Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гед-Смешт-Ін-Баффало-Джамп (англ. Head-Smashed-In Buffalo Jump) — обрив в передгір'ях Скелястих гір приблизно за 18 км на північний захід від Форт-Маклеода, Альберта, Канада, неподалік від шосе 785. Рівнинні індіанці використовували цей обрив протягом більш ніж 5500 років, щоб добувати за його допомогою бізонів. Обрив в 1981 році був оголошений ЮНЕСКО об'єктом Світової спадщини. Також поруч розташований музей культури індіанців народу чорноногих (англ. blackfoot).
| Гед-Смешт-Ін-Баффало-Джамп | |
|---|---|
| Head-Smashed-In Buffalo Jump | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 49°44′58″ пн. ш. 113°37′30″ зх. д. / 49.74944° пн. ш. 113.62500° зх. д. | |
| Країна |  Канада |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | vi |
| Об'єкт № | 158 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1981 (5 сесія) |
  | |
 Гед-Смешт-Ін-Баффало-Джамп у Вікісховищі | |
Історія
Обрив використовувався протягом мінімум 5500 років корінними народами рівнин, які заготовляли бізонів, заганяючи їх на урвище висотою 11 метрів. Налякане стадо бізонів не могло зупинитись, і тварини з розгону падали у прірву. Чорноногі гнали бізонів з природних пасовищ у Поркюпайн-Гіллс близько 3 кілометрів на захід від урвища, відзначеного сотнями турів, вбираючись як койоти і вовки. Внаслідок падіння бізони ламали ноги, після чого мисливці добивали тварин. Сама скеля має близько 300 метрів завдовжки та у своїй найвищій точці обривається на 10 метрів в глибину у долину. Місце було у вжитку щонайменше 6000 років тому, і кістки відшукуються в ґрунті під нею на глибині 12 метрів. Після падіння з обриву і подальшого забою бізонів туші оброблялися в сусідньому таборі. У таборі біля підніжжя скелі було все необхідне для обробки туш і проживання, в тому числі прісна вода. Туша бізона використовувалася на різні потреби: з кісток робили інструменти, а зі шкір - шатра, взуття та одяг. З роками місце набуло значення не лише як джерело легкого здобуття їжі і матеріалів. Після вдалого полювання велика кількість заготовленої поживи і відносна простота її добування дозволяли людям користуватися отриманим вільним часом для розвитку художнього та духовного життя. Це породило складніші форми культурного життя суспільства чорноногих.
Мовою чорноногих назва цього місця звучить як Estipah-skikikini-kots. Згідно з легендою, молодий чорноногий хотів подивитися на бізона, що впав з обриву вниз, але був похований під іншим падаючим бізоном. Пізніше його знайшли мертвим під купою туш тварин.
Об'єкт Світової спадщини і культурний центр
Обрив був покинутий індіанцями в XIX столітті — після освоєння цієї території європейцями. Це місце було вперше описано європейцями в 1880 році, перші розкопки були проведені експедицією Американського музею природної історії в 1938 році. Обрив був оголошений канадським Національним історичним музеєм в 1968 році, провінційним історичним музеєм в 1979 році, а в 1981 році був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У цьому ж році в цьому місці був створений парк.
Відкритий тут в 1987 році культурний центр побудований на давніх пісковикових скелях у натуралістичному стилі. Він містить п'ять різних рівнів, що зображують екологію, міфологію, спосіб життя та технології народу чорноногих в контексті наявних археологічних доказів, представлених з погляду як індіанців, так і європейської археологічної науки.
Центр також пропонує кемпінг у традиційних індіанських оселях — тіпі та практичні освітні семінари на теми життя індіанців: виготовлення мокасинів, барабанів тощо. Щороку тут проходить ряд спеціальних заходів та фестивалів індіанців, відомих у всьому світі через їхню барвистість, енергію та справжність, в тому числі фестивалі під символічною назвою «Дні заготівлі бізонів», що об'єднують індіанських художників і ремісників, які представляють широкий вибір ювелірних виробів, одягу, предметів мистецтва та ремесел. Відвідувачі можуть стати свідками традиційних танців і гри на барабані.
В даний час на обриві також існує постійна виставка — свого роду музей фотографій. Вона вперше з'явилася тут в 1999 році, але тепер проходить на постійній основі. Виставка є результатом співпраці багатьох історичних товариств і музеїв, які віддали голоси проти замовчування низки пов'язаних з цим місцем фотографій, оскільки ці фотографії були невідомими широкій громадськості протягом довгого часу.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Bison in Mythology and Religious Ritual. University of Calgary, the Applied History Research Group. 1997. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 14 липня 2012.
- UNESCO. . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 10 січня 2006.
