ГЕС-ГАЕС Лімберг ІІ — гідроелектростанція у Австрії в провінції Зальбург, споруджена у складі гідровузла Капрун (використовує водні ресурси центральної частини хребта Високий Тауерн).
| ГЕС-ГАЕС Лімберг II | |
|---|---|
| | |
| 47°11′59″ пн. ш. 12°43′19″ сх. д. / 47.19976000002777283° пн. ш. 12.72215000002777607° сх. д.Координати: 47°11′59″ пн. ш. 12°43′19″ сх. д. / 47.19976000002777283° пн. ш. 12.72215000002777607° сх. д. | |
| Країна | Австрія |
| Адмінодиниця | Капрун |
| Стан | діюча |
| Річка | Kapruner Ache |
| Каскад | гідровузол Капрун |
| Початок будівництва | 2006 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2011 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 480 (турбінний режим) / 480 (насосний режим) МВт |
| Середнє річне виробництво | 1300 (проектне) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 365 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс, оборотні |
| Кількість та марка турбін | 2 Voith |
| Витрата через турбіни | 2х72 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Andritz, 270 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 2х240 (турбінний режим) / 2х240 (насосний режим) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова та гравітаційна (верхній резервуар) / аркова (нижній резервуар) |
| Висота греблі | 112 та 107 (верхній резервуар) / 120 (нижній резервуар) м |
| Довжина греблі | 357 та 494 (верхній резервуар) / 357 (нижній резервуар) м |
| ЛЕП | 380 |
| Власник | Verbund |
| ГЕС-ГАЕС Лімберг II | |
| Мапа | |
| ГЕС-ГАЕС Лімберг II у Вікісховищі |
На початку 21 століття збільшення попиту на акумуляцію енергії у зв'язку із розвитком відновлюваної енергетики призвело до спорудження в Австрії цілого ряду нових ГАЕС на основі існуючих гідровузлів (наприклад, Фельдзеє, Рейссек ІІ). Одним з таких проектів стала станція Лімберг ІІ, введена в експлуатацію у 2011 році в долині річки Kapruner Ache. Вона споруджена за тією ж схемою, що й ГЕС-ГАЕС Лімберг (1950-ті роки), і використовує як верхній та нижній резервуари існуючі водосховища:
- розташоване вище по течії Mooserboden із об'ємом 84,9 млн м3, утворене двома греблями — арковою висотою 112 метрів та довжиною 357 метрів і гравітаційною висотою 107 метрів та довжиною 494 метри. Окрім прямого стоку, сховище поповнюється за рахунок перекидання води із протилежного, південного схилу хребта Високий Тауерн, де здійснюється забір води у верхів'ях річки Мьолль (ліва притока Драви);
- розташоване нижче по течії Wasserfallboden із об'ємом 81,2 млн м3, утворене арковою греблею висотою 120 метрів та довжиною 357 метрів.
Від Mooserboden до підземного машинного залу веде дериваційний тунель довжиною 4 км та діаметром 7 метрів, що переходить у напірний водовід довжиною 0,6 км та діаметром 5,5 метра. Така схема створює середній напір у 365 метрів, а відпрацьована вода по тунелю довжиною 0,5 км із діаметром 8 метрів відводиться у водосховище Wasserfallboden. Підземний комплекс включає чотири зали: два розмірами 62х25х43 метри призначені для розміщення двох гідроагрегатів із оборотними турбінами типу Френсіс потужністю по 240 МВт (як в турбінному, так і в насосному режимах), ще два зали менших розмірів 61х15х16 метрів містять трансформаторне обладнання, призначене для роботи із максимальною напругою 380 кВ.
Будівництво, розпочате у 2006 році, потребувало інвестицій у 365 млн євро.
Примітки ред.
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . www.verbund.com (нім.). Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . www.waterpowermagazine.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.