«Голос Безмовності» (англ. The Voice of the Silence) — книга Олени Петрівни Блаватської. Написана в 1889 році в Фонтенбло. Вперше була опублікована в тому ж році в Лондоні. Дослідники віднесли її до «авторитетних документів сучасної теософії», включивши в список основних праць письменниці.
Книга складається з трьох фрагментів: «Голос Безмовності», «Два Шляхи» та «Сім Брам», записані автором по пам’яті з «Книги Золотих Правил», одній з багатьох книг, які на Сході використовуються учнями містичних шкіл. Джерело, з якого були узяті згадані три фрагменти, належить до тієї ж серії, що і «Книга Дзіан», що послужила основою для «Таємної доктрини».
Книга «Голос Безмовності» (видання 1889 р.) з бібліотеки Льва Толстого | |
Автор | Олена Петрівна Блаватська |
---|---|
Назва мовою оригіналу | The Voice of the Silence |
Країна | Велика Британія |
Мова | англійська |
Тема | теософія |
Жанр | роман, релігія і філософія |
Видавництво | Theosophical Publishing Company |
Видано | 1889 |
Думка дослідників
Вільям Джеймс в лекції, присвяченій містицизму, відмітивши, що в містичній літературі постійно зустрічаються суперечливі вирази, на кшталт: «сліпучий морок», «шепіт тиші», «плідна безплідність», привів декілька витримок з «Голосу Безмовності».
Арнольд Калнітський у своїй книзі про теософський рух писав, що твердження Блаватської про її фізичне перебування та життя в Тибеті протягом довгого часу бралося під сумнів, проте вміст її книги «відображає дійсні переживання буддиста», навіть якщо не визнавати її як створену на основі справжнього буддійського джерела.
Відзначивши, що ця книга — «унікальне поетичне зображення шляху духовної реалізації», він привів свідоцтво Анні Безант про деяких, як він виразився, «інтригуючих і містифікуючих» обставинах того, як О. П. Блаватська працювала над книгою:
Вона написала її у Фонтенбло, і велика частина була зроблена, коли я була з нею й сиділа в кімнаті, тоді як вона працювала. Мені відомо, що вона писала, не справляючись ні по яких книгах, в точності неначебто вона брала з пам'яті, або читала звідти, де не було жодної книги. Написавши при мені за вечір цей рукопис, вона попросила мене та інших перевірити її на правильність англійської [мови], оскільки вона писала настільки швидко, що була упевнена, що вийшло погано.
У самих віршах відчувається «якась таємничість і поетична символіка», тоді як коментарі нечисленні та без підтексту. Головна мета книги полягає в тому, щоб ясно показати прагнучій до духовності людині «дорогу, ведучий до містичної реалізації».
На відміну від інших своїх вигадувань, в цій книзі Блаватська не займається порівнянням, захистом або виправданням вмісту або заперечуванням пануючих вистав. Та і за своїм розміром книга значно менше її головних робіт, і коментарі, головним чином, складаються з визначень термінів і пояснень віршів.
Ідентифікація «Крішни-Хріста» як «Вищого Я» недвозначно вказує, що питання, що розглядаються в книзі, є «містичними за змістом», і хоча вони виражені в буддійських термінах, їх неважко замінити «еквівалентними термінами і поняттями, прийнятними для теософів, що розділяють положення синкретичної філософії».
На думку Калнітського, ця книга повністю сумісна з принципами теософського світогляду, вираженого в інших творах Блаватської, але в ній більше, ніж в інших книгах, є «істинно релігійних відчуттів і вистав».
Дослідник теософського руху Елвін Кун написав про книгу Блаватської наступне:
Своєю ритмічною модуляцією її поезія сприяє посиленню відчуття містичної відданості. Як і інші книги Сходу, вона складається з морально-духовних повчань, представляти які у вигляді систематичної експозиції етичних принципів не має сенсу, якщо не привести їх духовну суть до молитовної форми, здібної до виявлення магічної сили при її ритуальному використанні. У цій книзі неважко виявити головну причину тієї недовіри до примітивного психизму, яка так різко виділяє теософію серед сучасних культів. Докласти зусилля для зменшення «важкої карми людства» вважається істотнішою заслугою, ніж підпорядкувати своїй волі які-небудь ефірні або електричні сили природи.
