Віктор Платонович Петров (псевдоніми — В. Домонтович, Віктор Бер, Віктор Петренко та Борис Веріґо; 22 жовтня 1894, Катеринослав — 8 червня 1969, Київ) — український письменник, філософ, соціальний антрополог, літературний критик, археолог, історик і культуролог; доктор історичних та філологічних наук. Разом із Валер'яном Підмогильним започаткував жанр українського інтелектуального роману, а також жанр романізованої біографії.
Петров Віктор Платонович | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | В. Домонтович, Віктор Бер, Віктор Петренко і Борис Веріґо | |||
Народився | 10 (22) жовтня 1894 Катеринослав, Російська імперія | |||
Помер | 8 червня 1969[1](74 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Лук'янівське військове кладовище | |||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Діяльність | історик, літературний критик, історик літератури, письменник, філософ, social anthropologist, археолог | |||
Сфера роботи | література[2][2], літературна критика[2][2], філософія[2][2] і соціальна антропологія[2][2] | |||
Alma mater | Університет Св. Володимира (1918) | |||
Заклад | Український вільний університет | |||
Мова творів | українська і російська | |||
Magnum opus | Без ґрунту | |||
Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
У шлюбі з | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Петров Віктор Платонович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Народився 10 [22] жовтня 1894 року в місті Катеринославі (нині Дніпро, Україна) в сім'ї православного священика та богослова отця Платона (Петрова). Дитинство минуло в Одесі. 1913 року закінчив чоловічу гімназію в місті Холмі, а в 1918 році історико-філологічний факультет Київського університету. Одним з його викладачів, який справив вплив на Петрова, був Володимир Перетц. Отримав срібну медаль за свою дипломну роботу «рос. Н. М. Языков, поэт пушкинской плеяды. Жизнь и творчество» і залишився в університеті як професорський стипендіат (1917—1920).
Пізніше працював в Етнографічній комісії Української Академії наук. Разом з Андрієм Лободою був редактором Етнографічного вісника (1925—1929) та головою Етнографічної комісії (1927—1933). У 1920-ті роки належав до кола неокласиків. В ці роки він познайомився з дружиною Миколи Зерова — Софією Зеровою — з якою у нього починається роман. 1930 року отримав докторат за дослідження «Пантелеймон Куліш у п'ятдесяті роки. Життя. Ідеологія. Творчість». Цього ж року фігурував у справі фіктивної Спілки визволення України, внаслідок чого був звільнений з посади керівника Етнографічної комісії та понижений до посади наукового співробітника. 1941 року короткий час був директором Інституту українського фольклору.
Від 1941 року перебував в окупованому німцями Харкові. Видавав часопис «Український Засів» у 1942—1943 роках. Наприкінці німецько-радянської війни опинився в Німеччині і був пов'язаний з Українським науковим інститутом в Берліні. Був одним із засновників Мистецького українського руху. Перебуваючи в еміграції, у 1947—1949 роках викладав етнографію на філософському факультеті Українського вільного університету в Мюнхені та у Теологічній академії Української автокефальної православної церкви. 18 квітня 1949 року зник з Мюнхена. Це призвело до виникнення різноманітних версій його вбивства.
Згодом виявилося, що він перебував у СРСР і працював в Інституті історії матеріальної культури в Москві. Від 1956 року працював в Інституті археології у Києві. 1957 року одружився з Софією Зеровою, яка побажала залишити прізвище Зерова. Загубивши документи під час війни, був змушений повторно захищати дисертацію 1966 року.
Помер у Києві 8 червня 1969 року і був похований на Лук'янівському військовому цвинтарі (8 ділянка, 7 ряд, 4 місце). На могилі пам'ятник: прямокутна стела з сірого граніту, на якій в правому верхньому куті зображення ордена Вітчизняної війни, посередені зроблено напис російською мовою: «Професор Петров Виктор Платонович. 1894—1969».
- Київ, вул. Малопідвальна, 10 - будинок, в якому в 1919-1930 роках жив Віктор Петров (В.Домонтович)
- Київ, вул.Володимиро-Либідська 16. Будинок, де в 1965-1969 роках Віктор Петров жив разом зі своєю дружиною Софією Зеровою.
Імовірна розвідницька діяльність
Біографія Петрова цікава тим, що, судячи з усього, починаючи з 1930-х років він співпрацював з радянською розвідкою. Під час сталінських репресій Петров продовжував працювати науковцем, тоді як його колишні колеги-неокласики були заарештовані. 1928 року Петров був автором начерків до неопублікованої викривальної статті, спрямованої проти Агатангела Кримського. Відомо, що він перебував в окупованому німцями Харкові й носив німецький офіцерський мундир. Крім того, його раптове зникнення з української еміграції в Мюнхені і перебування після того в Москві дають підстави говорити про таку співпрацю. Пізніше Петров навіть отримав Орден Вітчизняної війни.
Український історик А. В. Портнов пише, що документальних підстав, які б переконливо довели розвідницьку діяльність Петрова, в архіві СБУ не виявлено.
Український історик та архівіст Едуард Андрющенко опублікував доповідну записку КДБ Української РСР за 1965 рік, підготовлену для ЦК Компартії України, що свідчить про розвідницьку діяльність В. П. Петрова в 1942—1949 рр. Саме в 1965 році В. П. Петров отримав Орден Вітчизняної війни.
Після зникнення Петрова численні звинувачення посипалися на адресу Служби безпеки ОУН (б) у тому, що це саме вона його ліквідувала. Та вже в 1950-ті рр. на Заході з'явилися відомості, що Петров спокійно працює в СРСР. Згодом чільний представник СБ ОУН Степан Мудрик-Мечник стверджував про систематичну працю Петрова на радянські спецслужби.
Цікавим фактом діяльності Петрова під час Другої світової війни є його участь у конференції, влаштованій німцями стосовно питання винищення караїмів. На цій конференції аргументація Петрова щодо того, що їх не можна вважати євреями, оскільки караїми мали аристократію, допомогла врятувати караїмський народ від знищення.
Псевдоніми
Художні твори Петров підписував як В. Домонтович. За власним визнанням автора він «знайшов це прізвище в українських документах литовського періоду». В литовській мові «damauntas» означає «той, що багато каламутить». Філософські твори Віктор Петров писав під псевдонімом Віктор Бер. Цей псевдонім було вибрано не випадково, він розшифровується як біологічний еквівалент рентгена.
Літературна діяльність
Віктор Петров був близьким до групи неокласиків в 1920-ті роки. Саме в цей час він написав більшість своїх художніх творів під псевдонімом В. Домонтовича. Твори Петрова в багатьох аспектах перекликаються з ідеями екзистенціалістів. Особливістю творів В. Домонтовича є їхній прихований інтелектуалізм та парадоксальність.
При тому, що Петров був агентом НКВС–КДБ, жоден із його літературних творів не був написаний у стилі соціалістичного реалізму. Петров був близьким із багатьма відомими письменниками та науковцями свого часу: Максимом Рильським, Миколою Зеровим, Юрієм Шевельовим та Михайлом Брайчевським.
Єдиним літературним, а не науковим, виданням, до якого мав причетність Петров після свого повоєнного повернення в Україну, було видання вибраних творів Миколи Зерова, автором приміток до якої він був.
Наукова діяльність
Як етнограф Петров написав кілька десятків статей в Українській радянській енциклопедії на такі теми як сонце у народних віруваннях українців, легенди про походження відьом, культ вогню та слов'янська міфологія. Написав ряд статей, присвячених докласовому суспільству (1933). Разом з Андрієм Лободою був співредактором книги матеріалів про дніпровських човнярів (1929) та книги Євгена Марковського про український вертеп (1929). Як археолог був задіяний у розкопках Трипільської культури та ранніх слов'янських поселень. Петров вивчав скіфські пам'ятники та могильники антів. Він написав монографії про походження українського народу (1947), скіфську мову та етнос (1968) та етногенез слов'ян (1972). Він писав статті про Трипільську, Зарубинецьку та Черняхівську культуру, про давніх слов'ян, скіфські та східно-слов'янські імена, гідроніми, топоніми та опублікував записки Вікентія Хвойки про розкопки в Зарубинцях.
