Глівісінг або Морганнуг — валлійська держава на території сучасної Великої Британії, що утворилася на початку V століття. Тривалий час боролася проти сусідніх валлійських держав. Декілька разів поєднувся з Гвентом. Зрештою приєднано до Англії, де панувала Нормандська династія.
Glywysing Глівісінг | ||||
| ||||
Герб | ||||
Столиця | Кардіфф | |||
Мови | валлійська | |||
Форма правління | монархія | |||
король | ||||
Історія | ||||
- Засноване | V ст. | |||
- Приєднано до Англії | 1091 | |||
|
Історія
На території майбутньої держави мешкало бритське плем'я сілурів. Наприкінці IV століття, поки ще римські легіони не почали залишати Британію, західна і південна частина сучасного Уельсу опинилися під владою синів Магна Максима, військовика, який проголосив себе імператором Заходу. Один із синів, Євген, якого брити називали на свій лад Овейн, правив в Середньому та Південному Уельсі. На його землях незабаром утворилося королівство Кернеу.
Наприкінці V столітті Кернеу було перейменовано в Глівісінг на честь короля Глівіса, нащадка Євгена. Після його смерті королівство розпалося на кілька дрібних володінь. Найвідомішим з них був Гвінллуг. У 2-й половині VI століття всі вони були поглинуті сусіднім королівством Гвент, королі якого також носили титул короля Глівісінга.
Близько 755 року після смерті Ітела, короля Гвенту і Глівісінга Південний Уельс знову піддався розділу. Глівісінг знову здобув незалежнисть. Тут стали панувати нащадки Ріса ап Ітела.
Близько 927 року король Морган Старий знову об'єднав Глівісінг з Гвентом в одне королівство, яке на його честь було перейменовано на Морганнуг або Гулад-Морган («Країна Моргана», валл. Gwlad Morgan). До нього входили практично всі землі південно-східного Уельсу, за винятком втраченого на користь Мерсії Ергінга й півострова Говер, що відійшов до Дехейбарта. Друга назва країни Моргана збереглась в імені лордства, а потім англійського графства Гламорган.
Після смерті Моргана Глівісінг (Морганнуг) знову став незалежним, але залишився союзним Гвенту. При цьому Глівісінг весь час носив назву Морганнуг. У 1055 році Морганнуг було завойовано Гріфідом ап Ллівеліном, що об'єднав під своєю владою практично весь Уельс, але після його смерті знову Морганнуг здобув незалежність. З 1074 року Гвент і Морганнуг знову керувалися одним королем, поки в 1091 році не були захоплені норманами, які перед тим запанували в королівстві Англія.
Див. також
Джерела
- Mike Ashley, The Mammoth Book of Britisg Kings & Queens, Robinson, Londres, 1998, (), " Gwent and Glywysing ", p. 121, table généalogique n° 3, p. 122.
- Carver, Martin The cross goes north: processes of conversion in northern Europe, AD 300—1300 Boydell Press; New edition (26 Jan 2006) p.125
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glivising abo Morgannug vallijska derzhava na teritoriyi suchasnoyi Velikoyi Britaniyi sho utvorilasya na pochatku V stolittya Trivalij chas borolasya proti susidnih vallijskih derzhav Dekilka raziv poyednuvsya z Gventom Zreshtoyu priyednano do Angliyi de panuvala Normandska dinastiya Glywysing Glivising V st 1091 Gerb Stolicya Kardiff Movi vallijska Forma pravlinnya monarhiya korol Istoriya Zasnovane V st Priyednano do Angliyi 1091 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GlivisingIstoriyaNa teritoriyi majbutnoyi derzhavi meshkalo britske plem ya siluriv Naprikinci IV stolittya poki she rimski legioni ne pochali zalishati Britaniyu zahidna i pivdenna chastina suchasnogo Uelsu opinilisya pid vladoyu siniv Magna Maksima vijskovika yakij progolosiv sebe imperatorom Zahodu Odin iz siniv Yevgen yakogo briti nazivali na svij lad Ovejn praviv v Serednomu ta Pivdennomu Uelsi Na jogo zemlyah nezabarom utvorilosya korolivstvo Kerneu Naprikinci V stolitti Kerneu bulo perejmenovano v Glivising na chest korolya Glivisa nashadka Yevgena Pislya jogo smerti korolivstvo rozpalosya na kilka dribnih volodin Najvidomishim z nih buv Gvinllug U 2 j polovini VI stolittya vsi voni buli poglinuti susidnim korolivstvom Gvent koroli yakogo takozh nosili titul korolya Glivisinga Blizko 755 roku pislya smerti Itela korolya Gventu i Glivisinga Pivdennij Uels znovu piddavsya rozdilu Glivising znovu zdobuv nezalezhnist Tut stali panuvati nashadki Risa ap Itela Blizko 927 roku korol Morgan Starij znovu ob yednav Glivising z Gventom v odne korolivstvo yake na jogo chest bulo perejmenovano na Morgannug abo Gulad Morgan Krayina Morgana vall Gwlad Morgan Do nogo vhodili praktichno vsi zemli pivdenno shidnogo Uelsu za vinyatkom vtrachenogo na korist Mersiyi Erginga j pivostrova Gover sho vidijshov do Dehejbarta Druga nazva krayini Morgana zbereglas v imeni lordstva a potim anglijskogo grafstva Glamorgan Pislya smerti Morgana Glivising Morgannug znovu stav nezalezhnim ale zalishivsya soyuznim Gventu Pri comu Glivising ves chas nosiv nazvu Morgannug U 1055 roci Morgannug bulo zavojovano Grifidom ap Llivelinom sho ob yednav pid svoyeyu vladoyu praktichno ves Uels ale pislya jogo smerti znovu Morgannug zdobuv nezalezhnist Z 1074 roku Gvent i Morgannug znovu keruvalisya odnim korolem poki v 1091 roci ne buli zahopleni normanami yaki pered tim zapanuvali v korolivstvi Angliya Div takozhSpisok praviteliv korolivstva MorgannugDzherelaMike Ashley The Mammoth Book of Britisg Kings amp Queens Robinson Londres 1998 ISBN 1841190969 Gwent and Glywysing p 121 table genealogique n 3 p 122 Carver Martin The cross goes north processes of conversion in northern Europe AD 300 1300 Boydell Press New edition 26 Jan 2006 ISBN 978 1 84383 125 9 p 125