Голуб геральдика Голуб не тільки християнський символ у геральдиці як особлива форма зображення Святого Духа але й загал

Голуб — не тільки християнський символ у геральдиці як особлива форма зображення Святого Духа, але й загальна фігура та геральдична тварина.

Голуб

Зображує	pigeon^d
Голуб у Вікісховищі

Як символ він обраний французьким лицарським орденом Ордена Святого Духа і він зображений на передній частині зеленого емальованого центрального щита. Голуб миру втілює символ миру і часто зображений на гербі срібним у вигляді птаха з гілкою в дзьобі — як у Тороксентміклуш у щиті та клейноді — або стилізований з тим же наміром в Айзенхюттенштадті. Голуб є атрибутом святої Адельгундис. Як символ святої він з'являється на гербі Вібельсгайма. Голуб зі стрілою є гербом моравського шляхетського роду Странецьких фон Странець, і його можна знайти, серед іншого, на гербі муніципалітету Странецька Жогрж.

Особливим зображенням є голуб, що летить вертикально, рідше від кута герба, донизу з широко розкритими крилами (політ спрямований до основи щита) і маленькою краплею (ампулою) перед дзьобом. Стандартним геральдичним кольором голубів є срібло, рідше золото. Цей голуб символізує легенду про святу ампулу. Пізніше, на згадку про хрещення Хлодвіга I, франкського короля з династії Меровінгів, кажуть, що на цьому королівському святі в Реймсі з неба дивовижним чином впав голуб і ніс пляшку, наповнену олією. Звідси з'явилася легенда про заснованого Хлодвігом І Ордена Святої Ампули, як лицарського ордену у Франції.

У муніципалітеті Арка на гербі зображено промовисту сцену з Біблії. Голуб є єдиним геральдичним зображенням на гербі Турецької Республіки Північного Кіпру та гербі Республіки Кіпр.

Японська символіка знає голуба як талісман щастя. Добре відомий герб островів Фіджі, де він знаходиться в нижньому полі спереду (геральдично праворуч).

У зображенні дракона-голуба як містичної геральдичної тварини, що складається з голуба та дракона, це гібридна істота. Обидві форми голубів не дуже поширені.

Приклади гербів ред.

Бад-Рагац
Дейвен
Бюттель (Локштедт)
Айнзінген, Айзенгюттенштадт
Фріденсдорф
Готтесцель
Пфаффен-Берфурт
Таубенхайм/Шпрее
Вегшайд

Див. також ред.

Примітки ред.

Johann Georg Krünitz: Ökonomisch-technologische Encyklopädie, oder allgemeines System der Staats-, Stadt-, Haus- und Landwirthschaft, und der Kunstgeschichte. Bd. 125: Ring bis Roche. Buchhandlung Joachim Pauli, Berlin 1817, S. 555—556.

[1] Johann Georg Krünitz: Ökonomisch-technologische Encyklopädie, oder allgemeines System der Staats-, Stadt-, Haus- und Landwirthschaft, und der Kunstgeschichte. Bd. 125: Ring bis Roche. Buchhandlung Joachim Pauli, Berlin 1817, S. 555—556.