Вільхавка — мала річка в Україні, притока (Матірки) (басейн Чорного моря).
Вільхавка | |
---|---|
Витік | |
Гирло | (Матірка) |
Країни: | ![]() |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (грудень 2018) |
Ця стаття не містить . (грудень 2018) |
Розташування
Басейн річки площею 31,8 км² розташований на південному сході Хмельницької області на території Новоушицького адміністративного району. Бере початок Вільхавка на південно-західній околиці (с.Вільховець). Загальний напрямок течії річки з північного заходу на південний схід.
Опис
У верхів'ї вона тече в не дуже глибокій долині, береги — пологі, але з кожним кілометром долина все більше заглиблюється. Вільхавка живиться водами з криниць і джерел, яких тут дуже багато. На правому березі переважають відкриті ландшафти — поля, які простяглись від с. Вільховець до (Нової Гути). Лівий берег має закритий ландшафт, особливо це спостерігається у середній і нижній течіях, де росте ліс. У нижній і частині середньої течії у долині Вільхавки простягайся обриви висотою в окремих місцях до 8 м, довжина їх становить 1950 м. Ширина річки у цій місцевості сягає 3 м, глибина 50-60 см, а в її долині місцями трапляються болота, оригінапь ні мочарі. На притоках Вільхавки знаходиться три ставки. Північно-східніше Нової Гути Вільхавка впадає у (Матірку).
У геоморфологічному відношенні басейн Вільхавки розташований в Ушицькому геоморфологічному районі, характерною ознакою якого є те, що тут спостерігається глибока і часта почленованість поверхні долинами приток річки, густою мережею ярів і балок, у яких розвивається глибинна ерозія, а на безлісних схилах, зайнятих полями, проявляється інтенсивна площинна ерозія. Абсолютні висоти у верхів'ї Вільхавки становлять 304 м, а в нижній течії — 250 м. Внаслідок інтенсивної розчленованості, у басейні поширені переважно сірі опідзолені й еродовані ґрунти.
У геоботанічному відношенні басейн річки розташований у Новоушицькому або Муровано-Куриловецькому геоботанічному районі, природна рослинність якого представлена грабовими лісами, хоча тут можна зустріти й невеликі ділянки дубових лісів з поширенням дуба скельного. У грабових лісах дерева заввишки до 19 м, завширшки — 24 см, а відстань між деревами становить 4 м.
У долині переважають суходільні луки, хоча на днищах балок є надмірно зволожені та заболочені луки, де ростуть мітлиця повзуча, тонконіг болотний, осока лисяча, щучник дернистий, молінія голуба, хвощ багновий, підмаренник болотний, калюжниця болотна, вербозілля і частуха подожникова. Чагарникові болота складені переважно кущовою формою вільхи чорної і верби попелястої. Заплавні луки простягаються вузьким пасмом по обидва боки від русла річки.
У межах басейну Вільхавки ніби чергуються водно-болотяні зооценози, зооценози хвойно- широколистих лісів і зооценози оброблюваних угідь, суходільних лук і пасовищ.
Іхтіофауна
У річці водиться карась, в'юн, йорж, окунь, верховодка, пічкур і плітка. У трьох ставках раніше вирощували окрім згаданих риб ще й цінні види — товстолобика і білого амура.
Земноводні
Земноводні численні у весняно-літній період, коли у цій місцевості жаби гостроморді, ставкові і трав'яні, червоноче- реві кумки, квакші досягають найбільшої чисельності. Біля струмків, джерел і в лісі можна помітити тритонів звичайного і гребінчастого. На полях і в садах частенько потрапляють у поле зору ропухи сіра і зелена. Герпетофауна басейну відзначається присутністю ящірок прудкої, зеленої і живородної, вужів звичайного і водяного, веретільниці і мідянки.
Орнітофауна
Пернаті відзначаються великою різноманітністю, але через те, що басейн невеликий за площею, тут мешкає до 20 видів птахів лісу, до 30 видів птахів лук, водойм і боліт, до 14 видів птахів степу і поля та до 7 видів птахів-синантропів. Фоновими у цій місцевості є шпак, галка, дрізд кам'яний, горобець польовий, серпокрилець, сич, пугач, боривітер звичайний, лелека білий, грак, ворона сіра і соловей східний.
Тваринний світ
У фауні ссавців досить високу щільність мають бурозубки мала і звичайна, миші польова і лісова, вовчки сірий і горішковий, заєць-русак, лисиця, кріт, їжак звичайний, горностай, ласка, ховрах рябий, хом'як звичайний. Влітку у балках, де збереглися природні луки та зарості верболозу, концентруються козулі.
Примітки
- Говорун В.Д., Тимощук О.О. Річки Хмельниччини / Навчальний посібник / Видання друге / Хмельницький: Поліграфіст-2, 2010. - 240 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет