www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лобізм Лобіювання лобізм англ lobbying lobbyism government relations public affairs public advocacy цілеспрямований лега

Лобізм

Лобіювання, лобізм (англ. lobbying, lobbyism government relations, public affairs, public advocacy) — цілеспрямований легальний або нелегальний[джерело?] вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на їх посадових осіб, спрямований на них від імені іншої особи, організації або групи. Мету лобіювання становить закріплення власних інтересів чи інтересів третіх осіб (клієнтів) в управлінських рішеннях, що ухвалюються.

Лобізм

Карикатура 1891 року про лобіювання американського парламентаря
Названо на честь вітальня[d]
Частково збігається з піар
 Лобізм у Вікісховищі

Сутністю лобіювання є можливість легального впливу на державні інститути задля захисту власних інтересів чи інтересів третіх осіб під час ухвалення тих чи інших рішень. Завдяки лобіюванню відбувається конкуренція між різними групами інтересів за використання означеного права. Конкуренція, своєю чергою, підвищує рівень прозорості процесу ухвалення управлінських рішень та зменшує потенціал використання при цьому корупційних інструментів.

Німецькі дослідники лобіювання Т. Лейф та Р. Спет пропонують відійти від уявлення про те, що держава з її міністрами та усіма службовцями здійснюють загальне благо. Натомість, вважають за краще визнати реалії: держава є зосередженням інтересів різних груп, що сформувалися у суспільстві, якими й визначається зміст державної політики.

Історія терміна Редагувати

Вважається, що термін «лобі» походить від практики відвідувати депутатів у Центральному Вестибюлі Британського Парламенту (англ. Central Lobby). Перша згадка про лобіювання датована 1820 р. про намагання представників громадськості вплинути на прийняття рішення в Конгресі США. Англійською lobby означає «кулуари», «коридори».

За іншою версією, термін походить від різного роду активістів, які очікували президента США в кулуарах готелю, щоб намагатися вплинути на нього і таким чином посприяти прийняттю вигідного їм рішення. У 1946 р. у США був прийнятий спеціальний закон про лобізм і зараз цей феномен існує у всіх демократичних країнах. Нерідко лобісти мають свої контори при законодавчих органах. Легалізація цієї діяльності дозволяє зробити прозорими взаємини влади і бізнесу, щоб виборці могли бачити, чиї інтереси відстоює той або інший політик. Український вчений Володимир Нестерович звертає увагу, що вживання лексеми «лобізм» є не зовсім коректним та має негативний спадок з радянських часів. Справа у тому, що термін «лобі» проник до радянських джерел у 50-ті роки ХХ століття — у період активного становлення категоріально-понятійного апарату радянської науки на основі марксизмського вчення. Однією із основних його тенденцій була мода на так звані «ізми» — марксизм, комунізм, соціалізм і навіть «ідеологічно ворожі» капіталізм та імперіалізм. Тому іноземні слова, які вводилися до наукового обігу як правило адаптувалися із суфіксом «ізм». Такий алгоритм натуралізації іншомовних термінів був також застосований і до лобі, унаслідок чого утворилася категорія «лобізм».

Регламентація лобізму в західних країнах Редагувати

У різних країнах світу ця процедура регламентована по-різному. У якомусь розумінні зразковою є модель, що існує в США. Ще в 1946 році в Америці запрацював спеціальний закон (Federal Regulation of Lobbying Act), автори якого апелювали до прийнятої в 1789 році Першої поправки до Конституції США, що гарантує, зокрема, право громадян звертатися в офіційні органи з скаргами. За цим законом лобісти мають обов'язково реєструватися у секретаря Сенату і у клерка Палати Представників, повідомивши при цьому галузь своїх інтересів. Лобіст також зобов'язаний під присягою надати письмову заяву, в якій наводиться низка даних: найменування і адреса своєї установи; ім'я і адреса наймача; терміни найму; сума винагороди, що виплачується йому; мета і сума, виділена на витрати. До речі, закон не обмежує розмір коштів, які витрачаються на лобіювання, проте заборонено використовувати федеральні кошти. Крім того, лобіст чотири рази на рік повинен надавати відповідним органам свій фінансовий звіт.

