www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільгельм Марр Адольф Фрідріх нім Wilhelm Marr 16 листопада 1819 Магдебург 17 липня 1904 Гамбург німецький журналіст Ста

Вільгельм Марр

Адольф Фрідріх Вільгельм Марр (нім. Wilhelm Marr; 16 листопада 1819, Магдебург — 17 липня 1904, Гамбург) — німецький журналіст. Став відомим як поширювач ідей анархізму в германомовному світі і як критик сіонізму на політику й економіку тодішньої Європи. У 1879 році він вперше використав слово антисеміт. Заснував антисемітську лігу (Antisemitenliga), котра була невдовзі ліквідована тодішньою державною владою.

Адольф Фрідріх Вільгельм Марр (Wilhelm Marr)
нім. Wilhelm Marr
Вільгельм Марр, 1860 рік
Народився 16 листопада 1819(1819-11-16)
Магдебург
Помер 17 липня 1904(1904-07-17) (84 роки)
Гамбург
Громадянство  Німецька імперія
Національність німець
Діяльність журналістика, політика, поезія
Галузь антисемітизм
Відомий завдяки як перший анархіст в Німеччині
Знання мов німецька
Посада член Парламенту Гамбургаd
Наступник Адольф Гітлер, Вольфганг Бенц
Батько Heinrich Marrd
У шлюбі з

Georgina Johanna Берті Калленбах (1854-1873),

Helene Sophia Emma Маря Behrend (1974),

Марра Дженні Тереза Kornick (1875-877),

Марія Клара Kelch (1880-1904)
Діти Heinz Marr

Біографія Редагувати

Соціально-політична діяльність Редагувати

Був єдиним сином актора і режисера Генріха Марра і його дружини Генрієтти Катаріни Becherer, які одружилися в березні 1819 року у Брауншвейгу. Він пішов до початкової школи в Ганновері, а потім навчався у середній школі в Брауншвейг. У Гамбургу і Бремені навчався торгівлі. Потім приєднався до свого батька в Відні, який був залучений до роботи в Бургтеатрі. Там він працював співробітником у двох єврейських фірмах. У 1841 році відправився в Цюрих, де познайомився з політичними емігрантами (Георг Гервег, Юліус Фребель і Адольф Follen), більшість з яких були членами демократичних або ліберальних лівих рухів на початку 19 століття. В Цюриху опублікував свою збірку віршів. У 1843 році був висланий з Цюриху за звинуваченням у сприянні комуністичній діяльності.

Повернувся до Лозанни, де приєднався до Германа Döleke і Юлія Standau, засновників таємних товариств Леман-Bund і Junges Deutschland (Молода Німеччина). Марр в кінцевому підсумку став главою таємного товариства і почав схилятися до анархізму і атеїзму. Заснував інше таємне товариство, «Schweizerischer Arbeiterbund» (Швейцарський робітничий союз) і редагував «Blätter-der-Gegenwart für Soziales Leben». У 1845 році виїхав з Лозанни і відправився в Гамбург, де став політичним журналістом і публікував сатиричний журнал «Мефістофель» (1847/48-1852). Належав до лівих радикально-демократичної партій і був делегатом Національної асамблеї у Франкфурті після революції 1848 року. Після остаточної відмови від революції, він - як і багато інших колишніх революціонерів — став прихильником ідеї об'єднання Німеччини під прусським керівництвом.

У перший раз виступав проти жидівської емансипації через неприязнь до лібералізму, котрий (на думку Марра) взяв на себе роль захисника інтересів жидівського капіталу.