Відгуки буддистів
Японський філософ і буддист Д. Т. Судзукі стверджував, що в книзі Блаватської представлені глибокі положення вчення махаяни, в яких вона, поза сумнівом, була посвячена.
У 1927 році адміністрація [en] Тубден Чокьі Ньіма допомогла Китайському товариству дослідження буддизму в Пекіні опублікувати книгу Блаватської. Книга була доповнена посланням самого Панчен-лами, спеціально для цього ним написаним.
У 1989 році в ознаменування 100-ї річниці виходу у світ «Голосу Безмовності», було випущено ювілейне видання, передмову для якого написав Далай-лама XIV Тендзін Гьяцо. У цій передмові, озаглавленій «Шлях Бодгісаттви», він говорить, що книга Блаватської робить сильний вплив на людей, які щиро шукають і прагнуть залучитися до мудрості і співчуття.
Парадокси й поезія
[en] писав, що зміст «Голосу Безмовності» так само парадоксальний, як і його назва. Наприклад, у першому фрагменті книги учня попереджають: «Ти не можеш слідувати по Шляху, якщо не зробившся сам цим Шляхом». Всі школи буддизму вважають, що ідея незмінності душі (або Его) є помилкою, тому безглуздо говорити про досягнення нірвани тією або іншою людиною. Духовний прогрес полягає не в накопиченні духовних досягнень Его (як якби вони були якимось особистим майном), але в ослабленні Его, або, вірніше, помилкової ідеї "ячества" (англ. Egohood), таким чином, що з грубого Его стає тонким, з тонкого — ще більш тонким, поки, зрештою, прагне не стає як би «безособовим потоком духовної енергії, яка поступово стає все ширше й глибше, і, нарешті, він виявляє, що вона збігається з бездонним океаном нірвани». І «Голос Безмовності», парадоксально ідентифікуючи Шлях і прагне, в дійсності нагадує нам, що, подібно до того, як індивідуальність, або людина, є всього лише назвою «деякого набору психосоматичних станів», так і Шлях — це всього лише зручне позначення для послідовності думок, слів і вчинків, орієнтованих в напрямку Просвітлення. Ще один приклад парадоксу узятий із фрагмента III, де бодгісаттва, перебуваючи на порозі Просвітлення, говорить: «Якщо хочеш стати Татхагатою, іди по слідах попередника твого, будь безкорисливим до нескінченного кінця».
Також «Голос Безмовності» рясніє поетичними образами. Наприклад, людські душі порівнюються з птахами: «Поглянь на сонми душ; стеж, як вони метаються над бурхливим морем людського життя». Про людину, що пройшла Шлях до кінця й стала Буддою, сказано так: «І стоїть він відтепер, подібний білосніжній колоні на заході; висхідне світило вічної думки виливає на його лик перші яскраві хвилі свої».
Але сутність поезії не зводиться до образів, також необхідні й інші елементи, наприклад, ритм. Хоча в наш час визнано, що поезія може обійтися без розміру й рими, «важко уявити собі поезію без будь-якого ритму». Немає ніяких сумнівів у тому, що поезія «Голосу Безмовності» вельми ритмічна. Спеціаліст по просодії відзначить, що такі строфи «легко скандуються»:
Нехай душа твоя слух
Зверне до всіх болю стогонів,
Лотоса серцю подібно, відкритому
Ранковим сонця променів згріваючим.
Не дозволяй спеку сонця жорстокому
Висушити гіркі сльози страждання,
Перш ніж сам ти витреш
Очі стражденних.
Кожній сльози людської
Вологу горючу в серце прийми
І бережи там до того часу,
Як згине біль, що ту сльозу породила.
Див. також
Коментарі
- Толстой в «Думках мудрих людей на кожен день» (раздел Березень, 3) приводить фрагмент з книги Блаватської, називаючи його брамінською мудрістю: «Твої тіні живуть і зникають. Те, що в тобі вічно, те, що розуміє, належить нескороминущому життю. Це вічне є та людина, яка була, є і буде і година якого не проб'є ніколи».
