Гайдамацьке (до 2024 — Єлизаветградка) — селище в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області.
селище Гайдамацьке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Кропивницький район |
Громада | Олександрівська селищна громада |
Рада | Олександрівська селищна рада |
Код КАТОТТГ | UA35040250020088455 |
Основні дані | |
Засновано | до 1787 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 6,32 км² |
Населення | ▼ 1 252 (01.01.2016) |
Поштовий індекс | 27341 |
Телефонний код | +380 5242 |
Географічні координати | 48°47′49″ пн. ш. 32°24′16″ сх. д. / 48.79694° пн. ш. 32.40444° сх. д.Координати: 48°47′49″ пн. ш. 32°24′16″ сх. д. / 48.79694° пн. ш. 32.40444° сх. д. |
Водойма | р. Інгулець, Балка Чубанова
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Цибулеве |
До станції: | 6 км |
Селищна влада | |
Карта | |
Гайдамацьке | |
Гайдамацьке | |
Гайдамацьке у Вікісховищі |
Назва
19 вересня 2024 Верховна Рада України перейменувала селище Єлизаветградка на Гайдамацьке .
Географія
У селищі Балка Чубанова впадає у річку Інгулець.
Історія
В 30—40 рр. XVIII ст. козаки та селяни-втікачі заснували тут село Михайлівку. В 50—60 роках михайлівці брали активну участь у гайдамацькому русі. 1769 року село було зруйноване татарами, значна частина жителів потрапила в полон. Після вигнання кримських татар в село почали повертатися його мешканці.
1787 року жителів Михайлівки приписано до Бузького козацького полку, тут осіла також і частина козаків цього полку. 1788 року михайлівці у складі Бузького козацького полку брали участь у штурмі Очакова, а з осені наступного року воювали під Бендерами, Аккерманом, Кілією. Відзначилися вони й у штурмі Ізмаїла та ін. битвах проти турецьких військ. Після розформування Бузького козацького полку 1797 року козаків переведено на становище державних селян. Однак через 6 років, для укріплення південних прикордонних районів, указом від 8 травня 1803 року Бузьке військо було знову відновлено. До його складу увійшло і поселення Михайлівка. Тоді тут було 93 двори.
Після закінчення російсько-турецької війни 1806—1812 рр. козаки відбували прикордонну службу. Михайлівські козаки рішуче виступили проти перетворення їх на військових поселенців. Як повідомляв царя 22 липня 1817 року граф Вітт, вся козацька громада відмовилася вислухати указ про створення в Михайлівці військового поселення. Тоді село оточили війська, частину жителів покарали. Та заворушення не припинялося. Довелося вдруге викликати карателів — цілий піхотний полк. Мешканцям виїздити заборонили. Почалися масові втечі. Справа дійшла до сутички з військами. Козаки кинулися відбивати потерпілих, роззброювати солдатів. Лише з допомогою трьох батальйонів піхоти заворушення в вересні 1817 року було придушене. Щоб запобігти новим виступам, піхотний полк перебував тут ще майже місяць. Жителів, перетворених на військових поселенців, поряд з військовою службою зобов'язували обробляти т. зв. громадську землю, возити будівельні матеріали з Чорного лісу, ремонтувати військові приміщення, шляхи і мости.
Весною 1819 року в Михайлівці розташувався 4-й уланський полк і штаб 1-го ескадрону, а згодом — ще й штаб VIII округу Новоросійського військового поселення, а також управління першої його волості. Були споруджені штабні приміщення, казарми, конюшні, манеж тощо. За штатними військовими проектами перебудовувалися житлові будинки.
В 1830 році Михайлівку перейменували на Єлизаветградку за назвою розташованого тут Єлизаветградського полку. Після ліквідації військових поселень жителі її стали державними селянами. За указами 1866—1867 рр. колишні військові поселенці одержали земельні наділи — по чотири десятини на ревізьку душу, відставні солдати — по три десятини, за яку вносили в казну «державну оброчну подать».
В 1885 р. земство на кошти громади відкрило в Єлизаветградці трирічне народне училище.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Єлізаветградківської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 5559 осіб, налічувалось 1248 дворових господарств, існували 2 православні церкви, єврейська синагога, школа, винокурний завод, 9 лавок, відбувалось ярмарки на рік: 9 травня та 8 листопада, базари по п'ятницях..
