Ві́скери — довгі нитчасті структури, які формують щіткоподібну поверхню металів. Можуть бути причиною передчасного виходу з ладу електронних пристроїв, утворюючи непередбачені міжконтактні з'єднання.
Отримання Редагувати
Типове отримання нанорозмірних віскерів на кремнієвій підкладинці виглядає наступним чином. На підкладку (Si) садиться крапля золота. Вся система підігрівається при високій пружності, з додаванням парів SiH4 чи SiCl4. Тоді під краплею починає вертикально рости дріт (віскер). Віскери в цьому конкретному випадку мають на кілька порядків вищу міцність ніж суцільний матеріал. Крапля золота створює велику кількість активних точок, на яких відбувається пришвидшена адсорбція парів кремнію. Можна виростити регулярну структуру віскерів відповідно розташувавши зародки. Травленням можна формувати структуру вістря.
Використання Редагувати
Віскери за своєю суттю є кремнієвими нанодротами в яких зручно спостерігати квантоворозмірні ефекти. Вони використовуються як вістря в атомно-силовій мікроскопії, оскільки такий дріт може мати радіус до 3 нм.
Посилання Редагувати
- Гиваргизов, Е.И. (2003 г.). Кристаллические вискеры и наноострия. Vovos Voco. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 4 лютого 2012.
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |