Віта́лій І́горович Галя́нт (1994—2014) — солдат Збройних сил України, (учасник російсько-української війни).
Галянт Віталій Ігорович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 16 червня 1994 (Розкішна) | |
Смерть | (9 серпня) (2014) (20 років) (Красний Луч) | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2013-2014 | |
Приналежність | Україна | |
(Вид ЗС) | Збройні сили | |
(Рід військ) | (Десантні війська) | |
Формування | (95 ОАеМБр) | |
Війни / битви | (Війна на сході України)
| |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Життєпис
Народився 1994 року в селі Розкішна Ставищенського району Київської області. Закінчив 2009 року Розкішнянську ЗОШ (9 класів). Вступив до Таращанського агротехнічного коледжу (сучасний Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж). Перевівся до Київського професійного ліцею транспорту, який закінчив 2012 року й здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів».
З 23 травня 2013 року проходив військову службу за контрактом. В часі війни — стрілець, (95-та окрема аеромобільна бригада). З квітня 2014-го перебував в зоні бойових дій.
9 серпня 2014-го загинув під час боїв за місто Красний Луч. На зустріч хлопцям виїхав БТР з нашими розпізнавальними знаками, це були терористи, які відібрали нашу техніку. Хлопців важко поранило; Віталій став витягати пораненого бійця, але не встиг. Тіло Віталія залишилось на полі бою. В середині серпня 2014-го у Віталія мало відбутися весілля.
Тимчасово похований у селищі шахти Новопавлівська — на околиці Красного Луча, разом з бійцем ДУК (Андрієм Прищеп'юком)-«Шершнем».
26 грудня 2014-го тіло ексгумоване пошуковцями місії «Евакуація-200».
Впізнаний за екпертизою ДНК. Похований в селі Розкішна, без Віталія зосталися мама Людмила Володимирівна й вітчим Анатолій та молодша на 6 років сестра.
Мати Віталія очолила спілку учасників АТО у себе в районі та продовжувала розшукувати зниклих бійців; ще десять хлопців вдалося повернути і поховати на рідній землі.
Нагороди та вшанування
За особисту (мужність), сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
- 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- 2 вересня 2015-го в Розкішнянській ЗОШ відкрито меморіальну дошку пам'яті Віталія Галянта.
- Одна із вулиць села Розкішна носить ім'я Галянта Віталія.
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 17.
- вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави
Примітки
Джерела
- Указ Президента України від 15 вересня 2015 року № 546/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Галянт Віталій Ігорович [ 29 липня 2015 у (Wayback Machine).]
- Пам'ятаймо Героїв [ 5 червня 2016 у (Wayback Machine).]
- Герої не вмирають [ 22 січня 2016 у (Wayback Machine).]
- Український Меморіал
- Київщина пам'ятає: боєць 95-ої окремої аеромобільної бригади Віталій Галянт
- Полеглі звитяжці приходять до рідних у снах
Це незавершена стаття про (військового) чи (військову) Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет