www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гадолін Аксель Вільгельмович Аксель Вільгельмович Гадолін нар 12 24 червня 1828 18280624 Фінляндія 15 27 грудня 1892 Сан

Гадолін Аксель Вільгельмович

Аксель Вільгельмович Гадолін (нар. 12 (24) червня 1828(18280624), Фінляндія, — 15 (27) грудня 1892, Санкт-Петербург) — російський вчений в області артилерійського озброєння, механічної обрабки металів, мінералогії та кристалографії, лауреат Ломоносовської премії (1868), з 1875 року дійсний член Петербурзької АН, з 1873 р. член-корреспондент, генерал від артилерії (1890). Заслужений професор Михайлівської артилерійської академії, доктор мінералогії, ординарний академік Імператорської Академії наук, член багатьох російських та закордонних вчених товариств.

Гадолін Аксель Вільгельмович
Народження 12 (24) червня 1828(1828-06-24)
Сомеро, Тавастгуська губернія
Смерть 15 (27) грудня 1892(1892-12-27) (64 роки)
Санкт-Петербург
Країна  Російська імперія
Освіта Михайлівська військова артилерійська академія
Член Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Звання Генерал від артилерії
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого орла
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
 Гадолін Аксель Вільгельмович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гадолін.

Джерела Редагувати

  • Список генералам по старшинству. Составлен по 1-е января 1891 года. — Санкт-Петербург : Военная типография. — 1891.
  • Вернадский В. И. Памяти Н. И. Кокшарова и А. В. Гадолина. (1892) В кн.: Труды по истории науки в России /В. И. Вернадский. — М.: Наука, 1988. — С. 262–265.

Бібліографія Редагувати

  • Beobachtungen iiber einige Mineralien aus Pitkaranta. Зап. Мин. общ., 1855—1856.
  • Geognostische Beschreibung der Insel Pusu im Ladoga-See. Geognostische Skizze der Umbebungen von Kronoborg und Tervus. Там же, 1857, стр. 56.
  • Eine einfache Methode zur Bestimmung des spezifischen Gewichtes der Mineralien. Там же, 1857, стр. 56.
  • О сопротивлении стен орудия давлению пороховых газов. Арт. журн., № 2, 1858.
  • Zur Bestimmung des specsifischen Gewichtes der Mineralien. Pogg. Ann., т. 106, 1859.
  • Теория орудий, скрепленных кольцами. Арт. журн., 1861; Rev. de Technologie militaire par Terssen, т. HI, 1863.
  • Определение сопротивления сдвигу некоторых металлических сплавов (1857)- Справочная книжка артиллерийского офицера. СПб., 1863.
  • Memoire sur la resistance des parois des canons a la pression des gaz de la poudre, suivi de la theorie des canons sercles. Paris, 1863.
  • Вывод всех кристаллографических систем и их подразделений из одного общего начала. Зап. Мин. общ., 2-я серия, ч. IV, 1867, стр. 112—200.
  • О новых усовершенствованиях по литью чугунных орудий в Америке. Арт. журн., 1861. Перевод на англ. язык напечатан в: Practical mechanics journal, т. Ill, 1867—1868.
  • О сопротивлении орудий открыванию казенной части при употреблении для запирания казны механизмов Трель-де-Болье, Арт. журн., 1869.
  • Memoire sur la deduction d'un seul principe de tous les systemes cristallographiques. Acta Soc. Sci. Fenn., т. IX, 1871. 154
  • О переменах скоростей вращения шпинделей в токарных и сверлильных станках. Зап. Русск. техн. общ. и свод привилегий,, выдаваемых по Департаменту торговли и мануфактур, 10-й год, вып. 4, 1876, стр. 285—294.
  • Теория устройства перемены скоростей рабочего движения на токарных и сверлильных станках. Изв. СПб. практического технологического института, стр. 129—148 и прилож. табл. I и II, 1877, стр. 149—159.
  • Присуждение в 1884 г. Ломоносовской премии за ученые исследования и открытия, сделанные в России в области физики, химии и минералогии. Отзывы о сочинениях Н. П. Петрова: „Трение в машинах", „О трении хорошо смазанных твердых тел" и „Внешнее трение", представленных на XIX соискание Ломоносовских премий (1884). Зап. Акад. Наук, т. L, кн. I, 1885, IV-н 145 стр. (отд. отт.).
  • О законе изменяемости ветра. Зап. Акад. Наук, т. LXII, № 4, 1890 (с 12 рис.); то же, на немецком языке: Ueber das Gesetz der Veran-derlichkeit der Winde. Mem., VII ser., т. XXXVII, № 10, 1895.
  • Отчет о поездке на Уральские горные заводы в течение лета 1891 г. (С Г. Якимовичем; в Библ. Арт. акад.).