Прикладів таких офіційних лобістів в США чимало. Серед них Торгова палата США, Національна асоціація виробників, Національна асоціація ріелтерів, американсько-ізраїльський комітет громадських зв'язків та ін. Взагалі ж, професійними лобістами вважаються ті, хто витрачає на цю діяльність не менше 20 % свого робочого часу, а штраф за порушення правил може досягати 50 тисяч доларів. У США були також зроблені спроби обмежити і закамуфльовані види підкупу. За законом 1995 року парламентарій має право отримати від однієї особи подарунків на суму не більше 100 доларів на рік, при цьому ціна одного предмету не повинна перевищувати 50 доларів. Гонорар же за публічний виступ не може перевищувати 2000 доларів.

У більшості інших західних країн спеціальних законів про лобізм немає, проте норми, що регулюють таку діяльність, інкорпоровані в низку законів. Наприклад, у ФРН вони присутні в прийнятих в 1972 році Кодексі поведінки члена Бундестагу і Положенні про реєстрацію союзів і їх представників при Бундестазі. Відповідно до цього Кодексу депутати можуть займатися за винагороду проблемами, що виносяться на обговорення комітетів парламенту. Але вони зобов'язані заздалегідь оголосити «про свою зацікавленість». Крім того, передбачено, що коли такий депутат заперечує факт своєї лобістської діяльності, то його доходи оподатковуються за вищою ставкою.

Лобізм в Україні Редагувати

За версією журналу «Український тиждень» (№ 566)) 6-13 лютого 2009 р.) найвидатнішими сучасними українськими лобістами є: Євген Сігал, Катерина Ващук, Сергій Терещук, Роман Ткач, Сергій Терьохін, Сергій Клюєв, Наталія Королевська, Валентин Ландик, Сергій Рижук, Таріел Васадзе, Дмитро Святаш, Микола Азаров, Станіслав Аржевітін, Василь Горбаль, Ірина Акімова, Юрій Сербін, Ігор Лисов, Володимир Поляченко, Олександр Гудима, Юрій Бойко, Микола Мартиненко.

Легалізувати лобізм в Україні так і не вдалось. Законопроєкти «Про лобіювання в Україні» та «Про правовий статус груп, об'єднаних спільними інтересами (лобістських груп) у Верховній Раді України», так і залишились не прийняті. В Україні існує Інститут професійного лобіювання та адвокасі, однак діяльність лобістів розгортається у «тіні» від громадськості та інших представників політикуму. Важливу роль у розвитку теорії українського лобіювання відіграв вітчизняний вчений Володимир Нестерович, який першим в Україні захистив кандидатську дисертацію з лобіювання зі спеціальності конституційне право (2008 р.), працював у складі Робочої групи Міністерства юстиції України з розробки Концепції проєкту Закону України «Про лобіювання» (2009 р.) та протягом 2009—2013 років опублікував цілу низку наукових праць з лобіювання, найбільш значущою серед яких стала монографія «Конституційно-правові засади інституту лобіювання: зарубіжний досвід та перспективи для України».

Законопроєкти Редагувати

Лобізм чи адвокація — це діяльність суб'єкта адвокаційної діяльності, що спрямована на підтримку прийняття, зміни або скасування законів чи інших нормативно-правових актів.

Цей процес у різному вигляді існує в усіх країнах світу. В окремих випадках як механізми регламентації громадської участі, в інших випадках — як частина механізму регулювання здійснення лобізму. В Україні дана сфера законодавчо не врегульована.

Разом з тим діяльність у сфері лобіювання постійно проводиться на всіх рівнях. Відсутність механізму її регулювання створює, з одного боку, незрозумілість прав та обов'язків процесу, а з іншого — позбавляє громадськість від можливості мати реальну інформацію щодо осіб, які виступають за прийняття певного акту, вчинення певних дій. Наявність такої інформації є важливою складовою політичного процесу, оскільки надає інформацію про причини дій посадовців та групи, які сприяють прийняттю конкретного рішення.

Цивілізоване лобіювання Редагувати

Цивілізований лобізм просуває інтереси окремих осіб чи організацій, що відповідають загальнонаціональним інтересам і мають велике значення для економіки всієї країни.

