Гец (Готфрід) фон Берліхінген, або Ґец (Ґотфрід) фон Берліхінґен (нім. Götz von Berlichingen; близько 1480 —23 липня 1562) — німецький феодал, військовик, найманець, учасник Селянської війни. Мав прізвисько «Залізна рука».
Гец фон Берліхінген | |
---|---|
нім. Götz von Berlichingen | |
Ім'я при народженні | нім. Gottfried von Berlichingen zu Hornberg |
Народився | близько 1480 Берліхінген |
Помер | 23 липня 1562 Горнберг ·інсульт |
Підданство | Священна Римська імперія |
Національність | німець |
Діяльність | військовик |
Знання мов | середньоверхньонімецька[1] |
Титул | імперський лицар |
Військове звання | лицар |
Батько | Кіліан фон Берліхінген |
Мати | Маргарета фон Тюнген |
Автограф | |
|
Життєпис
Походив з роду імперських лицарів Берліхінгенів. Син Кіліана фон Берліхінгена та Маргарети фон Тюнген. При народженні отримав ім'я Готфрід, в родині звався зменшеним ім'ям Гец. Спочатку отримав домашню освіту. У 1492 році перебирається до родича Кунца фон Нойштадта, у 1493 році поступив до монастирської школи в Нідернгаллі. У 1494 році поступив на службу до кузена Конрада фон Берліхінгена. 1495 року супроводжував Конрада на імперський з'їзд у Вормсі, у 1497 році був присутній на з'їзді в Ліндау.
У 1497 році після смерті Конрада фон Берліхінгена перебирається до Ансбаха, де Фрідріх II, маркграф Бранденбург-Ансбах-Кульмбах, висвятив Геца у лицарі. Навчався військової майстерності у Файта фон Лентершайма. Того ж року разом з Фрідріхом II був присутній під час поїздки імператора Максиміліана I до Брабанту, Лотарингії та пфальцграфства Бургундії. У 1498 році супрводжував сина Фрідріха II — Георга фон Бранденбург-Ансбах-Кульмбах до Касселя, де той взяв шлюб з донькою місцевого маркграфа. У 1499 році стає зброєносцем Файта фон Лентершайма. У 1499 році разом з ним брав участь у швейцарському поході імператора Максиміліана. Після поразки імперських військ повернувся до рідного замку.
Вдома зібрав власний загін, після чого уклав союз з Філіппом фон Массенбахом та кузеном Нейдхартом фон Тюнгеном. За допомогою останнього взимку 1501–1502 року захопив замок Зоденберг. У 1502 році повернувся на службу до маркграфа Фрідріха II фон Бранденбург-Ансбах-Кульмбаха, який боровся проти імперського міста Нюрнберг. На чолі значного загону Берліхінген атакував місто, проте міське ополчення відбило напад, а Гец ледве врятувався. У 1504 році влаштувався на службу Рупрехта, курфюрста Пфальц-Фрайзінзького, який боровся з Альбрехтом IV, герцогом Баварсько-Мюнхенським за герцогство Ландсгут-Баварське (після смерті Георга Багатого). 23 червня під час штуруму Ландсгута втратив праву руку. Замість цього йому зробили протез із заліза. Але Гец вимушений був відновлюватися до 1505 року.
З 1505 до 1511 року брав участь у 15 збройних сутичках з іншими лицарями та феодалами, також чинив численні напади на купців. У 1511 році воював з містом Кельн, вимагаючи з місцевої громади значний викуп. Потім воював з єпископом Бамбергу. Водночас вступив у конфлікт з Нюрнбергом. У 1512 році пограбував 95 купців з Аугсбурга, Нюрнберга та Ульма. За це імператор Максиміліан I наклав на Берліхінгена імперську опалу. У 1513 році Швабська ліга виступила проти Геца, але не досягла успіху — змушена була сплатити 8 тис. гульденіа Берліхінгену. У 1515–1516 роках боровся проти Альбрехта, архієпископа-курфюрста Майнцського. У 1516 році захопив союзника Альбрехта — Філіппа II, графа Вальдека, в Падбергу. Випустив Вальдека за 8900 гульденів. В цей час затоваришував з лідером імперського лицарства Швабії та Франконії Францом фон Зіккінгеном.