У пореформений період в Єлизаветградці розвивається кустарна промисловість і торгівля. Тут було 77 вітряків, 3 олійні, 3 кузні, 8 дрібних землеробських підприємств. 31 кустарне підприємство виробляло полотно, шкіру, килими тощо. Килими єлизаветградківських ткаль вивозили навіть за кордон. За переписом 1886 року в селі проживало близько 113 столярів і бондарів, 422 кравці і ковалі, 8 гончарів, 98 чоботарів-шорників, ткачів, прядильниць, понад 400 панчішників. Працювало 35 крамниць. Тричі на рік на ярмарки з'їжджалися торговці з Херсонської та Київської губерній. У 1894—1897 рр. в Єлизаветградці, селах Сентовому (згодом Родниківка), Федварі (згодом Підлісне) та ін. ліберальний народник М. В. Левитський організовує хліборобські та ремісничі кооперативи і артілі, які схвально зустріла народницька преса, вважаючи їх одним із засобів запобігання розвиткові капіталізму на селі.
В 1896 року збудовано лікарню на 15 ліжок, де працювали лікар і два фельдшери. В 1901 році почали діяти двокласне міністерське училище на 60 учнів і церковно-парафіяльна школа для дівчат.
Під час першої світової війни 812 жителів Єлизаветградки мобілізовано на фронт. В 1916 році тут налічувалося 1375 дворів, які мали під посівами 4551 десятину землі.
Дізнавшись про повалення царя, у травні 1917 року створено місцевий орган тимчасового уряду — громадський комітет. У березні 1918 року село зайняла армія УНР та австро-німецькі війська, а у серпні 1919 року село захопили денікінці. Після поразки у Визвольних змаганнях влада надовго перейшла до більшовиків. Почався терор населення, викачування зерна і голод 1921-23 р.р. В степах з злочинцями-більшовиками продовжували боротися повстанці, яких підтримувала більшість населення. Більшовики вимушені були прийняти НЕП. Поступово допомога повстанцям від селян згасала, тільки наприкінці 1923 р. боротьба за вільну Україну припинилась.
З часом більшовики «відплатили» селянам за припинення підтримки боротьби проти них. Ще 1928 року в Єлизаветградці налічувалося 1342 двори. У господарствах було 413 плугів, 600 борін, 14 сівалок, 11 молотарок, 580 возів, 10 жниварок, 470 коней, 169 волів та 397 корів. Наступного року почалась злочинна операція -«колективізація і розкуркулення». Було утворено ТСОЗи — «12-річчя Жовтня», «Переможний» і «Шлях до комунізму». Тисячі колишніх робітників з Донбасу було направлено керувати колгоспами в села степової України. Їх підтримували гарно організовані і озброєні банди НКВДстів. 27 жовтня 1929 року в Єлисаветградці оголошено «свято колективізації», на якому були представники так званих «комітетів бідноти». Запеклий спротив чинили так звані «куркулі» до яких записували всіх не згодних, в тому числі середняків і бідняків. 10 грудня загальні збори «колгоспників» села одностайно «ухвалили» наказ згори — «конфіскувати куркульські майно та реманент і передати кооперативам, а запеклих ворогів радянської влади вислати». 24 двори кращих господарів села було знищено — все майно відібрано, родини вислані за межі України.
Згодом вже взимку 1931/1932 р.р. селяни, в тому числі «активісти» відчули на собі наслідки «колективізації» — пухли з голоду. Але це була тільки генеральна репетиція великого геноциду українського народу, організованого більшовиками — Голодомору 1932/1933 р.р.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 192 жителі селища.