У 1852 році виїхав за кордон, до Коста-Рики, де намагався заробляти на життя як бізнесмен. Не маючи успіху повернувся до Гамбурга і знову працював журналістом. В 1854 році одружився з Джорджиною Johanna Берті Калленбах, дочкою жидівського бізнесмена, який перейшов у християнство. Шлюб розпався у 1873 році. У 1874 році за нього вийшла заміж жидівка Марра Helene Sophia Emma Maria Behrend, яка померла у тому ж році. У 1875 році був третій шлюб, з Марра Дженні Терезою Kornick (чиї батьки були з мішаного християнсько-жидівського шлюбу), яка народила йому сина. У 1877 році цей шлюб був розірваний. Остання дружина Марра була Клара Марія Kelch, німка, дочка робітника з Гамбурга.

«Перемога жидівства над германізмом» Редагувати

в Берліні в лютому 1879 з'явилася брошура Марра «Der Sieg des Judenthums über das Germanenthum – Vom nichtconfessionellen Standpunkt aus betrachtet» («Перемога жидівства над германізмом — з неконфесійної точки зору»), котра в тому ж році витримала дванадцять видань. У тому ж році він заснував коротко існуючу Antisemitenliga (Антисемітичну лігу), покликану бути, на його думку, організацією нового німецького шляху. В брошурі Марр дистанціювався від традиційної релігійної критики жидівства і стверджував, що вони іншої раси, котра зокрема вирізняється соціально-економічним паразитизмом, бо успішно проводять експропріації фінансів і майна в Німеччині. Це відмежування від віросповідної парадигми, він визначає введенням терміну “антисемітизм” в сучасний політичний і соціальний дискурс. Потрібно також враховувати, що прикметник «антисеміт» вже вживався принаймні з 1873 року, зокрема і стосовно Марра, тому він його не придумував, а лише дав своє визначення цьому терміну, як супротив політичній й економічній владі жидівства у європейській цивілізації.

Після цієї публікації ліюберальні й атеїстичні організації відмежувалися від Марра і публічно його критикували. Найбільш відомим проявом цієї критики була публікація памфлету «Der Weg zum Siege des Germanenthums über das Judenthum» («Шлях до перемоги германізму над юдаїзмом»), котрий сьогодні чомусь часто подають як працю самого Марра. У відповідь Марр ще у 1980 році видав свою книгу «Золоті щурі і червоні миші», де розвивав теорію змови, подаючи жидівство як рушійну силу, капіталізму і комунізму. Подібних позицій пізніше притримувався Адольф Гітлер (в Mein Kampf) і Вольфганг Бенц (у Вічний жид, 1940 рік).

Вважається, що з 1890-х Марр, відійшовши від соціально-політичної діяльності знову виявляв себе як анархіста.