У союзі із Зіккінгеном у 1516 році напав на Лотарингію, потім воював проти Філіппа I, марграфа Гессенського. 1517 року у Конрада Шотта купив за 4 тис. флоринів замок Горнберг. У 1518 році боровся проти міста Умштадт. У 1519 році був найнятий Ульріхом, герцогом Вюртемберзьким, у війні проти Швабського союзу. Берліхінген захищав замок Мекмюль, але вимушений був здатися швабським військам. Його тримали в ув'язненні у місті Гайльбронн. Тут він провів час до 1522 року, коли його викупили Франц фон Зіккінген та Георг Фрундсберг за 2 тис. флоринів. Дотепер башта Гайльбронна, де тримала Берліхінгена, носить його ім'я.
Попри допомогу Зіккінгена, Гец не підтримав останнього у 1523 році під час повстання. Берліхінген перебував у замку Горнберг. Тут у 1524 році приєднався до Селянського повстання. 24 квітня 1525 року очолив одну з селянських армій — «Світлий загін Оденвальда» (від місцини Оденвальд). Займався переважно грабуванням замків та монастирів. Потім взяв в облогу містечко Фрауенберг. Потім брав участь у складанні програми — «Декларації 12 статей». Через 2 тижні селяни зазнали поразки. Тому Гец, награбувавши значні статки, зрадив селян та перейшов на бік імперської армії на чолі із Трухзесом фон Вальдбургом.
Після завершення Селянської війни Берліхінгена притягли до суду за злочини під час війни. У 1526 році вимушений був захищатися на імперському з'їзді в Шпаєрі, де його було виправдано. Втім у 1528 році на вимогу Швабської ліги Берліхінгена було заарештовано у місті Аугсбург, де він перебував до 1530 року. Його було звільнено за обіцянку сплатити компенсацію архієпископу Майнца та єпископа Вюрцбурга у 25 тис. гульденів, не залишати замку Горнберг та не очолювати будь-які військові загони. Втім через деякий час Берліхінген намагався поліпшити ці умови та зменшити виплати Вюрцбургу та Майнцу, чого він зрештою домігся у 1534 році, багато в чому завдяки обіцянці служити імператору Карлу V.
У 1540 році Гец на чолі загону із декількох сотень лицарів приєднався до армії імператора, що стояла біля Відня. Взимку того ж року повернувся до Горнберга, особливо не відзначившись у боях з османськими військами. У 1542–1544 роках брав участь у війні проти Франції.
Після війни відійшов від справ, оселився у власному замку Горнберг, де спокійно мешкав, написав свої мемуари. У 1562 році отримав виклик від священних фемів (таємна організація з покарання злочинців) на суд. Тоді Гец зібрав кошти та цінні речі, збираючись тікати. Втім у ніч на 23 липня помер від інсульту. Його залізна рука зберігається в музею міста Ейнсфельд.
Пам'ять
- Його уславив в однойменному романі Йоганн фон Гете.
- під час Другої світової війни дивізія СС отримала ім'я Геца фон Берліхінгена.
Джерела
- Helgard Ulmschneider: Götz von Berlichingen: Ein adeliges Leben der deutschen Renaissance, Thorbecke, Sigmaringen 1974, .