Цивілізоване лобіювання характеризується Редагувати

  • опосередкуванням лобістського процесу. Це означає, що лобіювання здійснюють спеціальні структури — рухи, ліги, асоціації, союзи, діяльність яких оцінюється та контролюється громадськістю. Такі лобістські групи намагаються оприлюднити свої наміри з метою залучення на свій бік громадської думки.
  • гласністю і прозорістю діяльності. Контроль за процесом лобіювання забезпечується доступом громадськості до відповідної інформації.
  • конкуренцією між лобістськими групами, що дозволяє їм контролювати одна одну, апелюючи в разі необхідності до ЗМІ та громадськості.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • О. Бойко . Вплив політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.122 ISBN 978-966-611-818-2.
  • С. Кисельов. Лобізм // Політична енциклопедія. — с.408
  • Є. Л. Макаренко. Лобіювання в міжнародних відносинах // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Т. Е. Тєлькінєна «Тиха сила» проти корупції, або Лобіювання без міфів / Юридичний вісник України. — 2016 р. — № 32 (12-18 серпня). — С. 6-7.

Примітки Редагувати

  1. Нестерович, В.Ф. (2010.). Етимологія та феномен поняття «лобіювання»: гносеологічний вимір. Бюлетень Міністерства юстиції України. № 1. с. 40–51. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lobiyuvannya lobizm angl lobbying lobbyism government relations public affairs public advocacy cilespryamovanij legalnij abo nelegalnij dzherelo vpliv na organi derzhavnoyi vladi ta miscevogo samovryaduvannya a takozh na yih posadovih osib spryamovanij na nih vid imeni inshoyi osobi organizaciyi abo grupi Metu lobiyuvannya stanovit zakriplennya vlasnih interesiv chi interesiv tretih osib kliyentiv v upravlinskih rishennyah sho uhvalyuyutsya LobizmKarikatura 1891 roku pro lobiyuvannya amerikanskogo parlamentaryaNazvano na chestvitalnya d Chastkovo zbigayetsya zpiar Lobizm u VikishovishiSutnistyu lobiyuvannya ye mozhlivist legalnogo vplivu na derzhavni instituti zadlya zahistu vlasnih interesiv chi interesiv tretih osib pid chas uhvalennya tih chi inshih rishen Zavdyaki lobiyuvannyu vidbuvayetsya konkurenciya mizh riznimi grupami interesiv za vikoristannya oznachenogo prava Konkurenciya svoyeyu chergoyu pidvishuye riven prozorosti procesu uhvalennya upravlinskih rishen ta zmenshuye potencial vikoristannya pri comu korupcijnih instrumentiv Nimecki doslidniki lobiyuvannya T Lejf ta R Spet proponuyut vidijti vid uyavlennya pro te sho derzhava z yiyi ministrami ta usima sluzhbovcyami zdijsnyuyut zagalne blago Natomist vvazhayut za krashe viznati realiyi derzhava ye zoseredzhennyam interesiv riznih grup sho sformuvalisya u suspilstvi yakimi j viznachayetsya zmist derzhavnoyi politiki Zmist 1 Istoriya termina 1 1 Reglamentaciya lobizmu v zahidnih krayinah 2 Lobizm v Ukrayini 2 1 Zakonoproyekti 3 Civilizovane lobiyuvannya 3 1 Civilizovane lobiyuvannya harakterizuyetsya 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Literatura 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya termina RedaguvatiVvazhayetsya sho termin lobi pohodit vid praktiki vidviduvati deputativ u Centralnomu Vestibyuli Britanskogo Parlamentu angl Central Lobby Persha zgadka pro lobiyuvannya datovana 1820 r pro namagannya predstavnikiv gromadskosti vplinuti na prijnyattya rishennya v Kongresi SShA Anglijskoyu lobby oznachaye kuluari koridori Za inshoyu versiyeyu termin pohodit vid riznogo rodu aktivistiv yaki ochikuvali prezidenta SShA v kuluarah gotelyu shob namagatisya vplinuti na nogo i takim chinom pospriyati prijnyattyu vigidnogo yim rishennya U 1946 r u SShA buv prijnyatij specialnij zakon pro lobizm