Гарагай Garagay археологічна пам ятка чавін Знаходиться в долині річки Рімак en Перу округ Сан Мартін де Поррес в міські

Гарагай, Garagay — археологічна пам'ятка чавін. Знаходиться в долині річки Рімак^[en], Перу, округ Сан-Мартін-де-Поррес, в міській зоні Ліми, в зоні, відомої як «Urbanización El Pacífico», біля перехрестя вулиць Анхеліка-Гамарра (Angélica Gamarra) і Універсітарія (Universitaria).

Гарагай в Перу

Поліхромні рельєфні фризи — відмінна риса Гарагайського храму

Вид на храм з повітря

Частина храму

Розкопками і вивченням Гарагаю займався в основному археолог Роджер Равінес в 1975 році.

Стан ред.

Збереження пам'ятки являє собою проблему через недостатню увагу з боку влади, впливу кліматичних умов і окремих вандалів. У недавні часи тут була розташована фабрика з виробництва цегли, пізніше древній храм слугувало основою для вежі високої напруги. 12 серпня 1985 року в археологічну зону увірвалися 850 бідних сімей, які заснували там тимчасові житла, які з часом перетворилися у постійні. При цьому пам'ятки зазнав розграбуванню. Зусилля Перуанського інституту по їх виселенню не принесли результатів.

П-подібний храм ред.

Пам'ятник утворений трьома великими спорудами, розташованими у вигляді літери П навколо великої площі. «Буква П» відкрита у напрямку на північний схід. Подібне планування будівлі було характерне для центрального узбережжя Перу в епоху формаційного періоду (2-е тис. до н. е. ). Всередині корпусу центрального храму розташована менша будівля з рельєфами на глині. Малюнки-рельєфи зображають людей і тварин. На підставі цих рельєфів висунута гіпотеза про приналежність Гарагаю до чавін.

Див. також ред.

Примітки ред.

El Comercio, «Entidades públicas apoyan a invasores».
Williams León, Carlos, «Complejos de pirámides con planta en U».

Література ред.

Bonavia, Duccio. Perú: Hombre e Historia, de los orígenes al siglo XV, Lima: EDUBANCO, 1991, p. 197-198.
Druc, Isabelle; Burger, Richard; Zamojska, Regina; Magny, Pierre. «Ancón and Garagay ceramic production at the time of Chavín de Huántar ». En: Journal of archaeological science, 2001., N ° 28, p. 29-43: cartes, ill., Tab., Graph., Bibliogr. p. 42-43.
El Comercio, «Entidades públicas apoyan a invasores». Lima, 30 de marzo de 1990.
Fuentes Sadowski, José Luis, «Garagay: la sombra del monumento». En: Tukuy Rikuq: boletín informativo. Lima, 2007; Nº 4.
Ravines, Rogger, «Garagay como arqueología experimental». En: Matos Mendieta, Ramiro (comp. ), Arqueología peruana, Lima, 1979. p. 75-80.
Ravines, Rogger, «Garagay: Un centro ceremonial del período formativo». En: Los incas y el antiguo Perú 3000 años de historia, Colección encuentros: Serie catálogos. Barcelona: Sociedad estatal Quinto Centenario, 1991. p. 218-229: ill., Bibliogr. p. 229.
Ravines, Rogger, «Garagay: Un centre ceremoniel du formatif». En: Inca-Perú 3000 ans d'histoire. Gent: Imschoot, uitgevers, 1990. p. 132-143. (en francés)
Ravines, Rogger, «Garagay: Ein frühes zeremonielles Zentrum». En: Inka Peru 3000 Jahre Indianische Hochkulturen. Tübigen: E. Wasmuth, 1992. p. 32-38: ill. (en alemán)
Ravines, Rogger; Engelstad, Helen; Palomino, Victoria; Sandweiss, Daniel. «Materiales arqueológicos de Garagay». En: Revista del Museo Nacional, Lima, 1982, T. XLVI, p. 135-233: ill., Tab., Graph., Bibliogr. p. 230-233.
Ravines, Rogger; Isbell, William. «Garagay: sitio ceremonial temprano en el valle de Lima». En: Revista del Museo Nacional, Lima, 1975, T. XLI, p. 253-275: ill., Tab.
Williams León, Carlos. «Complejos de pirámides con planta en U, patrón arquitectónico de la costa central». En: Revista del Museo Nacional, Lima, 1980, T. XLIV, p. 95-110.

[1] El Comercio, «Entidades públicas apoyan a invasores».

[2] Williams León, Carlos, «Complejos de pirámides con planta en U».