Посилання
- Head-Smashed-In Buffalo Jump Interpretive Centre [ 27 липня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ged Smesht In Baffalo Dzhamp angl Head Smashed In Buffalo Jump obriv v peredgir yah Skelyastih gir priblizno za 18 km na pivnichnij zahid vid Fort Makleoda Alberta Kanada nepodalik vid shose 785 Rivninni indianci vikoristovuvali cej obriv protyagom bilsh nizh 5500 rokiv shob dobuvati za jogo dopomogoyu bizoniv Obriv v 1981 roci buv ogoloshenij YuNESKO ob yektom Svitovoyi spadshini Takozh poruch roztashovanij muzej kulturi indianciv narodu chornonogih angl blackfoot Ged Smesht In Baffalo DzhampHead Smashed In Buffalo Jump Svitova spadshina49 44 58 pn sh 113 37 30 zh d 49 74944 pn sh 113 62500 zh d 49 74944 113 62500Krayina KanadaTipKulturnijKriteriyiviOb yekt 158RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1981 5 sesiya Ged Smesht In Baffalo Dzhamp u VikishovishiIstoriyaObriv vikoristovuvavsya protyagom minimum 5500 rokiv korinnimi narodami rivnin yaki zagotovlyali bizoniv zaganyayuchi yih na urvishe visotoyu 11 metriv Nalyakane stado bizoniv ne moglo zupinitis i tvarini z rozgonu padali u prirvu Chornonogi gnali bizoniv z prirodnih pasovish u Porkyupajn Gills blizko 3 kilometriv na zahid vid urvisha vidznachenogo sotnyami turiv vbirayuchis yak kojoti i vovki Vnaslidok padinnya bizoni lamali nogi pislya chogo mislivci dobivali tvarin Sama skelya maye blizko 300 metriv zavdovzhki ta u svoyij najvishij tochci obrivayetsya na 10 metriv v glibinu u dolinu Misce bulo u vzhitku shonajmenshe 6000 rokiv tomu i kistki vidshukuyutsya v grunti pid neyu na glibini 12 metriv Pislya padinnya z obrivu i podalshogo zaboyu bizoniv tushi obroblyalisya v susidnomu tabori U tabori bilya pidnizhzhya skeli bulo vse neobhidne dlya obrobki tush i prozhivannya v tomu chisli prisna voda Tusha bizona vikoristovuvalasya na rizni potrebi z kistok robili instrumenti a zi shkir shatra vzuttya ta odyag Z rokami misce nabulo znachennya ne lishe yak dzherelo legkogo zdobuttya yizhi i materialiv Pislya vdalogo polyuvannya velika kilkist zagotovlenoyi pozhivi i vidnosna prostota yiyi dobuvannya dozvolyali lyudyam koristuvatisya otrimanim vilnim chasom dlya rozvitku hudozhnogo ta duhovnogo zhittya Ce porodilo skladnishi formi kulturnogo zhittya suspilstva chornonogih Movoyu chornonogih nazva cogo miscya zvuchit yak Estipah skikikini kots Zgidno z legendoyu molodij chornonogij hotiv podivitisya na bizona sho vpav z obrivu vniz ale buv pohovanij pid inshim padayuchim bizonom Piznishe jogo znajshli mertvim pid kupoyu tush tvarin Ob yekt Svitovoyi spadshini i kulturnij centrObriv buv pokinutij indiancyami v XIX stolitti pislya osvoyennya ciyeyi teritoriyi yevropejcyami Ce misce bulo vpershe opisano yevropejcyami v 1880 roci pershi rozkopki buli provedeni ekspediciyeyu Amerikanskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi v 1938 roci Obriv buv ogoloshenij kanadskim Nacionalnim istorichnim muzeyem v 1968 roci provincijnim istorichnim muzeyem v 1979 roci a v 1981 roci buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO U comu zh roci v comu misci buv stvorenij park Kulturnij centr i muzej Vidkritij tut v 1987 roci kulturnij centr pobudovanij na davnih piskovikovih skelyah u naturalistichnomu stili Vin mistit p yat riznih rivniv sho zobrazhuyut ekologiyu mifologiyu sposib zhittya ta tehnologiyi narodu chornonogih v konteksti nayavnih arheologichnih dokaziv predstavlenih z poglyadu yak indianciv tak i yevropejskoyi arheologichnoyi nauki Centr takozh proponuye kemping u tradicijnih indianskih oselyah tipi ta praktichni osvitni seminari na temi zhittya indianciv vigotovlennya mokasiniv barabaniv tosho Shoroku tut prohodit ryad specialnih zahodiv ta festivaliv indianciv vidomih u vsomu sviti cherez yihnyu barvistist energiyu ta spravzhnist v tomu chisli festivali pid simvolichnoyu nazvoyu Dni zagotivli bizoniv sho ob yednuyut indianskih hudozhnikiv i remisnikiv yaki predstavlyayut shirokij vibir yuvelirnih virobiv odyagu predmetiv mistectva ta remesel Vidviduvachi mozhut stati svidkami tradicijnih tanciv i gri na barabani V danij chas na obrivi takozh isnuye postijna vistavka svogo rodu muzej fotografij Vona vpershe z yavilasya tut v 1999 roci ale teper prohodit na postijnij osnovi Vistavka ye rezultatom spivpraci bagatoh istorichnih tovaristv i muzeyiv yaki viddali golosi proti zamovchuvannya nizki pov yazanih z cim miscem fotografij oskilki ci fotografiyi buli nevidomimi shirokij gromadskosti protyagom dovgogo chasu Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Bison in Mythology and Religious Ritual University of Calgary the Applied History Research Group 1997 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2013 Procitovano 14 lipnya 2012 UNESCO Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 10 sichnya 2006 PosilannyaHead Smashed In Buffalo Jump Interpretive Centre 27 lipnya 2007 u Wayback Machine