Праці (вибрані) Редагувати

  • Pillen. Eigens präparirt für deutsche und andere Michel; Bern: Jenni Sohn, 1844
  • Katechismus eines Republikaners der Zukunft; Lausanne 1845
  • Petit mot d'un étranger au peuple vaudois. Dédié aux aveugles dans le canton de Vaud. Impr. J.-Fr. Hess, Riesbach 1845 Digitalisat [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Das junge Deutschland in der Schweiz. Ein Beitrag zur Geschichte der geheimen Verbindungen unserer Tage. Wilhelm Jurany, Leipzig 1846 Digitalisat [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Der Mensch und die Ehe vor dem Richterstuhl der Sittlichkeit. Wilhelm Jurany, Leipzig 1848 Digitalisat [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Anarchie oder Autorität?. Hoffmann und Campe, 1852 Digitalisat [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Der Judenspiegel. 5. Aufl., Hamburg 1862 Digitalisat [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Reise durch Central-Amerika. Erster Band. Otto Meißner, Hamburg 1863 Digitalisat [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Messias Lassalle und seine Hamburger Jünger. Eine Abfertigung; Hamburg: Fischer 1863
  • Der Ausschluß Oesterreichs aus Deutschland ist eine politische Widersinnigkeit; Hamburg u.a.: Schardius 1866
  • Selbständigkeit und Hoheitsrecht der freien Stadt Hamburg sind ein Anachronismus geworden; Hamburg: Selbstverlag, 1866
  • Des Weltunterganges Posaunenstoß, lieblich begleitet und allen Gläubigen gewidmet; Hamburg: Fischer, 1867
  • Es muß alles Soldat werden! oder die Zukunft des Norddeutschen Bundes. Ein Phantasiegemälde. W. Schardius, Hamburg 1867 Digitalisat [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Nach Jerusalem mit dem Papst! Eine Bergpredigt; Altona: Verlags-Bureau 1867Religiöse Streifzüge eines philosophischen Touristen; Berlin: Denicke, 1876
  • Der Sieg des Judenthums über das Germanenthum – Vom nichtconfessionellen Standpunkt aus betrachtet. Costenoble, Bern 1879. (Mit mehreren Folgeauflagen.) Online [ 30 січня 2012 у Wayback Machine.]
  • Wählet keinen Juden! Der Weg zum Siege des Germanenthums über das Judenthum. Ein Mahnwort an die Wähler nichtjüdischen Stammes aller Confessionen. Mit einem Schlußwort: "An die Juden in Preussen." Hentze, Berlin 1879. (4. Aufl. 1880 nur unter dem Titel: Der Weg zum Siege des Germanenthums über das Judenthum.) Online
  • Jeiteles teutonicus. Harfenklänge aus dem vermauschelten Deutschland von Marr dem Zweiten; Bern 1879
  • Vom jüdischen Kriegsschauplatz. Eine Streitschrift; Bern: Costenoble, 1879
  • Wählet keinen Juden! Der Weg zum Siege des Germanenthums über das Judenthum. Ein Mahnwort an die Wähler nichtjüdischen Stammes aller Confessionen; Berlin: Hentze, 1879
  • Der Judenkrieg, seine Fehler und wie er zu organisieren ist. 2.Theil von „Der Sieg des Judenthums über das Germanenthum“. Chemnitz: Schmeitzner 1880 (Antisemitische Hefte 1)
  • Goldene Ratten und rothe Mäuse; Antisemitische Hefte; Chemnitz: Schmeitzner 1880 (Antisemitische Hefte 2)
  • Oeffnet die Augen, Ihr deutschen Zeitungsleser. Ein unentbehrliches Büchlein für jeden deutschen Zeitungsleser; Chemnitz: Schmeitzner, 1880 (Antisemitische Hefte 3)
  • Lessing contra Sem, Chemnitz 1883
  • Lessing contra Sem. Allen „Rabbinern“ der Juden- und Christenheit, allen Toleranz-Duselheimern aller Parteien, allen Pharisäern und „Schriftgelehrten“ tolerantest gewidmet. Mit einem Bildnis des Verfassers; Berlin: Schulze 1885

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Ernst Viktor Zenker: Der Anarchismus. Kritische Geschichte der anarchistischen Theorie. Jena: Fischer 1895, S. 91

