Алта́й Гобі́йський — південно-східна частина Монгольського Алтаю в Монголії, низка розірваних паралельних хребтів.
Алтай Гобійський | |
| Країна | Монголія |
|---|---|
Алтай Гобійський |
Гобійський Алтай складається з низки субширотних хребтов і кряжів, розділених сухими долинами і улоговинами і оточені похилими рівнинами (белями). Протяжність системи становить понад 500 км, переважні висоти — від 1500 до 3000 м. Найвища точка — вершина Барун-Богдо-Ула (3957 м) на хребті Іх-Богдин-Нурум. Рослинність в нижньому поясі пустельна, у верхньому — степова.
Гори складені кристалічними сланцями, гранітами, пісковиками і вапняками. Район Гобійського Алтаю вельми сейсмічний . У 1957 році тут стався катастрофічний землетрус в 11-12 балів, помітні коливання ґрунту спостерігалися на території 5 млн км². У 1958 в Гобійського Алтаї стався ще один землетрус, силою в 10 балів — Баян-Цаганський.
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття з географії Монголії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |