ГЕС Köklüce гідроелектростанція на півночі Туреччини Використовує ресурс із річки Єшиль Ирмак яка впадає до Чорного моря

ГЕС Köklüce – гідроелектростанція на півночі Туреччини. Використовує ресурс із річки Єшиль-Ирмак, яка впадає до Чорного моря біля міста Самсун.

ГЕС Köklüce

40°29′ пн. ш. 36°55′ сх. д. / 40.483° пн. ш. 36.917° сх. д. / 40.483; 36.917Координати: 40°29′ пн. ш. 36°55′ сх. д. / 40.483° пн. ш. 36.917° сх. д. / 40.483; 36.917
Країна	Туреччина
Стан	діюча
Річка	Єшиль-Ирмак
Початок будівництва	1964 (гребля), 1975 (станція Köklüce
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1989
Основні характеристики
Установлена потужність	90 МВт
Середнє річне виробництво	588 млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	418 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	2
Кількість та марка гідрогенераторів	2
Потужність гідроагрегатів	2х45 МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна
Висота греблі	78 м
Власник	Gülsan Holding
ГЕС Köklüce
Мапа

В 1966-му на Єшиль-Ирмаку завершили земляну греблю Алмус висотою 78 метрів, яка потребувала 3,4 млн м³ матеріалу. Вона забезпечує роботу пригреблевої ГЕС Алмус потужністю 27 МВт (знаходячись після малої ГЕС Çilehane з показником у 7 МВт, становить другий ступінь каскаду на Єшиль-Ирмаку), а також зрошення 21 тисячі гектарів земель. Споруда утримує витягнуте по долині річки на 21 км водосховище з площею поверхні 31 км² та об’ємом 950 млн м³ (корисний об’єм 815 млн м³), в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 767 та 805 метрів НРМ (у випадку повені останній показник може зростати до 808 метрів НРМ).

А в кінці 1980-х водосховище задіяли для живлення ще однієї, на цей раз дериваційної станції. Із нього у північному напрямку проклали тунель довжиною понад 7 км, який проходить під водорозділом з долиною річки Келькіт – великої правої притоки Єшиль-Ирмаку. Тунель продовжує напірний водовід довжиною біля 2 км, котрий подає ресурс до машинного залу, створюючи напір у 418 метрів. Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 45 МВт, які забезпечують виробництво 588 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода відвідним каналом довжиною 1,6 км транспортується у Келькіт, по руслу якого далі слідує до ГЕС Tepekışla – останньої в каскаді на Келькіті, котрий впадає до Єшиль-Ирмаку перед водосховищем ГЕС Hasan Uğurlu. Можливо відзначити, що на природному руслі Єшиль-Ирмаку між греблею Алмус та водосховищем Hasan Uğurlu окрім зазначеної вище ГЕС Алмус працює ще цілий ряд гідроелектростанцій, проте потужність жодної з них не досягає 50 МВт.

Примітки ред.

. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
. Архів оригіналу за 5 січня 2019.
. Enerji Atlası (tr-TR). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
. Архів оригіналу за 30 серпня 2014.
. www.paletinsaat.com. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.

[1] . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.

[2] . Архів оригіналу за 5 січня 2019.

[3] . Enerji Atlası (tr-TR). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.

[4] . Архів оригіналу за 30 серпня 2014.

[5] . www.paletinsaat.com. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.