Геракліан (Heraclianus, бл. 7 березня 370 — 413, Карфаген) — командувач західного римського імператора Гонорія.
| Громадянство | Стародавній Рим |
|---|---|
| Дата народження | 370 |
| Дата смерті | 7 березня 413 |
| Місце смерті | Карфаген |
| Рід смерті | смертна кара |
| Рід діяльності | політик, військовослужбовець |
| Посада | давньоримський сенатор[d], римський губернаторd і консул |
| Історичний період | Пізня Римська імперія[d] і Пізня Античність |
У 408 Геракліан убив Стіліхона, чий статок і успадкував. Був намісником імператора Гонорія в Африці, у 413 році призначений консулом. В Африці він виступив проти імператора і зупинив основні поставки зерна, від яких залежав Рим. Геракліан мав намір цим послабити імператора, і згрупував військово-морські сили, з якими він хотів підкорити Рим. При спробі увійти у Тибр він був відбитий на італійському узбережжі в Ультріколі капітаном Марінусом. Коли він утікав, його взяли в полон в Африці і за наказом Гонорія обезголовили 7 березня 413 року як узурпатора у Карфагені у храмі Мнемосіни. Володіння Геракліана Гонорій переписав Констанцію III.
Джерела Редагувати
- John R. Martindale und John Morris: The Prosopography of the Later Roman Empire. Т. 2, Cambridge 1980, Ст. 539–540.