Гештальттерапі́я, гешта́льт-терапі́я (нім. Gestalt — фігура, образ, цілісність, кшталт) — практичний метод гештальтпсихології і напрям психотерапії, основні ідеї і методи якого розробив (Фредерік Перлз), а також [de] і (Пол Ґудман).
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9iL2I3L0ZyaXR6X1BlcmxzLmpwZy8yMDBweC1Gcml0el9QZXJscy5qcGc=.jpg)
Основні поняття
(Гештальт) — результат інтеграції багатьох чинників, присутніх в даний момент. Фігура, що входить в гештальт, — найактуальніша в даний момент потреба, емоція, і те, що її може задовольнити, а все, що оточує, — фон. Динаміка життя — це перехід фігури у фон і з фону у фігуру за типом «контакт відхід».
Як психотерапевтичний напрям гештальттерапія виникла у 40-ві роки XX ст. інтегрувавши досягнення впливової на той час структурної (гештальт) психології, психоаналізу і холістичної теорії, Фредерік-Соломон (Фріц) Перлз (1893—1970) створив гнучку й ефективну систему психологічної допомоги, яка, на відміну від фройдівської, не потребувала багато часу і передбачала індивідуальну і групову роботу. Подібний до цікавої гри і порівняно дешевий, цей вид психотерапії здобув багато прихильників у всьому світі.
Перлз надавав великого значення процесу контакту особи із зонами зовнішнього світу, внутрішнього тілесного світу і (психічних процесів) (світ ідей і фантазій). Внаслідок цього основний психотерапевтичний механізм при гештальттерапії — це усвідомлення, його тренування в цих трьох зонах. Саме тренування механізмів, придбання навичок усвідомлення протягом 15-20 хвилин в кожній зоні. Таке тренування дає можливість пацієнтові переживати ситуацію в цілому, у тому числі і свій стан, зануритися повністю в неї і жити в ній на даний момент саме через усвідомлення. Зануритися в буття даного моменту, тобто реалізація принципу («тут і тепер»), уникати виникнення неадекватних, психотравматичних фігур. Буття змушує постійно відволікатися від ситуації в минуле, в майбутнє, в інші ситуації і місця, і ефективність переживання ситуації, що діє, знижується.
Коло, намальоване безперервною лінією, і коло, намальоване окремими крапками, будуть сприйматись як два кола на фоні білого листа. Наприклад, зображення молодої дівчини та старої, яких можна побачити, вдивляючись в різні деталі картинки. Чи, наприклад, не менш відомий малюнок: два профілі і ваза, які проступають то як фон, то як фігура. Фігура, що виступає на фоні, і є гештальт.
Гештальттерапію визначають як допомогу людині в пошуку справжньої життєвості, здатності насолоджуватись життям нині, «тут і тепер», не відкладаючи радість і щастя на невизначене «коли-небудь потім». Бути здоровим і щасливим, задоволеним собою, упевненим у своїх силах, любити друзів і близьких, не висловлювати їм претензій, а собі не докоряти вічними сумнівами, стати відповідальним і зрілим, залишаючись веселим і спонтанним, — основні цілі гештальттерапії. У гештальттерапії також діє принцип «я — ти» прагнення до відкритого і безпосереднього контакту між людьми.
Гештальттерапія — психотерапевтичний напрям, який заснований на синтезі психоаналітичних ідей і принципів гештальтпсихології; спрямований на усвідомлення і закінчення цілісних патернів взаємодії зі світом (гештальтів), а несвідомі компоненти і психологічні захисти розглядає як основні цілі терапевтичного втручання.
По суті гештальттерапія є наділеною екзистенційним змістом практичною філософією достовірності життя, що ґрунтується на процесах усвідомлення і контакту.
Іноді гештальттерапію визначають як своєрідний антиінтелектуальний напрямок. Гештальт-терапевт взагалі не довіряє інтелекту, а ставить під сумнів користь аналітичного розчленування, вербального опису і пояснення почуттів та відчуттів. Не можна проаналізувати переживання людини.
Застосування
Проблеми, з якими працює гештальттерапія
Перебудова форм поведінки, реагування в сьогоденні є завданням гештальттерапії, і цей процес відбувається на рівні переживань (відчуттів, хвилювань, емоцій). Тренування здатності сприймати ситуацію в чистому вигляді, не за шаблоном, виникнення на цьому ґрунті свіжих емоційних переживань, адекватного сприйняття всього з відтінком ніби того, що було вперше побаченим, за допомогою механізму безпосереднього сприйняття. Це дозволяє дивитися на навколишній світ і себе самого неупередженим, свіжим пізнавальним поглядом.
Основною проблемою, з якою борються гештальт-терапевти, є проблема пригнічення власних емоцій. Будь-які емоції, хороші чи погані, згідно з гештальтпсихологією, в придушеному стані все одно даються взнаки, саме тому виникають агресія, неврози, (безсоння) та багато інших негативних для організму станів.
В основі гештальттерапії лежить психологічна концепція «незакінчених дій». Дуже часто пацієнт просто уникає проблемну ситуацію, щоб не відчувати болючі почуття, захистити себе від горя, люті чи смутку, і таким чином ніби не закінчуючи ситуацію для себе. Нерідко стримування сильних емоцій на людях вважається соціально бажаним і похвальним явищем, хоча насправді стримувати власні емоції шкідливо і доволі часто це може перейти в (психосоматичне захворювання). Але таке сприйняття чужих емоцій доволі часто зумовлено тим, що люди, які спостерігають за цими емоціями, відчувають себе незручно.