Література Редагувати

  • Werner Bergmann: Ein „weltgeschichtliches ‚Fatum‘“. Wilhelm Marrs antisemitisches Geschichtsbild in seiner Schrift: „Der Sieg des Judentums über das Germanenthum“, in: Ders./Ulrich Sieg (Hrsg.): Antisemitische Geschichtsbilder (= Antisemitismus: Geschichte und Strukturen, Band 5); Essen: Klartext, 2009, ISBN 978-3-8375-0114-8, S. 61–82.
  • Franz Rudolf Bertheau: Kleine Chronologie zur Geschichte des Zeitungswesens in Hamburg von 1616 bis 1913. Realschule vor dem Lübeckertore zu Hamburg; Hamburg: Lütcke & Wulff, 1914
  • Antje Gerlach: Deutsche Literatur im Schweizer Exil. Die politische Propaganda der Vereine deutscher Flüchtlinge und Handwerksgesellen in der Schweiz von 1833 bis 1845; Studien zur Philosophie und Literatur des neunzehnten Jahrhunderts 26; Frankfurt am Main: Klostermann, 1975
  • Wilhelm Heyden: Die Mitglieder der Hamburger Buergerschaft. 1859-1862. Festschrift zum 6. Dezember 1909; Hamburg: Herold, 1909
  • Werner Jochmann: Struktur und Funktion des deutschen Antisemitismus; in: Werner Eugen Mosse, Arnold Paucker (Hrsg.): Juden im Wilhelminischen Deutschland 1890-1914; Schriftenreihe Wissenschaftlicher Abhandlungen des Leo-Baeck-Instituts 33; Tübingen: Mohr 1976; S. 389–477
  • Paul W. Massing: Vorgeschichte des politischen Antisemitismus; Frankfurter Beiträge zur Soziologie 8; Frankfurt am Main: Europäische Verlags-Anstalt, 1959
  • Peter G. J. Pulzer: Die Entstehung des politischen Antisemitismus in Deutschland und Österreich 1867 bis 1914; Gütersloh: Mohn, 1966
  • Hans-Joachim Ruckhäberle (Hrsg.): Bildung und Organisation in den deutschen Handwerksgesellen- und Arbeitsvereinen in der Schweiz. Texte und Dokumente zur Kultur der deutschen Handwerker und Arbeiter 1834-1845; Tübingen: Niemeyer, 1983; ISBN 3-484-35004-0
  • Ernst Schraepler: Handwerkerbünde und Arbeitervereine. 1830-1853. Die politische Tätigkeit deutscher Sozialisten von Wilhelm Weitling bis Karl Marx; Veröffentlichungen der Historischen Kommission zu Berlin 34. Publikationen zur Geschichte der Arbeiterbewegung; 4; Berlin, New York: de Gruyter 1972; ISBN 3-11-003912-5
  • Michael Tilly: Vor dem Judenspiegel. Wilhelm Marr und die Juden in Hamburg; in: Zeitschrift für Religions- und Geistesgeschichte 58 (2006), S. 1-15
  • Klaus Ulmer: Die Deutschen in der Schweiz. Von den Anfängen der Kolonienbildung bis zum Ausbruch des Ersten Weltkrieges; Frauenfeld: Huber, 1976; ISBN 3-7193-0517-1
  • Moshe Zimmermann: Gabriel Riesser und Wilhelm Marr im Meinungsstreit. Die Judenfrage als Gegenstand der Auseinandersetzung zwischen Liberalen und Radikalen in Hamburg (1848–1862); i: Zeitschrift des Vereins für Hamburgische Geschichte 61 (1975), S. 59–84
  • Moshe Zimmermann: Wilhelm Marr – The Patriarch of Antisemitism; New York: Oxford University Press, 1986 ISBN 0-19-504005-8 bisher einzige Biografie, die auch den Nachlass auswertet
  • Moshe Zimmermann: From Radicalism to Antisemitism; in: Shmuel Almog (Hrsg.): Antisemitism through the Ages; Studies in Antisemitism; Oxford u.a.: Pergamon Press, 1988; S. 241–254; ISBN 0-08-034792-4
  • Fritz Zschaek: War Wilhelm Marr ein Jude? in: Weltkampf, Heft 2, 1944, S. 94–98
  • Nachruf; in: Neue Zürcher Zeitung Nr. 209 vom 29. Juli 1904; Beilage S. 2