Посилання
- Берлішинґен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гец фон Берліхінген |
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gec Gotfrid fon Berlihingen abo Gec Gotfrid fon Berlihingen nim Gotz von Berlichingen blizko 1480 23 lipnya 1562 nimeckij feodal vijskovik najmanec uchasnik Selyanskoyi vijni Mav prizvisko Zalizna ruka Gec fon Berlihingennim Gotz von BerlichingenIm ya pri narodzhenni nim Gottfried von Berlichingen zu HornbergNarodivsya blizko 1480 BerlihingenPomer 23 lipnya 1562 Gornberg insultPiddanstvo Svyashenna Rimska imperiyaNacionalnist nimecDiyalnist vijskovikZnannya mov serednoverhnonimecka 1 Titul imperskij licarVijskove zvannya licarBatko Kilian fon BerlihingenMati Margareta fon TyungenAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Pidpis Geca fon BerlihingenaZhittyepisPohodiv z rodu imperskih licariv Berlihingeniv Sin Kiliana fon Berlihingena ta Margareti fon Tyungen Pri narodzhenni otrimav im ya Gotfrid v rodini zvavsya zmenshenim im yam Gec Spochatku otrimav domashnyu osvitu U 1492 roci perebirayetsya do rodicha Kunca fon Nojshtadta u 1493 roci postupiv do monastirskoyi shkoli v Niderngalli U 1494 roci postupiv na sluzhbu do kuzena Konrada fon Berlihingena 1495 roku suprovodzhuvav Konrada na imperskij z yizd u Vormsi u 1497 roci buv prisutnij na z yizdi v Lindau U 1497 roci pislya smerti Konrada fon Berlihingena perebirayetsya do Ansbaha de Fridrih II markgraf Brandenburg Ansbah Kulmbah visvyativ Geca u licari Navchavsya vijskovoyi majsternosti u Fajta fon Lentershajma Togo zh roku razom z Fridrihom II buv prisutnij pid chas poyizdki imperatora Maksimiliana I do Brabantu Lotaringiyi ta pfalcgrafstva Burgundiyi U 1498 roci suprvodzhuvav sina Fridriha II Georga fon Brandenburg Ansbah Kulmbah do Kasselya de toj vzyav shlyub z donkoyu miscevogo markgrafa U 1499 roci staye zbroyenoscem Fajta fon Lentershajma U 1499 roci razom z nim brav uchast u shvejcarskomu pohodi imperatora Maksimiliana Pislya porazki imperskih vijsk povernuvsya do ridnogo zamku Zalizna ruka Geca fon Berlihingena Vdoma zibrav vlasnij zagin pislya chogo uklav soyuz z Filippom fon Massenbahom ta kuzenom Nejdhartom fon Tyungenom Za dopomogoyu ostannogo vzimku 1501 1502 roku zahopiv zamok Zodenberg U 1502 roci povernuvsya na sluzhbu do markgrafa Fridriha II fon Brandenburg Ansbah Kulmbaha yakij borovsya proti imperskogo mista Nyurnberg Na choli znachnogo zagonu Berlihingen atakuvav misto prote miske opolchennya vidbilo napad a Gec ledve vryatuvavsya U 1504 roci vlashtuvavsya na sluzhbu Ruprehta kurfyursta Pfalc Frajzinzkogo yakij borovsya z Albrehtom IV gercogom Bavarsko Myunhenskim za gercogstvo Landsgut Bavarske pislya smerti Georga Bagatogo 23 chervnya pid chas shturumu Landsguta vtrativ pravu ruku Zamist cogo jomu zrobili protez iz zaliza Ale Gec vimushenij buv vidnovlyuvatisya do 1505 roku Z 1505 do 1511 roku brav uchast u 15 zbrojnih sutichkah z inshimi licaryami ta feodalami takozh chiniv chislenni napadi na kupciv U 1511 roci voyuvav z mistom Keln vimagayuchi z miscevoyi gromadi znachnij vikup Potim voyuvav z yepiskopom Bambergu Vodnochas vstupiv u konflikt z Nyurnbergom U 1512 roci pograbuvav 95 kupciv z Augsburga Nyurnberga ta Ulma Za ce imperator Maksimilian I naklav na Berlihingena impersku opalu U 1513 roci Shvabska liga vistupila proti Geca ale ne dosyagla