- З 1889 по 2011 рік було опубліковано 169 видань на 14 мовах. // WorldCat identities.
- Відзначивши, що в сучасній містичній літературі «Голос Безмовності» займає «абсолютно особливе» положення, П. Д. Успенський привів в своїй книзі «Tertium Organum» (в главі XX) декілька цитат з нього, щоб продемонструвати цю, як він сказав, «колекцію мудрості Сходу».
- Див. «Многообразие религиозного опыта».
- Див. [en], August 1965. — P. 90.
- «О. П. Блаватська була однією з тих, хто воістину досяг». «Eastern Buddhist», old series. Vol. 5. — P. 377.
- Tub-ten Chö-gyi Nyima, 1883—1937.
- Див. Blavatsky H. P. The Voice of the Silence, ed. Alice Cleather and Basil Crump. Peking: Chinese Buddhist Research Society, 1927. — P. 113.
- Див. Blavatsky Helena The Voice of the Silence. Centenary edition. Santa Barbara: Concord Grove Press, 1989. — Foreword by the XIVth Dalai Lama.
- Cit. The Voice of the Silence, p. 14.
- Cit. The Voice of the Silence, p. 78.
- Cit. The Voice of the Silence, p. 9.
- Cit. The Voice of the Silence, p. 71.
- Cit. Ibid., p. 14.
Примітки
- Kalnitsky, 2003, с. 322.
- Religious Encyclopedia, 1911, с. 409.
- Kalnitsky, 2003, с. 323.
- Kalnitsky, 2003, с. 321.
- Kalnitsky, 2003, с. 324.
- Kalnitsky, 2003, с. 328.
- Kuhn, 1992, с. 271.
- Sangharakshita, 1958.
Джерела
- Campbell G. V. Introductory study notes on The Voice of the Silence (H.P. Blavatsky). Wheaton, Ill.: Theosophical Society in America, Dept. of Education, 1969.
- Fussel J. H., Poutz M. Theosophy // The New Schaff-Herzog Encyclopedia of Religious Knowledge / S. Jackson, ed. — New York : Funk and Wagnalls, 1911. — Vol. 11. — P. 407—410.
- Johnson K. P. 1994. // Theosophy World: July, 1998.
- Kalnitsky A. The Theosophical Movement of the Nineteenth Century: The Legitimation of the Disputable and the Entrenchment of the Disreputable. — Pretoria : University of South Africa, 2003. — 443 p.
- Kuhn A. B. Theosophy: A Modern Revival of Ancient Wisdom. — Whitefish, MT : Kessinger Publishing, 1992. — 381 p. — (American religion series: Studies in religion and culture) — .
- Mills Joy. From inner to outer transformation: lectures on The Voice of the Silence. Amsterdam: Uitgeverij der Theosofische Vereniging in Nederland, 1996.
- Sangharakshita B. Paradox and poetry in «The Voice of the Silence» [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — Bangalore: Indian Institute of World Culture, 1958.
- Spierenburg H. J., ed. The Buddhism of H.P. Blavatsky. San Diego: Point Loma Publications, 1991.
- Tyberg Judith M. Die Sprache der Götter: Sanskrit als Schlüssel zu den Mysterienlehren. Verlag Esoterische Philosophie, Hannover 2012, .
