www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гордон Гулд англ Gordon Gould 17 липня 1920 1920 07 17 Мангеттен Нью Йорк 16 вересня 2005 2005 09 16 Мангеттен Нью Йорк

Гордон Гулд

Гордон Гулд, англ. Gordon Gould (17 липня 1920(1920-07-17), Мангеттен, Нью-Йорк — 16 вересня 2005(2005-09-16), Мангеттен, Нью-Йорк) — американський фізик, якому приписують винахід лазера (інші приписують винахід Теодору Мейману), творець назви «ЛАЗЕР». Найбільш відомий своєю тридцятирічною боротьбою з патентним офісом США з приводу лазера і пов'язаних з ним технологій. Також боровся з виробниками лазерів, які порушували його патенти.

Гордон Гулд
Гордон Гулд у 1940 р.
Народився 17 липня 1920(1920-07-17)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 16 вересня 2005(2005-09-16) (85 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  США
Національність американець
Діяльність фізик, винахідник, викладач університету
Відомий завдяки Лазер, Патентне право
Alma mater Юніон-коледж
Єльський університет
Колумбійський університет
Вчителі Полікарп Кущ
Знання мов англійська
Заклад New York University Tandon School of Engineeringd
Конфесія атеїзм
Нагороди

Молодість та освіта ред.

Народився в Нью-Йорку, був старшим з трьох синів. Його батько був засновником і головним редактором Scholastic Magazine Publications у Нью-Йорку Виріс в одному з передмість Нью-Йорка (Scarsdale), навчався в місцевій школі. Отримав ступінь бакалавра з фізики в  Юніон-коледжі, де він став членом братства Sigma Chi. Отримав ступінь магістра в області оптики і спектроскопії в Єльському університеті. З березня 1944 року по січень 1945 року працював на Манхеттенський проект, але був звільнений як член Комуністичної політичної асоціації. У 1949 році вступив до Колумбійського університету, щоб працювати над докторською дисертацією в області оптичної і мікрохвильової спектроскопії Його науковим керівником був лауреат Нобелівської премії Полікарп Кущ, який запропонував Гулду зайнятися спектроскопією метастабільних атомів талію. У 1956 році Гулд запропонував використовувати абсолютно новий для тих часів метод оптичного накачування для створення інверсної заселеності в середовищі і обговорював цю ідею з винахідником мазера Чарльзом Таунсом, який отримав Нобелівську премію в 1964 році за свою роботу над мазером і лазером. Таунс дав Гулду пораду, як отримати патент на його інновацію і погодився виступити як свідок.

Відкриття лазера ред.

До 1957 року багато вчених, у тому числі Таунс, шукали спосіб досягти посилення видимого світла подібно до мазерного. У листопаді того ж року Гулд зрозумів, що можна зробити відповідний оптичний резонатор за допомогою двох дзеркал у вигляді інтерферометра Фабрі-Перо. На відміну від раніше розглянутих конструкцій, цей підхід забезпечить вузький, когерентний, інтенсивний промінь. Так як бічні сторони такого резонатора не повинні бути відбивними, активне середовище може бути легко оптично накачане для досягнення необхідної інверсії заселеності. Він усвідомив також, що для виведення випромінювання одне з дзеркал повинно частину світла відбивати, а частину пропускати назовні. Гулд також розглядав можливість накачування середовища за рахунок зіткнень на атомному рівні, і передбачив багато потенційних застосувань такого пристрою.

Інтереси наукової кар'єри вимагали негайно написати статтю та надіслати її в науковий журнал. Однак Гулду було вже 37 років, він все ще значився аспірантом і міг побоюватися, що світила фізичної спільноти не поквапляться визнати його революційне відкриття. Тому Гулд вирішив нічого не публікувати, а домагатися патенту.

Гулд записав свої ідеї та запропоновані конструкції в лабораторному зошиті під назвою «Деякі грубі розрахунки щодо доцільності використання лазера: посилення світла шляхом стимульованого випромінювання» («Some rough calculations on the feasibility of a LASER: Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation») — це перше записане використання абревіатури LASER. Запис в лабораторному журналі Гулда був першим описом того, як зробити справжній лазер. Розуміючи, наскільки важливим він був, Гулд пішов до найближчого нотаріуса та нотаріально засвідчив свої нотатки. Артур Шавлов і Чарльз Таунс незалежно виявили важливість еталону Фабрі-Перо і — приблизно три місяці по тому — назвали свій пристрій «оптичним мазером». Назва Гулда для нового пристрою вперше з'явилась на публіці у презентації на конференції в 1959 році і була прийнятою фізичним співтовариством, незважаючи на опір з боку Шавлова і його колег.

1958 року Гулд придумав, записав і засвідчив ще кілька лазерних винаходів — зокрема, метод накачування газоподібного середовища електричними розрядами. Однак в Бюро патентів він звернувся лише у квітні 1959 року. Спочатку Гулд чомусь вважав, що для отримання патенту треба представити не тільки опис винаходу, але і робочий прототип, якого в нього, природно, не було. Таке правило й справді існувало, але було скасовано ще в 1880 р, будучи залишене в силі лише для винахідників вічного двигуна. Як не дивно, ця інформація дійшла до Гулда із запізненням, так що у нього з'явилися серйозні конкуренти. Прагнучи отримати патент на свій винахід і помилково вважаючи, що для цього йому потрібно побудувати робочий лазер, Гулд залишив Колумбійський університет, не завершивши докторської дисертації, і приєднався до приватної дослідницької компанії TRG (Technical Research Group). Він переконав свого нового роботодавця підтримати свої дослідження, і, за іронією долі за підтримки Чарльза Таунса, вони отримали фінансування для проекту від Агенства передових дослідницьких проектів. Міністерство оборони виділило під цей проект майже мільйон доларів, однак Гулд не зміг взяти в ньому участь, оскільки йому відмовили у допуску через свою колишню участь у комуністичній діяльності. Він продовжував працювати в TRG, але не міг безпосередньо брати участь у проекті, щоб реалізувати свої ідеї. Через технічні труднощі і, можливо, неможливість Гулда брати участь, TRG був побитий у перегонах зі  створення першого робочого лазера Теодором Мейманом в дослідницьких лабораторіях Хьюза (Hughes Research Laboratories).

Битва за патенти ред.

Шавлов і Таунс подали заявку на отримання патенту на лазер у липні 1958 року. Патент їм було надано 22 березня 1960 р. Гулд і TRG подали до суду, використовуючи як докази те, що Гулд винайшов лазер перед подачею патентної заявки Шавловим і Таунсом. Поки проводився розгляд справи в Патентному відомстві і в судах, були подані подальші заявки  на конкретні лазерні технології від Bell Labs, Hughes Research Laboratories, Westinghouse та ін. У кінцевому рахунку, Гулд програв справу за американський патент на сам лазер, насамперед на тій підставі, що у його блокноті явно не було сказано, що бічні стінки лазерного середовища повинні бути прозорими, навіть якщо він планував оптично прокачати активне середовище. Були також поставлені питання про те, чи блокнот Гулда міг містити достатньо інформації для того, щоб створити лазер, оскільки команда Гулда в TRG не змогла цього зробити. Однак Гулд зміг отримати патенти на лазер у деяких інших країнах, і він продовжував боротьбу за патенти США на конкретні лазерні технології протягом багатьох років.

1967 року, Гулд звільнився з TRG і  отримав місце викладача фізики в Бруклінському політехнічному інституті, потім став віце-президентом невеликої компанії, яка розробляла оптоволоконні прилади, а в 1985 р. пішов на пенсію.

Покінчивши з лазерним винахідництвом, Гулд повністю віддався боротьбі за утвердження своїх патентів, яка тривала майже три десятиліття — своєрідний рекорд. Спочатку він незмінно програвав, але врешті-решт домігся свого. 1977 року Бюро патентів уперше визнало його пріоритет у розробці методу оптичного накачування. Правда, до патенту тоді справа не дійшла, оскільки конкуренти негайно подали апеляцію. Заявка Гулда кілька разів піддавалася повторним експертизам і була остаточно затверджена лише у вересні 1986 року.