Універсальний засіб впоратись із проблемою — . У почуттів є найчастіше зовнішній адресат, людина, на яку вони спрямовані. Більшість людей схильні уникати болючих хвилювань, аніж робити те, що необхідно для зміни ситуації і себе. Зазвичай це відбувається через сильні хвилювання щодо інших. «Через мій гнів люди можуть відвернутися від мене…» чи «Якщо я почну плакати і хвилюватись, то не зможу зупинитися…» — такі побоювання часто зустрічаються в спілкуванні. Тому люди для цього привчаються не відчувати того, що є (само-маніпуляція).
Причину своїх труднощів і проблем багато пацієнтів бачать в інших людях. Тому зазвичай люди просять психотерапевта навчити їх більш тонким маніпуляціям у відносинах з іншими, щоб краще контролювати їх поведінку. Але по суті поведінка іншої людини може змінитись тільки тоді, коли зміниться власна. Бажання зміни і є предметом зустрічі двох особистостей — психотерапевта і його пацієнта.
Гештальттерапія і сновидіння
(Сновидіння) в гештальттерапії розглядаються, як світ внутрішніх хвилювань людини, а всі ситуації сновидіння, його персонажі, ті, які мають відношення до пацієнта, чи ті, що не мають, представляють самого пацієнта. Особливо це стосується незвичних, кошмарних сновидінь, що часто повторюються. У них нерідко зустрічаються дивовижні, неприйнятні чи загадкові для пацієнтів образи. Ці образи в принципі не контролюються пацієнтом, але вони важливі для терапії.
Гештальт-терапевт змушує пацієнта стати персонажем сновидіння і програти ситуацію, що приснилась, так, ніби вона існує насправді. Коли людина занурюється у власні сновидіння, вона відчуває різні хвилювання з приводу тих аспектів свого існування, які вона забороняє, не вважаючи своїми чи приписуючи їх іншим людям.
Групова гештальттерапія
Гештальттерапія — це не тільки індивідуальна робота з клієнтом. У тому випадку, коли клієнт відчуває труднощі в спілкуванні з іншими людьми, дуже цінним для нього може виявитись досвід психотерапевтичної групи. Зазвичай в гештальт-групах є два тренери. Цінність групового досвіду полягає в тому, що кожний учасник, базуючись на своїх почуттях, формулює і свої бажання.
Закінчення терапії
Закінченням роботи над проблемою буде не тільки розуміння ролі пацієнта у створенні власної проблеми і навіть не стільки зміна його поведінки, як свобода в емоційному і поведінковому реагуванні (від автоматичних дій і стереотипів). А також усвідомлена особиста відповідальність за наслідки свого вибору.
Різновиди людських контактів
Перлз надає великого значення контакту, саме процесу, що відбувається на межі нашого «я» і середовища (зовнішнього, тілесного і психологічного), і виділяє наступні типи взаємодії:
- злиття — , не виділення себе, а приналежність до чогось, згладжування відмінності, сковування з чимось однією метою, своєрідна «угода» не сперечатися. Цей вигляд контакту характерний в дитинстві, коли дитина не відокремлює себе від середовища, батьків. Цей вигляд контакту зберігається і в зрілому віці, але може набувати патологічних форм і вимагає спеціальної роботи;
- інтроекція — сприйняття всього без особової переробки, як «немовля без зубів ковтає все, що йому дають». Цей різновид контакту є способом запозичення чужого досвіду, але «зріла людина відкушує, пережовує і переробляє їжу», так само повинно бути і з інформацією від середовища. Такий вигляд контакту призводить до засвоєння непотрібних, чужих, інколи і дуже шкідливих типів поведінки, емоційних форм реагування. В цьому випадку межа контексту переноситься всередину людини;
- проєкція — віддалення від себе неприйнятних думок, бажань, властивостей і приписування їх іншим людям, перекладання на них відповідальності за свої вчинки. Людина з таким видом контакту часто вживає займенник «вони» замість «я», оскільки не здатна до самоідентифікації;
- ретрофлексія — людина направляє на себе те, що бажала б зробити іншому або бажала би отримати від інших. Наприклад, агресивна по відношенню до себе людина або звинувачує себе у всьому, або жаліє себе. При ретрофлексії змінюється спрямованість реакції: замість спрямованості до середовища, спрямованість до себе;
- діфлексія — ухилення, прийоми відходу від контакту із середовищем, а ізоляція — крайня вираженість відходу.
Гештальт-молитва
Попри деяку свою ірраціональність і пародійність, «Гештальт-молитва» (Ф. Перлза) гарно відображає сутність гештальттерапії:
Я роблю свою справу, а ти свою.
Я в цьому світі живу не для того, щоб відповідати твоїм сподіванням.
Хоча і ти зовсім не для того, щоб відповідати моїм.
Ти — це ти, а я — це я, і якщо вже нам пощастило зустріти одне одного, то це прекрасно.
А якщо ні — з цим нічого не поробиш.
Молитва широко відома не тільки в гештальттерапії, але й в психотерапії загалом. Крім того, інколи виступає відправним пунктом під час дискусій з питань індивідуальності і взаємозалежності.
Див. також
- (Теорія польової поведінки)
- (Теорія розв'язання винахідницьких задач)
- (Джозеф Зінкер)
Примітки
- Гештальттерапія. оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
Література
- Перлз Фредерик. Практика гештальттерапии. — Институт общегуманитарных исследований, 2001.
- Перлз Фредерик. Теория гештальттерапии. — Институт общегуманитарных исследований 2001.
- Каліна Н. Ф. Психотерапія. — Академвидав, 2010. http://academia-pc.com.ua/product/226 [ 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет