Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені М. К. Садовського — заклад мистецтв, що належить територіальним громадам Вінницької області та перебуває в управлінні Вінницької обласної ради.
Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені М. К. Садовського | ||||
---|---|---|---|---|
Вінницький державний академічний музично-драматичний театр імені М. Садовського | ||||
49°14′05″ пн. ш. 28°27′50″ сх. д. / 49.234820000027774256° пн. ш. 28.46409000002777745° сх. д.Координати: 49°14′05″ пн. ш. 28°27′50″ сх. д. / 49.234820000027774256° пн. ш. 28.46409000002777745° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | ||||
Адреса | вул. Театральна, 13 | |||
Назва на честь (епонім) | Микола Садовський | |||
Місткість | 700 місць | |||
Тип | музично-драматичний театр | |||
Статус | державний академічний | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
Відкрито | 1910 рік | |||
Керівництво | Славінська Таїсія Дмитрівна | |||
teatr.vn.ua | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
UA-05-101-0153 | ||||
| ||||
Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського у Вікісховищі |
Власне приміщення театру розташоване в центрі міста за адресою: вулиця Театральна, 13 і має зал на 700 місць.
З 1986 по 2016 рр. головним режисером, а потім художнім керівником театру був народний артист України Віталій Селезньов. У стінах театру розвинули творчий хист народні артисти України Анатолій Овчаренко, Нестор Кондратюк, Лідія Бєлозьорова, Валерій Прусс, Таїсія Славінська, Клавдія Барил, Валерія Сироватко, , Анатолій Вольський; заслужені артисти України Жанна Андрусишена, Наталія Шолом, Надія Кривцун, Діана Калакай, Любов Остапчук, Микола Чуча, Анатолій Книшук, , , Людмила Мамикіна, Володимир Постніков, Марія Скрипник, які складають творче ядро колективу.
28 жовтня 2004 року театр отримав статус академічного.
4 липня 2016 року головним режисером театру обрано народну артистку України Таїсу Славінську.
Історія
На початок двадцятого сторіччя Вінниця відчула, що для повної відповідності поняттю про європейське місто їй не вистачає опери. Добробут місцевої еліти вимагав компліментів, і лише театр з його романтичною атмосферою міг задовольнити бажання світських утіх. Ймовірно, питання організації суспільного дозвілля обговорювалося і в офіційних кабінетах міської думи. Її голова Микола Оводов теж розділяв думку про необхідність театру для міста, та й визнаний вже архітектор Григорій Артинов був готовий подарувати місту чергову новобудову, якою було призначено перемогти час.
Із коштами також затримки не було. Місцева буржуазія вже могла їх пожертвувати на власні розваги. Час зберіг імена декількох вінницьких підприємців, хто узявся за зведення приміщення театру. 30 січня 1910 року купець Л.Зискінд повідомляв Вінницьку міську управу «Маю честь заявити, що на виконання переданого мені підряду зі споруди міського театру, я приймаю компаньйона М.Неєра на рівних зі мною правах і обов'язках».
Виготовленням декорацій зайнялося одеське ательє М.Басовского, що брав участь в оформленні Александрійського імператорського театру. Меблі поставив магазин Г.Зайденверга, технічне і електротехнічне оснащення — контора И.Ройзенбурта. Будівля була побудована і оснащена за 11 місяців.
«Камерний театр вартості 160 тисяч. Електричне освітлення, розкішні декорації, всілякі пристосування і світлові ефекти. Окреме фоє, два буфети, вестибюль, каса, контора. Три завіси: розсувна (суконна), з клапаном і рекламна. Десять окремих убиралень для артистів з дзеркалами і умивальниками.
Театр вміщає до 1000 місць. Здається під всілякі гастрольні спектаклі зі всіма витратами: освітлення, опалювання, декорації, вісім гарнітурів меблів, реквізит, костюмерна, необхідна бутафорія. Службовці: робочі на сцені з досвідченим машиністом, сторож і розсильний, капельдинери, контролер, касирка», — так описував в 1910 році театр літературно-художній календар-довідник «Вся Вінниця».
Судячи з інших архівних документів, в новозведеному осередку Мельпомени життя било ключем. Відомо, що в квітні 1912 р. орендарем театру була Р. Д. Леонтовська, яка зобов'язувалася платити міській управі за оренду театру 600 рублів в місяць і 25 — за кожен спектакль. Вартість вхідного квитка становила від 17 копійок до 7 рублів.
До 1917 року на сцені театру виступали виключно заїжджі актори. Стаціонарний театр був створений лише в 1920 році Гнатом Юрою. Разом з ним тут починали свій творчий шлях такі видатні майстри, як Амвросій Бучма, Олексій Ватуля, Володимир Сокирко, Феодосія Барвінська. Працював тут і молодий Юрій Смолич, який пізніше описав цей період становлення театрального колективу в повісті «Театр невідомого актора».
Вважається, що саме ця група акторів склала скелет майбутнього колективу Київського національного академічного драматичного театру ім. І.Франко, оскільки в 1923 році трупа Юри переїздить до Харкова, а потім до Києва.
Але вінницька сцена продовжувала вабити світлом рампи і глядача, і акторів. Вона пам'ятає виступи театру «Березіль», імені М.Заньковецкої, Московського театру драми під керівництвом Всеволода Мейєрхольда. Також приїжджали на гастролі до Вінниці видатні служителі Мельпомени: Наталія Ужвій, Юрій Шумський, Ігор Ільїнський, Михайло Царьов, Ваграм Папазян, Зоя Гайдай, Леонід Собінов. У 1924 і 1926 роках зі сцени театру виступав Володимир Маяковський.
Але, всупереч гучним іменам заїжджих акторів, Вінниця бажала мати власну театральну трупу. 1933 року вона народилася як творчий колектив. Газета «Більшовицька правда» 16 жовтня 1933 року писала: «Завтра головний диригент т. Яновський змахне паличкою і увертюра з „Аїди“ зазвучить в стінах вінницького театру. Почнеться художня служба оперного колективу, який має стати провідником музичної культури в трудящі маси». 17 жовтня 1933 року вважається початком першого сезону Вінницького обласного театру опери і балету. Його художнім керівником став учень Миколи Садовського, відомий актор і режисер Семен Бутовський.
Окрім вже згаданої опери «Аїда», в репертуар театру входили постановки «Фауста», «Євгенія Онегіна», «Пікової дами», «Тихого Дону», «Піднятої цілини».
1940 року ухвалою Раднаркому України Вінницький театр опери і балету реорганізовано в український обласний музично-драматичний театр. В цей час на його сцені з'явилися спектаклі «Запорожець за Дунаєм» (комічна опера, що живе і сьогодні), «Енеїда», «Наталка Полтавка», «В степах України», «Маруся Богуславка», «Сватання на Гончарівці».
Під час Німецько-радянської війни театр не припиняв свою роботу. Окрім названих п'єс на його сцені ставилася українська і світова класика:, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «фонтан Бахчисараю», «Катерина», «Циганка Аза», «Маруся Богуславка», «Хмара», «Назар Стодоля» « Євгеній Онегін», «Дон Кихот», «Кармен», «Ріголетто», «Дай серцю волю». При театрі працювала балетна студія. Ставилися великі концерти. Художником театру у ці та повоєнні роки був знаний у Вінниці архітектор Л. Черленіовський
11 грудня 1941 після прем'єри «Циганки Ази» газета «Вінницькі вісті», інформуючи про досягнення акторів театру, констатувала «розвиток мистецтва національного, мистецтва, що відтворює душу народу…»
Після великої пожежі 1944 року театру була необхідна серйозна реставрація. Керував роботами виконроб Д. Щекотихін, відомий тим, що і в 1910 році брав участь в зведенні цієї будівлі. Внутрішня та фасадна ліпку виконана Дубинським Ярославом Павловичем та його учнями. А поки на пожарищі стурбовано метушилися будівельники, в колишньому приміщенні клубу промкоопераціі, де тимчасово поселився театр, навесні 1945 року була показана безсмертна «Наталка Полтавка». У цей складний час директором театру став Федір Верещагін.
Впродовж 1946—1948 років реставрація театру за проектом архітектора Дмитра Чорновола була закінчена. І наказом Комітету у справах мистецтв при Раднаркомі України від 13 листопада 1948 року тут поселився колектив Ізмаїлського музично-драматичного театру, який об'єднався з Вінницьким. Федір Верещагін, вже як головний режисер, очолив сформовану трупу.
1957 року після успішних гастролей в Москві театру присвоєно ім'я корифея української сцени Миколи Садовського.
За творчі досягнення і значний внесок в справу культурного обслуговування громадян театр був нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради України, Ради Міністрів України, Почесними грамотами Президій Верховних Рад Азербайджану, Молдови, Кабардино-балкарської, Марійської, Чечено-інгушської автономних республік та іншими відзнаками.
1993 з ініціативи головного режисера театру Віталія Селезньова при Вінницькому музичному училищі ім. Леонтовича відкрито театральне відділення, яке готує акторів театру. За роки його існування 12 випускників поповнили театральний колектив.
Починаючи з 2016 року головним режисером театру обрано Таїсію Славінську (Народна артистка України).
Див. також
Категорія .
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 15 грудня 2013.
Посилання
- Вінницький обласний театр опери та балету // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 380.
- Вінницький обласний театр опери та балету //ЕСУ
- Сайт театру [ 3 травня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vinnickij oblasnij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni M K Sadovskogo zaklad mistectv sho nalezhit teritorialnim gromadam Vinnickoyi oblasti ta perebuvaye v upravlinni Vinnickoyi oblasnoyi radi Vinnickij oblasnij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni M K Sadovskogo Vinnickij derzhavnij akademichnij muzichno dramatichnij teatr imeni M SadovskogoVinnickij derzhavnij akademichnij muzichno dramatichnij teatr imeni M Sadovskogo49 14 05 pn sh 28 27 50 sh d 49 234820000027774256 pn sh 28 46409000002777745 sh d 49 234820000027774256 28 46409000002777745 Koordinati 49 14 05 pn sh 28 27 50 sh d 49 234820000027774256 pn sh 28 46409000002777745 sh d 49 234820000027774256 28 46409000002777745 Krayina UkrayinaMisto VinnicyaAdresa vul Teatralna 13Nazva na chest eponim Mikola SadovskijMistkist 700 miscTip muzichno dramatichnij teatrStatus derzhavnij akademichnijStatus spadshini pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniVidkrito 1910 rikKerivnictvo Slavinska Tayisiya Dmitrivnateatr vn uaIdentifikatori i posilannyaUA 05 101 0153 Vinnickij oblasnij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Mikoli Sadovskogo u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Teatr imeni Sadovskogo Vlasne primishennya teatru roztashovane v centri mista za adresoyu vulicya Teatralna 13 i maye zal na 700 misc Z 1986 po 2016 rr golovnim rezhiserom a potim hudozhnim kerivnikom teatru buv narodnij artist Ukrayini Vitalij Seleznov U stinah teatru rozvinuli tvorchij hist narodni artisti Ukrayini Anatolij Ovcharenko Nestor Kondratyuk Lidiya Byelozorova Valerij Pruss Tayisiya Slavinska Klavdiya Baril Valeriya Sirovatko Anatolij Volskij zasluzheni artisti Ukrayini Zhanna Andrusishena Nataliya Sholom Nadiya Krivcun Diana Kalakaj Lyubov Ostapchuk Mikola Chucha Anatolij Knishuk Lyudmila Mamikina Volodimir Postnikov Mariya Skripnik yaki skladayut tvorche yadro kolektivu 28 zhovtnya 2004 roku teatr otrimav status akademichnogo 4 lipnya 2016 roku golovnim rezhiserom teatru obrano narodnu artistku Ukrayini Tayisu Slavinsku IstoriyaNa pochatok dvadcyatogo storichchya Vinnicya vidchula sho dlya povnoyi vidpovidnosti ponyattyu pro yevropejske misto yij ne vistachaye operi Dobrobut miscevoyi eliti vimagav komplimentiv i lishe teatr z jogo romantichnoyu atmosferoyu mig zadovolniti bazhannya svitskih utih Jmovirno pitannya organizaciyi suspilnogo dozvillya