| Галімов Ерік Михайлович | |
|---|---|
| Галимов Эрик Михайлович | |
| Народився | 4 червня 1936 (87 років) СРСР Владивосток |
| Помер | 23 листопада 2020 (84 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна | Росія |
| Діяльність | хімік, геохімік, викладач університету |
| Alma mater | Московський інститут нафтохімії |
| Галузь | геохімік |
| Заклад | Інститут геохімії й аналітичної хімії РАН |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Членство | Російська академія наук |
| Діти | Златопольська Дарина Еріківна |
| Нагороди | |
Галімов Ерік Михайлович у Вікісховищі |
Галімов Ерік Михайлович (нар. 29 червня 1936, Владивосток — 23 листопада 2020) — російський геохімік, академік Російської академії наук (1994), директор Інституту геохімії й аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН. Академік Академії гірничих наук Росії. З 1998 року іноземний член Академії наук і літератури в Майнці (нім. Akademie der Wissenschaften und der Literatur Mainz, AdW-Mainz, Німеччина).
Біографія ред.
Закінчив у 1959 році факультет геології, геохімії і геофізики Московського інституту нафтохімії ім. І. М. Губкіна. З 1959 по 1966 роки працював науковим співробітником кафедри промислової геофізики Московського інституту нафтохімії ім. І. М. Губкіна. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію з геолого-мінералогічних наук. У 1966—1976 роки очолював лабораторію проблем мас-спектрометрії Московського інституту нафтохімії. З 1970 року доктор геолого-мінералогічних наук. З 1973 року завідує лабораторією геохімії вуглецю Інституту геохімії й аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського АН СРСР. У 1982 році присвоєно наукове звання професор. З 1993 року директор Інституту геохімії та аналітичної хімії.
У 1991 році обраний член-кореспондентом Російської академії наук, у 1994 році — академіком по Відділенню геології, геофізики, геохімії та гірських наук. Член Президії РАН, член Бюро Відділення наук про Землю РАН, член секції геолого-геофізичних наук. Голова Комітету з метеоритів РАН, голова Наукової ради РАН з проблем геохімії, член Океанографічної комісії РАН, член Бюро Ради РАН з космосу. Президент Міжнародної асоціації геохімії і космохімії у 2000—2004 роках.
Головний редактор журналу «Геохимия», член редколегії міжнародних журналів Astrobiology, Chemical Geology, Isotopes in Health and Environmental Studies.
Науковий доробок ред.
Автор понад 500 наукових публікацій, монографій (3 перевидані в США). Основні праці по ізотопно-геохімічному вивченню органічної речовини і математичному моделюванню еволюції осадових басейнів, походження алмазів, походженням та хімічної еволюції Землі, походженням Місяця. Розробив ізотопно-фракційний метод виявлення нафтовміщуючих порід, що дали початок утворенню нафтових покладів. Висунув експериментальне підтвердження гіпотезі утворення алмазів при кавітаційних процесах в швидкоплинної магмі. Автор, спільно з А. Л. Бучаченко, Ю. М. Моліним і Р. З. Сагдеєвим, відкриття ядерно-спінового ізотопного ефекту. Має кілька патентів на винаходи.
Монографії:
- «Геохімія стабільних ізотопів вуглецю» (1968),
- «Ізотопи вуглецю в нафтогазовій геології» (1973),
- «Дослідження органічної речовини і газів в опадах дна океанів» (1976),
- «Природа біологічного фракціонування ізотопів» (1984),
- «Феномен життя. Між рівновагою і нелінійністю. Походження і принципи еволюції» (2001),
- «Задуми і прорахунки. Фундаментальні космічні дослідження в Росії останнього двадцятиліття. Двадцять років безплідних зусиль» (2010, 2013).
У 1990 році заснував наукову школу «Глобальні цикли вуглецю. Мантія — кора — океан — атмосфера». Ініціатор і керівник програм дослідження Місяця і доставки речовини з Фобоса.
Нагороди ред.
Лауреат премії імені В. І. Вернадського, удостоєний орденів «Знак Пошани» і Пошани. За видатний внесок в органічну геохімію нагороджений медаллю Альфреда Трейбса Міжнародного геохімічного товариства у 2004 році. Почесний професор Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.
Родина ред.
Одружений, має двох доньок. Дружина — театрознавець Галина Дмитрівна Галімова, донька Дарина Спірідонова — телеведуча, донька Олександра Галімова — бренд-директор журналу TATLER.
Примітки ред.
- (нім.) Kommissionen der mathematisch-naturwissenschaftlichen Klasse. [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- (рос.) Профіль Галімова Еріка Михайловича [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сайті Інституту геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН.
- (англ.) Past Officers IAGC. [ 17 березня 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.) Указ президента Росії № 701, [ 21 квітня 2014 у Wayback Machine.] від 4 червня 1999 року.
- (англ.) Лауреати премії Альфреда Трейбса [ 26 травня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародного геохімічного товариства.
Посилання ред.
- (рос.) Профіль Галімова Еріка Михайловича [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Російської академії наук (РАН).
- (рос.) Профіль Галімова Еріка Михайловича [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сайті Інституту геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН.
- (рос.) Біографія Галімова Еріка Михайловича [ 11 червня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Російського державного університету нафти і газу імені Губкіна.
- (рос.) — сторінка редакційної колегії журналу «Биосфера».
- (рос.) Галімову Еріку Михайловичу — 70 років! [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- (рос.) Академіку Галімову Еріку Михайловичу — 75 років! [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- (рос.) Нова концепція Місяця. [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] — Ерік Галімов розповів про протистояння російської і американської гіпотез.