Генеральна асамблея (пресвітеріанство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Генеральна асамблея.

Генеральна асамблея (англ. General Assembly) - в пресвітеріанській церкві, вищий орган церковної адміністрації та судової влади. До складу генеральної асамблеї входять делегати, обрані регіональними синодами і / або пресвітеріями, в тому числі і світські особи. Генеральна асамблея кожної з пресвітеріанських церков світу володіє правом законотворчості в релігійних питаннях і визначає загальні напрями розвитку даної церкви.

Колегіальний принцип управління пресвітеріанської церкви відрізняє її від єпископальних релігійних організацій (наприклад, католицької, православної, лютеранської та англіканської церкви)( докладніше дивПресвітеріанська система церковного управління).

Історія

Генеральна асамблея веде своє походження з часів в Шотландії, коли в 1560 р. зібралися представники протестантського духовенства, які затвердили символ віри і «Дисциплінарний статут» шотландської пресвітеріанської церкви. У період правління католички Марії Стюарт генеральна асамблея стала вищим органом церковної влади, що визначає шляхи розвитку протестантства в Шотландії. До її складу увійшли, поряд з єпископами, суперінтендантами та представниками парафіяльного духовенства, протестантські барони і делегати графств і королівських міст, що зблизило асамблею з парламентом.

Наприкінці XVI століття розгорнулася боротьба між королем , які прагнуть підпорядкувати генеральну асамблею королівської влади, і пресвітеріанськими лідерами на чолі з , які наполягали на виключенні з асамблеї світських осіб і перетворення її в верховний орган державної влади, непідзвітний королю. У цій боротьбі ні тій, ні іншій стороні не вдалося здобути повну перемогу, і хоча король отримав можливість впливати на роботу генеральної асамблеї (в 1610 р. королю вдалося домогтися від асамблеї відновлення єпископату), в цілому вона залишилася в релігійних питаннях досить вільною від диктату королівської влади. В результаті з 1618 р. до 1638 р. королі Шотландії не скликали генеральну асамблею.

У період ковенантского руху та середини XVII століття генеральна асамблея стала одним із центральних органів державної адміністрації Шотландії і отримала можливість визначати політику країни. Після завоювання країни Олівером Кромвелем, в 1653 р. генеральна асамблея була розпущена. Її відновлення як вищого органу церковної адміністрації Шотландії відбулося тільки після Славної революції 1688 р.

У міру поширення пресвітеріанської релігії в інших країнах (Англія, Ірландія, Канада, США, Австралія і т. п.), а також в результаті розколів пресвітеріанської церкви, генеральні асамблеї були створені в кожній з новостворених пресвітеріанських церковних організацій.

Організація

Сучасні генеральні асамблеї пресвітеріанських церков збираються, зазвичай, щорічно. Право бути обраним делегатом асамблеї мають пастори (міністеріали), диякони і пресвітери (авторитетні світські особи, що входять до складу парафіяльних церковних рад і регіональних пресвітеріїв) . Депутатами генеральних асамблей також є ряд посадових осіб і, іноді, представники молодіжних церковних організацій. Парафіяльні церкви також мають право направляти своїх представників для участі в роботі генеральних асамблей (зазвичай, раз на чотири роки).

У період між скликаннями генеральних асамблей поточні питання управління церквою вирішуються обранимим і підзвітними асамблеї комітетами та комісіями з різних сфер церковної адміністрації.

Для здійснення процедурних питань генеральна асамблея обирає свого голову (модератора). У Шотландії, Англії, Північній Ірландії та Уельсі до складу генеральних асамблей входить також спеціальний представник королеви Великої Британії (лорд-комісар), який однак не має права голосу.

Повноваження

Генеральній асамблеї належить виключне право видання законів у сфері церковного права, догматів і обрядів пресвітеріанської церкви. Крім цього на асамблеях обговорюються питання, що зачіпають інтереси церкви і суспільства. Генеральна асамблея також є верховним органом судової влади пресвітеріанської церкви. Для здійснення судових повноважень зі складу асамблеї обираються спеціальні трибунали або судові комісії.