Головинське родовище лабрадориту — розташоване в Житомирській області України (Черняхівський район).
| Головинське родовище лабрадориту |
Історія Редагувати
Розробляється з 1928, детально розвідане до 1960.
Характеристика Редагувати
Балансові запаси лабрадориту 3,5 млн м³. Приурочене до масиву основних вивержених порід, що залягають серед кристалічних порід Українського кристалічного щита. На сході родовища лабрадорит переходить в габро. Потужність продуктивної товщі 10 −15 м, вивітреної зони-2-4 м. Головинський лабрадорит-масивна чорна грубозерниста порода, що складається з ідіоморфних таблитчатих або пластинчатих зерен; гол. породоутворюючий мінерал-лабрадор (85 −95% породи); крім того, в г.п. є піроксени, олівін, біотит. К-ть кристалів лабрадору з розмірами до 70-100 мм досягає 100 шт. на 1 м². Осн. фізико-механіч. властивості лабрадориту Г.р.: тимчасовий опір стисненню (в сухому стані) 100–120 МПа, сер. щільність 2790 кг/м³, водопоглинання 0,33%, стираність 0,68 г/см². Добре обробляється алмазним і абразивним інструментами; добре полірується до 170 одиниць шкали блискоміру.
Технологія розробки Редагувати
Родовище розкрите капітальною траншеєю внутр. залягання і розробляється 2-а горизонтами. Висота видобувних уступів 3-10 м, ширина робочих майданчиків 3-5 м. Видобуток блоків за двостадійною схемою з урахуванням природної тріщинуватості порід. Відбійка монолітів від масиву-буропідривним способом з використанням димного пороху. Для розколювання монолітів використовуються гідроклинні установки.
Джерела Редагувати
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.