Герман Біллунг (нім. Hermann Billung, нар. бл. 915 — пом. 973) — маркграф Вендської марки, герцог Саксонії (936—973), один з найвизначніших постатей династії Біллунгів.
| Герман Біллунг | |
|---|---|
| Герман Біллунг з дружиною Хільдегардою фон Вестербурзі | |
| Народився | не раніше 905 і не пізніше 910 |
| Помер | 27 березня 973 Кведлінбурґ, Німеччина |
| Діяльність | правитель |
| Титул | маркграф |
| Рід | Біллунги |
| Батько | Billungd |
| Мати | Imma (?)d |
| У шлюбі з | Odad, Mathilde von Lothringend і Hildesiut (?)d |
| Діти | Бернхард I, Matilda of Saxonyd, Swanehilde of Saxonyd і Liudger Billung von Sachsen Graf in Westfalengaud |
|
Біографія Редагувати
Коли відразу ж після смерті в 936 році короля Генріха Птахолова повстали ротарі, його наступник Оттон I не виступив особисто проти заколотників, а послав на чолі війська представника знатного роду саксонського Германа Біллунга. Тому вдалося швидко повернути Ротару в залежне стан, що й послужило важливим доказом на користь призначення його в тому ж році маркграфом на Нижній Ельбі.
Проте брат Германа Біллунга Вічман відчув себе обійденим і на знак протесту покинув королівське військо. Згодом, аж до своєї смерті, він ще не раз буде бунтувати проти короля і свого брата.
Герман був однією з головних опор імператора Оттона I на сході Німеччини. У 50-ті роки X століття маркграфи Геро і Герман Біллунг, іноді спільно з Оттоном I, робили військові походи з метою зломити опір слов'ян, завершити їх підкорення і християнізацію і разом з тим подолати опозицію знаті у власній країні.
Герман помер у Кведлінбурзі 973 року. Тіло його було доставлено його сином Бернгардом в Люнебург. Там Бернгард просив у єпископа Бруно Верденського дати відпущення гріхів і дозвіл поховати тіло батька в церкві. Але його прохання не було виконане.
Шлюб і діти Редагувати
- Дружини: Ода, Хільдегарда фон Вестербурзі.
- Діти: Матильда, Сванхільда, Бернхард I, Ліутгер.
Примітки Редагувати
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Література Редагувати
- Балакин В. Д. Творцы Священной Римской империи — М.: Молодая гвардия, 2004. — 356 с. — (Жизнь замечательных людей: Серия биографий; Вып. 1095 (895)). — 5000 экз. — ISBN 5-235-02660-8.
- Бульст-Тиле Мария Луиза, Йордан Карл, Флекенштейн Йозеф. Священная Римская империя: эпоха становления / Пер. с нем. Дробинской К. Л., Неборской Л. Н. под редакцией Ермаченко И.О — СПб.: Евразия, 2008. — 480 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-8071-0310-9.
- Видукинд Корвейский. Деяния саксов = Res Gestae Saxonicarum — М.: Наука, 1975. — (Памятники средневековой истории народов центральной и восточной Европы).
- Титмар Мерзебургский. Хроника / Пер. с лат. И. В. Дьяконова — 2-е издание, исправленное. — М.: SPSL — «Русская панорама», 2009. — 254 с. — (MEDIÆVALIA: средневековые литературные памятники и источники). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-93165-222-1.