Вусач-коренеїд

? Вусач-коренеїд
Вусач-коренеїд жовтий (Dorcadion fulvum (Scopoli, 1763)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Підклас: Крилаті комахи (Pterygota) Інфраклас: Новокрилі (Neoptera) Надряд: Голометабола (Holometabola) Ряд: Жуки (Coleoptera) Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga) Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia) Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea) Latreille, 1802 Родина: Вусачі (Cerambycidae) Latreille, 1802 Підродина: Ляміїни (Lamiinae) Latreille, 1802 Триба: Доркадіїні (Dorcadiini Latreille, 1825) Рід: Вусач-коренеїд (Dorcadion) Dalman, 1817
Посилання
Вікісховище: Category: Dorcadion Віківиди: Dorcadion

Вусач-коренеїд (лат. Dorcadion Dalman, 1817) — великий рід нелітаючих жуків з родини вусачів, який об'єднує близько 300 видів.

Систематика

Систематика роду остаточно не встановлена, різні автори виокремлюють різну кількість підродів. Загалом, рід Вусач-коренеїд об'єднує близько 300 видів.

Акутодоркадіон

Acutodorcadion Danilevsky, Kasatkin & Rubenian, 2004

Карнатодоркадіон

Carinatodorcadion Breuning, 1943 — об'єднує близько 15 видів.

• Вусач-коренеїд етіоп (Dorcadion aethiops Scopoli, 1763)]
• Вусач-коренеїд жовтий (Dorcadion fulvum (Scopoli, 1763)

Крибридоркадіон

Cribridorcadion Pic, 1901 — еволюційно молодий підрід, який об'єднує понад 200 видів.

• D. arenarium (Scopoli, 1763) — Вусач-коренеїд піщаний
• D. cinerarium Fabricius, 1787 — Вусач-коренеїд білосмугий
• D. equestre Laxmann, 1770 — Вусач-коренеїд хрестоносець
• D. fuliginator
• Dorcadion holosericeum Krynicky, 1832 — Вусач-коренеїд посмугований
• D. mokrzeckii
• D. pedestre
• D. pusillum Küster, 1847 — Вусач-коренеїд маленький
• D. sareptanum
• D. scopolii Herbst, 1784 — Вусач-коренеїд Скополі
• D. tauricum Waltl, 1838 — Вусач-коренеїд кримський

Доркадіон

Dorcadion Dalman, 1817

• D. ciscaucasicum

Іберодоркадіон

Iberodorcadion Breuning, 1943

Макулятодоркадіон

Maculatodorcadion Breuning, 1942

Меґалодоркадіон

Megalodorcadion Pesarini & Sabbadini, 1999

Політодоркадіон

Politodorcadion Danilevsky, 1996

Поширення

Види роду розповсюджені від Іспанії до Монголії і Китаю.

Література

1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
3. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
4. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
5. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
6. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
7. Пушкар В. С., Заморока А.М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
8. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

1. Систематика роду на порталі BioLib [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)