Посилання
- «The Voice of the Silence». [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- «Голос Безмолвия» (рос.). [ 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- «Голос Безмовності»(укр.). [ 21 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Blavatsky Study Center. [ 4 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golos Bezmovnosti angl The Voice of the Silence kniga Oleni Petrivni Blavatskoyi Napisana v 1889 roci v Fontenblo Vpershe bula opublikovana v tomu zh roci v Londoni Doslidniki vidnesli yiyi do avtoritetnih dokumentiv suchasnoyi teosofiyi vklyuchivshi v spisok osnovnih prac pismennici Kniga skladayetsya z troh fragmentiv Golos Bezmovnosti Dva Shlyahi ta Sim Bram zapisani avtorom po pam yati z Knigi Zolotih Pravil odnij z bagatoh knig yaki na Shodi vikoristovuyutsya uchnyami mistichnih shkil Dzherelo z yakogo buli uzyati zgadani tri fragmenti nalezhit do tiyeyi zh seriyi sho i Kniga Dzian sho posluzhila osnovoyu dlya Tayemnoyi doktrini Golos Bezmovnosti Kniga Golos Bezmovnosti vidannya 1889 r z biblioteki Lva TolstogoAvtorOlena Petrivna BlavatskaNazva movoyu originaluThe Voice of the SilenceKrayinaVelika BritaniyaMovaanglijskaTemateosofiyaZhanrroman religiya i filosofiyaVidavnictvoTheosophical Publishing CompanyVidano1889Dumka doslidnikivVilyam Dzhejms v lekciyi prisvyachenij misticizmu vidmitivshi sho v mistichnij literaturi postijno zustrichayutsya superechlivi virazi na kshtalt slipuchij morok shepit tishi plidna bezplidnist priviv dekilka vitrimok z Golosu Bezmovnosti Arnold Kalnitskij u svoyij knizi pro teosofskij ruh pisav sho tverdzhennya Blavatskoyi pro yiyi fizichne perebuvannya ta zhittya v Tibeti protyagom dovgogo chasu bralosya pid sumniv prote vmist yiyi knigi vidobrazhaye dijsni perezhivannya buddista navit yaksho ne viznavati yiyi yak stvorenu na osnovi spravzhnogo buddijskogo dzherela Vidznachivshi sho cya kniga unikalne poetichne zobrazhennya shlyahu duhovnoyi realizaciyi vin priviv svidoctvo Anni Bezant pro deyakih yak vin virazivsya intriguyuchih i mistifikuyuchih obstavinah togo yak O P Blavatska pracyuvala nad knigoyu Vona napisala yiyi u Fontenblo i velika chastina bula zroblena koli ya bula z neyu j sidila v kimnati todi yak vona pracyuvala Meni vidomo sho vona pisala ne spravlyayuchis ni po yakih knigah v tochnosti nenachebto vona brala z pam yati abo chitala zvidti de ne bulo zhodnoyi knigi Napisavshi pri meni za vechir cej rukopis vona poprosila mene ta inshih pereviriti yiyi na pravilnist anglijskoyi movi oskilki vona pisala nastilki shvidko sho bula upevnena sho vijshlo pogano U samih virshah vidchuvayetsya yakas tayemnichist i poetichna simvolika todi yak komentari nechislenni ta bez pidtekstu Golovna meta knigi polyagaye v tomu shob yasno pokazati pragnuchij do duhovnosti lyudini dorogu veduchij do mistichnoyi realizaciyi Na vidminu vid inshih svoyih vigaduvan v cij knizi Blavatska ne zajmayetsya porivnyannyam zahistom abo vipravdannyam vmistu abo zaperechuvannyam panuyuchih vistav Ta i za svoyim rozmirom kniga znachno menshe yiyi golovnih robit i komentari golovnim chinom skladayutsya z viznachen terminiv i poyasnen virshiv Identifikaciya Krishni Hrista yak Vishogo Ya nedvoznachno vkazuye sho pitannya sho rozglyadayutsya v knizi ye mistichnimi za zmistom i hocha voni virazheni v buddijskih terminah yih nevazhko zaminiti ekvivalentnimi terminami i ponyattyami prijnyatnimi dlya teosofiv sho rozdilyayut polozhennya sinkretichnoyi filosofiyi Na dumku Kalnitskogo cya kniga povnistyu sumisna z principami teosofskogo svitoglyadu virazhenogo v inshih tvorah Blavatskoyi ale