Георг-Вільгельм Шульц (нім. Georg-Wilhelm Schulz; 10 березня 1906, Кельн — 5 липня 1986, Гамбург) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Георг-Вільгельм Шульц | |
|---|---|
| нім. Georg-Wilhelm Schulz | |
| Народився | 10 березня 1906 Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Помер | 5 липня 1986 (80 років) Гамбург, ФРН |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (18 квітня 1935) |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | merchant marined |
| Учасник | Друга світова війна, Громадянська війна в Іспанії і Громадянська війна в Іспанії |
| Військове звання | Корветтен-капітан і солдат |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Служив в торговельному флоті, а в жовтні 1933 року переведений у ВМС офіцером з питань торгівлі. 1 січня 1934 року вступив на флот. У вересні 1935 року переведений в підводний флот. З 5 січня по 15 жовтня 1939 року командував підводним човном U-10, на якому зробив 2 походи (33 дня в морі). З 16 грудня 1939 року — командир підводного човна U-64, вивів його в похід в берегів Норвегії, але через його човен був потоплений британською авіацією; більша частина екіпажу врятувалася. 11.6.1940 призначений командиром підводного човна U-124 (Тип IX-B), на якій зробив 5 походів (провівши в морі в цілому 222 дні). Найбільш успішним для Шульца став його 4-й похід, під час якого він потопив 11 кораблів загальною водотоннажністю 52 379 брт. Кілька його вахтових офіцерів (серед яких — Райнгард Гардеген, Вернер Генке і Йоганн Мор) стали асами підводної війни. З 7 вересня 1941 року — командир 6-ї флотилії підводних човнів. У жовтні 1943 року переведений в штаб командувача підводними навчальними флотиліями (штаб-квартира в Готенгафені) 1-м офіцером Адмірал-штабу. Одночасно Шульц очолював групу по тестуванню підводних човнів, де проходили перевірку нові човни типів XXI і XXIII. 22 квітня 1945 року призначений командиром 25-ї флотилії підводних човнів і залишався на чолі її до кінця війни.
Всього за час військових дій Шульц потопив 19 кораблів загальною водотоннажністю 89 886 брт і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 3 900 брт.
Звання ред.
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1934)
- Обер-фенріх-цур-зее (1 вересня 1935)
- Лейтенант-цур-зее (1 січня 1936)
- Обер-лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1937)
- Капітан-лейтенант (1 квітня 1939)
- Корветтен-капітан (1 квітня 1943)
Нагороди ред.
- Медаль «За вислугу років у вермахті» 4-го класу (15 жовтня 1937)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (1 жовтня 1939)
- Іспанський хрест в бронзі з мечами (6 червня 1940)
- Нагрудний знак підводника (23 грудня 1939)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (25 вересня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Лицарський хрест Залізного хреста (4 квітня 1941)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (30 січня 1945) — отримав 2 нагороди одночасно.
Література ред.
- Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
Примітки ред.
- ↑ Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 221f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Georg-Wilhelm_Schulz
- ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/U_33
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 — E.S. Mittler & Sohn, 2003. — S. 118. — 539 с. — ISBN 978-3-8132-0515-2
- . uboat.net. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 19 січня 2021.