i zaraz cej fenomen isnuye u vsih demokratichnih krayinah Neridko lobisti mayut svoyi kontori pri zakonodavchih organah Legalizaciya ciyeyi diyalnosti dozvolyaye zrobiti prozorimi vzayemini vladi i biznesu shob viborci mogli bachiti chiyi interesi vidstoyuye toj abo inshij politik Ukrayinskij vchenij Volodimir Nesterovich zvertaye uvagu sho vzhivannya leksemi lobizm ye ne zovsim korektnim ta maye negativnij spadok z radyanskih chasiv Sprava u tomu sho termin lobi pronik do radyanskih dzherel u 50 ti roki HH stolittya u period aktivnogo stanovlennya kategorialno ponyatijnogo aparatu radyanskoyi nauki na osnovi marksizmskogo vchennya Odniyeyu iz osnovnih jogo tendencij bula moda na tak zvani izmi marksizm komunizm socializm i navit ideologichno vorozhi kapitalizm ta imperializm Tomu inozemni slova yaki vvodilisya do naukovogo obigu yak pravilo adaptuvalisya iz sufiksom izm Takij algoritm naturalizaciyi inshomovnih terminiv buv takozh zastosovanij i do lobi unaslidok chogo utvorilasya kategoriya lobizm 1 Reglamentaciya lobizmu v zahidnih krayinah Redaguvati U riznih krayinah svitu cya procedura reglamentovana po riznomu U yakomus rozuminni zrazkovoyu ye model sho isnuye v SShA She v 1946 roci v Americi zapracyuvav specialnij zakon Federal Regulation of Lobbying Act avtori yakogo apelyuvali do prijnyatoyi v 1789 roci Pershoyi popravki do Konstituciyi SShA sho garantuye zokrema pravo gromadyan zvertatisya v oficijni organi z skargami Za cim zakonom lobisti mayut obov yazkovo reyestruvatisya u sekretarya Senatu i u klerka Palati Predstavnikiv povidomivshi pri comu galuz svoyih interesiv Lobist takozh zobov yazanij pid prisyagoyu nadati pismovu zayavu v yakij navoditsya nizka danih najmenuvannya i adresa svoyeyi ustanovi im ya i adresa najmacha termini najmu suma vinagorodi sho viplachuyetsya jomu meta i suma vidilena na vitrati Do rechi zakon ne obmezhuye rozmir koshtiv yaki vitrachayutsya na lobiyuvannya prote zaboroneno vikoristovuvati federalni koshti Krim togo lobist chotiri razi na rik povinen nadavati vidpovidnim organam svij finansovij zvit Prikladiv takih oficijnih lobistiv v SShA chimalo Sered nih Torgova palata SShA Nacionalna asociaciya virobnikiv Nacionalna asociaciya rielteriv amerikansko izrayilskij komitet gromadskih zv yazkiv ta in Vzagali zh profesijnimi lobistami vvazhayutsya ti hto vitrachaye na cyu diyalnist ne menshe 20 svogo robochogo chasu a shtraf za porushennya pravil mozhe dosyagati 50 tisyach dolariv U SShA buli takozh zrobleni sprobi obmezhiti i zakamuflovani vidi pidkupu Za zakonom 1995 roku parlamentarij maye pravo otrimati vid odniyeyi osobi podarunkiv na sumu ne bilshe 100 dolariv na rik pri comu cina odnogo predmetu ne povinna perevishuvati 50 dolariv Gonorar zhe za publichnij vistup ne mozhe perevishuvati 2000 dolariv U bilshosti inshih zahidnih krayin specialnih zakoniv pro lobizm nemaye prote normi sho regulyuyut taku diyalnist inkorporovani v nizku zakoniv Napriklad u FRN voni prisutni v prijnyatih v 1972 roci Kodeksi povedinki chlena Bundestagu i Polozhenni pro reyestraciyu soyuziv i yih predstavnikiv pri Bundestazi Vidpovidno do cogo Kodeksu deputati mozhut zajmatisya za vinagorodu problemami sho vinosyatsya na obgovorennya komitetiv parlamentu Ale voni zobov yazani zazdalegid ogolositi pro svoyu zacikavlenist Krim togo peredbacheno sho koli takij deputat zaperechuye fakt svoyeyi lobistskoyi diyalnosti to jogo dohodi opodatkovuyutsya za vishoyu stavkoyu Lobizm v Ukrayini RedaguvatiZa versiyeyu zhurnalu Ukrayinskij tizhden 566 6 13 lyutogo 2009 r najvidatnishimi suchasnimi ukrayinskimi lobistami ye Yevgen Sigal Katerina Vashuk Sergij