uspihu zmushena bula splatiti 8 tis guldenia Berlihingenu U 1515 1516 rokah borovsya proti Albrehta arhiyepiskopa kurfyursta Majncskogo U 1516 roci zahopiv soyuznika Albrehta Filippa II grafa Valdeka v Padbergu Vipustiv Valdeka za 8900 guldeniv V cej chas zatovarishuvav z liderom imperskogo licarstva Shvabiyi ta Frankoniyi Francom fon Zikkingenom U soyuzi iz Zikkingenom u 1516 roci napav na Lotaringiyu potim voyuvav proti Filippa I margrafa Gessenskogo 1517 roku u Konrada Shotta kupiv za 4 tis floriniv zamok Gornberg U 1518 roci borovsya proti mista Umshtadt U 1519 roci buv najnyatij Ulrihom gercogom Vyurtemberzkim u vijni proti Shvabskogo soyuzu Berlihingen zahishav zamok Mekmyul ale vimushenij buv zdatisya shvabskim vijskam Jogo trimali v uv yaznenni u misti Gajlbronn Tut vin proviv chas do 1522 roku koli jogo vikupili Franc fon Zikkingen ta Georg Frundsberg za 2 tis floriniv Doteper bashta Gajlbronna de trimala Berlihingena nosit jogo im ya Popri dopomogu Zikkingena Gec ne pidtrimav ostannogo u 1523 roci pid chas povstannya Berlihingen perebuvav u zamku Gornberg Tut u 1524 roci priyednavsya do Selyanskogo povstannya 24 kvitnya 1525 roku ocholiv odnu z selyanskih armij Svitlij zagin Odenvalda vid miscini Odenvald Zajmavsya perevazhno grabuvannyam zamkiv ta monastiriv Potim vzyav v oblogu mistechko Frauenberg Potim brav uchast u skladanni programi Deklaraciyi 12 statej Cherez 2 tizhni selyani zaznali porazki Tomu Gec nagrabuvavshi znachni statki zradiv selyan ta perejshov na bik imperskoyi armiyi na choli iz Truhzesom fon Valdburgom Pislya zavershennya Selyanskoyi vijni Berlihingena prityagli do sudu za zlochini pid chas vijni U 1526 roci vimushenij buv zahishatisya na imperskomu z yizdi v Shpayeri de jogo bulo vipravdano Vtim u 1528 roci na vimogu Shvabskoyi ligi Berlihingena bulo zaareshtovano u misti Augsburg de vin perebuvav do 1530 roku Jogo bulo zvilneno za obicyanku splatiti kompensaciyu arhiyepiskopu Majnca ta yepiskopa Vyurcburga u 25 tis guldeniv ne zalishati zamku Gornberg ta ne ocholyuvati bud yaki vijskovi zagoni Vtim cherez deyakij chas Berlihingen namagavsya polipshiti ci umovi ta zmenshiti viplati Vyurcburgu ta Majncu chogo vin zreshtoyu domigsya u 1534 roci bagato v chomu zavdyaki obicyanci sluzhiti imperatoru Karlu V U 1540 roci Gec na choli zagonu iz dekilkoh soten licariv priyednavsya do armiyi imperatora sho stoyala bilya Vidnya Vzimku togo zh roku povernuvsya do Gornberga osoblivo ne vidznachivshis u boyah z osmanskimi vijskami U 1542 1544 rokah brav uchast u vijni proti Franciyi Pislya vijni vidijshov vid sprav oselivsya u vlasnomu zamku Gornberg de spokijno meshkav napisav svoyi memuari U 1562 roci otrimav viklik vid svyashennih femiv tayemna organizaciya z pokarannya zlochinciv na sud Todi Gec zibrav koshti ta cinni rechi zbirayuchis tikati Vtim u nich na 23 lipnya pomer vid insultu Jogo zalizna ruka zberigayetsya v muzeyu mista Ejnsfeld Pam yatJogo uslaviv v odnojmennomu romani Jogann fon Gete pid chas Drugoyi svitovoyi vijni diviziya SS otrimala im ya Geca fon Berlihingena DzherelaHelgard Ulmschneider Gotz von Berlichingen Ein adeliges Leben der deutschen Renaissance Thorbecke Sigmaringen 1974 ISBN 3 7995 6013 0 PosilannyaBerlishingen Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gec fon BerlihingenPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563