Гай Стертіній Ксенофон (лат. Gaius Stertinius Xenophon; близько 10 до н. е. — після 54) — давньогрецький медик часів ранньої Римської імперії.
| Гай Стертіній Ксенофон | |
|---|---|
| Народився | близько 10 до н. е. Кос |
| Помер | після 54 Кос |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | лікар |
| Брати, сестри | Quintus Stertiniusd |
Життєпис ред.
Походив з відомого роду медиків Асклепіадів. Народився на о. Кос (належав до римської провінції Азія). Про батька Ксенофона немає відомостей, втім, імовірно той був лікарем. Тому Ксефоном спочатку вчився у батька, потім у Храмі Асклепіадів. Після навчання перебрався до Риму, де заслужив прихильність імператора Клавдія, ставши особистим лікарем останнього із зарплатнею у 500 тис. сестерціїв (удвічі більше звичайного гонорару). Зумів отримати для себе, свого брата (став зватися Квінт Стертіній) і дядька права римського громадянства та військовий трибунат, тобто їх зарахували до стану вершників.
Згодом Ксенофон отримав військову посаду (praefectus fabrum) та відзнаки у вигляді золотого вінця і списа на британському тріумфі після супроводжування у 43 році Клавдія у поході з підкорення Британії. У 53 році для свого рідного міста Кос отримав звільнення від податків. На подяку його співвітчизники поставили на честь Ксенофона статуї і викарбували пам'ятні монети з його зображенням. Сам Ксенофон витратив значні кошти на громадські будівлі у Неаполі.
У 54 році у змові із Агріппіною Ксенофон отруїв Клавдія, ввівши павичеве пір’я в горло (глотку) імператора (нібито для того, щоб змусити його блювати після їжі), яке начебто було просякнуте отрутою. Після цього повернувся на батьківщину. Про подальшу долю нічого невідомо. Разом із братом Квінтом залишив спадок у 30 млн сестерціїв.
Примітки ред.
- Любкер Ф. Stertinii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1313.
- як це відбувалось на давньоримських бенкетах, де після вживання частини їжі, для того, щоб продовжити бенкет і мати змогу поїсти далі, шлунок штучно звільняли за допомогою пір'я, яке, введене в рота, подразнювало блювотні рецептори на м'якому піднебінні та задній стінці глотки, спричиняючи таким чином блювання
- Tacitus Annals 12, 67
Джерела ред.
- Reinhard Wolters, C. Stertinius Xenophon von Kos und die Grabinschrift des Trimalchio. / Hermes. Band 127, 1, 1999, S. 47-60. (нім.)