Ганноверський університет імені Готфріда Вільгельма Лейбніца (нім. Gottfried Wilhelm Leibniz Universität Hannover, також Ганноверський університет імені Лейбніца (Leibniz Universität Hannover, скор. LUH) — вищий навчальний заклад у німецькому місті Ганновері.
| Ганноверський університет імені Готфріда Вільгельма Лейбніца | |
|---|---|
| LUH, LUH і Leibniz Universität Hannover | |
| 52°22′56″ пн. ш. 9°43′04″ сх. д. / 52.3822222222500002° пн. ш. 9.717777777805556738° сх. д.Координати: 52°22′56″ пн. ш. 9°43′04″ сх. д. / 52.3822222222500002° пн. ш. 9.717777777805556738° сх. д. | |
| Тип | громадський університет і повний університетd |
| Країна | Німеччина |
| Розташування | Ганновер |
| Назва на честь | Ґотфрід Вільгельм Лейбніц |
| Засновано | 1831 |
| Президент | Karl Karmarschd |
| Студентів | 23 900, 30 478, 27 172, 26 318, 26 241, 26 379, 24 152, 23 769, 23 000, 21 575, 20 233, 19 943, 19 934, 20 152, 21 621, 22 392, 23 135, 25 249, 27 591, 28 613, 29 676, 30 191, 29 439 і 28 817 |
| Членство у | |
| Складається з | Institut für Anorganische Chemie der Universität Hannoverd і Q123263980? |
| Мова викладання | німецька |
| Випускники | Категорія:Випускники Ганноверського університету |
| Штаб-квартира | Ганновер |
| Сайт | uni-hannover.de |
| Ганноверський університет імені Готфріда Вільгельма Лейбніца у Вікісховищі |
Загальні відомості ред.
Ганноверський університет є другим за величиною (після Геттінгенського університету) вищим навчальним закладом в землі Нижня Саксонія. Тут навчаються 20 758 студентів (на навчальний рік 2010/2011), з них — 3 138 — іноземні студенти. Число співробітників університету становить 3.670 осіб, з них — 315 професорів. Бюджет навчального закладу це близько 309 мільйонів євро (на 2007). Президент університету — Фолькер Еппінг. Орієнтований переважно на вивчення технічних дисциплін Ганноверський університет є частиною Ніжнесаксонськой технічної вищої школи ((NTH)).
Відомі випускники ред.
- Урсула фон дер Ляєн — міністр оборони Німеччини, президент Європейської комісії (з 2019).
- Рудольф Дільс — перший керівник гестапо. Почесний член і почесний сенатор університету у свої роки.
Джерела ред.
- ↑ Statistisches Bundesamt Deutschland - GENESIS-Online
- ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
- https://orcid.org/members/0010f00002HEX5OAAX-leibniz-universitaet-hannover
- https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
- https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- https://idw-online.de/de/institution128
- https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
- https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
Література ред.
- Sid Auffarth, Wolfgang Pietsch: Die Universität Hannover. Ihre Bauten. Ihre Gärten. Ihre Planungsgeschichte. Imhof Verlag 2003. ISBN 3-935590-90-3
- Festschrift zum 175-jährigen Bestehen der Universität Hannover. 3 Bände. Olms, Hildesheim 2006. ISBN 3-487-13113-7
- Herbert Mundhenke(Bearb.): Die Matrikel der Höheren Gewerbeschule, der Polytechnischen Schule und der Technischen Hochschule zu Hannover. Bd. I: 1831—1881; Bd.II: 1881—1911; Bd.III: Erläuterungen und Register (Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Niedersachsen und Bremen, IX Abt. 6). Bd.I: Hildesheim (Verlag August Lax)1988, XXX u. 280 S.; Bd.II u. III: Hannover (Verlag Hahnsche Buchhandlung) 1991,S. 281—858 u. 1992, 342 S.(Rez. u.a.v. Gerold Schmidt, Oldenburgische Familienkunde Jg. 40 H.1/1998, S. 683
Посилання ред.
- Офіційний сайт університету Вільгельма Лейбніца [ 3 вересня 2020 у Wayback Machine.]