У 1920-1930-ті рр. В. Петров проводить і низку літературознавчих та історико-філософських досліджень. Але особлива увага віддана Пантелеймону Кулішу. За період 1925-1932 рр. вчений присвятив П. Кулішеві 18 наукових розвідок.
Первісне мислення
Петрова можна розглядати як одного з попередників структуралізму. Спираючись на праці О. Потебні та розробки Етнографічної комісії ВУАН, наполягав на необхідності розкриття первісного мислення, вираженого у фольклорі, через експлікацію базових структур, які лежать в його основі. Для цього він досліджував «формули» впливу первісної людини на навколишній світ: «я-формули» — зразки дій прямої чинності, коли імітація чогось розглядається як реальний вплив на реальні предмети, «формула „як-так“» — дії-аналогії дуже важливі для підтримки ідентичності первісної спільноти. У найзагальніших рисах народний світогляд, за Петровим, родовий (ґентильний), аієрархічний і локально-просторовий. Звідси сакралізація роду та особливе його значення як базової категорії для соціальної структури первісної спільноти. Ці висновки дуже подібні до результатів досліджень М. Мосса та Дюркгайма, котрі вивчали зв'язки між соціальною структурою архаїчних спільнот та логічними категоріями, властивими для цих спільнот. Петров піддавав критиці крайнощі матеріалістичного пояснення обрядів, наголошуючи на великому значенні цих обрядів як механізмів солідаризації людей. Петров заперечував перебільшення значення магічних дійств у народній свідомості, оскільки магія передбачає наявність відстороненої «третьої сили», тоді як народна свідомість є синкретичною, цілісною. Важливе значення мало врахування Петровим просторового чинника для соціальних взаємодій. «Материнсько- (або дідівсько-) родові уявлення сполучаються з просторовими уявленнями, найелементарнішими категоріями, що лежать в основі людської свідомости. Поки не постало ієрархічне відрізнення природного, людського, тваринного, рослинного й речевого, лише категорія простору була підставою для світоглядових утотожнень, відрізнень і розчленувань». Вплив просторового чинника Петров простежував у дослідженні Смерті як «відходу». Пізніше, у своїй незавершеній праці про потенційні міждисциплінарні зв'язки соціології й археології, вказував як просторовий чинник трансформувався і був механізмом ієрархізації соціальних взаємодій (міське районування середньовічного Галича відображало багато в чому соціальну структуру тодішнього суспільства).
Історіософія. Концепція епох
Концепцію культурно-історичних епох В. Петров-Бер висвітлив у своїх історіософських і культурологічних статтях, що були опубліковані в еміграційних виданнях 40-х рр. Основна теза, яку обстоює В. Петров, полягає у тому, що історичний процес не являє собою безперервний потік, а він розчленований на конкретні замкнені й самодостатні в собі часові відтінки. В. Петров утверджував «ідеї дискретності часу й окремішності культурно-історичних епох». Він виділяв три окремі замкнені епохи – Середньовіччя, Новий час і Наш час. У своїй історіософічній концепції дослідник В. Петров ставить завдання «розчленувати часові ґрадації, з'ясувати ті критерії, що дозволяють нам визначити, внаслідок чого, і як потік історичного буття розчленовується на ці відокремлені один від одного часові відтінки»
Методологія зміни епох
Методологію і проблеми зміни епох В. Петров висвітлює у своїй статті «Історіософічні етюди». «Ідеології епох, зміну яких ми можемо простежити на конкретному, отже, історичному матеріялі, народжувалися з заперечення». «Історія людства виразно свідчить, що ідеологія кожної нової епохи будувалася не сама по собі і не з самої себе, а з неґації (заперечення) попередньої. Структуру нової ідеології визначала структура ідеології попередньої доби». Протиставлення завжди було і є в основі зміни. Важливо, що при зміні епохи відбувається протиставлення не понять, а ролей. Якщо в Середньовіччі, протиставляючи Бога і людину, людське підпорядковувалося Божому, то Ренесанс зробив навпаки, він Боже підпорядкував людському. Середньовіччя стверджувало Боже й заперечувало людське. Ренесанс заперечує Боже й стверджує людське.
«Теологізм був доктриною Середньовіччя; доктриною Ренесансу, а на наступному етапі — Нового часу в протилежність середньовічному теологізмові став новочасний гуманізм, спокус якого ми не можемо зректися й досі».
Середньовіччя знало лише істину догмату, Новий час почав із заперечення догмату, він шукав істини в звільненості від догматів. Автор детально аналізує розуміння і роль істини в Середьовіччі, в уявленні цієї епохи істина була об'єктивною, єдиною і універсальною. Новий час приносить ідею відсутності єдиної істини. Для Нового часу система взаємин істин — це уявлення про істину, кожна істина осібна і необов'язкова. В. Петров пробує показати, як наступна епоха вибудовувала себе й свою ідеологію з послідовного заперечення попередньої. «Якраз тут Петров цілковито відкидає марксизм із його ідеєю прогресу і трактування історії людства як переходу до все досконалішої суспільно-економічної формації».
До проблеми зміни епох: жодна теза не обертається в антитезу відразу, а це відбувається етапами. Отже, перехід від однієї до іншої епохи відбувається внаслідок перетворення на протилежність наступної епохи. Тут, як і в Д. Чижевського, безперечно, відчувається вплив Г. В. Ф. Гегеля: Через застосування гегелівської ідеї «зняття» або ще «усування-і-збереження» (Aufhebung), протилежність між епохами не можна представити в абсолютних вимірах.
«Говорячи пряме заперечення, я ніколи не забував, — пише В. Петров, наслідуючи великого німецького філософа, — що я маю на увазі ствердження. Я вже згадував: кожна доба, протиставлена іншій, кожен етап доби, протиставлений попередньому, несуть на собі ознаки тотожности з попередньою добою, з попереднім етапом, бо кожне не-А, в його протиставленні А, є формулою ствердження А, негативним визначенням А».
Епоха і особистість
Петров у своїх історіософських статтях наскрізно проводить тезу, що зміна епох — це переломний момент для особистості, у якому відкривається екзистенційний вимір людського буття. А також те, що кожній епосі притаманний певний тип особистості. В. Петрова цікавить особистість на зламі епох. Світогляд людини витворюється в боротьбі проти зміни епох, а не сам собою. «Над усім панує епоха. Функція людини за однієї доби одна, за іншої — інша. У зміні діб утрачає вагу сталість особи». Як автор художніх творів і романізованих біографій В. Петров-Домонтович осмислює кінець XX століття як кінець великого історичного періоду, Нового часу. У «Франсуа Війоні» простежено зародження цієї епохи, перехід від Середньовіччя до Ренесансу. Ван Гог у романізованій біографії «Самотній мандрівник простує по самотній дорозі» репрезентує кінець цього п'ятсотлітнього циклу.
Третя епоха — Нашого часу, означується В. Петровим уже не стільки через мисленнєву фігуру типових ознак, скільки зсередини самої людини, що пережила всі страхіття цього часу: революції, світові війни, голодомори. Отже, людство вступає в нову епоху. Це епоха «атомової енергії», і те почуття, що супроводжує людство при вступі у цю нову епоху, — це почуття страху. «Людство вступило в еру страху».
Концепція епох Віктора Петрова в світовому історіософському контексті
Погляди В. Петрова перегукуються з ідеями відомих філософів Гегеля, Шпенглера, Бердяєва. Проте в ситуації діалогу найрізноманітніших контекстів — філософського, історичного, національного, наукового український простежується не лише наслідування, а й оригінальність українського дослідника в тлумаченні класифікації історичного процесу та специфіки зв'язків між періодами цієї класифікації. Якщо у О. Шпенглера кожна культура самодостатня, абсолютно замкнена в собі цілісність, то у В. Петрова, через позачасові категорії, що є спільними для кількох епох, продукується уявлення про подібність різних епох. «Шпенглер вже писав про занепад і сутінки європейської культури, про втрати, а не про здобутки. Український філософ і цю ідею ілюструє через протиставлення середньовіччя — нового часу — нашого часу. „Середньовіччя говорило про низхідну лінію буття людства; новий час — про висхідну. Перше — про регрес; друге — про поступ“. Статті В. Петрова, присвячені історіософській тематиці, після публікації одразу ж стали об'єктом чільної уваги. У них проявився незаперечний талант Петрова до „будування систем“, його здатність відчувати й розуміти явища „в їх трансцендентальній натурі, не конче довіряючи їх зовнішній подобі“. Нове відкриття Петрова-історіософа відбулося вже у 90-х роках, коли вийшли розвідки В. Корпусової та І. Фізера.
Концепція Петрова і М. Фуко
І. Фізер влучно звернув увагу на певну подібність важливих елементів поглядів В. Петрова до пізніших концепцій М. Фуко (заперечення часової серіальності історії, уявлення про закритість епох як історичних відтинків і перервність історичного процесу; усунення часу з історичних досліджень; наголос на походженні ідеї „часової безперервности“ і руху історії з класичної фізики). „Петров мало кому відомий на Заході і цілковито недооцінений на своїй батьківщині. Був би він французьким ученим, то либонь говорили б про нього як попередника Фуко. Але мачуха-доля вділила йому іншу біографію“. Літературознавець В. Агеєва пише, що Фуко виділяв 4 епістомологічні епохи, які поставали не внаслідок еволюційних змін, а внаслідок гострих криз, французький філософ писав про їх розокремленість, закритість. Для тріади епох В. Петрова (середньовіччя, новий час і наш час) характерними є закритість і самодостатність, українського вченого також цікавить криза особистості, що розвивається в перехідний період, на зламі епох.
Сприйняття творчості критикою
Наукова спадщина Петрова у більшості дослідників викликала повагу. Юрій Шевельов відзначав високу художню вартість романів автора. В еміграційних колах дехто вважав Петрова зрадником.
Бібліографія
|
|
|
Видання
- Віктор Петров. «Дівчина з ведмедиком». За апробацією Миколи Зерова. Київ: Сяйво. 1928. 200 стор. (серія «Новини української літератури»)
- Віктор Домонтович. «Аліна й Костомаров». Харків: «Рух». 1929. ? стор.
- Віктор Домонтович. «Романи Куліша». Харків: «Рух». 1930 ? стор.
- Віктор Петров. «Напередодні (Гракх Бабеф)». Київ: журнал Життя й революція. 1933. Кн. 1. С. 71-79. (завантажити)
- Віктор Домонтович. «Апостоли». Реґенбурґ: журнал Хорс. Ч 1 (1946) ? стор.
- Віктор Домонтович. «Доктор Серафікус». Редактор та автор передмови: Юрій Корибут; художнє оформлення палітурки: Яков Гніздовський. Мюнхен: Українська трибуна, 1947. 175 стор
- Віктор Домонтович. «Без ґрунту». Рогенсбурґ: Видання Михайла Борецького, 1948. 217 стор. ()
- Віктор Домонтович. Проза у трьох томах. Ню-Йорк: Сучасність. 1988—1989. (серія «Бібліотека Прологу і Сучасності») (I—III томи)
- Том I. Апостоли (оповідання); Дівчина з ведмедиком, Аліна й Костомаров, Доктор Серафікус (повісті). Редакція й супровідна стаття: Юрій Шевельов. Примітки: Юрій Шевельов; суперобкладинка: Ярослава Ґеруляк. Ню-Йорк: Сучасність. 1988, 519 стор. (том I)
- Том II. Романи Куліша, Без ґрунту (повісті). Редакція й супровідна стаття: Юрій Шевельов. Примітки: Юрій Шевельов; суперобкладинка: Ярослава Ґеруляк. Ню-Йорк: ?. 1989, 477 стор. (Том II)
- Том III. Розмови Екегартові з Карлом Гоцці та інші оповідання (всього 28 оповідань і нарисів). Редакція й супровідна стаття: Юрій Шевельов. Примітки: Юрій Шевельов; суперобкладинка: Ярослава Ґеруляк. Ню-Йорк: Сучасність. 1988, 558 стор. (Том III)
- Віктор Домонтович. Самотній мандрівник простує по самотній дорозі: романізовані біографії. Упорядник та автор передмови: Віра Агеєва. Київ: Спадщина, 2012. 376 стор.
- Віктор Домонтович. Юрій Косач. Валерій Шевчук. Запрошення на Цитеру: белетризовані біографії. Передмова, упорядкування: Віра Агеєва. Київ: Комора, 2014 336 стор. 978-966-97403-0-4
- Віктор Петров. Розвідки У 3-х томах. Упорядник й автор передмови та приміток: В'ячеслав Брюховецький. Київ: Темпора, 2013. 592 стор. (Том 1), 576 стор. (Том 2) 536 стор. (Том 3)
- Віктор Петров. Листи до Софії Зерової. Упорядниця Вікторія Сергієнко. Автор передмови Портнов Андрій. Київ: Дух і Літера, 2021. 432 стор.
Примітки
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Czech National Authority Database
- M. Szafowal and R. Yaremko, eds. «Universitas Libera Ucrainensis: 1921—2006». (нім.)(укр.)
- С. Білокінь. Довкола таємниці // В. Петров. Діячі української культури — жертви більшовицького терору (Київ, 1992)
- Людмила Проценко. Петров Віктор Платонович // Київський Некрополь. — Київ : Український письменник, 1994. — С. 265.
- Петров Віктор Платонович. Відео.
- В. Ульяновський, «В пустелі мені з'явився біс», або про темну мантію Віктора Петрова, Філософська і соціологічна думка, № 1-2 (1995): 182
- Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, ф. 343, од. зб. 36, 37.
- Портнов, 2011, с. 144.
- Знайдено документальне підтвердження роботи письменника Домонтовича на розвідку.
- Загребельний, Ігор (2014). Націоналізм versus Модерн (укр.) . Київ: В-во С.Пантюка. с. 165.
- Мечник, Степан (1986). Люди, роки й події (укр.) . Мюнхен: Українське Видавництво. с. 224—235.
- Лекція Віри Агеєвої — В. Домонтович: таємниці життя і творчості
- В. Брюховецький, Безоглядність таланту
- Портнов А. Історії істориків. Обличчя й образи української історіографії XX століття. Київ: Критика, 2011, с.170
- А. Непокупний. Вітор Платонович Петров та його псевдонім В. Домонтович у кн.: В. Домонтович, Без ґрунту. Повісті (Київ, 2000). С. 516
- В. Агеєва «Поетика парадокса: Інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича», К.: Факт 2007, С. 331.
- М. Зеров, Вибране (Київ, 1966)
- Коляда, Ігор (2021). Віктор Домонтович. Харків: "Фоліо". с. 86. ISBN .
- В. Петров. С. 1191—1192
- В. Петров. С. 1190
- В. Петров. C. 1355
- Петров В. Історіософічні етюди // МУР [Мистецький Український Рух]. — Зб. ІІ. — Мюнхен; Карльсфельд, 1946. – С. 7–18; Зб. III. — Мюнхен; Карльсфельд, 1947. — С. 7–10
- [Петров В.] Віктор Бер. Наш час як він є / З приводу статті Нормана Казнса «Несучасність сучасної людини» — The Saturday Review of Literature. New York, 1946 // Рідне слово. — Мюнхен; Фрайман, 1946. — Ч. 8. — С. 28–40.
- Агеєва, Віра (2006). Поетика парадокса: інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича (українська) . Київ: Факт. с. 326.
- Петров, Віктор (2008). Історіософічні етюди (PDF). Критика.
- Артюх В. Проблема епохи в історіософії Віктора Петрова [Текст] / В. Артюх // Науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова. Серія 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наукових праць. — К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. — Випуск 4 (17). — С. 136—142.
- Віктор Бер. Проблема епохи // Молода нація. — 2002. — № 2. — С. 65–74.
- Агеєва В. Дзеркала і задзеркалля Віктора Домонтовича / Віра Агеєва // Віктор Домонтович «Самотній мандрівник простує про самотній дорозі» (романізовані біографії). — К.: Спадщина, 2012. — С. 3 — 19
- Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. — Т.1: Гештальт и действительность / Пер. с нем. — М.: Мысль, 1993. — 663 с.
- Агеєва В. Поетика парадокса: Інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича. — К.: Факт, 2006. — 432 с. — (Сер. „Висока полиця“). — С. 329
- Портнов А. Післямова до „Історіософічних етюдів“ В. Петрова. — Україна модерна. Війна переможців і переможених. Вип. 13. — К.: Критика, 2008
- Фізер І. Український Фуко чи французький Петров? Разюча схожість двох історіософів // Наукові записки. — НАУКМА. — Т. 17. — Філологія. — К., 1999. — С. 42–44.
- Юрій Шерех. Шостий у ґроні. В. Домонтович в історії української прози. Поза книжками і з книжок. Київ: Час, 1998. С. 77-114.
- - День
- Віктор Петров-Домонтович: той, хто багато каламутить — На скрижалях, 08/2016
- частина творів з'являється друком вперше
- До збірки увійшли: Віра Агєєва: Дзеркала і задзеркалля Віктора Домонтовича. Віктор Домонтович: Святий Франциск із Ассізі (Святий Франциск); Спрага музики (Бенвенута й Райнер Марія Рільке); Письменник і генерал (Ґете); «Ой поїхав Ревуха та по морю гуляти» (Вацлав Ржевуський); Самотній мандрівник простує по самотній дорозі (Вінсент Ван Ґоґ); Романи Куліша (Пантелеймон Куліш)
- До збірки увійшли: Поет як іміджмейкер: Шевченкові вуса, манжети Костомарова і перламутрові ґудзики футуриста Семенка (Віра Агеєва), Франсуа Війон; Аліна і Костомаров (Віктор Домонтович), Глухівська пані; Запрошення на Цитеру (Юрій Косач), Постріл; Мандрівка в гори (Валерій Шевчук)
Джерела та література
- Андрєєв В. М. Петров Віктор Платонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 190. — .
- Ясь О. В. Вступна стаття до розвідки В. П. Петрова «Наш час як він є (З приводу статті Нормана Казнса „Несучасність сучасної людини“)» // Український історичний журнал. — 2015. — № 3. https://www.academia.edu/21618287
- Петров Віктор // Мала енциклопедія етнодержавознавства. — Київ: Генеза, 1996. — С. 874—875.
Аудіобібліотека творів
- Віктор Домонтович. «Спрага музики» (Бенвенута і Райнер Марія Рільке). Уривки з оповідання: https://www.youtube.com/watch?v=XVyJe2kmp0I
Віктор Домонтович. "Самотній мандрівник простує по самотній дорозі" (уривок з роману). Аудіозапис на YouTube
Література
|
|
Посилання
- Петров Віктор Платонович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 100-101.
- Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 10. Віктор Петров / В. Домонтович / Віктор Бер
- Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 15. Віктор Петров про походження українців
- Сергій Білокінь Довкола таємниці
- В. Кравченко Український Севастопіль три обличчя таємничої постаті
- Віктор Петров. Без ґрунту, Доктор Серафікус, Походження українського народу
- Віктор Петров. Расова теорія на слугах германського фашизму (1934)
- Viktor Petrov in the Encyclopedia of Ukraine
- Володимир Шелухін. Примусове задоволення. Три кити для гуманітаріїв від Віктора Петрова
- Таємні життя Віктора Петрова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Petrov Petrov Viktor Viktor Platonovich Petrov psevdonimi V Domontovich Viktor Ber Viktor Petrenko ta Boris Verigo 22 zhovtnya 1894 Katerinoslav 8 chervnya 1969 Kiyiv ukrayinskij pismennik filosof socialnij antropolog literaturnij kritik arheolog istorik i kulturolog doktor istorichnih ta filologichnih nauk Razom iz Valer yanom Pidmogilnim zapochatkuvav zhanr ukrayinskogo intelektualnogo romanu a takozh zhanr romanizovanoyi biografiyi Petrov Viktor PlatonovichPsevdonimV Domontovich Viktor Ber Viktor Petrenko i Boris VerigoNarodivsya10 22 zhovtnya 1894 Katerinoslav Rosijska imperiyaPomer8 chervnya 1969 1969 06 08 1 74 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnististorik literaturnij kritik istorik literaturi pismennik filosof social anthropologist arheologSfera robotiliteratura 2 2 literaturna kritika 2 2 filosofiya 2 2 i socialna antropologiya 2 2 Alma materUniversitet Sv Volodimira 1918 ZakladUkrayinskij vilnij universitetMova tvorivukrayinska i rosijskaMagnum opusBez gruntuChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaU shlyubi zdNagorodi Petrov Viktor Platonovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya 10 22 zhovtnya 1894 18941022 roku v misti Katerinoslavi nini Dnipro Ukrayina v sim yi pravoslavnogo svyashenika ta bogoslova otcya Platona Petrova Ditinstvo minulo v Odesi 1913 roku zakinchiv cholovichu gimnaziyu v misti Holmi a v 1918 roci istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Odnim z jogo vikladachiv yakij spraviv vpliv na Petrova buv Volodimir Peretc Otrimav sribnu medal za svoyu diplomnu robotu ros N M Yazykov poet pushkinskoj pleyady Zhizn i tvorchestvo i zalishivsya v universiteti yak profesorskij stipendiat 1917 1920 Piznishe pracyuvav v Etnografichnij komisiyi Ukrayinskoyi Akademiyi nauk Razom z Andriyem Lobodoyu buv redaktorom Etnografichnogo visnika 1925 1929 ta golovoyu Etnografichnoyi komisiyi 1927 1933 U 1920 ti roki nalezhav do kola neoklasikiv V ci roki vin poznajomivsya z druzhinoyu Mikoli Zerova Sofiyeyu Zerovoyu z yakoyu u nogo pochinayetsya roman 1930 roku otrimav doktorat za doslidzhennya Pantelejmon Kulish u p yatdesyati roki Zhittya Ideologiya Tvorchist Cogo zh roku figuruvav u spravi fiktivnoyi Spilki vizvolennya Ukrayini vnaslidok chogo buv zvilnenij z posadi kerivnika Etnografichnoyi komisiyi ta ponizhenij do posadi naukovogo spivrobitnika 1941 roku korotkij chas buv direktorom Institutu ukrayinskogo folkloru Vid 1941 roku perebuvav v okupovanomu nimcyami Harkovi Vidavav chasopis Ukrayinskij Zasiv u 1942 1943 rokah Naprikinci nimecko radyanskoyi vijni opinivsya v Nimechchini i buv pov yazanij z Ukrayinskim naukovim institutom v Berlini Buv odnim iz zasnovnikiv Misteckogo ukrayinskogo ruhu Perebuvayuchi v emigraciyi u 1947 1949 rokah vikladav etnografiyu na filosofskomu fakulteti Ukrayinskogo vilnogo universitetu v Myunheni ta u Teologichnij akademiyi Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi 18 kvitnya 1949 roku znik z Myunhena Ce prizvelo do viniknennya riznomanitnih versij jogo vbivstva Zgodom viyavilosya sho vin perebuvav u SRSR i pracyuvav v Instituti istoriyi materialnoyi kulturi v Moskvi Vid 1956 roku pracyuvav v Instituti arheologiyi u Kiyevi 1957 roku odruzhivsya z Sofiyeyu Zerovoyu yaka pobazhala zalishiti prizvishe Zerova Zagubivshi dokumenti pid chas vijni buv zmushenij povtorno zahishati disertaciyu 1966 roku Pomer u Kiyevi 8 chervnya 1969 roku i buv pohovanij na Luk yanivskomu vijskovomu cvintari 8 dilyanka 7 ryad 4 misce Na mogili pam yatnik pryamokutna stela z sirogo granitu na yakij v pravomu verhnomu kuti zobrazhennya ordena Vitchiznyanoyi vijni poseredeni zrobleno napis rosijskoyu movoyu Profesor Petrov Viktor Platonovich 1894 1969 Kiyiv vul Malopidvalna 10 budinok v yakomu v 1919 1930 rokah zhiv Viktor Petrov V Domontovich Kiyiv vul Volodimiro Libidska 16 Budinok de v 1965 1969 rokah Viktor Petrov zhiv razom zi svoyeyu druzhinoyu Sofiyeyu Zerovoyu Imovirna rozvidnicka diyalnistBiografiya Petrova cikava tim sho sudyachi z usogo pochinayuchi z 1930 h rokiv vin spivpracyuvav z radyanskoyu rozvidkoyu Pid chas stalinskih represij Petrov prodovzhuvav pracyuvati naukovcem todi yak jogo kolishni kolegi neoklasiki buli zaareshtovani 1928 roku Petrov buv avtorom nacherkiv do neopublikovanoyi vikrivalnoyi statti spryamovanoyi proti Agatangela Krimskogo Vidomo sho vin perebuvav v okupovanomu nimcyami Harkovi j nosiv nimeckij oficerskij mundir Krim togo jogo raptove zniknennya z ukrayinskoyi emigraciyi v Myunheni i perebuvannya pislya togo v Moskvi dayut pidstavi govoriti pro taku spivpracyu Piznishe Petrov navit otrimav Orden Vitchiznyanoyi vijni Ukrayinskij istorik A V Portnov pishe sho dokumentalnih pidstav yaki b perekonlivo doveli rozvidnicku diyalnist Petrova v arhivi SBU ne viyavleno Ukrayinskij istorik ta arhivist Eduard Andryushenko opublikuvav dopovidnu zapisku KDB Ukrayinskoyi RSR za 1965 rik pidgotovlenu dlya CK Kompartiyi Ukrayini sho svidchit pro rozvidnicku diyalnist V P Petrova v 1942 1949 rr Same v 1965 roci V P Petrov otrimav Orden Vitchiznyanoyi vijni Pislya zniknennya Petrova chislenni zvinuvachennya posipalisya na adresu Sluzhbi bezpeki OUN b u tomu sho ce same vona jogo likviduvala Ta vzhe v 1950 ti rr na Zahodi z yavilisya vidomosti sho Petrov spokijno pracyuye v SRSR Zgodom chilnij predstavnik SB OUN Stepan Mudrik Mechnik stverdzhuvav pro sistematichnu pracyu Petrova na radyanski specsluzhbi Cikavim faktom diyalnosti Petrova pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ye jogo uchast u konferenciyi vlashtovanij nimcyami stosovno pitannya vinishennya karayimiv Na cij konferenciyi argumentaciya Petrova shodo togo sho yih ne mozhna vvazhati yevreyami oskilki karayimi mali aristokratiyu dopomogla vryatuvati karayimskij narod vid znishennya PsevdonimiHudozhni tvori Petrov pidpisuvav yak V Domontovich Za vlasnim viznannyam avtora vin znajshov ce prizvishe v ukrayinskih dokumentah litovskogo periodu V litovskij movi damauntas oznachaye toj sho bagato kalamutit Filosofski tvori Viktor Petrov pisav pid psevdonimom Viktor Ber Cej psevdonim bulo vibrano ne vipadkovo vin rozshifrovuyetsya yak biologichnij ekvivalent rentgena Literaturna diyalnistViktor Petrov buv blizkim do grupi neoklasikiv v 1920 ti roki Same v cej chas vin napisav bilshist svoyih hudozhnih tvoriv pid psevdonimom V Domontovicha Tvori Petrova v bagatoh aspektah pereklikayutsya z ideyami ekzistencialistiv Osoblivistyu tvoriv V Domontovicha ye yihnij prihovanij intelektualizm ta paradoksalnist Pri tomu sho Petrov buv agentom NKVS KDB zhoden iz jogo literaturnih tvoriv ne buv napisanij u stili socialistichnogo realizmu Petrov buv blizkim iz bagatma vidomimi pismennikami ta naukovcyami svogo chasu Maksimom Rilskim Mikoloyu Zerovim Yuriyem Shevelovim ta Mihajlom Brajchevskim Yedinim literaturnim a ne naukovim vidannyam do yakogo mav prichetnist Petrov pislya svogo povoyennogo povernennya v Ukrayinu bulo vidannya vibranih tvoriv Mikoli Zerova avtorom primitok do yakoyi vin buv Naukova diyalnistYak etnograf Petrov napisav kilka desyatkiv statej v Ukrayinskij radyanskij enciklopediyi na taki temi yak sonce u narodnih viruvannyah ukrayinciv legendi pro pohodzhennya vidom kult vognyu ta slov yanska mifologiya Napisav ryad statej prisvyachenih doklasovomu suspilstvu 1933 Razom z Andriyem Lobodoyu buv spivredaktorom knigi materialiv pro dniprovskih chovnyariv 1929 ta knigi Yevgena Markovskogo pro ukrayinskij vertep 1929 Yak arheolog buv zadiyanij u rozkopkah Tripilskoyi kulturi ta rannih slov yanskih poselen Petrov vivchav skifski pam yatniki ta mogilniki antiv Vin napisav monografiyi pro pohodzhennya ukrayinskogo narodu 1947 skifsku movu ta etnos 1968 ta etnogenez slov yan 1972 Vin pisav statti pro Tripilsku Zarubinecku ta Chernyahivsku kulturu pro davnih slov yan skifski ta shidno slov yanski imena gidronimi toponimi ta opublikuvav zapiski Vikentiya Hvojki pro rozkopki v Zarubincyah U 1920 1930 ti rr V Petrov provodit i nizku literaturoznavchih ta istoriko filosofskih doslidzhen Ale osobliva uvaga viddana Pantelejmonu Kulishu Za period 1925 1932 rr vchenij prisvyativ P Kulishevi 18 naukovih rozvidok Pervisne mislennyaPetrova mozhna rozglyadati yak odnogo z poperednikiv strukturalizmu Spirayuchis na praci O Potebni ta rozrobki Etnografichnoyi komisiyi VUAN napolyagav na neobhidnosti rozkrittya pervisnogo mislennya virazhenogo u folklori cherez eksplikaciyu bazovih struktur yaki lezhat v jogo osnovi Dlya cogo vin doslidzhuvav formuli vplivu pervisnoyi lyudini na navkolishnij svit ya formuli zrazki dij pryamoyi chinnosti koli imitaciya chogos rozglyadayetsya yak realnij vpliv na realni predmeti formula yak tak diyi analogiyi duzhe vazhlivi dlya pidtrimki identichnosti pervisnoyi spilnoti U najzagalnishih risah narodnij svitoglyad za Petrovim rodovij gentilnij aiyerarhichnij i lokalno prostorovij Zvidsi sakralizaciya rodu ta osoblive jogo znachennya yak bazovoyi kategoriyi dlya socialnoyi strukturi pervisnoyi spilnoti Ci visnovki duzhe podibni do rezultativ doslidzhen M Mossa ta Dyurkgajma kotri vivchali zv yazki mizh socialnoyu strukturoyu arhayichnih spilnot ta logichnimi kategoriyami vlastivimi dlya cih spilnot Petrov piddavav kritici krajnoshi materialistichnogo poyasnennya obryadiv nagoloshuyuchi na velikomu znachenni cih obryadiv yak mehanizmiv solidarizaciyi lyudej Petrov zaperechuvav perebilshennya znachennya magichnih dijstv u narodnij svidomosti oskilki magiya peredbachaye nayavnist vidstoronenoyi tretoyi sili todi yak narodna svidomist ye sinkretichnoyu cilisnoyu Vazhlive znachennya malo vrahuvannya Petrovim prostorovogo chinnika dlya socialnih vzayemodij Materinsko abo didivsko rodovi uyavlennya spoluchayutsya z prostorovimi uyavlennyami najelementarnishimi kategoriyami sho lezhat v osnovi lyudskoyi svidomosti Poki ne postalo iyerarhichne vidriznennya prirodnogo lyudskogo tvarinnogo roslinnogo j rechevogo lishe kategoriya prostoru bula pidstavoyu dlya svitoglyadovih utotozhnen vidriznen i rozchlenuvan Vpliv prostorovogo chinnika Petrov prostezhuvav u doslidzhenni Smerti yak vidhodu Piznishe u svoyij nezavershenij praci pro potencijni mizhdisciplinarni zv yazki sociologiyi j arheologiyi vkazuvav yak prostorovij chinnik transformuvavsya i buv mehanizmom iyerarhizaciyi socialnih vzayemodij miske rajonuvannya serednovichnogo Galicha vidobrazhalo bagato v chomu socialnu strukturu todishnogo suspilstva Istoriosofiya Koncepciya