Перед німецьким наступом райкомівці і інші більшовики повтікали за Дніпро разом з родинами і майном. 5 серпня 1941 року гітлерівці захопили село. Спочатку люди радо зустріли звістку про вигнання «червоної чуми», але вже за декілька місяців зрозуміли, що вільної України, обіцяної німцями на початку війни, не буде і почали поступово саботувати окупантів. 8 грудня 1943 року частини і з'єднання 75-го стрілецького корпусу 53-ї армії 2-го Українського фронту визволили Єлизаветградку від фашистів. В боях за село полягло понад 400 радянських воїнів і партизанів, серед них росіянин старший лейтенант В. С. Биков, українці партизани — брати Анатолій і Юрій Маркитани (Довженки), білорус єфрейтор А. А. Овсітер, татарин рядовий І. Усманов, башкир сержант Ш. М. Рафінов та багато інших. Але наступ зруйнував господарство — колгоспні ферми, знищив багато сільськогосподарських машин і 740 житлових будинків, загинули проті люди. В лавах Червоної Армії проти фашистів воювали 553 жителі села. Близько 200 з них нагороджені орденами і медалями, в тому числі орденом Леніна — капітан Д. Я. Жлобинський і молодший лейтенант Т. А. Миколайченко, танкіст Ф. А. Тата ров — кавалер орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2-го ступеня, Слави 3-го ступеня. І. С Масловський удостоєний двох орденів Червоної Зірки, багатьох медалей. Понад 350 єлизаветградківців загинуло на фронтах війни.
Знову почалися арешти, викачка зерна і голодування, а згодом і голод 1946/1947 під час якого помирали прості люди. Люди знову потрапили в «колгоспне рабство» — працювали за трудодні, обкладалися величезними податками.
У січні 1951 року всі чотири колгоспи Єлизаветградки об'єдналися в один «Дружба», З 26 березня 1957 року Єлизаветградка стала селищем міського типу і в 1959 році ввійшла до складу Олександрівського району. До 1971 рр. у селищі споруджено понад 300 будинків міського типу, будинок культури на 650 місць, двоповерхове приміщення середньої школи із спортивним залом, дитячі ясла, будинок для людей похилого віку, лікарню, амбулаторію, їдальню, молокопункт, майстерні «Міжколгоспбуду», млин, побуткомбінат. Все це дещо покращило життя простих людей.
З 1991 року в складі незалежної України.
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування селища на Гайдамацьке. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.
Персоналії
- Голик-Залізняк Мефодій Фокович — військовий діяч часів УНР, хорунжий Армії УНР, повстанський отаман Холодного Яру.
- Сава Голованівський (1910—1989) — український письменник.
- Архієпископ Юрій (Жéвченко) (1885—1938) — український церковний діяч, єпископ УАПЦ з титулом Одеський і Миколаївський. Репресований, загинув в таборі ГАЛАГу.
- Скирда Михайло Михайлович — генерал-майор МВС СРСР.
- Шаповал Олександр Сергійович (1992—2015) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- Єлизаветградка — Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
- Тепер без Єлизаветградки і Новгородки: перейменували девʼять сіл та селищ Кіровоградщини.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Єлизаветградка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з лютого 2019]
