Журавель-вінценос північний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Журавель-вінценос північний в Берлінському зоопарку | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Balearica pavonina (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Журавель-вінценос північний (Balearica pavonina) — великий птах з родини журавлевих. Веде осілий спосіб життя в Західній і Східній Африці. Популяція цього виду ще досить велика і складає близько 40000 особин. Вона має тенденцію до зниження і з цієї причини журавель-вінценос північний має статус уразливого виду (категорія VU) у Міжнародній Червоній книзі .
Опис
Птах заввишки 91-104 см, з розмахом крил 183—198 см і вагою 3,9-5,2 кг. Оперення більшої частини тіла чорне або темно-сіре; пір'я, що вкриває надкрила і підкрила біле. Головною відмінністю цього виду (поряд з журавлем-вінценосом південним) є наявність великого чубчика на голові, що складається з жорсткого пір'я золотистого кольору, завдяки якому птах і отримав свою назву. На щоках є червоні і білі плями, по парі з кожного боку. Розрізняють два підвиди цього журавля — B. p. pavonina, що мешкає на заході Африки; і B. p. ceciliae - в Судані і Ефіопії, відмінність яких полягає в різному розташуванні плям на щоках. У суданського виду червона пляма знаходиться вище білої, а у західно-африканського — нижче. Під підборіддям є невеликий червоний горловий мішок, аналогічний тому, що є у півня або індика, однак він здатний роздуватися. Дзьоб відносно невеликий, з боків злегка сплюснутий, чорний. Ноги чорні. На відміну від багатьох інших журавлів, у вінценосного журавля на нозі є довгий задній палець, який дозволяє птахові легко утримуватися на гілці дерева або чагарника.
Статевий диморфізм не виражений, хоча самці виглядають дещо більшими. У молодих птахів оперення світліше, пір'я верхньої частини тіла на кінцях руде, а знизу пісочного кольору. Шия ззаду коричнева, а голова жовта.
Поширення
Мешкає у саванах Сахелю на південь від Сахари, а також на сході Африки в Уганді, Руанді, Бурунді, Судані та Ефіопії. Живе на відкритих просторах — як на заболочених, так і на посушливих, однак перевагу надає болотам з прісною водою, заливним лукам або берегам водойм. Журавля також можна зустріти на полях рису або інших вологолюбивих культур, занедбаних сільськогосподарських угіддях поблизу водойм. Часто в місцях проживання можна побачити акації або інші дерева, на яких птахи влаштовуються на нічліг. Вінценосний журавель не боїться людей і часто селиться поблизу від людського житла.
Спосіб життя і розмноження
Веде осілий спосіб життя, проте в залежності від сезону здатний кочувати в межах природного ареалу. Сезонні або добові міграції можуть бути досить значними і складати десятки кілометрів. Активний в денний час. Поза сезоном розмноження збивається в зграї, часто великі; проте з настанням сезону дощів птиці розбиваються на пари і тримаються відокремлено, охороняючи свою територію не тільки від інших журавлів, але також і від інших птахів, таких як качок і гусей.
Період розмноження триває в дощовий сезон. Взаємне залицяння між самцем і самкою. може виражатися декількома способами, одним з яких є видавання ляскаючих звуків за допомогою надування і випускання повітря з горлового мішка. У цей момент журавлі схиляють голову вперед, а потім різким рухом закидають її назад. Крім того, птахи здатні видавати характерні трубні звуки, які помітно відрізняються від інших видів журавлів з довшими трахеями . Залицяння може супроводжуватися обопільними танцями, які включають в себе підстрибування, перебігання, ляскання крилами, підкидання пучків трави або похитування головою.
Територія гніздування відносно невелика і складає 10-40 га, однак вона ретельно охороняється від вторгнення інших птахів. Кругле гніздо будується з осоки або іншої трави поблизу від води або навіть прямо в ній посеред густої рослинності. Самка відкладає 2-5 (в середньому 2,5) блакитних або рожевих яєць без плям. Інкубаційний період триває 28-31 день. Обоє батьків беруть участь в висиджуванні, хоча більшу частину часу проводить в гнізді самка.
Пташенята, що вилупилися покриті пухом і здатні покинути гніздо вже через добу, хоча ще протягом 2-3 днів повертаються туди. Незабаром сім'я перебирається на більш високі трав'янисті ділянки, де годуються комахами або верхівками пагонів. На крило пташенята стають через 60-100 днів.