obgovoryuvalosya i v oficijnih kabinetah miskoyi dumi Yiyi golova Mikola Ovodov tezh rozdilyav dumku pro neobhidnist teatru dlya mista ta j viznanij vzhe arhitektor Grigorij Artinov buv gotovij podaruvati mistu chergovu novobudovu yakoyu bulo priznacheno peremogti chas Iz koshtami takozh zatrimki ne bulo Misceva burzhuaziya vzhe mogla yih pozhertvuvati na vlasni rozvagi Chas zberig imena dekilkoh vinnickih pidpriyemciv hto uzyavsya za zvedennya primishennya teatru 30 sichnya 1910 roku kupec L Ziskind povidomlyav Vinnicku misku upravu Mayu chest zayaviti sho na vikonannya peredanogo meni pidryadu zi sporudi miskogo teatru ya prijmayu kompanjona M Neyera na rivnih zi mnoyu pravah i obov yazkah Stare primishennya teatru u Vinnici Fronton Pam yatna doshka na budinku teatru ukrayinskomu rezhiseru narodnomu artistu M K Vereshaginu Vigotovlennyam dekoracij zajnyalosya odeske atelye M Basovskogo sho brav uchast v oformlenni Aleksandrijskogo imperatorskogo teatru Mebli postaviv magazin G Zajdenverga tehnichne i elektrotehnichne osnashennya kontora I Rojzenburta Budivlya bula pobudovana i osnashena za 11 misyaciv Kamernij teatr vartosti 160 tisyach Elektrichne osvitlennya rozkishni dekoraciyi vsilyaki pristosuvannya i svitlovi efekti Okreme foye dva bufeti vestibyul kasa kontora Tri zavisi rozsuvna sukonna z klapanom i reklamna Desyat okremih ubiralen dlya artistiv z dzerkalami i umivalnikami Teatr vmishaye do 1000 misc Zdayetsya pid vsilyaki gastrolni spektakli zi vsima vitratami osvitlennya opalyuvannya dekoraciyi visim garnituriv mebliv rekvizit kostyumerna neobhidna butaforiya Sluzhbovci robochi na sceni z dosvidchenim mashinistom storozh i rozsilnij kapeldineri kontroler kasirka tak opisuvav v 1910 roci teatr literaturno hudozhnij kalendar dovidnik Vsya Vinnicya Sudyachi z inshih arhivnih dokumentiv v novozvedenomu oseredku Melpomeni zhittya bilo klyuchem Vidomo sho v kvitni 1912 r orendarem teatru bula R D Leontovska yaka zobov yazuvalasya platiti miskij upravi za orendu teatru 600 rubliv v misyac i 25 za kozhen spektakl Vartist vhidnogo kvitka stanovila vid 17 kopijok do 7 rubliv Do 1917 roku na sceni teatru vistupali viklyuchno zayizhdzhi aktori Stacionarnij teatr buv stvorenij lishe v 1920 roci Gnatom Yuroyu Razom z nim tut pochinali svij tvorchij shlyah taki vidatni majstri yak Amvrosij Buchma Oleksij Vatulya Volodimir Sokirko Feodosiya Barvinska Pracyuvav tut i molodij Yurij Smolich yakij piznishe opisav cej period stanovlennya teatralnogo kolektivu v povisti Teatr nevidomogo aktora Vvazhayetsya sho same cya grupa aktoriv sklala skelet majbutnogo kolektivu Kiyivskogo nacionalnogo akademichnogo dramatichnogo teatru im I Franko oskilki v 1923 roci trupa Yuri pereyizdit do Harkova a potim do Kiyeva Ale vinnicka scena prodovzhuvala vabiti svitlom rampi i glyadacha i aktoriv Vona pam yataye vistupi teatru Berezil imeni M Zankoveckoyi Moskovskogo teatru drami pid kerivnictvom Vsevoloda Mejyerholda Takozh priyizhdzhali na gastroli do Vinnici vidatni sluzhiteli Melpomeni Nataliya Uzhvij Yurij Shumskij Igor Ilyinskij Mihajlo Carov Vagram Papazyan Zoya Gajdaj Leonid Sobinov U 1924 i 1926 rokah zi sceni teatru vistupav Volodimir Mayakovskij Ale vsuperech guchnim imenam zayizhdzhih aktoriv Vinnicya bazhala mati vlasnu teatralnu trupu 1933 roku vona narodilasya yak tvorchij kolektiv Gazeta Bilshovicka pravda 16 zhovtnya 1933 roku pisala Zavtra golovnij dirigent t Yanovskij zmahne palichkoyu i uvertyura z Ayidi zazvuchit v stinah vinnickogo teatru Pochnetsya hudozhnya sluzhba