- Олександрівський районний краєзнавчий музей [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gajdamacke do 2024 Yelizavetgradka selishe v Ukrayini v Oleksandrivskij selishnij gromadi Kropivnickogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti selishe Gajdamacke Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Kropivnickij rajon Gromada Oleksandrivska selishna gromada Rada Oleksandrivska selishna rada Kod KATOTTG UA35040250020088455 Osnovni dani Zasnovano do 1787 Status iz 2024 roku Plosha 6 32 km Naselennya 1 252 01 01 2016 Poshtovij indeks 27341 Telefonnij kod 380 5242 Geografichni koordinati 48 47 49 pn sh 32 24 16 sh d 48 79694 pn sh 32 40444 sh d 48 79694 32 40444 Koordinati 48 47 49 pn sh 32 24 16 sh d 48 79694 pn sh 32 40444 sh d 48 79694 32 40444 Vodojma r Ingulec Balka Chubanova Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Cibuleve Do stanciyi 6 km Selishna vlada Karta Gajdamacke Gajdamacke Gajdamacke u VikishovishiNazva19 veresnya 2024 Verhovna Rada Ukrayini perejmenuvala selishe Yelizavetgradka na Gajdamacke GeografiyaU selishi Balka Chubanova vpadaye u richku Ingulec IstoriyaRidna mova naselennya Yelizavetgradki za danimi perepisu 2001 roku V 30 40 rr XVIII st kozaki ta selyani vtikachi zasnuvali tut selo Mihajlivku V 50 60 rokah mihajlivci brali aktivnu uchast u gajdamackomu rusi 1769 roku selo bulo zrujnovane tatarami znachna chastina zhiteliv potrapila v polon Pislya vignannya krimskih tatar v selo pochali povertatisya jogo meshkanci 1787 roku zhiteliv Mihajlivki pripisano do Buzkogo kozackogo polku tut osila takozh i chastina kozakiv cogo polku 1788 roku mihajlivci u skladi Buzkogo kozackogo polku brali uchast u shturmi Ochakova a z oseni nastupnogo roku voyuvali pid Benderami Akkermanom Kiliyeyu Vidznachilisya voni j u shturmi Izmayila ta in bitvah proti tureckih vijsk Pislya rozformuvannya Buzkogo kozackogo polku 1797 roku kozakiv perevedeno na stanovishe derzhavnih selyan Odnak cherez 6 rokiv dlya ukriplennya pivdennih prikordonnih rajoniv ukazom vid 8 travnya 1803 roku Buzke vijsko bulo znovu vidnovleno Do jogo skladu uvijshlo i poselennya Mihajlivka Todi tut bulo 93 dvori Pislya zakinchennya rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rr kozaki vidbuvali prikordonnu sluzhbu Mihajlivski kozaki rishuche vistupili proti peretvorennya yih na vijskovih poselenciv Yak povidomlyav carya 22 lipnya 1817 roku graf Vitt vsya kozacka gromada vidmovilasya visluhati ukaz pro stvorennya v Mihajlivci vijskovogo poselennya Todi selo otochili vijska chastinu zhiteliv pokarali Ta zavorushennya ne pripinyalosya Dovelosya vdruge viklikati karateliv cilij pihotnij polk Meshkancyam viyizditi zaboronili Pochalisya masovi vtechi Sprava dijshla do sutichki z vijskami Kozaki kinulisya vidbivati poterpilih rozzbroyuvati soldativ Lishe z dopomogoyu troh bataljoniv pihoti zavorushennya v veresni 1817 roku bulo pridushene Shob zapobigti novim vistupam pihotnij polk perebuvav tut she majzhe misyac Zhiteliv peretvorenih na vijskovih poselenciv poryad z vijskovoyu sluzhboyu zobov yazuvali obroblyati t zv gromadsku zemlyu voziti budivelni materiali z Chornogo lisu remontuvati vijskovi primishennya shlyahi i mosti Vesnoyu 1819 roku v Mihajlivci roztashuvavsya 4 j ulanskij polk i shtab 1 go eskadronu a zgodom she j shtab VIII okrugu Novorosijskogo vijskovogo poselennya a takozh upravlinnya pershoyi jogo volosti Buli sporudzheni shtabni primishennya kazarmi konyushni manezh tosho Za shtatnimi vijskovimi proektami perebudovuvalisya zhitlovi budinki V 1830 roci Mihajlivku perejmenuvali na Yelizavetgradku za nazvoyu roztashovanogo tut Yelizavetgradskogo polku Pislya likvidaciyi vijskovih poselen zhiteli yiyi stali derzhavnimi selyanami Za ukazami 1866 1867 rr kolishni vijskovi poselenci oderzhali zemelni nadili po chotiri desyatini na revizku dushu vidstavni soldati po tri desyatini za yaku vnosili v kaznu derzhavnu obrochnu podat V 1885 r zemstvo na koshti gromadi vidkrilo v Yelizavetgradci tririchne narodne uchilishe Stanom na 1886 rik u seli centri Yelizavetgradkivskoyi volosti Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 5559 osib nalichuvalos 1248 dvorovih gospodarstv isnuvali 2 pravoslavni cerkvi