Посилання Редагувати

  • Marr, Friedrich Wilhelm Adolph. In: Lexikon der hamburgischen Schriftsteller bis zur Gegenwart. Im Auftrage des Vereins für hamburgische Geschichte.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Adolf Fridrih Vilgelm Marr nim Wilhelm Marr 16 listopada 1819 Magdeburg 17 lipnya 1904 Gamburg nimeckij zhurnalist Stav vidomim yak poshiryuvach idej anarhizmu v germanomovnomu sviti i yak kritik sionizmu na politiku j ekonomiku todishnoyi Yevropi U 1879 roci vin vpershe vikoristav slovo antisemit Zasnuvav antisemitsku ligu Antisemitenliga kotra bula nevdovzi likvidovana todishnoyu derzhavnoyu vladoyu Adolf Fridrih Vilgelm Marr Wilhelm Marr nim Wilhelm MarrVilgelm Marr 1860 rikNarodivsya 16 listopada 1819 1819 11 16 MagdeburgPomer 17 lipnya 1904 1904 07 17 84 roki GamburgGromadyanstvo Nimecka imperiyaNacionalnist nimecDiyalnist zhurnalistika politika poeziyaGaluz antisemitizm 1 Vidomij zavdyaki yak pershij anarhist v NimechchiniZnannya mov nimecka 1 Posada chlen Parlamentu GamburgadNastupnik Adolf Gitler Volfgang BencBatko Heinrich MarrdU shlyubi z Georgina Johanna Berti Kallenbah 1854 1873 Helene Sophia Emma Marya Behrend 1974 Marra Dzhenni Tereza Kornick 1875 877 Mariya Klara Kelch 1880 1904 Diti Heinz MarrRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Socialno politichna diyalnist 1 2 Peremoga zhidivstva nad germanizmom 2 Praci vibrani 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiSocialno politichna diyalnist Redaguvati Buv yedinim sinom aktora i rezhisera Genriha Marra i jogo druzhini Genriyetti Katarini Becherer yaki odruzhilisya v berezni 1819 roku u Braunshvejgu Vin pishov do pochatkovoyi shkoli v Gannoveri a potim navchavsya u serednij shkoli v Braunshvejg U Gamburgu i Bremeni navchavsya torgivli Potim priyednavsya do svogo batka v Vidni yakij buv zaluchenij do roboti v Burgteatri Tam vin pracyuvav spivrobitnikom u dvoh yevrejskih firmah U 1841 roci vidpravivsya v Cyurih de poznajomivsya z politichnimi emigrantami Georg Gerveg Yulius Frebel i Adolf Follen bilshist z yakih buli chlenami demokratichnih abo liberalnih livih ruhiv na pochatku 19 stolittya V Cyurihu opublikuvav svoyu zbirku virshiv U 1843 roci buv vislanij z Cyurihu za zvinuvachennyam u spriyanni komunistichnij diyalnosti Povernuvsya do Lozanni de priyednavsya do Germana Doleke i Yuliya Standau zasnovnikiv tayemnih tovaristv Leman Bund i Junges Deutschland Moloda Nimechchina Marr v kincevomu pidsumku stav glavoyu tayemnogo tovaristva i pochav shilyatisya do anarhizmu i ateyizmu Zasnuvav inshe tayemne tovaristvo Schweizerischer Arbeiterbund Shvejcarskij robitnichij soyuz i redaguvav Blatter der Gegenwart fur Soziales Leben U 1845 roci viyihav z Lozanni i vidpravivsya v Gamburg de stav politichnim zhurnalistom i publikuvav satirichnij zhurnal Mefistofel 1847 48 1852 Nalezhav do livih radikalno demokratichnoyi partij i buv delegatom Nacionalnoyi asambleyi u Frankfurti pislya revolyuciyi 1848 roku Pislya ostatochnoyi vidmovi vid revolyuciyi vin yak i bagato inshih kolishnih revolyucioneriv stav prihilnikom ideyi ob yednannya Nimechchini pid prusskim kerivnictvom U pershij raz vistupav proti zhidivskoyi emansipaciyi cherez nepriyazn