epohKoncepciyu kulturno istorichnih epoh V Petrov Ber visvitliv u svoyih istoriosofskih i kulturologichnih stattyah sho buli opublikovani v emigracijnih vidannyah 40 h rr Osnovna teza yaku obstoyuye V Petrov polyagaye u tomu sho istorichnij proces ne yavlyaye soboyu bezperervnij potik a vin rozchlenovanij na konkretni zamkneni j samodostatni v sobi chasovi vidtinki V Petrov utverdzhuvav ideyi diskretnosti chasu j okremishnosti kulturno istorichnih epoh Vin vidilyav tri okremi zamkneni epohi Serednovichchya Novij chas i Nash chas U svoyij istoriosofichnij koncepciyi doslidnik V Petrov stavit zavdannya rozchlenuvati chasovi gradaciyi z yasuvati ti kriteriyi sho dozvolyayut nam viznachiti vnaslidok chogo i yak potik istorichnogo buttya rozchlenovuyetsya na ci vidokremleni odin vid odnogo chasovi vidtinki Metodologiya zmini epoh Metodologiyu i problemi zmini epoh V Petrov visvitlyuye u svoyij statti Istoriosofichni etyudi Ideologiyi epoh zminu yakih mi mozhemo prostezhiti na konkretnomu otzhe istorichnomu materiyali narodzhuvalisya z zaperechennya Istoriya lyudstva virazno svidchit sho ideologiya kozhnoyi novoyi epohi buduvalasya ne sama po sobi i ne z samoyi sebe a z negaciyi zaperechennya poperednoyi Strukturu novoyi ideologiyi viznachala struktura ideologiyi poperednoyi dobi Protistavlennya zavzhdi bulo i ye v osnovi zmini Vazhlivo sho pri zmini epohi vidbuvayetsya protistavlennya ne ponyat a rolej Yaksho v Serednovichchi protistavlyayuchi Boga i lyudinu lyudske pidporyadkovuvalosya Bozhomu to Renesans zrobiv navpaki vin Bozhe pidporyadkuvav lyudskomu Serednovichchya stverdzhuvalo Bozhe j zaperechuvalo lyudske Renesans zaperechuye Bozhe j stverdzhuye lyudske Teologizm buv doktrinoyu Serednovichchya doktrinoyu Renesansu a na nastupnomu etapi Novogo chasu v protilezhnist serednovichnomu teologizmovi stav novochasnij gumanizm spokus yakogo mi ne mozhemo zrektisya j dosi Serednovichchya znalo lishe istinu dogmatu Novij chas pochav iz zaperechennya dogmatu vin shukav istini v zvilnenosti vid dogmativ Avtor detalno analizuye rozuminnya i rol istini v Seredovichchi v uyavlenni ciyeyi epohi istina bula ob yektivnoyu yedinoyu i universalnoyu Novij chas prinosit ideyu vidsutnosti yedinoyi istini Dlya Novogo chasu sistema vzayemin istin ce uyavlennya pro istinu kozhna istina osibna i neobov yazkova V Petrov probuye pokazati yak nastupna epoha vibudovuvala sebe j svoyu ideologiyu z poslidovnogo zaperechennya poperednoyi Yakraz tut Petrov cilkovito vidkidaye marksizm iz jogo ideyeyu progresu i traktuvannya istoriyi lyudstva yak perehodu do vse doskonalishoyi suspilno ekonomichnoyi formaciyi Do problemi zmini epoh zhodna teza ne obertayetsya v antitezu vidrazu a ce vidbuvayetsya etapami Otzhe perehid vid odniyeyi do inshoyi epohi vidbuvayetsya vnaslidok peretvorennya na protilezhnist nastupnoyi epohi Tut yak i v D Chizhevskogo bezperechno vidchuvayetsya vpliv G V F Gegelya Cherez zastosuvannya gegelivskoyi ideyi znyattya abo she usuvannya i zberezhennya Aufhebung protilezhnist mizh epohami ne mozhna predstaviti v absolyutnih vimirah Govoryachi pryame zaperechennya ya nikoli ne zabuvav pishe V Petrov nasliduyuchi velikogo nimeckogo filosofa sho ya mayu na uvazi stverdzhennya Ya vzhe zgaduvav kozhna doba protistavlena inshij kozhen etap dobi protistavlenij poperednomu nesut na sobi oznaki totozhnosti z poperednoyu doboyu z poperednim etapom bo kozhne ne A v jogo protistavlenni A ye formuloyu stverdzhennya A negativnim viznachennyam A Epoha i osobistist Petrov u svoyih istoriosofskih stattyah naskrizno provodit tezu sho zmina epoh ce perelomnij moment dlya osobistosti u yakomu vidkrivayetsya ekzistencijnij vimir lyudskogo buttya A takozh te sho kozhnij eposi pritamannij pevnij tip osobistosti V Petrova cikavit osobistist na zlami epoh Svitoglyad lyudini vitvoryuyetsya v borotbi proti zmini epoh a ne sam soboyu Nad usim panuye epoha Funkciya lyudini za odniyeyi dobi odna za inshoyi insha U zmini dib utrachaye vagu stalist osobi Yak avtor hudozhnih tvoriv i romanizovanih biografij V Petrov Domontovich osmislyuye kinec XX stolittya yak kinec velikogo istorichnogo periodu Novogo chasu U Fransua Vijoni prostezheno zarodzhennya ciyeyi epohi perehid vid Serednovichchya do Renesansu Van Gog u romanizovanij biografiyi Samotnij mandrivnik prostuye po samotnij dorozi reprezentuye kinec cogo p yatsotlitnogo ciklu Tretya epoha Nashogo chasu oznachuyetsya V Petrovim uzhe ne stilki cherez mislennyevu figuru tipovih oznak skilki zseredini samoyi lyudini sho perezhila vsi strahittya cogo chasu revolyuciyi svitovi vijni golodomori Otzhe lyudstvo vstupaye v novu epohu Ce epoha atomovoyi energiyi i te pochuttya sho suprovodzhuye lyudstvo pri vstupi u cyu novu epohu ce pochuttya strahu Lyudstvo vstupilo v eru strahu Koncepciya epoh Viktora Petrova v svitovomu istoriosofskomu konteksti Poglyadi V Petrova peregukuyutsya z ideyami vidomih filosofiv Gegelya Shpenglera Berdyayeva Prote v situaciyi dialogu najriznomanitnishih kontekstiv filosofskogo istorichnogo nacionalnogo naukovogo ukrayinskij prostezhuyetsya ne lishe nasliduvannya a j originalnist ukrayinskogo doslidnika v tlumachenni klasifikaciyi istorichnogo procesu ta specifiki zv yazkiv mizh periodami ciyeyi klasifikaciyi Yaksho u O Shpenglera kozhna kultura samodostatnya absolyutno zamknena v sobi cilisnist to u V Petrova cherez pozachasovi kategoriyi sho ye spilnimi dlya kilkoh epoh produkuyetsya uyavlennya pro podibnist riznih epoh Shpengler vzhe pisav pro zanepad i sutinki yevropejskoyi kulturi pro vtrati a ne pro zdobutki Ukrayinskij filosof i cyu ideyu ilyustruye cherez protistavlennya serednovichchya novogo chasu nashogo chasu Serednovichchya govorilo pro nizhidnu liniyu buttya lyudstva novij chas pro vishidnu Pershe pro regres druge pro postup Statti V Petrova prisvyacheni istoriosofskij tematici pislya publikaciyi odrazu zh stali ob yektom chilnoyi uvagi U nih proyavivsya nezaperechnij talant Petrova do buduvannya sistem jogo zdatnist vidchuvati j rozumiti yavisha v yih transcendentalnij naturi ne konche doviryayuchi yih zovnishnij podobi Nove vidkrittya Petrova istoriosofa vidbulosya vzhe u 90 h rokah koli vijshli rozvidki V Korpusovoyi ta I Fizera Koncepciya Petrova i M Fuko I Fizer vluchno zvernuv uvagu na pevnu podibnist vazhlivih elementiv poglyadiv V Petrova do piznishih koncepcij M Fuko zaperechennya chasovoyi serialnosti istoriyi uyavlennya pro zakritist epoh