Гей Василь Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Гей.

Васи́ль Степа́нович Гей (14 січня 1942, Заболоття (Любомльський район), Любомльського району Волинської області — 12 березня 2016, Луцьк) — український поет, член Національної спілки письменників України (з 1974 р.).

Життєпис

Закінчив редакторський факультет Українського поліграфічного інституту.

З 1989 по 2006 очолював Волинську письменницьку організацію.

Творчість

Автор поетичних збірок:

• «Закон вірності»,
• «Крила Світязя»,
• «Витоки»,
• «Вічно пам'ятати»,
• «Кольори весни»,
• «Краплі на листі»,
• «Лесин кадуб»,
• «Підрубане дерево роду»,
• «Де маминим голосом тиша мовчить… Восьмивірші з рідного села»,
• «Зоря з криничної води»,
• «Кривавник рідного слова», природознавчої книжки «Під сузір'ям калини»,

повістей:

• «Яворник»,
• «Вихор у стиглому житі», збірок статей, виступів, рецензій:
• «При світлі сивої роси»,
• «Рядки з рецензій», збірки пісень «І піснею хата багата» (у співавторстві).
• «Що крає у краї туман?»

Відзнаки та нагороди

• Заслужений діяч мистецтв України (2006).
• Лауреат премій імені А.Головка, міжнародної — імені Д.Нитченка та обласної імені А.Кримського.

Посилання

• НСПУ [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]