Tereshuk Roman Tkach Sergij Terohin Sergij Klyuyev Nataliya Korolevska Valentin Landik Sergij Rizhuk Tariel Vasadze Dmitro Svyatash Mikola Azarov Stanislav Arzhevitin Vasil Gorbal Irina Akimova Yurij Serbin Igor Lisov Volodimir Polyachenko Oleksandr Gudima Yurij Bojko Mikola Martinenko Legalizuvati lobizm v Ukrayini tak i ne vdalos Zakonoproyekti Pro lobiyuvannya v Ukrayini ta Pro pravovij status grup ob yednanih spilnimi interesami lobistskih grup u Verhovnij Radi Ukrayini tak i zalishilis ne prijnyati V Ukrayini isnuye Institut profesijnogo lobiyuvannya ta advokasi odnak diyalnist lobistiv rozgortayetsya u tini vid gromadskosti ta inshih predstavnikiv politikumu Vazhlivu rol u rozvitku teoriyi ukrayinskogo lobiyuvannya vidigrav vitchiznyanij vchenij Volodimir Nesterovich yakij pershim v Ukrayini zahistiv kandidatsku disertaciyu z lobiyuvannya zi specialnosti konstitucijne pravo 2008 r pracyuvav u skladi Robochoyi grupi Ministerstva yusticiyi Ukrayini z rozrobki Koncepciyi proyektu Zakonu Ukrayini Pro lobiyuvannya 2009 r ta protyagom 2009 2013 rokiv opublikuvav cilu nizku naukovih prac z lobiyuvannya najbilsh znachushoyu sered yakih stala monografiya Konstitucijno pravovi zasadi institutu lobiyuvannya zarubizhnij dosvid ta perspektivi dlya Ukrayini Zakonoproyekti Redaguvati Lobizm chi advokaciya ce diyalnist sub yekta advokacijnoyi diyalnosti sho spryamovana na pidtrimku prijnyattya zmini abo skasuvannya zakoniv chi inshih normativno pravovih aktiv Cej proces u riznomu viglyadi isnuye v usih krayinah svitu V okremih vipadkah yak mehanizmi reglamentaciyi gromadskoyi uchasti v inshih vipadkah yak chastina mehanizmu regulyuvannya zdijsnennya lobizmu V Ukrayini dana sfera zakonodavcho ne vregulovana Razom z tim diyalnist u sferi lobiyuvannya postijno provoditsya na vsih rivnyah Vidsutnist mehanizmu yiyi regulyuvannya stvoryuye z odnogo boku nezrozumilist prav ta obov yazkiv procesu a z inshogo pozbavlyaye gromadskist vid mozhlivosti mati realnu informaciyu shodo osib yaki vistupayut za prijnyattya pevnogo aktu vchinennya pevnih dij Nayavnist takoyi informaciyi ye vazhlivoyu skladovoyu politichnogo procesu oskilki nadaye informaciyu pro prichini dij posadovciv ta grupi yaki spriyayut prijnyattyu konkretnogo rishennya Civilizovane lobiyuvannya RedaguvatiCivilizovanij lobizm prosuvaye interesi okremih osib chi organizacij sho vidpovidayut zagalnonacionalnim interesam i mayut velike znachennya dlya ekonomiki vsiyeyi krayini Civilizovane lobiyuvannya harakterizuyetsya Redaguvati oposeredkuvannyam lobistskogo procesu Ce oznachaye sho lobiyuvannya zdijsnyuyut specialni strukturi ruhi ligi asociaciyi soyuzi diyalnist yakih ocinyuyetsya ta kontrolyuyetsya gromadskistyu Taki lobistski grupi namagayutsya oprilyudniti svoyi namiri z metoyu zaluchennya na svij bik gromadskoyi dumki glasnistyu i prozoristyu diyalnosti Kontrol za procesom lobiyuvannya zabezpechuyetsya dostupom gromadskosti do vidpovidnoyi informaciyi konkurenciyeyu mizh lobistskimi grupami sho dozvolyaye yim kontrolyuvati odna odnu apelyuyuchi v razi neobhidnosti do ZMI ta gromadskosti Div takozh RedaguvatiAdvokaciya GR menedzhmentDzherela RedaguvatiPolitologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Nesterovich V F Konstitucijno pravovi zasadi institutu lobiyuvannya zarubizhnij dosvid ta perspektivi dlya Ukrayini Monografiya Lugansk RVV LDUVS im E O Didorenka 2010 752 s Nesterovich V F Konstitucijno pravove regulyuvannya institutu lobiyuvannya u Yevropejskomu Soyuzi Visnik Luganskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav imeni E O Didorenka 2011 2 S 27 39 Nesterovich V F Konstitucijno pravovi formi