yak istorichnih vidtinkiv i perervnist istorichnogo procesu usunennya chasu z istorichnih doslidzhen nagolos na pohodzhenni ideyi chasovoyi bezperervnosti i ruhu istoriyi z klasichnoyi fiziki Petrov malo komu vidomij na Zahodi i cilkovito nedoocinenij na svoyij batkivshini Buv bi vin francuzkim uchenim to libon govorili b pro nogo yak poperednika Fuko Ale machuha dolya vdilila jomu inshu biografiyu Literaturoznavec V Ageyeva pishe sho Fuko vidilyav 4 epistomologichni epohi yaki postavali ne vnaslidok evolyucijnih zmin a vnaslidok gostrih kriz francuzkij filosof pisav pro yih rozokremlenist zakritist Dlya triadi epoh V Petrova serednovichchya novij chas i nash chas harakternimi ye zakritist i samodostatnist ukrayinskogo vchenogo takozh cikavit kriza osobistosti sho rozvivayetsya v perehidnij period na zlami epoh Sprijnyattya tvorchosti kritikoyuNaukova spadshina Petrova u bilshosti doslidnikiv viklikala povagu Yurij Shevelov vidznachav visoku hudozhnyu vartist romaniv avtora V emigracijnih kolah dehto vvazhav Petrova zradnikom BibliografiyaRomaniDivchina z vedmedikom 1928 Kiyiv Syajvo Doktor Serafikus napisanij v 1928 1929 rokah vidanij 1947 roku Myunhen Ukrayinska tribuna Bez gruntu napisanij v 1942 1943 rokah vidanij v 1948 roku Rogensburg Vidannya Mihajla Boreckogo Romanizovani biografiyiAlina j Kostomarov 1929 Harkiv Ruh Romani Kulisha 1930 Harkiv Ruh ne zavershenij Nyu Jork 1988 Naperedodni Grakh Babef RizneOj poyihav Revuha ta po moryu gulyati Apostoli Bez nazvi Bolotyana Lukroza Bolotyana Lukroza chastina druga Emalovana miska Zoryani mandrivniki Knyazi Moyi Velikodni Peredvelikodnye Pismennik i general Pomsta Pohodzhennya ukrayinskogo narodu Priborkanij gajdamaka Profesor vislovlyuye svoyi mirkuvannya Profesor i Ivan Zakutnij diyut Filosofiya ta literaturoznavstvoPantelejmon Kulish u p yatdesyati roki t 1 1929 Providni etapi suchasnogo shevchenkoznavstva 1946 Ber V Nash chas yak vin ye Ridne slovo 1946 Ch 8 Ber V Zasadi poetiki Vid Ars poetica Ye Malanyuka do Ars poetica dobi rozkladenogo atoma MUR Zbirnik 1 Myunhen Karlsfeld 1946 Ber V Ekskursi v mistectvo Ridne slovo Myunhen 1946 Ch 12 Petrov V Istoriosofichni etyudi MUR Zbirnik 2 Petrov V Problemi literaturoznavstva za ostannye 25 littya 1920 1945 Svitannya Naukovo literaturoznavchij zbirnik 1946 Ch 2 Petrov V Hristiyanstvo i suchasnist Orlik 1947 Ch 2 Petrov V Do diskusiyi pro Skovorodu Zhittya i revolyuciya 1926 8 Petrov V Estetichna doktrina Shevchenka Do postavlennya problemi Arka 1948 3 4 Petrov V Mikola Zerov ta Ivan Franko Ridne slovo Myunhen Karlsfeld 1949 Ch 6 Petrov V Osoba Skovorodi Filosofska i sociologichna dumka 1995 1 2 Istoriya arheologiya etnografiyaPetrov V Ukrayinski kulturni diyachi zhertvi bilshovickogo teroru 1944 Pohodzhennya ukrayinskogo narodu 1947 Zarubineckij mogilnik 1957 Petrov V P Makarevich M L Skifskaya genealogicheskaya legenda Sov arheologiya 1963 1 S 20 31 Istorichna geografiya ta problemi slov yanskogo etnogenezu na materialah gidronimiyi 1966 Petrov V P Skifi Mova i etnos K Vid vo AN URSR 1968 149 s Podsechnoe zemledelie 1968 Etnogenez slov yan 1972 Raskopki v Nizhnem Podneprove Viktor Petrov Rozvidki U 3 h tomah Kiyiv Tempora 2013 Tom 1 Tom 2 Tom 3 VidannyaViktor Petrov Divchina z vedmedikom Za aprobaciyeyu Mikoli Zerova Kiyiv Syajvo 1928 200 stor seriya Novini ukrayinskoyi literaturi Viktor Domontovich Alina j Kostomarov Harkiv Ruh 1929 stor Viktor Domontovich Romani Kulisha Harkiv Ruh 1930 stor Viktor Petrov Naperedodni Grakh Babef Kiyiv zhurnal Zhittya j revolyuciya 1933 Kn 1 S 71 79 zavantazhiti Viktor Domontovich Apostoli Regenburg zhurnal Hors Ch 1 1946 stor Viktor Domontovich Doktor Serafikus Redaktor ta avtor peredmovi Yurij Koribut hudozhnye oformlennya paliturki Yakov Gnizdovskij Myunhen Ukrayinska tribuna 1947 175 stor Viktor Domontovich Bez gruntu Rogensburg Vidannya Mihajla Boreckogo 1948 217 stor Viktor Domontovich Proza u troh tomah Nyu Jork Suchasnist 1988 1989 seriya Biblioteka Prologu i Suchasnosti ISBN 3 89278 011 0 I III tomi Tom I Apostoli opovidannya Divchina z vedmedikom Alina j Kostomarov Doktor Serafikus povisti Redakciya j suprovidna stattya Yurij Shevelov Primitki Yurij Shevelov superobkladinka Yaroslava Gerulyak Nyu Jork Suchasnist 1988 519 stor ISBN 3 89278 008 0 tom I Tom II Romani Kulisha Bez gruntu povisti Redakciya j suprovidna stattya Yurij Shevelov Primitki Yurij Shevelov superobkladinka Yaroslava Gerulyak Nyu Jork 1989 477 stor ISBN 3 89278 009 9 Tom II Tom III Rozmovi Ekegartovi z Karlom Gocci ta inshi opovidannya vsogo 28 opovidan i narisiv Redakciya j suprovidna stattya Yurij Shevelov Primitki Yurij Shevelov superobkladinka Yaroslava Gerulyak Nyu Jork Suchasnist 1988 558 stor ISBN 3 89278 010 2 Tom III Viktor Domontovich Samotnij mandrivnik prostuye po samotnij dorozi romanizovani biografiyi Uporyadnik ta avtor peredmovi Vira Ageyeva Kiyiv Spadshina 2012 376 stor ISBN 978 966 2685 12 1 Viktor Domontovich Yurij Kosach Valerij Shevchuk Zaproshennya na Citeru beletrizovani biografiyi Peredmova uporyadkuvannya Vira Ageyeva Kiyiv Komora 2014 336 stor 978 966 97403 0 4 Viktor Petrov Rozvidki U 3 h tomah Uporyadnik j avtor peredmovi ta primitok V yacheslav Bryuhoveckij Kiyiv Tempora 2013 592 stor Tom 1 576 stor Tom 2 536 stor Tom 3 ISBN 978 617 5691 15 1 Viktor Petrov Listi do Sofiyi Zerovoyi Uporyadnicya Viktoriya Sergiyenko Avtor peredmovi Portnov Andrij Kiyiv Duh i Litera 2021 432 stor ISBN 978 966 378 848 7PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Czech National Authority Database d Track Q13550863 M Szafowal and R Yaremko eds Universitas Libera Ucrainensis 1921 2006 ISBN 3 928687 61 1 nim ukr S Bilokin Dovkola tayemnici V Petrov Diyachi ukrayinskoyi kulturi zhertvi bilshovickogo teroru Kiyiv 1992 Lyudmila Procenko Petrov Viktor Platonovich Kiyivskij Nekropol Kiyiv Ukrayinskij pismennik 1994 S 265 Petrov Viktor Platonovich Video V Ulyanovskij V pusteli meni z yavivsya bis abo pro temnu mantiyu Viktora Petrova Filosofska i sociologichna dumka 1 2 1995 182 Centralnij derzhavnij arhiv muzej literaturi i mistectva Ukrayini f 343 od zb 36 37 Portnov 2011 s 144 Znajdeno dokumentalne pidtverdzhennya roboti pismennika Domontovicha na rozvidku Zagrebelnij Igor 2014 Nacionalizm versus Modern ukr Kiyiv V vo S Pantyuka s 165 Mechnik Stepan 1986 Lyudi roki j podiyi ukr Myunhen Ukrayinske Vidavnictvo s 224 235 Lekciya Viri Ageyevoyi V Domontovich tayemnici