yevrejska sinagoga shkola vinokurnij zavod 9 lavok vidbuvalos yarmarki na rik 9 travnya ta 8 listopada bazari po p yatnicyah U poreformenij period v Yelizavetgradci rozvivayetsya kustarna promislovist i torgivlya Tut bulo 77 vitryakiv 3 olijni 3 kuzni 8 dribnih zemlerobskih pidpriyemstv 31 kustarne pidpriyemstvo viroblyalo polotno shkiru kilimi tosho Kilimi yelizavetgradkivskih tkal vivozili navit za kordon Za perepisom 1886 roku v seli prozhivalo blizko 113 stolyariv i bondariv 422 kravci i kovali 8 gonchariv 98 chobotariv shornikiv tkachiv pryadilnic ponad 400 panchishnikiv Pracyuvalo 35 kramnic Trichi na rik na yarmarki z yizhdzhalisya torgovci z Hersonskoyi ta Kiyivskoyi gubernij U 1894 1897 rr v Yelizavetgradci selah Sentovomu zgodom Rodnikivka Fedvari zgodom Pidlisne ta in liberalnij narodnik M V Levitskij organizovuye hliborobski ta remisnichi kooperativi i artili yaki shvalno zustrila narodnicka presa vvazhayuchi yih odnim iz zasobiv zapobigannya rozvitkovi kapitalizmu na seli V 1896 roku zbudovano likarnyu na 15 lizhok de pracyuvali likar i dva feldsheri V 1901 roci pochali diyati dvoklasne ministerske uchilishe na 60 uchniv i cerkovno parafiyalna shkola dlya divchat Pid chas pershoyi svitovoyi vijni 812 zhiteliv Yelizavetgradki mobilizovano na front V 1916 roci tut nalichuvalosya 1375 dvoriv yaki mali pid posivami 4551 desyatinu zemli Diznavshis pro povalennya carya u travni 1917 roku stvoreno miscevij organ timchasovogo uryadu gromadskij komitet U berezni 1918 roku selo zajnyala armiya UNR ta avstro nimecki vijska a u serpni 1919 roku selo zahopili denikinci Pislya porazki u Vizvolnih zmagannyah vlada nadovgo perejshla do bilshovikiv Pochavsya teror naselennya vikachuvannya zerna i golod 1921 23 r r V stepah z zlochincyami bilshovikami prodovzhuvali borotisya povstanci yakih pidtrimuvala bilshist naselennya Bilshoviki vimusheni buli prijnyati NEP Postupovo dopomoga povstancyam vid selyan zgasala tilki naprikinci 1923 r borotba za vilnu Ukrayinu pripinilas Z chasom bilshoviki vidplatili selyanam za pripinennya pidtrimki borotbi proti nih She 1928 roku v Yelizavetgradci nalichuvalosya 1342 dvori U gospodarstvah bulo 413 plugiv 600 borin 14 sivalok 11 molotarok 580 voziv 10 zhnivarok 470 konej 169 voliv ta 397 koriv Nastupnogo roku pochalas zlochinna operaciya kolektivizaciya i rozkurkulennya Bulo utvoreno TSOZi 12 richchya Zhovtnya Peremozhnij i Shlyah do komunizmu Tisyachi kolishnih robitnikiv z Donbasu bulo napravleno keruvati kolgospami v sela stepovoyi Ukrayini Yih pidtrimuvali garno organizovani i ozbroyeni bandi NKVDstiv 27 zhovtnya 1929 roku v Yelisavetgradci ogolosheno svyato kolektivizaciyi na yakomu buli predstavniki tak zvanih komitetiv bidnoti Zapeklij sprotiv chinili tak zvani kurkuli do yakih zapisuvali vsih ne zgodnih v tomu chisli serednyakiv i bidnyakiv 10 grudnya zagalni zbori kolgospnikiv sela odnostajno uhvalili nakaz zgori konfiskuvati kurkulski majno ta remanent i peredati kooperativam a zapeklih vorogiv radyanskoyi vladi vislati 24 dvori krashih gospodariv sela bulo znisheno vse majno vidibrano rodini vislani za mezhi Ukrayini Zgodom vzhe vzimku 1931 1932 r r selyani v tomu chisli aktivisti vidchuli na sobi naslidki kolektivizaciyi puhli z golodu Ale ce bula tilki generalna repeticiya velikogo genocidu ukrayinskogo narodu organizovanogo bilshovikami Golodomoru 1932 1933 r r Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 192 zhiteli selisha Pered nimeckim nastupom rajkomivci i inshi bilshoviki povtikali za Dnipro razom z rodinami i majnom 5 serpnya 1941 roku gitlerivci zahopili selo Spochatku lyudi rado zustrili zvistku pro vignannya chervonoyi chumi ale vzhe za