do liberalizmu kotrij na dumku Marra vzyav na sebe rol zahisnika interesiv zhidivskogo kapitalu U 1852 roci viyihav za kordon do Kosta Riki de namagavsya zaroblyati na zhittya yak biznesmen Ne mayuchi uspihu povernuvsya do Gamburga i znovu pracyuvav zhurnalistom V 1854 roci odruzhivsya z Dzhordzhinoyu Johanna Berti Kallenbah dochkoyu zhidivskogo biznesmena yakij perejshov u hristiyanstvo Shlyub rozpavsya u 1873 roci U 1874 roci za nogo vijshla zamizh zhidivka Marra Helene Sophia Emma Maria Behrend yaka pomerla u tomu zh roci U 1875 roci buv tretij shlyub z Marra Dzhenni Terezoyu Kornick chiyi batki buli z mishanogo hristiyansko zhidivskogo shlyubu yaka narodila jomu sina U 1877 roci cej shlyub buv rozirvanij Ostannya druzhina Marra bula Klara Mariya Kelch nimka dochka robitnika z Gamburga Peremoga zhidivstva nad germanizmom Redaguvati v Berlini v lyutomu 1879 z yavilasya broshura Marra Der Sieg des Judenthums uber das Germanenthum Vom nichtconfessionellen Standpunkt aus betrachtet Peremoga zhidivstva nad germanizmom z nekonfesijnoyi tochki zoru kotra v tomu zh roci vitrimala dvanadcyat vidan U tomu zh roci vin zasnuvav korotko isnuyuchu Antisemitenliga Antisemitichnu ligu poklikanu buti na jogo dumku organizaciyeyu novogo nimeckogo shlyahu V broshuri Marr distanciyuvavsya vid tradicijnoyi religijnoyi kritiki zhidivstva i stverdzhuvav sho voni inshoyi rasi kotra zokrema viriznyayetsya socialno ekonomichnim parazitizmom bo uspishno provodyat ekspropriaciyi finansiv i majna v Nimechchini Ce vidmezhuvannya vid virospovidnoyi paradigmi vin viznachaye vvedennyam terminu antisemitizm v suchasnij politichnij i socialnij diskurs Potribno takozh vrahovuvati sho prikmetnik antisemit vzhe vzhivavsya prinajmni z 1873 roku zokrema i stosovno Marra tomu vin jogo ne pridumuvav a lishe dav svoye viznachennya comu terminu yak suprotiv politichnij j ekonomichnij vladi zhidivstva u yevropejskij civilizaciyi Pislya ciyeyi publikaciyi liyuberalni j ateyistichni organizaciyi vidmezhuvalisya vid Marra i publichno jogo kritikuvali Najbilsh vidomim proyavom ciyeyi kritiki bula publikaciya pamfletu Der Weg zum Siege des Germanenthums uber das Judenthum Shlyah do peremogi germanizmu nad yudayizmom kotrij sogodni chomus chasto podayut yak pracyu samogo Marra U vidpovid Marr she u 1980 roci vidav svoyu knigu Zoloti shuri i chervoni mishi de rozvivav teoriyu zmovi podayuchi zhidivstvo yak rushijnu silu kapitalizmu i komunizmu Podibnih pozicij piznishe pritrimuvavsya Adolf Gitler v Mein Kampf i Volfgang Benc u Vichnij zhid 1940 rik Vvazhayetsya sho z 1890 h Marr vidijshovshi vid socialno politichnoyi diyalnosti znovu viyavlyav sebe yak anarhista 2 Praci vibrani RedaguvatiPillen Eigens praparirt fur deutsche und andere Michel Bern Jenni Sohn 1844 Katechismus eines Republikaners der Zukunft Lausanne 1845 Petit mot d un etranger au peuple vaudois Dedie aux aveugles dans le canton de Vaud Impr J Fr Hess Riesbach 1845 Digitalisat Arhivovano 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Das junge Deutschland in der Schweiz Ein Beitrag zur Geschichte der geheimen Verbindungen unserer Tage Wilhelm Jurany Leipzig 1846 Digitalisat Arhivovano 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Der