Герб Кам'янця́-Поді́льського — герб міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області.
| | |
| Деталі | |
|---|---|
| Носій | Кам'янець-Подільський |
| Затверджений | 21 вересня 1995 |
Сучасний герб Кам'янця-Подільського (автор — Олександр Горбань) затвердила міська рада 21 вересня 1995 року.
Опис Редагувати
Сучасний герб міста зображує в синьому полі золоте усміхнене сонце з шістнадцятьма променями. Сучасний герб міста — це історичний земельний герб Поділля.
Сяюче сонце з шістнадцятьма променями — нагадує про часи, коли народи світу, в тому числі і наші предки, вшановували небо та небесні світила символічними зображеннями на скелях, стінах печер, на різних предметах. Сонце, як і інші світила, було символом родючості.
Історія Редагувати
Юрій Змієборець Редагувати
З часів руських князів (12 ст) і до 22.01.1796 за герб міста слугувало зображення Святого Юрія, що пробиває списом змія.
За Бартоломієм Папроцьким (1578 p.): Кам'янець носив старовинний герб князів руських — Святого Юрія. Герб походить від руських князів і назва його «Погоня Руська». Від цього герба походить литовський герб «Погоня литовська». Цим гербом користувалися брати Коріатовичі.
Згідно із «Житіями святих», Георгій (Юрій) перемагає змія — словом і хрестом. Проте «в Греції і в слов'янських народів склалося інше трактування цієї легенди, згідно якої він перемагає дракона насамперед силою зброї (ось звідки зображуваний на іконах поєдинок). Звідси ж йде і традиція вважати св. Георгія покровителем воїнів». Тож, як Георгій Змієборець є у християнстві символом безкомпромісної боротьби з сатанинською силою у вигляді змія, так і Кам'янець довгий час виконував ту ж роль. Недаремно у XV–XVIII ст. його називали «антемурале християнум» (тобто, оплотом християнства), оскільки місто активно протидіяло розвою мусульманської (басурманської, читай — сатанинської експансії.
Такий герб Кам'янець уживав аж до кінця XVIII століття. Проте після входження Кам'янця до складу Російської імперії (1793 рік), герб переглянули. І не випадково. Відомо, що зображення Георгія Переможця було центральним у російському гербі, де на грудях двоголового орла змальовували щит з відомим сюжетом. Георгій Переможець був покровителем Москви та князівства Московського, а, отже, більше нікому не був повинен покровительствувати. Чому так вийшло, що і у Москви, і у Кам'янця були ідентичні герби, — сказати важко. Скоріше за все, тут зіграв свою роль випадок.
Згадуючи про спустошливий набіг литовців на ханський улус, який можна асоціювати з Поділлям, Фелікс Шабульдо в монографії «Юго-Западная Русь в составе Великого княжества Литовского» (Київ, 1987 рік) відзначає реакцію на цю подію московських послів у Золотій Орді:
| Особое выделение послами в Орде того обстоятельства, что опустошенная, литовскими князьями территория являлась не только ханским улусом, но и отчиной великих князей московских, говорят о том, что подольские события 1346–1347 гг. восприняли в Москве именно таких образом | ||
— З монографії Юго-Западная Русь в составе Великого княжества Литовского» (Київ, 1987 рік) |
Зміна герба Редагувати
Герб російського періоду затверджено 22 січня (2 лютого за новим стилем) 1796 року: в лазуровому полі — золоте сяюче сонце з 16 променями, над ним — хрест. Для означення приєднання краю до імперії розміщено на державному російському гербі.
3(15) лютого 1859 року Борис Кене розробив проект нового герба міста, але його не було затверджено.
У вересні 1966 року міськвиконком оголосив конкурс на створення герба-емблеми міста. 18 лютого 1967 року відбулося засідання журі конкурсу, яке першої і другої премій не присудило й продовжило конкурс до 30 квітня 1967 року. Ескіз герба (художник Дмитро Брик) журі конкурсу схвалило 14 серпня 1967 року, а міськвиконком затвердив 5 вересня 1967 року.
У верхній частині щита радянського герба міста було розміщено червоно-блакитний прапор УРСР із золотими серпом і молотом та золотою зіркою. У центрі щита на темно-синьому тлі золоте усміхнене сонце в шістнадцяти променях — давня емблема Поділля. Нижче — золоте зображення Старої фортеці — пам'ятки архітектури 12—18 століть і символу давньої історії міста. У нижній частині щита зображення розгорнутої книги — символ освіти, що репрезентує місто як культурно-освітній центр, та частина шестерні, що характеризує місто як промислове. Всі зображення та облямівка — золотистого кольору.
Сучасний герб Кам'янця-Подільського (автор — Олександр Горбань) затвердила міська рада 21 вересня 1995 року: у лазуровому полі — золоте усміхнене сонце з 16 променями.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Гречило А. Символи Кам’янця-Подільського // Zeszyty Kaliskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk. – Kalisz, 2014. – Nr 14: Z zagadnień heraldyki i nauk pokrewnych. – S. 80–94.
- Створюється герб-емблема Кам'янця-Подільського // Прапор Жовтня. — 1967. — 21 лютого. — С. 1.
- Новий герб міста Кам'янця-Подільського // Прапор Жовтня. — 1967. — 15 вересня. — С. 1.
- Просянинй Т. Герб міста: Читач радить, пропонує // Прапор Жовтня. — 1971. — 8 січня. — С. 3.
- Фірштейн Ц. Герби Поділля // Прапор Жовтня. — 1984. — 17 березня. — С. 4.
- Савчук Ю. К. Герб Кам'янця-Подільського як джерело вивчення соціальної, економічної та політичної історії міста // Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля: Науковий збірник. — Кам'янець-Подільський, 1992. — С. 225—227.
- Фенцур Василь. Герб нашого міста // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 1 жовтня. — С. 1.
- Осетрова Галина. Герб Кам'янця // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 11 листопада. — С. 4.
- Напиткін Валерій. Геральдика Хмельниччини. — Тернопіль, 2005. — С. 19—20.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герб Кам'янця-Подільського |
Посилання Редагувати
- Радянська геральдика [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]