У посушливий сезон журавлі перебираються на височини і часто зустрічаються поблизу стад великих тварин, де є великий достаток потривожених безхребетних тварин. У несприятливий рік пара може залишатися в зграї.
Живлення
Вінценосні журавлі всеїдні — живляться твариною та рослиною їжею. Основний раціон складають трав'яні пагони, насіння, комахи та інші безхребетні, а також дрібні хребетні тварини. Часто живляться зерном на сільськогосподарських угіддях, однак на відмінно від близького їм східного вінценосного журавля фермери не розглядають їх як шкідників.
Загрози
Основною загрозою для популяції даного виду називають вилов і торгівлю цими птахами. В деяких західно-африканських країнах, таких як Малі існує традиція утримання цих птахів у домашніх умовах. Проте за останні 30 років міжнародна торгівля цим видом значно збільшилась, що відобразилось на загальній чисельності птахів. Крім того, серед деструктивних факторів називають зменшення площі боліт через господарську діяльність людини.
Примітки
- BirdLife International (2012). Balearica pavonina: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Johnsgard PA. 1983. Cranes of the world. Bloomington: Indiana University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuravel vincenos pivnichnij Zhuravel vincenos pivnichnij v Berlinskomu zooparku Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Zhuravlevi Gruidae Rid Vincenos Balearica Vid Zhuravel vincenos pivnichnij Binomialna nazva Balearica pavonina Linnaeus 1758 Mapa poshirennya vidu Posilannya Vikishovishe Balearica pavonina Vikividi Balearica pavonina EOL 45515093 ITIS 176194 MSOP 22692039 NCBI 30414 Zhuravel vincenos pivnichnij Balearica pavonina velikij ptah z rodini zhuravlevih Vede osilij sposib zhittya v Zahidnij i Shidnij Africi Populyaciya cogo vidu she dosit velika i skladaye blizko 40000 osobin Vona maye tendenciyu do znizhennya i z ciyeyi prichini zhuravel vincenos pivnichnij maye status urazlivogo vidu kategoriya VU u Mizhnarodnij Chervonij knizi OpisPtah zavvishki 91 104 sm z rozmahom kril 183 198 sm i vagoyu 3 9 5 2 kg Operennya bilshoyi chastini tila chorne abo temno sire pir ya sho vkrivaye nadkrila i pidkrila bile Golovnoyu vidminnistyu cogo vidu poryad z zhuravlem vincenosom pivdennim ye nayavnist velikogo chubchika na golovi sho skladayetsya z zhorstkogo pir ya zolotistogo koloru zavdyaki yakomu ptah i otrimav svoyu nazvu Na shokah ye chervoni i bili plyami po pari z kozhnogo boku Rozriznyayut dva pidvidi cogo zhuravlya B p pavonina sho meshkaye na zahodi Afriki i B p ceciliae v Sudani i Efiopiyi vidminnist yakih polyagaye v riznomu roztashuvanni plyam na shokah U sudanskogo vidu chervona plyama znahoditsya vishe biloyi a u zahidno afrikanskogo nizhche Pid pidboriddyam ye nevelikij chervonij gorlovij mishok analogichnij tomu sho ye u pivnya abo indika odnak vin zdatnij rozduvatisya Dzob vidnosno nevelikij z bokiv zlegka splyusnutij chornij Nogi chorni Na vidminu vid bagatoh inshih zhuravliv u vincenosnogo zhuravlya na nozi ye dovgij zadnij palec yakij dozvolyaye ptahovi legko utrimuvatisya na gilci dereva abo chagarnika Statevij dimorfizm ne virazhenij hocha samci viglyadayut desho bilshimi U molodih ptahiv operennya svitlishe pir ya verhnoyi chastini tila na kincyah rude a znizu pisochnogo koloru Shiya zzadu korichneva a golova zhovta PoshirennyaMeshkaye u savanah Sahelyu na pivden vid Sahari a takozh na shodi Afriki v Ugandi Ruandi Burundi Sudani ta Efiopiyi Zhive na vidkritih prostorah yak na zabolochenih tak i na posushlivih odnak perevagu nadaye bolotam z prisnoyu vodoyu zalivnim lukam abo beregam vodojm Zhuravlya takozh mozhna zustriti na polyah risu abo inshih vologolyubivih kultur zanedbanih silskogospodarskih ugiddyah poblizu vodojm Chasto v miscyah prozhivannya mozhna pobachiti akaciyi abo inshi dereva na yakih ptahi vlashtovuyutsya na nichlig Vincenosnij zhuravel ne boyitsya lyudej i chasto selitsya poblizu vid lyudskogo zhitla Sposib zhittya i rozmnozhennyaVede osilij sposib zhittya prote v zalezhnosti vid sezonu zdatnij kochuvati v mezhah prirodnogo arealu Sezonni abo dobovi migraciyi mozhut buti dosit znachnimi i skladati desyatki kilometriv Aktivnij v dennij chas Poza sezonom rozmnozhennya zbivayetsya v zgrayi chasto veliki prote z nastannyam sezonu doshiv ptici rozbivayutsya na pari i trimayutsya vidokremleno ohoronyayuchi svoyu teritoriyu ne tilki vid inshih zhuravliv ale takozh i vid inshih ptahiv takih yak kachok i gusej Period rozmnozhennya trivaye v doshovij sezon Vzayemne zalicyannya mizh samcem i samkoyu mozhe virazhatisya dekilkoma sposobami odnim z yakih ye vidavannya lyaskayuchih zvukiv za dopomogoyu naduvannya i vipuskannya povitrya z gorlovogo mishka U cej moment zhuravli shilyayut golovu vpered a potim rizkim ruhom zakidayut yiyi nazad Krim togo ptahi zdatni vidavati harakterni trubni zvuki yaki pomitno vidriznyayutsya vid inshih vidiv zhuravliv z dovshimi traheyami Zalicyannya mozhe suprovodzhuvatisya obopilnimi tancyami yaki vklyuchayut v sebe pidstribuvannya perebigannya lyaskannya krilami pidkidannya puchkiv travi abo pohituvannya golovoyu Teritoriya gnizduvannya vidnosno nevelika i skladaye 10 40 ga odnak vona retelno ohoronyayetsya vid vtorgnennya inshih ptahiv Krugle gnizdo buduyetsya z osoki abo inshoyi travi poblizu vid vodi abo navit pryamo v nij posered gustoyi roslinnosti Samka vidkladaye 2 5 v serednomu 2 5 blakitnih abo rozhevih yayec bez plyam Inkubacijnij period trivaye 28 31 den Oboye batkiv berut uchast v visidzhuvanni hocha bilshu chastinu chasu provodit v gnizdi samka Ptashenyata sho vilupilisya pokriti puhom i zdatni pokinuti gnizdo vzhe cherez dobu hocha she protyagom 2 3 dniv povertayutsya tudi Nezabarom sim ya perebirayetsya na bilsh visoki trav yanisti dilyanki de goduyutsya komahami abo verhivkami pagoniv Na krilo ptashenyata stayut cherez 60 100 dniv U posushlivij sezon zhuravli perebirayutsya na visochini i chasto zustrichayutsya poblizu stad velikih tvarin de ye velikij dostatok potrivozhenih bezhrebetnih tvarin U nespriyatlivij rik para mozhe zalishatisya v zgrayi Vincenosnij zhuravel v zooparku Agadira Marokko ZhivlennyaVincenosni zhuravli vseyidni zhivlyatsya tvarinoyu ta roslinoyu yizheyu Osnovnij racion skladayut trav yani pagoni nasinnya komahi ta inshi bezhrebetni a takozh dribni hrebetni tvarini Chasto zhivlyatsya zernom na silskogospodarskih ugiddyah odnak na vidminno vid blizkogo yim shidnogo vincenosnogo zhuravlya fermeri ne rozglyadayut yih yak shkidnikiv ZagroziOsnovnoyu zagrozoyu dlya populyaciyi danogo vidu nazivayut vilov i torgivlyu cimi ptahami V deyakih zahidno afrikanskih krayinah takih yak Mali isnuye tradiciya utrimannya cih ptahiv u domashnih umovah Prote za ostanni 30 rokiv mizhnarodna torgivlya cim vidom znachno zbilshilas sho vidobrazilos na zagalnij chiselnosti ptahiv Krim togo sered destruktivnih faktoriv nazivayut zmenshennya ploshi bolit cherez gospodarsku diyalnist lyudini PrimitkiBirdLife International 2012 Balearica pavonina informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaJohnsgard PA 1983 Cranes of the world Bloomington Indiana University Press