Література про А. Гадоліна Редагувати

  • Е. С. Федоров. Несколько слов по поводу замечательного труда А. В. Гадолина ,,Вывод всех кристаллографических систем из одного начала". Зап. Мин. общ., 2~я серия, ч. XXIII, 1887, стр. 353—356.
  • В. И. Вернадский. Памяти Н. И. Кокшарова и А. В. Гадолина. Bull. Soc. nat. Moscou, т. 6, Na 4, 1892, стр. 506—510.
  • А. В. Гадолин (некролог). Арт. журн., 1893, № 12.
  • Е. С. Φедоров. А. В. Гадолин. Горн, журн., IV, 1892; стр. 558—563; Зап. Мин. общ., 2-я серия, ч. XXX, 1893, стр. 405—412.
  • Ε. С. Федоров. Некрологи список сочинений А. В. Гадолина. Изв. Геол. ком., 1893, стр. 1—б.
  • Г. Гродский. Михайловское артиллерийское училище и Академия в XIX столетии. Ч. I. СПб., 1905.
  • П. М. Никифоров. Гадолин А. В. Материалы для биографического словаря действительных членов Академии Наук. Ч. I, т. III, 1915, стр. 187—193.
  • А. Попов. Артиллерийская ордена Ленина Академия Красной Армии им. Ф. Э. Дзержинского. М., 1940.
  • Г. Б. Бокий и И. И. Шафрановский. Русские кристаллографы. Тр. Инст. ист. естествознания, т. I, 1947, стр. 81—120.
  • С. В. Шухардин. А. В. Гадолин. Сб. „Люди русской науки", т. II, 1948, стр. 923—930.
  • Н. С. Ачеркан. Закон Гадолина — основной закон теории привода станков. Сб. „Исследования в области металлорежущих станков**, Машгиз, 1952, стр. 3—5.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aksel Vilgelmovich Gadolin nar 12 24 chervnya 1828 18280624 Finlyandiya 15 27 grudnya 1892 Sankt Peterburg rosijskij vchenij v oblasti artilerijskogo ozbroyennya mehanichnoyi obrabki metaliv mineralogiyi ta kristalografiyi laureat Lomonosovskoyi premiyi 1868 z 1875 roku dijsnij chlen Peterburzkoyi AN z 1873 r chlen korrespondent general vid artileriyi 1890 Zasluzhenij profesor Mihajlivskoyi artilerijskoyi akademiyi doktor mineralogiyi ordinarnij akademik Imperatorskoyi Akademiyi nauk chlen bagatoh rosijskih ta zakordonnih vchenih tovaristv Gadolin Aksel VilgelmovichNarodzhennya 12 24 chervnya 1828 1828 06 24 Somero Tavastguska guberniyaSmert 15 27 grudnya 1892 1892 12 27 64 roki Sankt PeterburgKrayina Rosijska imperiyaOsvita Mihajlivska vijskova artilerijska akademiyaChlen Rosijska akademiya nauk i Peterburzka akademiya naukZvannya General vid artileriyiNagorodi Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo orlaOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Gadolin Aksel Vilgelmovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gadolin Zmist 1 Dzherela 2 Bibliografiya 3 Literatura pro A Gadolina 4 PosilannyaDzherela RedaguvatiSpisok generalam po starshinstvu Sostavlen po 1 e yanvarya 1891 goda Sankt Peterburg Voennaya tipografiya 1891 Vernadskij V I Pamyati N I Koksharova i A V Gadolina 1892 V kn Trudy po istorii nauki v Rossii V I Vernadskij M Nauka 1988 S 262 265 Bibliografiya RedaguvatiBeobachtungen iiber einige Mineralien aus Pitkaranta Zap Min obsh 1855 1856 Geognostische Beschreibung der Insel Pusu im Ladoga See Geognostische Skizze der Umbebungen von Kronoborg und Tervus Tam zhe 1857 str 56 Eine einfache Methode zur Bestimmung des spezifischen Gewichtes der Mineralien Tam zhe 1857 str 56 O soprotivlenii sten orudiya davleniyu porohovyh gazov Art zhurn 2 1858 Zur Bestimmung des specsifischen Gewichtes der Mineralien