Гней Доміцій Агенобарб (лат. Gnaeus Domitius Ahenobarbus; 139 — 89 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 96 року до н. е., великий понтифік з 103 до 89 року до н. е.
| Гней Доміцій Агенобарб | |
|---|---|
| лат. Cnaeus Domitius Ahenobarbus | |
| Народився | 139 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 89 до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, Ancient Roman military personnel |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | Нобілітет |
| Посада | цензор Стародавнього Риму, народний трибун, давньоримський сенатор[d] і консул |
| Конфесія | давньоримська релігія |
| Рід | Domitii Ahenobarbid |
| Батько | Гней Доміцій Агенобарб |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Луцій Доміцій Агенобарб і Domitiad |
| У шлюбі з | невідомо і невідомо |
| Діти | Луцій Доміцій Агенобарб і Гней Доміцій Агенобарб |
Опис Редагувати
Походив з родини нобілів Доміціїв Агенобарбів. Син Гнея Доміція Агенобарба, консула 122 року до н. е.
Державну кар'єру почав рано. У 118 році разом з Луцієм Ліцинієм Крассом був обраний дуумвіром для виведення римських колоній у Нарбонській Галлії. У 116—115 роках до н. е. виконував обов'язки державного монетарія.
У 104 році колегія понтифіків відмовилася обрати його понтифіком замість його батька. Тоді ж консул Марк Скавр заблокував спробу Гнея Агенобарба стати членом колегії авгурів.
У 104 році до н. е. став народним трибуном. На цій посаді притягнув до суду Марка сілана, консула 109 року до н. е., за невдалу війну з кімврами й завдання шкоди його клієнтові Егрітомару, втім не домігся звинувачувального вироку. Проте розробив законопроєкт щодо обрання членів у жрецькі колегії та їхніх голів на народних зборах, домігся його прийняття. Згідно з цим законом обрано спочатку понтифіком, а згодом й великим понтифіком (lex Domitia de Sacerdotiis). У цей же час невдало судився з Марком Скавром, консулом 115 року до н. е.
У 100 році брав участь у придушення руху Аппулея Сатурніна. Водночас був другом Цецилія Метелла Нумідійського й підтримував його у вигнанні.
Гней Агенобарб у 99 році до н. е. став претором, а у 96 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Кассієм Лонгіном. У 92 році до н. е. обраний цензором разом Луцієм Ліцинієм Крассом. На цій посаді видав едікт про заборону виступів латинських риторів. Втім незабаром цензори посварилися — Красс звинувачував Агенобарба у безсердечності, а Агенобарб Красса — у любові до розкошів. Внаслідок цього цензори склали свої повноваження.
У 91 році до н. е. завадив нападу племені марсів на чолі із Поппедієм Сілоном, запропонувавши останньому домогатися громадянських прав не військовими діями, а перемовинами.
Родина Редагувати
Діти:
- Гней Доміцій Агенобарб
- Луцій Доміцій Агенобарб
Примітки Редагувати
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- ↑ Любкер Ф. Domitii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 427–429.
Джерела Редагувати
- Smith, William (1867), «Gnaeus Domitius Ahenobarbus (4)», // Smith, William, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, pp. 84–85. (англ.)