opernogo kolektivu yakij maye stati providnikom muzichnoyi kulturi v trudyashi masi 17 zhovtnya 1933 roku vvazhayetsya pochatkom pershogo sezonu Vinnickogo oblasnogo teatru operi i baletu Jogo hudozhnim kerivnikom stav uchen Mikoli Sadovskogo vidomij aktor i rezhiser Semen Butovskij Okrim vzhe zgadanoyi operi Ayida v repertuar teatru vhodili postanovki Fausta Yevgeniya Onegina Pikovoyi dami Tihogo Donu Pidnyatoyi cilini 1940 roku uhvaloyu Radnarkomu Ukrayini Vinnickij teatr operi i baletu reorganizovano v ukrayinskij oblasnij muzichno dramatichnij teatr V cej chas na jogo sceni z yavilisya spektakli Zaporozhec za Dunayem komichna opera sho zhive i sogodni Eneyida Natalka Poltavka V stepah Ukrayini Marusya Boguslavka Svatannya na Goncharivci Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni teatr ne pripinyav svoyu robotu Okrim nazvanih p yes na jogo sceni stavilasya ukrayinska i svitova klasika Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici fontan Bahchisarayu Katerina Ciganka Aza Marusya Boguslavka Hmara Nazar Stodolya Yevgenij Onegin Don Kihot Karmen Rigoletto Daj sercyu volyu Pri teatri pracyuvala baletna studiya Stavilisya veliki koncerti Hudozhnikom teatru u ci ta povoyenni roki buv znanij u Vinnici arhitektor L Cherleniovskij 11 grudnya 1941 pislya prem yeri Ciganki Azi gazeta Vinnicki visti informuyuchi pro dosyagnennya aktoriv teatru konstatuvala rozvitok mistectva nacionalnogo mistectva sho vidtvoryuye dushu narodu Pislya velikoyi pozhezhi 1944 roku teatru bula neobhidna serjozna restavraciya Keruvav robotami vikonrob D Shekotihin vidomij tim sho i v 1910 roci brav uchast v zvedenni ciyeyi budivli Vnutrishnya ta fasadna lipku vikonana Dubinskim Yaroslavom Pavlovichem ta jogo uchnyami A poki na pozharishi sturbovano metushilisya budivelniki v kolishnomu primishenni klubu promkooperacii de timchasovo poselivsya teatr navesni 1945 roku bula pokazana bezsmertna Natalka Poltavka U cej skladnij chas direktorom teatru stav Fedir Vereshagin Vprodovzh 1946 1948 rokiv restavraciya teatru za proektom arhitektora Dmitra Chornovola bula zakinchena I nakazom Komitetu u spravah mistectv pri Radnarkomi Ukrayini vid 13 listopada 1948 roku tut poselivsya kolektiv Izmayilskogo muzichno dramatichnogo teatru yakij ob yednavsya z Vinnickim Fedir Vereshagin vzhe yak golovnij rezhiser ocholiv sformovanu trupu 1957 roku pislya uspishnih gastrolej v Moskvi teatru prisvoyeno im ya korifeya ukrayinskoyi sceni Mikoli Sadovskogo Za tvorchi dosyagnennya i znachnij vnesok v spravu kulturnogo obslugovuvannya gromadyan teatr buv nagorodzhenij Pochesnimi gramotami Verhovnoyi Radi Ukrayini Radi Ministriv Ukrayini Pochesnimi gramotami Prezidij Verhovnih Rad Azerbajdzhanu Moldovi Kabardino balkarskoyi Marijskoyi Checheno ingushskoyi avtonomnih respublik ta inshimi vidznakami 1993 z iniciativi golovnogo rezhisera teatru Vitaliya Seleznova pri Vinnickomu muzichnomu uchilishi im Leontovicha vidkrito teatralne viddilennya yake gotuye aktoriv teatru Za roki jogo isnuvannya 12 vipusknikiv popovnili teatralnij kolektiv Pochinayuchi z 2016 roku golovnim rezhiserom teatru obrano Tayisiyu Slavinsku Narodna artistka Ukrayini Div takozhKategoriya Aktori Vinnickogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Sadovskogo Primitki Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 15 grudnya 2013 PosilannyaVinnickij oblasnij teatr operi ta baletu Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 380 Vinnickij oblasnij teatr operi ta baletu ESU Sajt teatru 3 travnya 2020 u Wayback Machine