v nij bilshe nizh v inshih knigah ye istinno religijnih vidchuttiv i vistav Doslidnik teosofskogo ruhu Elvin Kun napisav pro knigu Blavatskoyi nastupne Svoyeyu ritmichnoyu modulyaciyeyu yiyi poeziya spriyaye posilennyu vidchuttya mistichnoyi viddanosti Yak i inshi knigi Shodu vona skladayetsya z moralno duhovnih povchan predstavlyati yaki u viglyadi sistematichnoyi ekspoziciyi etichnih principiv ne maye sensu yaksho ne privesti yih duhovnu sut do molitovnoyi formi zdibnoyi do viyavlennya magichnoyi sili pri yiyi ritualnomu vikoristanni U cij knizi nevazhko viyaviti golovnu prichinu tiyeyi nedoviri do primitivnogo psihizmu yaka tak rizko vidilyaye teosofiyu sered suchasnih kultiv Doklasti zusillya dlya zmenshennya vazhkoyi karmi lyudstva vvazhayetsya istotnishoyu zaslugoyu nizh pidporyadkuvati svoyij voli yaki nebud efirni abo elektrichni sili prirodi Vidguki buddistivYaponskij filosof i buddist D T Sudzuki stverdzhuvav sho v knizi Blavatskoyi predstavleni gliboki polozhennya vchennya mahayani v yakih vona poza sumnivom bula posvyachena U 1927 roci administraciya en Tubden Choki Nima dopomogla Kitajskomu tovaristvu doslidzhennya buddizmu v Pekini opublikuvati knigu Blavatskoyi Kniga bula dopovnena poslannyam samogo Panchen lami specialno dlya cogo nim napisanim U 1989 roci v oznamenuvannya 100 yi richnici vihodu u svit Golosu Bezmovnosti bulo vipusheno yuvilejne vidannya peredmovu dlya yakogo napisav Dalaj lama XIV Tendzin Gyaco U cij peredmovi ozaglavlenij Shlyah Bodgisattvi vin govorit sho kniga Blavatskoyi robit silnij vpliv na lyudej yaki shiro shukayut i pragnut zaluchitisya do mudrosti i spivchuttya Paradoksi j poeziya en pisav sho zmist Golosu Bezmovnosti tak samo paradoksalnij yak i jogo nazva Napriklad u pershomu fragmenti knigi uchnya poperedzhayut Ti ne mozhesh sliduvati po Shlyahu yaksho ne zrobivshsya sam cim Shlyahom Vsi shkoli buddizmu vvazhayut sho ideya nezminnosti dushi abo Ego ye pomilkoyu tomu bezgluzdo govoriti pro dosyagnennya nirvani tiyeyu abo inshoyu lyudinoyu Duhovnij progres polyagaye ne v nakopichenni duhovnih dosyagnen Ego yak yakbi voni buli yakimos osobistim majnom ale v oslablenni Ego abo virnishe pomilkovoyi ideyi yachestva angl Egohood takim chinom sho z grubogo Ego staye tonkim z tonkogo she bilsh tonkim poki zreshtoyu pragne ne staye yak bi bezosobovim potokom duhovnoyi energiyi yaka postupovo staye vse shirshe j glibshe i nareshti vin viyavlyaye sho vona zbigayetsya z bezdonnim okeanom nirvani I Golos Bezmovnosti paradoksalno identifikuyuchi Shlyah i pragne v dijsnosti nagaduye nam sho podibno do togo yak individualnist abo lyudina ye vsogo lishe nazvoyu deyakogo naboru psihosomatichnih staniv tak i Shlyah ce vsogo lishe zruchne poznachennya dlya poslidovnosti dumok sliv i vchinkiv oriyentovanih v napryamku Prosvitlennya She odin priklad paradoksu uzyatij iz fragmenta III de bodgisattva perebuvayuchi na porozi Prosvitlennya govorit Yaksho hochesh stati Tathagatoyu idi po slidah poperednika tvogo bud bezkorislivim do neskinchennogo kincya Takozh Golos Bezmovnosti ryasniye poetichnimi obrazami Napriklad lyudski dushi porivnyuyutsya z ptahami Poglyan na sonmi dush stezh yak voni metayutsya nad burhlivim morem lyudskogo zhittya Pro lyudinu sho projshla Shlyah do kincya j stala Buddoyu skazano tak I stoyit vin vidteper podibnij bilosnizhnij koloni na zahodi vishidne svitilo vichnoyi dumki vilivaye na jogo lik pershi yaskravi hvili svoyi Ale sutnist poeziyi ne zvoditsya do obraziv takozh neobhidni j inshi elementi napriklad ritm Hocha v nash chas viznano sho poeziya mozhe obijtisya bez rozmiru j rimi