Гаркуша Анатолій Вікторович

Анато́лій Ві́кторович Гарку́ша (1929—2001) — український фахівець у галузі турбінобудування, доктор технічних наук (1983), професор (1984), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992).

Гаркуша Анатолій Вікторович
Народився	5 квітня 1929(1929-04-05) Полтава
Помер	5 грудня 2001(2001-12-05) (72 роки) Харків
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	педагог
Alma mater	Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Заклад	Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Відомий завдяки:	турбінобудування
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаркуша.

Життєпис

Народився 1929 року у Полтаві, 1952-го закінчив Харківський механічно-машинобудівельний інститут.

Протягом 1952—1955 років працював на Харківському турбінному заводі. Від 1955-го — у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут»; з 1984 року — професор кафедри турбінобудування.

Протягом 1967—1968 — викладач Технологічного інституту Республіки Куба.

Академік Академії наук вищої школи України, лауреат Державної премії України — «За розробку наукових основ газодинамічного удосконалення та створення високоекономічних і надійних проточних частин парових турбін потужністю 200—1000 МВт». Співавтори — Аркадієв Борис Абрамович,Бабаджанян Микола Артемович, Бойко Анатолій Володимирович, Вірченко Михайло Антонович, Галацан Віктор Миколайович, Гнесін Віталій Ісайович, Піастро Анатолій Михайлович.

Опубліковано його 162 наукові роботи, з них 2 монографії.

Зареєстровано 24 авторських свідоцтва та 4 міжнародні патенти на винаходи.

Нагороджений почесним знаком вищої школи СРСР «За відмінні досягнення у роботі».

Напрями наукових досліджень

• аеродинамічні процеси у лопаткових решітках та ступенях турбін
• закономірності відривних течій й методи управління відривами потоку у каналах складної форми
• питання оптимізації аеродинамічних та конструктивних характеристик проточної частини турбомашин.

Серед робіт:

• «Дослідження закрученого потоку в кільцевому каналі з несподіваним розширенням», 1980, у співавторстві
• «Аеродинаміка проточної частини парових турбін», 1983,
• «Перемінний редим роботи парових турбін», 1989, у співавторстві,
• «Аеродинаміка проточної частини парових та газових турбін: розрахунки, дослідження, оптимізація, проектування», 1999, у співавторстві.

Як педагог підготував 9 кандидатів наук.

Джерела

• ЕСУ
• Випускники [ 19 січня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
• Історія кафедри(рос.)^{[недоступне посилання з травня 2019]}