zhittya i tvorchosti V Bryuhoveckij Bezoglyadnist talantu Portnov A Istoriyi istorikiv Oblichchya j obrazi ukrayinskoyi istoriografiyi XX stolittya Kiyiv Kritika 2011 s 170 A Nepokupnij Vitor Platonovich Petrov ta jogo psevdonim V Domontovich u kn V Domontovich Bez gruntu Povisti Kiyiv 2000 S 516 V Ageyeva Poetika paradoksa Intelektualna proza Viktora Petrova Domontovicha K Fakt 2007 S 331 M Zerov Vibrane Kiyiv 1966 Kolyada Igor 2021 Viktor Domontovich Harkiv Folio s 86 ISBN 978 617 7564 03 3 V Petrov S 1191 1192 V Petrov S 1190 V Petrov C 1355 Petrov V Istoriosofichni etyudi MUR Misteckij Ukrayinskij Ruh Zb II Myunhen Karlsfeld 1946 S 7 18 Zb III Myunhen Karlsfeld 1947 S 7 10 Petrov V Viktor Ber Nash chas yak vin ye Z privodu statti Normana Kaznsa Nesuchasnist suchasnoyi lyudini The Saturday Review of Literature New York 1946 Ridne slovo Myunhen Frajman 1946 Ch 8 S 28 40 Ageyeva Vira 2006 Poetika paradoksa intelektualna proza Viktora Petrova Domontovicha ukrayinska Kiyiv Fakt s 326 Petrov Viktor 2008 Istoriosofichni etyudi PDF Kritika Artyuh V Problema epohi v istoriosofiyi Viktora Petrova Tekst V Artyuh Naukovij chasopis NPU im M Dragomanova Seriya 7 Religiyeznavstvo Kulturologiya Filosofiya Zb naukovih prac K NPU imeni M P Dragomanova 2005 Vipusk 4 17 S 136 142 Viktor Ber Problema epohi Moloda naciya 2002 2 S 65 74 Ageyeva V Dzerkala i zadzerkallya Viktora Domontovicha Vira Ageyeva Viktor Domontovich Samotnij mandrivnik prostuye pro samotnij dorozi romanizovani biografiyi K Spadshina 2012 S 3 19 Shpengler O Zakat Evropy Ocherki morfologii mirovoj istorii T 1 Geshtalt i dejstvitelnost Per s nem M Mysl 1993 663 s Ageyeva V Poetika paradoksa Intelektualna proza Viktora Petrova Domontovicha K Fakt 2006 432 s Ser Visoka policya S 329 Portnov A Pislyamova do Istoriosofichnih etyudiv V Petrova Ukrayina moderna Vijna peremozhciv i peremozhenih Vip 13 K Kritika 2008 Fizer I Ukrayinskij Fuko chi francuzkij Petrov Razyucha shozhist dvoh istoriosofiv Naukovi zapiski NAUKMA T 17 Filologiya K 1999 S 42 44 Yurij Shereh Shostij u groni V Domontovich v istoriyi ukrayinskoyi prozi Poza knizhkami i z knizhok Kiyiv Chas 1998 S 77 114 Den Viktor Petrov Domontovich toj hto bagato kalamutit Na skrizhalyah 08 2016 chastina tvoriv z yavlyayetsya drukom vpershe Do zbirki uvijshli Vira Agyeyeva Dzerkala i zadzerkallya Viktora Domontovicha Viktor Domontovich Svyatij Francisk iz Assizi Svyatij Francisk Spraga muziki Benvenuta j Rajner Mariya Rilke Pismennik i general Gete Oj poyihav Revuha ta po moryu gulyati Vaclav Rzhevuskij Samotnij mandrivnik prostuye po samotnij dorozi Vinsent Van Gog Romani Kulisha Pantelejmon Kulish Do zbirki uvijshli Poet yak imidzhmejker Shevchenkovi vusa manzheti Kostomarova i perlamutrovi gudziki futurista Semenka Vira Ageyeva Fransua Vijon Alina i Kostomarov Viktor Domontovich Gluhivska pani Zaproshennya na Citeru Yurij Kosach Postril Mandrivka v gori Valerij Shevchuk Dzherela ta literaturaAndryeyev V M Petrov Viktor Platonovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 190 ISBN 978 966 00 1142 7 Yas O V Vstupna stattya do rozvidki V P Petrova Nash chas yak vin ye Z privodu statti Normana Kaznsa Nesuchasnist suchasnoyi lyudini Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2015 3 https www academia edu 21618287 Petrov Viktor Mala enciklopediya etnoderzhavoznavstva Kiyiv Geneza 1996 S 874 875 Audiobiblioteka tvoriv Viktor Domontovich Spraga muziki Benvenuta i Rajner Mariya Rilke Urivki z opovidannya https www youtube com watch v XVyJe2kmp0I Viktor Domontovich Samotnij mandrivnik prostuye po samotnij dorozi urivok z romanu Audiozapis na YouTube Literatura Bibliografiya pracS I Bilokin Bibiliografichnij pokazhchik prac V P Petrova Kiyiv 1999 MonografiyiAgeyeva V Poetika paradoksa Intelektualna proza Viktora Petrova Domontovicha K Fakt 2007 Andryeyev V M Viktor Petrov Narisi intelektualnoyi biografiyi vchenogo Dnipropetrovsk Gerda 2012 476 s Bryuhoveckij V Viktor Petrov verhi doli verhi i doli K Tempora 2013 Girnyak M Tayemnicya rozdvoyenogo oblichchya Avtorska svidomist v intelektualnij prozi Viktora Petrova Domontovicha Lviv 2008 Rozdili knigS D Pavlichko Teoriya literaturi K Osnovi 2002 s 315 336 Portnov A Viktor Petrov i jogo kritiki Istoriyi istorikiv Oblichchya j obrazi ukrayinskoyi istoriografiyi XX stolittya Kiyiv Kritika 2011 S 143 181 StattiAndryeyev V M Skifska genealogichna legenda v interpretaciyah Viktora Petrova Pivdennij arhiv zbirnik naukovih prac Istorichni nauki Vip 31 32 Herson Vidavnictvo HDU 2009 S 15 29 Andryeyev V M Viktor Petrov skifskij syuzhet intelektualnoyi biografiyi Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2010 2 S 190 202 M Brajchevskij V P Petrov uchenij universal Slovo i chas 2002 10 S Matviyenko Biografichne ta avtobiografichne peretini u tekstah Viktora Petrova Magisterium Vip 4 Literaturoznavchi studiyi Kiyiv 2000 S 9 Petrov Viktor Platonovich Institut movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini 75 1930 2005 Materiali do istoriyi V G Sklyarenko vidp red K Dovira 2005 S 384 385 I Fizer Ukrayinskij Fuko chi francuzkij Petrov Razyucha shozhist dvoh istoriosofiv Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska Akademiya T 17 Filologiya K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska Akademiya 1999 Yurij Shereh Shostij u groni V Domontovich v istoriyi ukrayinskoyi prozi Porogi i zaporizhzhya Literatura Mistectvo Ideologiyi Harkiv Folio 1998 Tom 2 S 98 135 Vpershe nadrukovano v tretomu tomi tvoriv Domontovicha V Petrov Rozvidki u 3 h tomah pid red V Bryuhoveckogo K Tempora 2013 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Portnov Andrij Viktor Petrov i Sofiya Zerova Roman u listah Viktor Petrov Listi do Sofiyi Zerovoyi Kiyiv Duh i Litera 2021 S 4 26 PosilannyaPetrov Viktor Platonovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 100 101 Marko Robert Steh Ochima kulturi 10 Viktor Petrov V Domontovich Viktor Ber Marko Robert Steh Ochima kulturi 15 Viktor Petrov pro pohodzhennya ukrayinciv Sergij Bilokin Dovkola tayemnici V Kravchenko Ukrayinskij Sevastopil tri oblichchya tayemnichoyi postati Viktor Petrov Bez gruntu Doktor Serafikus Pohodzhennya ukrayinskogo narodu Viktor Petrov Rasova teoriya na slugah germanskogo fashizmu 1934 Viktor Petrov in the Encyclopedia of Ukraine Volodimir Sheluhin Primusove zadovolennya Tri kiti dlya gumanitariyiv vid Viktora Petrova Tayemni zhittya Viktora Petrova