vazhko uyaviti sobi poeziyu bez bud yakogo ritmu Nemaye niyakih sumniviv u tomu sho poeziya Golosu Bezmovnosti velmi ritmichna Specialist po prosodiyi vidznachit sho taki strofi legko skanduyutsya Nehaj dusha tvoya sluh Zverne do vsih bolyu stogoniv Lotosa sercyu podibno vidkritomu Rankovim soncya promeniv zgrivayuchim Ne dozvolyaj speku soncya zhorstokomu Visushiti girki slozi strazhdannya Persh nizh sam ti vitresh Ochi strazhdennih Kozhnij slozi lyudskoyi Vologu goryuchu v serce prijmi I berezhi tam do togo chasu Yak zgine bil sho tu slozu porodila Div takozhTeosofiya ta buddizm Kniga DzianKomentariTolstoj v Dumkah mudrih lyudej na kozhen den razdel Berezen 3 privodit fragment z knigi Blavatskoyi nazivayuchi jogo braminskoyu mudristyu Tvoyi tini zhivut i znikayut Te sho v tobi vichno te sho rozumiye nalezhit neskorominushomu zhittyu Ce vichne ye ta lyudina yaka bula ye i bude i godina yakogo ne prob ye nikoli Z 1889 po 2011 rik bulo opublikovano 169 vidan na 14 movah WorldCat identities Vidznachivshi sho v suchasnij mistichnij literaturi Golos Bezmovnosti zajmaye absolyutno osoblive polozhennya P D Uspenskij priviv v svoyij knizi Tertium Organum v glavi XX dekilka citat z nogo shob prodemonstruvati cyu yak vin skazav kolekciyu mudrosti Shodu Div Mnogoobrazie religioznogo opyta Div en August 1965 P 90 O P Blavatska bula odniyeyu z tih hto voistinu dosyag Eastern Buddhist old series Vol 5 P 377 Tub ten Cho gyi Nyima 1883 1937 Div Blavatsky H P The Voice of the Silence ed Alice Cleather and Basil Crump Peking Chinese Buddhist Research Society 1927 P 113 Div Blavatsky Helena The Voice of the Silence Centenary edition Santa Barbara Concord Grove Press 1989 Foreword by the XIVth Dalai Lama Cit The Voice of the Silence p 14 Cit The Voice of the Silence p 78 Cit The Voice of the Silence p 9 Cit The Voice of the Silence p 71 Cit Ibid p 14 PrimitkiKalnitsky 2003 s 322 Religious Encyclopedia 1911 s 409 Kalnitsky 2003 s 323 Kalnitsky 2003 s 321 Kalnitsky 2003 s 324 Kalnitsky 2003 s 328 Kuhn 1992 s 271 Sangharakshita 1958 DzherelaCampbell G V Introductory study notes on The Voice of the Silence H P Blavatsky Wheaton Ill Theosophical Society in America Dept of Education 1969 Fussel J H Poutz M Theosophy The New Schaff Herzog Encyclopedia of Religious Knowledge S Jackson ed New York Funk and Wagnalls 1911 Vol 11 P 407 410 Johnson K P 1994 Theosophy World July 1998 Kalnitsky A The Theosophical Movement of the Nineteenth Century The Legitimation of the Disputable and the Entrenchment of the Disreputable Pretoria University of South Africa 2003 443 p Kuhn A B Theosophy A Modern Revival of Ancient Wisdom Whitefish MT Kessinger Publishing 1992 381 p American religion series Studies in religion and culture ISBN 978 1 56459 175 3 Mills Joy From inner to outer transformation lectures on The Voice of the Silence Amsterdam Uitgeverij der Theosofische Vereniging in Nederland 1996 Sangharakshita B Paradox and poetry in The Voice of the Silence 26 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Bangalore Indian Institute of World Culture 1958 Spierenburg H J ed The Buddhism of H P Blavatsky San Diego Point Loma Publications 1991 Tyberg Judith M Die Sprache der Gotter Sanskrit als Schlussel zu den Mysterienlehren Verlag Esoterische Philosophie Hannover 2012 ISBN 978 3 924849 66 5 Posilannya The Voice of the Silence 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Golos Bezmolviya ros 22 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Golos Bezmovnosti ukr 21 veresnya 2014 u Wayback Machine Blavatsky Study Center 4 travnya 2012 u Wayback Machine