lobiyuvannya u pravotvorchomu procesi Velikoyi Britaniyi Arhivovano 31 lipnya 2018 u Wayback Machine V F Nesterovich Viche 2009 13 S 24 26 Nesterovich V F Konstitucijno pravovi zasadi lobiyuvannya u Federativnij Respublici Nimechchini V F Nesterovich Vibori ta demokratiya 2009 3 S 59 66 Nesterovich V F Osnovni pidhodi do viznachennya ponyattya lobiyuvannya Arhivovano 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine V F Nesterovich Visnik Luganskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav imeni E O Didorenka 2010 1 S 50 58 Nesterovich V F Sub yektna ta ob yektna skladovi institutu lobiyuvannya u SShA Arhivovano 2 serpnya 2018 u Wayback Machine V F Nesterovich Viche 2010 3 S 16 21 Nesterovich V F Britanskij dosvid konstitucijno pravovogo regulyuvannya institutu lobiyuvannya V F Nesterovich Pravo Ukrayini 2010 5 S 135 142 Nesterovich V F Politiko pravovi chinniki ta peredumovi legitimaciyi lobiyuvannya u SShA V F Nesterovich Visnik Luganskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav imeni E O Didorenka 2015 1 S 16 26 Nesterovich V F Zmini u konstitucijno pravovomu regulyuvanni lobiyuvannya u Nimechchini ta Franciyi V F Nesterovich Visnik Luganskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav imeni E O Didorenka 2015 2 S 23 33 Nesterovich V F Tendenciyi shodo konstitucijno pravovogo regulyuvannya lobiyuvannya u Velikij Britaniyi ta Irlandiyi V F Nesterovich Visnik Luganskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav imeni E O Didorenka 2015 3 S 28 37 Nesterovich V Osnovni trendi v zakonodavchomu regulyuvanni lobiyuvannya u krayinah Zahidnoyi Yevropi Arhivovano 13 sichnya 2020 u Wayback Machine V Nesterovich Istoriko pravovij chasopis 2015 2 S 47 53 V Ye Abizov V G Kremen 1995 grupi tisku pri prijnyatti rishennya POLITIChNE RIShENNYa MEHANIZM PRIJNYaTTYa 40 Nacionalnij institut strategichnih doslidzhen Arhiv originalu za 25 veresnya 2011 Procitovano 3 lyutogo 2013 Igor SLISARENKO 2005 Ukrayina pole gri bez pravil dlya inozemnih lobistiv Personal 11 Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2007 Leif T Speth R Die funfte Gewalt Lobbyismus in Deutschland Thomas Leif Rudolf Speth Wiesbaden CWV Fachverlage GmbH 2006 366 s Literatura RedaguvatiO Bojko Vpliv politichnij Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 122 ISBN 978 966 611 818 2 S Kiselov Lobizm Politichna enciklopediya s 408 Ye L Makarenko Lobiyuvannya v mizhnarodnih vidnosinah Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X T E Tyelkinyena Tiha sila proti korupciyi abo Lobiyuvannya bez mifiv Yuridichnij visnik Ukrayini 2016 r 32 12 18 serpnya S 6 7 Primitki Redaguvati Nesterovich V F 2010 Etimologiya ta fenomen ponyattya lobiyuvannya gnoseologichnij vimir Byuleten Ministerstva yusticiyi Ukrayini 1 s 40 51 Posilannya RedaguvatiLOBIZM Arhivovano 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Musiyenko I V Etnichnij lobizm yak instrument naroshuvannya m yakoyi sili Ukrayini Gileya naukovij visnik Zbirnik naukovih prac K 2013 Vipusk 77 S 280 283 Arhivovano 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine Musiyenko I Potencial ukrayinskoyi etnichnoyi menshini ta diaspori u Polshi ta Slovachchini yak nevikoristanij resurs etnichnogo lobiyuvannya ta imidzhuvannya Ukrayini I Musiyenko V Miedzynarodowa konferencja naukowa Lemkowie Bojkowie Huculi Rusini historia wspolczesnosc kultura materialna i duchowa w 70 ta rocznice wysiedlen ludnosci ukrainskiej z Polski do USRR w latach 1944 1946 24 26 wrzesnia 2015 r Slupsk DRUK AR 2015 T 5 pp 265 283 Arhivovano 11 chervnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lobizm amp oldid 39210324