Pogg Ann t 106 1859 Teoriya orudij skreplennyh kolcami Art zhurn 1861 Rev de Technologie militaire par Terssen t HI 1863 Opredelenie soprotivleniya sdvigu nekotoryh metallicheskih splavov 1857 Spravochnaya knizhka artillerijskogo oficera SPb 1863 Memoire sur la resistance des parois des canons a la pression des gaz de la poudre suivi de la theorie des canons sercles Paris 1863 Vyvod vseh kristallograficheskih sistem i ih podrazdelenij iz odnogo obshego nachala Zap Min obsh 2 ya seriya ch IV 1867 str 112 200 O novyh usovershenstvovaniyah po lityu chugunnyh orudij v Amerike Art zhurn 1861 Perevod na angl yazyk napechatan v Practical mechanics journal t Ill 1867 1868 O soprotivlenii orudij otkryvaniyu kazennoj chasti pri upotreblenii dlya zapiraniya kazny mehanizmov Trel de Bole Art zhurn 1869 Memoire sur la deduction d un seul principe de tous les systemes cristallographiques Acta Soc Sci Fenn t IX 1871 154 O peremenah skorostej vrasheniya shpindelej v tokarnyh i sverlilnyh stankah Zap Russk tehn obsh i svod privilegij vydavaemyh po Departamentu torgovli i manufaktur 10 j god vyp 4 1876 str 285 294 Teoriya ustrojstva peremeny skorostej rabochego dvizheniya na tokarnyh i sverlilnyh stankah Izv SPb prakticheskogo tehnologicheskogo instituta str 129 148 i prilozh tabl I i II 1877 str 149 159 Prisuzhdenie v 1884 g Lomonosovskoj premii za uchenye issledovaniya i otkrytiya sdelannye v Rossii v oblasti fiziki himii i mineralogii Otzyvy o sochineniyah N P Petrova Trenie v mashinah O trenii horosho smazannyh tverdyh tel i Vneshnee trenie predstavlennyh na XIX soiskanie Lomonosovskih premij 1884 Zap Akad Nauk t L kn I 1885 IV n 145 str otd ott O zakone izmenyaemosti vetra Zap Akad Nauk t LXII 4 1890 s 12 ris to zhe na nemeckom yazyke Ueber das Gesetz der Veran derlichkeit der Winde Mem VII ser t XXXVII 10 1895 Otchet o poezdke na Uralskie gornye zavody v techenie leta 1891 g S G Yakimovichem v Bibl Art akad Literatura pro A Gadolina RedaguvatiE S Fedorov Neskolko slov po povodu zamechatelnogo truda A V Gadolina Vyvod vseh kristallograficheskih sistem iz odnogo nachala Zap Min obsh 2 ya seriya ch XXIII 1887 str 353 356 V I Vernadskij Pamyati N I Koksharova i A V Gadolina Bull Soc nat Moscou t 6 Na 4 1892 str 506 510 A V Gadolin nekrolog Art zhurn 1893 12 E S Fedorov A V Gadolin Gorn zhurn IV 1892 str 558 563 Zap Min obsh 2 ya seriya ch XXX 1893 str 405 412 E S Fedorov Nekrologi spisok sochinenij A V Gadolina Izv Geol kom 1893 str 1 b G Grodskij Mihajlovskoe artillerijskoe uchilishe i Akademiya v XIX stoletii Ch I SPb 1905 P M Nikiforov Gadolin A V Materialy dlya biograficheskogo slovarya dejstvitelnyh chlenov Akademii Nauk Ch I t III 1915 str 187 193 A Popov Artillerijskaya ordena Lenina Akademiya Krasnoj Armii im F E Dzerzhinskogo M 1940 G B Bokij i I I Shafranovskij Russkie kristallografy Tr Inst ist estestvoznaniya t I 1947 str 81 120 S V Shuhardin A V Gadolin Sb Lyudi russkoj nauki t II 1948 str 923 930 N S Acherkan Zakon Gadolina osnovnoj zakon teorii privoda stankov Sb Issledovaniya v oblasti metallorezhushih stankov Mashgiz 1952 str 3 5 Posilannya RedaguvatiGadolin A V Arhivovano 22 chervnya 2021 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gadolin Aksel Vilgelmovich amp oldid 36543942