Вортицизм — авангардистський напрям в англійській літературі та малярстві початку XX століття, близький до футуризму.
Історія Редагувати
Вортицизм був виключно англійським культурним явищем, англійською гілкою модернізму. В рівній мірі протистояв як імпресіонізму, так і класичній художній традиції. Предтечею вортицистів був англійський художник Роджер Фрай, що проклав їм дорогу своїми виставками «Мане і пост-імпресіоністи» в 1910 році і «Друга пост-імпресіоністська виставка англійських, французьких і російських художників» в 1912 році.
На формування вортицизма великою мірою вплинув італійський футуризм. Філіппо Томмазо Марінетті у 1910 році приїхав у Лондон і виступив з лекціями про футуризм в жіночому Лицеум-клубі (Lyceum Club for Women), а в 1912 році лондонська галерея Саквілл стає другим місцем, де розташувалася велика футуристична пересувна виставка.
У 1914 році кілька англійських художників, серед яких були Персі Віндем Льюїс, Лоуренс Аткінсон, Девід Бомберг і поет Езра Паунд, створюють мистецьке об'єднання, засноване на розумінні вирішальної ролі індустріального процвітання і мегаполісів в майбутньому європейської цивілізації. Друкованим органом цього мистецького спрямування, яке проіснувало 2 роки, був журнал «Вибух» («Blast. Review of the Great English Vortex»), що виходив двічі — в липні 1914 і в липні 1915 року. Паунд був ідейним натхненником течії.
Посилання Редагувати
- Вортицизм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 200-201.
- Вортецизм // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 110. — 634 с.