1979 року Гулду видано патенти на лазерну різку, на застосування лазерів в фотокопіювальних машинах і на лазерний підпал термоядерних реакцій.

1987 року він отримав патент на створення інверсних середовищ за допомогою газових розрядів, а ще через рік — патент на метод зниження поглинання світла за допомогою закону Брюстера. Він не зміг лише домогтися визнання свого пріоритету на винахід дзеркального оптичного резонатора.

Вибори до Залу Слави ред.

Незважаючи на те, що його роль в дійсному винаході лазера оскаржувалася протягом десятиліть, Гулд був обраний в Національний зал слави винахідників в 1991 році.

Гулд помер 16 вересня 2005 року, через чотири місяці після закінчення терміну свого останнього патенту.

Джерела ред.

  • Taylor, Nick (2000). LASER: The inventor, the Nobel laureate, and the thirty-year patent war. New York: Simon & Schuster. ISBN 0-684-83515-0. OCLC 122973716. 
  • Brown, Kenneth (1987). Inventors at Work: Interviews with 16 Notable American Inventors. Redmond, Washington: Tempus Books of Microsoft Press. ISBN 1-55615-042-3. OCLC 16714685. 

Примітки ред.

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. ↑ https://www.washingtonpost.com/archive/local/2005/09/20/laser-pioneer-gordon-gould-dies-at-85/8ccd0c3b-261e-40a2-b3e2-318920dec64a/
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Taylor (2000), p. 14.
  7. Taylor (2000), p. 19–25.
  8. Taylor (2000), p. 37–40.
  9. Taylor (2000), p. 45, 56.
  10. . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 16 січня 2010. 
  11. Taylor (2000), p. 62.
  12. Taylor (2000), pp. 66–70.
  13. Schawlow, Arthur L.; Townes, Charles H. (December 1958). Infrared and optical masers. Physical Review 112 (6–15): 1940–1949. Bibcode:1958PhRv..112.1940S. doi:10.1103/PhysRev.112.1940. 
  14. Gould, R. Gordon (1959). The LASER, Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation. У Franken, P.A. The Ann Arbor Conference on Optical Pumping, the University of Michigan, June 15 through June 18, 1959. с. 128. OCLC 02460155. 
  15. Chu, Steven; Townes, Charles (2003). Arthur Schawlow. У ed. Edward P. Lazear,. Biographical Memoirs. National Academy of Sciences. с. 202. ISBN 0-309-08699-X. 
  16. Taylor (2000), pp. 72–3.
  17. Taylor (2000), pp. 159, 173.
  18. Taylor (2000).
  19. Taylor (2000), pp. 172–5.
  20. ↑ Chang, Kenneth (20 вересня 2005). . New York Times. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2008. «Gordon Gould, who fought for three decades for recognition of his work in the invention of the laser—and eventually won millions of dollars in royalties—died on Friday at Lenox Hill Hospital in Manhattan. He was 85. His death was confirmed by his wife, Marilyn Appel.» 
  21. Taylor (2000), p. 285.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gordon Guld angl Gordon Gould 17 lipnya 1920 1920 07 17 Mangetten Nyu Jork 16 veresnya 2005 2005 09 16 Mangetten Nyu Jork amerikanskij fizik yakomu pripisuyut vinahid lazera inshi pripisuyut vinahid Teodoru Mejmanu tvorec nazvi LAZER Najbilsh vidomij svoyeyu tridcyatirichnoyu borotboyu z patentnim ofisom SShA z privodu lazera i pov yazanih z nim tehnologij Takozh borovsya z virobnikami lazeriv yaki porushuvali jogo patenti Gordon GuldGordon Guld u 1940 r Narodivsya 17 lipnya 1920 1920 07 17 1 2 3 Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShA 4 Pomer 16 veresnya 2005 2005 09 16 1 2 3 85 rokiv Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShA 4 Krayina SShANacionalnist