ГЕС Інга I гідроелектростанція на заході Демократичної Республіки Конго споруджена на одній з найбільших річок світу Кон

ГЕС Інга I — гідроелектростанція на заході Демократичної Республіки Конго, споруджена на одній з найбільших річок світу Конго.

ГЕС Інга I
Напірні водоводи станції
5°30′57″ пд. ш. 13°37′18″ сх. д. / 5.51588520002777738° пд. ш. 13.62175840002777782° сх. д.Координати: 5°30′57″ пд. ш. 13°37′18″ сх. д. / 5.51588520002777738° пд. ш. 13.62175840002777782° сх. д.
Країна	ДР Конго
Адмінодиниця	Центральне Конго
Стан	діюча
Річка	Конго
Каскад	каскад на Конго
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1972
Основні характеристики
Установлена потужність	351 МВт
Тип ГЕС	дериваційна, пригреблева
Розрахований напір	50 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	6 Tosi
Кількість та марка гідрогенераторів	6 Ansaldo
Потужність гідроагрегатів	6х59 МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна контрфорсна
Висота греблі	52 м
Довжина греблі	587 м
Власник	Societe Nationale d'Electricite (SNEL)
ГЕС Інга I
Мапа

Для роботи електростанції лише незначну частину з гігантського обсягу води, що протікає в Конго, перед початком порогів Інга спрямували до прокладеного правобережжям дериваційного каналу довжиною 9 км. На його завершенні спорудили бетонну контрфорсну греблю, яка має висоту 52 метри, довжину 587 метрів та потребувала 245 тисяч м³ матеріалу.

Біля підніжжя греблі розташований машинний зал, який обладнали шістьма турбінами типу Френсіс потужністю по 59 МВт, котрі працюють при напорі у 50 метрів. Відпрацьована вода повертається в річку в нижній частині порогів Інга.

Поряд з Інга І у 1982 році спорудили ГЕС Інга II, яка використовує ту саму схему роботи. Крім того, існують плани щодо спорудження значно потужнішої ГЕС Інга III та найбільшої в світі гідроелектростанції Гранд-Інга.

Станом на початок 2010-х років Інга І та ІІ перебували в поганому технічному стані та могли видавати не більше чверті своєї потужності. З цієї причини розпочали масштабний проект їх реабілітації.

Примітки Редагувати

Ginocchio, Roger; Viollet, Pierre-Louis (6 березня 2012). (фр.). Lavoisier. ISBN 9782743011918. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
. enipedia.tudelft.nl (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
. JeuneAfrique.com (fr-FR). Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.

[1] Ginocchio, Roger; Viollet, Pierre-Louis (6 березня 2012). (фр.). Lavoisier. ISBN 9782743011918. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.

[2] . enipedia.tudelft.nl (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.

[3] . JeuneAfrique.com (fr-FR). Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.