dekilka misyaciv zrozumili sho vilnoyi Ukrayini obicyanoyi nimcyami na pochatku vijni ne bude i pochali postupovo sabotuvati okupantiv 8 grudnya 1943 roku chastini i z yednannya 75 go strileckogo korpusu 53 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu vizvolili Yelizavetgradku vid fashistiv V boyah za selo polyaglo ponad 400 radyanskih voyiniv i partizaniv sered nih rosiyanin starshij lejtenant V S Bikov ukrayinci partizani brati Anatolij i Yurij Markitani Dovzhenki bilorus yefrejtor A A Ovsiter tatarin ryadovij I Usmanov bashkir serzhant Sh M Rafinov ta bagato inshih Ale nastup zrujnuvav gospodarstvo kolgospni fermi znishiv bagato silskogospodarskih mashin i 740 zhitlovih budinkiv zaginuli proti lyudi V lavah Chervonoyi Armiyi proti fashistiv voyuvali 553 zhiteli sela Blizko 200 z nih nagorodzheni ordenami i medalyami v tomu chisli ordenom Lenina kapitan D Ya Zhlobinskij i molodshij lejtenant T A Mikolajchenko tankist F A Tata rov kavaler ordeniv Chervonoyi Zirki Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya Slavi 3 go stupenya I S Maslovskij udostoyenij dvoh ordeniv Chervonoyi Zirki bagatoh medalej Ponad 350 yelizavetgradkivciv zaginulo na frontah vijni Znovu pochalisya areshti vikachka zerna i goloduvannya a zgodom i golod 1946 1947 pid chas yakogo pomirali prosti lyudi Lyudi znovu potrapili v kolgospne rabstvo pracyuvali za trudodni obkladalisya velicheznimi podatkami U sichni 1951 roku vsi chotiri kolgospi Yelizavetgradki ob yednalisya v odin Druzhba Z 26 bereznya 1957 roku Yelizavetgradka stala selishem miskogo tipu i v 1959 roci vvijshla do skladu Oleksandrivskogo rajonu Do 1971 rr u selishi sporudzheno ponad 300 budinkiv miskogo tipu budinok kulturi na 650 misc dvopoverhove primishennya serednoyi shkoli iz sportivnim zalom dityachi yasla budinok dlya lyudej pohilogo viku likarnyu ambulatoriyu yidalnyu molokopunkt majsterni Mizhkolgospbudu mlin pobutkombinat Vse ce desho pokrashilo zhittya prostih lyudej Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 10 kvitnya 2024 roku Komitet Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan organizaciyi derzhavnoyi vladi miscevogo samovryaduvannya regionalnogo rozvitku ta mistobuduvannya pidtrimav perejmenuvannya selisha na Gajdamacke Ostatochne perejmenuvannya vidbudetsya lishe pislya uspishnogo golosuvannya u Verhovnij Radi PersonaliyiGolik Zaliznyak Mefodij Fokovich vijskovij diyach chasiv UNR horunzhij Armiyi UNR povstanskij otaman Holodnogo Yaru Sava Golovanivskij 1910 1989 ukrayinskij pismennik Arhiyepiskop Yurij Zhevchenko 1885 1938 ukrayinskij cerkovnij diyach yepiskop UAPC z titulom Odeskij i Mikolayivskij Represovanij zaginuv v tabori GALAGu Skirda Mihajlo Mihajlovich general major MVS SRSR Shapoval Oleksandr Sergijovich 1992 2015 kapitan Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiYelizavetgradka Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 9 lipnya 2016 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2016 roku PDF zip Teper bez Yelizavetgradki i Novgorodki perejmenuvali devʼyat sil ta selish Kirovogradshini Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Yelizavetgradka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Komitet pidtrimav perejmenuvannya 3 mist 149 selish ta sil 7 rajoniv nazvi yakih mistyat simvoliku rosijskoyi imperskoyi politiki abo ne vidpovidayut standartam derzhavnoyi movi https komsamovr rada gov ua 11 kvitnya 2024 PosilannyaOblikova kartka nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Oleksandrivskij rajonnij krayeznavchij muzej Arhivovano 17 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2013 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2017