amerikanecDiyalnist fizik vinahidnik vikladach universitetuVidomij zavdyaki Lazer Patentne pravoAlma mater Yunion koledzhYelskij universitetKolumbijskij universitetVchiteli Polikarp KushZnannya mov anglijska 5 Zaklad New York University Tandon School of EngineeringdKonfesiya ateyizmNagorodi Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 1991 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Molodist ta osvita 2 Vidkrittya lazera 3 Bitva za patenti 4 Vibori do Zalu Slavi 5 Dzherela 6 Primitki 7 PosilannyaMolodist ta osvita red Narodivsya v Nyu Jorku buv starshim z troh siniv Jogo batko buv zasnovnikom i golovnim redaktorom Scholastic Magazine Publications u Nyu Jorku 6 Viris v odnomu z peredmist Nyu Jorka Scarsdale navchavsya v miscevij shkoli Otrimav stupin bakalavra z fiziki v Yunion koledzhi de vin stav chlenom bratstva Sigma Chi Otrimav stupin magistra v oblasti optiki i spektroskopiyi v Yelskomu universiteti Z bereznya 1944 roku po sichen 1945 roku pracyuvav na Manhettenskij proekt ale buv zvilnenij yak chlen Komunistichnoyi politichnoyi asociaciyi 7 U 1949 roci vstupiv do Kolumbijskogo universitetu shob pracyuvati nad doktorskoyu disertaciyeyu v oblasti optichnoyi i mikrohvilovoyi spektroskopiyi 8 Jogo naukovim kerivnikom buv laureat Nobelivskoyi premiyi Polikarp Kush yakij zaproponuvav Guldu zajnyatisya spektroskopiyeyu metastabilnih atomiv taliyu 9 U 1956 roci Guld zaproponuvav vikoristovuvati absolyutno novij dlya tih chasiv metod optichnogo nakachuvannya dlya stvorennya inversnoyi zaselenosti v seredovishi i obgovoryuvav cyu ideyu z vinahidnikom mazera Charlzom Taunsom yakij otrimav Nobelivsku premiyu v 1964 roci za svoyu robotu nad mazerom i lazerom 10 Tauns dav Guldu poradu yak otrimati patent na jogo innovaciyu i pogodivsya vistupiti yak svidok 11 Vidkrittya lazera red Do 1957 roku bagato vchenih u tomu chisli Tauns shukali sposib dosyagti posilennya vidimogo svitla podibno do mazernogo U listopadi togo zh roku Guld zrozumiv sho mozhna zrobiti vidpovidnij optichnij rezonator za dopomogoyu dvoh dzerkal u viglyadi interferometra Fabri Pero Na vidminu vid ranishe rozglyanutih konstrukcij cej pidhid zabezpechit vuzkij kogerentnij intensivnij promin Tak yak bichni storoni takogo rezonatora ne povinni buti vidbivnimi aktivne seredovishe mozhe buti legko optichno nakachane dlya dosyagnennya neobhidnoyi inversiyi zaselenosti Vin usvidomiv takozh sho dlya vivedennya viprominyuvannya odne z dzerkal povinno chastinu svitla vidbivati a chastinu propuskati nazovni Guld takozh rozglyadav mozhlivist nakachuvannya seredovisha za rahunok zitknen na atomnomu rivni i peredbachiv bagato potencijnih zastosuvan takogo pristroyu Interesi naukovoyi kar yeri vimagali negajno napisati stattyu ta nadislati yiyi v naukovij zhurnal Odnak Guldu bulo vzhe 37 rokiv vin vse she znachivsya aspirantom i mig poboyuvatisya sho svitila fizichnoyi spilnoti ne pokvaplyatsya viznati jogo revolyucijne vidkrittya Tomu Guld virishiv nichogo ne publikuvati a domagatisya patentu Guld zapisav svoyi ideyi ta zaproponovani konstrukciyi v laboratornomu zoshiti pid nazvoyu Deyaki grubi rozrahunki shodo docilnosti vikoristannya lazera posilennya svitla shlyahom stimulovanogo viprominyuvannya Some rough calculations on the feasibility of a LASER Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation ce pershe zapisane vikoristannya abreviaturi LASER 12 Zapis v laboratornomu zhurnali Gulda buv pershim opisom togo yak zrobiti spravzhnij lazer