dodomu Vesnoyu 1919 roku vstupiv u Lisogirskij Povstanskij Partizanskij Kurin na choli yakogo buv otaman Oleksandr Chajkovskij a jogo zastupnikom Ivan Markov piznishij otaman Chorna Hmara dvoyuridnij brat Gavrilo Gordiyenka Vesnoyu 1919 roku Gordiyenka razom iz 27 pobratimami bulo zaareshtovanij u Verhnomu Rogachiku teper Hersonska oblast Divom vdalosya uniknuti rozstrilu ta cherez tri tizhni vtekti z Melitopolskoyi v yaznici V serpni 1919 roku Gordiyenko povernuvsya do Oleksandrivska Naprikinci serpnya 1920 roku buv sformovanij Ukrayinskij povstanskij Hortickij kurin otamana Chorna Hmara u skladi Katerinoslavskogo povstanskogo kosha vilnokozachih vijsk i Gordiyenko vstupaye do nogo Bunchuzhnim pershoyi sotni buv priznachenij Gavrilo Gordiyenko yakij razom iz viddilom brav uchast u sprobi forsuvannya Dnipra bilya sela Bilenke de otrimav poranennya v grudi U chervni 1920 roku Gavrilo Gordiyenko zakinchiv uchitelsku seminariyu j otrimav zvannya Narodnij vchitel Naprikinci 1920 roku emigruvav do Turechchini zgodom do Rumuniyi Vid 1922 roku v Chehoslovachchini Zakinchiv Ukrayinsku gospodarsku akademiyu u Podyebradah Chehiya u 1928 roci U 1928 1931 rokah pracyuvav na kafedri hliborobstva Ukrayinskoyi gospodarchoyi akademiyi Pracyuvav iz 1931 roku vchitelem u selah Verhnij Studenij Novoselicya Sinevir Volivskoyi okrugi na Zakarpatti Buv odnim iz organizatoriv Karpatskoyi Sichi Z 1939 roci v Nimechchini Pislya zahoplennya Nimechchinoyu chastini Polshi Gavrilo Gordiyenko iz porozuminnyam z Ukrayinskim Centralnim Komitetom yakij organizovuvav suspilno politichne zhittya ukrayinskoyi gromadi v General gubernatorstvi vlashtuvavsya na pedagogichnu robotu na ukrayinskih etnichnih zemlyah v okolicyah Peremishlya Tut zhe jogo zastala zvistka pro pochatok vijni mizh Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom nbsp Pershi absolventi Prilyudnoyi Silskogospodarskoyi shkoli v Peremishli 3 lipnya 1943 roku Direktor shkoli inzh Gavrilo Gordiyenko kolishnij voyak Armiyi UNR U lipni 1944 roku zvazhayuchi na nastupalni operaciyi Chervonoyi armiyi Gavrilo Gordiyenko razom z druzhinoyu viyihali z Peremishlya j virushili do Nimechchini Z 1945 r u tabori v Bajrojti Z 1946 r docent botaniki v Ukrayinskomu tehnichno gospodarskomu instituti Regensburg Buv odnim iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi revolyucijno demokratichnoyi partiyi yaku ocholyuvav vidomij pismennik Ivan Bagryanij U 1949 roci razom z druzhinoyu Neoniloyu emigruvav do SShA prodovzhiv naukovu diyalnist u Filadelfiyi Dijsnij chlen UVAN Pomer 29 serpnya 1982 roku v Filadelfiyi pohovanij na cvintari sv Andriya u Savt Bavnd Bruku Ukrayinskij uchenij botanik zhurnalist pedagog vikladach UTGI Ukrayinskij Tehnichno Gospodarskij Institut v Myunheni chilnij chlen URDP golova Partijnogo Sudu memuarist avtor tritomnih spogadiv Pid shitom Marsa aktivnij uchasnik vizvolnoyi borotbi UNR bunchuzhnij povstanskogo zagonu Chorna hmara Tvorchist RedaguvatiAvtor spogadiv u 3 t Pid shitom Marsa 1976 1977 1983 bagatoh naukovih prac Primitki Redaguvati Gabriel Hordienko United States Social Security Death Index Literatura RedaguvatiBilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Markus V Gordiyenko Gavrilo Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori Gol red V Markus spivred D Markus Nyu Jork Chikago 2009 Kn 1 S 175 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Gavrilo Gordiyenko Povstanskij kurin Chorna Hmara FOTO Arhivovano 1 listopada 2019 u Wayback Machine Gavrilo Gordiyenko Bibliografiya drukovanih prac za roki 1927 1982 Filadelfiya 1982 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gordiyenko Gavrilo Maksimovich amp oldid 40669571