Mensch und die Ehe vor dem Richterstuhl der Sittlichkeit Wilhelm Jurany Leipzig 1848 Digitalisat Arhivovano 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Anarchie oder Autoritat Hoffmann und Campe 1852 Digitalisat Arhivovano 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Der Judenspiegel 5 Aufl Hamburg 1862 Digitalisat Arhivovano 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Reise durch Central Amerika Erster Band Otto Meissner Hamburg 1863 Digitalisat Arhivovano 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Messias Lassalle und seine Hamburger Junger Eine Abfertigung Hamburg Fischer 1863 Der Ausschluss Oesterreichs aus Deutschland ist eine politische Widersinnigkeit Hamburg u a Schardius 1866 Selbstandigkeit und Hoheitsrecht der freien Stadt Hamburg sind ein Anachronismus geworden Hamburg Selbstverlag 1866 Des Weltunterganges Posaunenstoss lieblich begleitet und allen Glaubigen gewidmet Hamburg Fischer 1867 Es muss alles Soldat werden oder die Zukunft des Norddeutschen Bundes Ein Phantasiegemalde W Schardius Hamburg 1867 Digitalisat Arhivovano 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Nach Jerusalem mit dem Papst Eine Bergpredigt Altona Verlags Bureau 1867Religiose Streifzuge eines philosophischen Touristen Berlin Denicke 1876 Der Sieg des Judenthums uber das Germanenthum Vom nichtconfessionellen Standpunkt aus betrachtet Costenoble Bern 1879 Mit mehreren Folgeauflagen Online Arhivovano 30 sichnya 2012 u Wayback Machine Wahlet keinen Juden Der Weg zum Siege des Germanenthums uber das Judenthum Ein Mahnwort an die Wahler nichtjudischen Stammes aller Confessionen Mit einem Schlusswort An die Juden in Preussen Hentze Berlin 1879 4 Aufl 1880 nur unter dem Titel Der Weg zum Siege des Germanenthums uber das Judenthum Online Jeiteles teutonicus Harfenklange aus dem vermauschelten Deutschland von Marr dem Zweiten Bern 1879 Vom judischen Kriegsschauplatz Eine Streitschrift Bern Costenoble 1879 Wahlet keinen Juden Der Weg zum Siege des Germanenthums uber das Judenthum Ein Mahnwort an die Wahler nichtjudischen Stammes aller Confessionen Berlin Hentze 1879 Der Judenkrieg seine Fehler und wie er zu organisieren ist 2 Theil von Der Sieg des Judenthums uber das Germanenthum Chemnitz Schmeitzner 1880 Antisemitische Hefte 1 Goldene Ratten und rothe Mause Antisemitische Hefte Chemnitz Schmeitzner 1880 Antisemitische Hefte 2 Oeffnet die Augen Ihr deutschen Zeitungsleser Ein unentbehrliches Buchlein fur jeden deutschen Zeitungsleser Chemnitz Schmeitzner 1880 Antisemitische Hefte 3 Lessing contra Sem Chemnitz 1883 Lessing contra Sem Allen Rabbinern der Juden und Christenheit allen Toleranz Duselheimern aller Parteien allen Pharisaern und Schriftgelehrten tolerantest gewidmet Mit einem Bildnis des Verfassers Berlin Schulze 1885Div takozh RedaguvatiShafarevich Igor Rostislavovich Koshen Ogyusten Nilus Sergij Oleksandrovich Fransua FyurePrimitki Redaguvati a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ernst Viktor Zenker Der Anarchismus Kritische Geschichte der anarchistischen Theorie Jena Fischer 1895 S 91Literatura RedaguvatiWerner Bergmann Ein weltgeschichtliches Fatum Wilhelm Marrs antisemitisches Geschichtsbild in seiner Schrift Der Sieg des Judentums uber das Germanenthum in Ders Ulrich Sieg Hrsg Antisemitische Geschichtsbilder Antisemitismus Geschichte und Strukturen Band 5 Essen Klartext 2009 ISBN 978 3 8375 0114 8 S 61 82 Franz Rudolf Bertheau Kleine Chronologie zur Geschichte des Zeitungswesens in Hamburg von 1616 bis 1913 Realschule vor dem Lubeckertore zu Hamburg Hamburg Lutcke amp Wulff 1914 Antje Gerlach Deutsche Literatur im Schweizer Exil Die politische Propaganda der Vereine deutscher Fluchtlinge und Handwerksgesellen in der Schweiz von 1833 bis 1845 Studien zur Philosophie und Literatur des neunzehnten Jahrhunderts 26 Frankfurt am Main Klostermann 1975 Wilhelm Heyden Die Mitglieder der Hamburger Buergerschaft 1859 1862 Festschrift zum 6 Dezember 1909 Hamburg Herold 1909 Werner Jochmann Struktur und Funktion des deutschen Antisemitismus in Werner Eugen Mosse Arnold Paucker Hrsg Juden im Wilhelminischen Deutschland 1890 1914 Schriftenreihe Wissenschaftlicher Abhandlungen des Leo Baeck Instituts 33 Tubingen Mohr 1976 S 389 477 Paul W Massing Vorgeschichte des politischen Antisemitismus Frankfurter Beitrage zur Soziologie 8 Frankfurt am Main Europaische Verlags Anstalt 1959 Peter G J Pulzer Die Entstehung des politischen Antisemitismus in Deutschland und Osterreich 1867 bis 1914 Gutersloh Mohn 1966 Hans Joachim Ruckhaberle Hrsg Bildung und Organisation in den deutschen Handwerksgesellen und Arbeitsvereinen in der Schweiz Texte und Dokumente zur Kultur der deutschen Handwerker und Arbeiter 1834 1845 Tubingen Niemeyer 1983 ISBN 3 484 35004 0 Ernst Schraepler Handwerkerbunde und Arbeitervereine 1830 1853 Die politische Tatigkeit deutscher Sozialisten von Wilhelm Weitling bis Karl Marx Veroffentlichungen der Historischen Kommission zu Berlin 34 Publikationen zur Geschichte der Arbeiterbewegung 4 Berlin New York de Gruyter 1972 ISBN 3 11 003912 5 Michael Tilly Vor dem Judenspiegel Wilhelm Marr und die Juden in Hamburg in Zeitschrift fur Religions und Geistesgeschichte 58 2006 S 1 15 Klaus Ulmer Die Deutschen in der Schweiz Von den Anfangen der Kolonienbildung bis zum Ausbruch des Ersten Weltkrieges Frauenfeld Huber 1976 ISBN 3 7193 0517 1 Moshe Zimmermann Gabriel Riesser und Wilhelm Marr im Meinungsstreit Die Judenfrage als Gegenstand der Auseinandersetzung zwischen Liberalen und Radikalen in Hamburg 1848 1862 i Zeitschrift des Vereins fur Hamburgische Geschichte 61 1975 S 59 84 Moshe Zimmermann Wilhelm Marr The Patriarch of Antisemitism New York Oxford University Press 1986 ISBN 0 19 504005 8 bisher einzige Biografie die auch den Nachlass auswertet Moshe Zimmermann From Radicalism to Antisemitism in Shmuel Almog Hrsg Antisemitism through the Ages Studies in Antisemitism Oxford u a Pergamon Press 1988 S 241 254 ISBN 0 08 034792 4 Fritz Zschaek War Wilhelm Marr ein Jude in Weltkampf Heft 2 1944 S 94 98 Nachruf in Neue Zurcher Zeitung Nr 209 vom 29 Juli 1904 Beilage S 2Posilannya RedaguvatiMarr Friedrich Wilhelm Adolph In Lexikon der hamburgischen Schriftsteller bis zur Gegenwart Im Auftrage des Vereins fur hamburgische Geschichte Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilgelm Marr amp oldid 36086183