Rozumiyuchi naskilki vazhlivim vin buv Guld pishov do najblizhchogo notariusa ta notarialno zasvidchiv svoyi notatki Artur Shavlov i Charlz Tauns nezalezhno viyavili vazhlivist etalonu Fabri Pero i priblizno tri misyaci po tomu nazvali svij pristrij optichnim mazerom 13 Nazva Gulda dlya novogo pristroyu vpershe z yavilas na publici u prezentaciyi na konferenciyi v 1959 roci i bula prijnyatoyu fizichnim spivtovaristvom nezvazhayuchi na opir z boku Shavlova i jogo koleg 14 15 1958 roku Guld pridumav zapisav i zasvidchiv she kilka lazernih vinahodiv zokrema metod nakachuvannya gazopodibnogo seredovisha elektrichnimi rozryadami Odnak v Byuro patentiv vin zvernuvsya lishe u kvitni 1959 roku Spochatku Guld chomus vvazhav sho dlya otrimannya patentu treba predstaviti ne tilki opis vinahodu ale i robochij prototip yakogo v nogo prirodno ne bulo Take pravilo j spravdi isnuvalo ale bulo skasovano she v 1880 r buduchi zalishene v sili lishe dlya vinahidnikiv vichnogo dviguna Yak ne divno cya informaciya dijshla do Gulda iz zapiznennyam tak sho u nogo z yavilisya serjozni konkurenti Pragnuchi otrimati patent na svij vinahid i pomilkovo vvazhayuchi sho dlya cogo jomu potribno pobuduvati robochij lazer Guld zalishiv Kolumbijskij universitet ne zavershivshi doktorskoyi disertaciyi i priyednavsya do privatnoyi doslidnickoyi kompaniyi TRG Technical Research Group 16 Vin perekonav svogo novogo robotodavcya pidtrimati svoyi doslidzhennya i za ironiyeyu doli za pidtrimki Charlza Taunsa voni otrimali finansuvannya dlya proektu vid Agenstva peredovih doslidnickih proektiv Ministerstvo oboroni vidililo pid cej proekt majzhe miljon dolariv odnak Guld ne zmig vzyati v nomu uchast oskilki jomu vidmovili u dopusku cherez svoyu kolishnyu uchast u komunistichnij diyalnosti Vin prodovzhuvav pracyuvati v TRG ale ne mig bezposeredno brati uchast u proekti shob realizuvati svoyi ideyi Cherez tehnichni trudnoshi i mozhlivo nemozhlivist Gulda brati uchast TRG buv pobitij u peregonah zi stvorennya pershogo robochogo lazera Teodorom Mejmanom v doslidnickih laboratoriyah Hyuza Hughes Research Laboratories Bitva za patenti red Shavlov i Tauns podali zayavku na otrimannya patentu na lazer u lipni 1958 roku Patent yim bulo nadano 22 bereznya 1960 r Guld i TRG podali do sudu vikoristovuyuchi yak dokazi te sho Guld vinajshov lazer pered podacheyu patentnoyi zayavki Shavlovim i Taunsom Poki provodivsya rozglyad spravi v Patentnomu vidomstvi i v sudah buli podani podalshi zayavki na konkretni lazerni tehnologiyi vid Bell Labs Hughes Research Laboratories Westinghouse ta in U kincevomu rahunku Guld prograv spravu za amerikanskij patent na sam lazer nasampered na tij pidstavi sho u jogo bloknoti yavno ne bulo skazano sho bichni stinki lazernogo seredovisha povinni buti prozorimi navit yaksho vin planuvav optichno prokachati aktivne seredovishe 17 Buli takozh postavleni pitannya pro te chi bloknot Gulda mig mistiti dostatno informaciyi dlya togo shob stvoriti lazer oskilki komanda Gulda v TRG ne zmogla cogo zrobiti 18 Odnak Guld zmig otrimati patenti na lazer u deyakih inshih krayinah i vin prodovzhuvav borotbu za patenti SShA na konkretni lazerni tehnologiyi protyagom bagatoh rokiv 1967 roku Guld zvilnivsya z TRG i otrimav misce vikladacha fiziki v Bruklinskomu politehnichnomu instituti potim stav vice prezidentom nevelikoyi kompaniyi yaka rozroblyala optovolokonni priladi a v 1985 r pishov na pensiyu 19 Pokinchivshi z lazernim vinahidnictvom Guld povnistyu viddavsya borotbi za utverdzhennya svoyih patentiv yaka trivala majzhe tri desyatilittya svoyeridnij rekord Spochatku vin nezminno progravav ale vreshti resht domigsya svogo 1977 roku Byuro patentiv upershe viznalo jogo prioritet u rozrobci metodu optichnogo nakachuvannya Pravda do patentu todi sprava ne dijshla oskilki konkurenti negajno podali apelyaciyu Zayavka Gulda kilka raziv piddavalasya povtornim ekspertizam i bula ostatochno zatverdzhena lishe u veresni 1986 roku 1979 roku Guldu vidano patenti na lazernu rizku na zastosuvannya lazeriv v fotokopiyuvalnih mashinah i na lazernij pidpal termoyadernih reakcij 1987 roku vin otrimav patent na stvorennya inversnih seredovish za dopomogoyu gazovih rozryadiv a she cherez rik patent na metod znizhennya poglinannya svitla za dopomogoyu zakonu Bryustera Vin ne zmig lishe domogtisya viznannya svogo prioritetu na vinahid dzerkalnogo optichnogo rezonatora Vibori do Zalu Slavi red Nezvazhayuchi na te sho jogo rol v dijsnomu vinahodi lazera oskarzhuvalasya protyagom desyatilit Guld buv obranij v Nacionalnij zal slavi vinahidnikiv v 1991 roci 20 Guld pomer 16 veresnya 2005 roku 20 cherez chotiri misyaci pislya zakinchennya terminu svogo ostannogo patentu 21 Dzherela red Taylor Nick 2000 LASER The inventor the Nobel laureate and the thirty year patent war New York Simon amp Schuster ISBN 0 684 83515 0 OCLC 122973716 Brown Kenneth 1987 Inventors at Work Interviews with 16 Notable American Inventors Redmond Washington Tempus Books of Microsoft Press ISBN 1 55615 042 3 OCLC 16714685 Primitki red a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Munzinger Personen d Track Q107343683 a b https www washingtonpost com archive local 2005 09 20 laser pioneer gordon gould dies at 85 8ccd0c3b 261e 40a2 b3e2 318920dec64a Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Taylor 2000 p 14 Taylor 2000 p 19 25 Taylor 2000 p 37 40 Taylor 2000 p 45 56 Nobel Prize in Physics 1964 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 16 sichnya 2010 Taylor 2000 p 62 Taylor 2000 pp 66 70 Schawlow Arthur L Townes Charles H December 1958 Infrared and optical masers Physical Review 112 6 15 1940 1949 Bibcode 1958PhRv 112 1940S doi 10 1103 PhysRev 112 1940 Gould R Gordon 1959 The LASER Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation U Franken P A The Ann Arbor Conference on Optical Pumping the University of Michigan June 15 through June 18 1959 s 128 OCLC 02460155 Chu Steven Townes Charles 2003 Arthur Schawlow U ed Edward P Lazear Biographical Memoirs National Academy of Sciences s 202 ISBN 0 309 08699 X Taylor 2000 pp 72 3 Taylor 2000 pp 159 173 Taylor 2000 Taylor 2000 pp 172 5 a b Chang Kenneth 20 veresnya 2005 Gordon Gould 85 Figure In Invention of the Laser New York Times Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 zhovtnya 2008 Gordon Gould who fought for three decades for recognition of his work in the invention of the laser and eventually won millions of dollars in royalties died on Friday at Lenox Hill Hospital in Manhattan He was 85 His death was confirmed by his wife Marilyn Appel Taylor 2000 p 285 Posilannya red Bright Idea The First Lasers Arhivovano 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine Zabuti otci lazera istoriya vinahodu 1 kopiyka club Sajt bezkoshtovnih ogoloshen ta statej 1 kopiyka club ua UA Arhiv originalu za 12 veresnya 2017 Procitovano 12 veresnya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gordon Guld amp oldid 40828430