www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вольфрамати Вольфрамат хімічна сполука яка містить оксоаніон вольфраму або є змішаним оксидом що містить вольфрам солі в

Вольфрамати

Вольфрамат — хімічна сполука, яка містить оксоаніон вольфраму або є змішаним оксидом, що містить вольфрам. Вольфрамати — солі вольфрамових кислот. Найпростіший іон вольфраму - , «ортовольфрамат». Багато інших вольфраматів належать до великої групи багатоатомних іонів, які називаються поліоксометалатами («POMs») і конкретно називаються ізополіоксометалатами, оскільки вони містять поряд з киснем і, можливо, воднем, лише один інший елемент. Майже всі корисні вольфрамові руди є вольфраматами.

Хімічна будова іону ортовольфрамату ()

Структури Редагувати

Ортовольфрамати мають стійку кристалічну структуру на основі тетраедричної групи з короткими відстанями W–O 1,79 Å. Структурно вони подібні до сульфатів. У поліоксовольфраматах переважають шестикоординатні октаедрічні групи. У цих сполуках відстані W–O подовжені.

Деякі приклади іонів вольфрамату:

  • (гідрогенвольфрамат)
  • полімерні іони різної структури у , та
  • (паравольфрамат A)
  • (вольфрамат Y)
  • (паравольфрамат B)
  • (метавольфрамат)
  • (вольфрамат X)

Поширення в природі Редагувати

Вольфрамати утворюються природним шляхом разом з молібдатами. Мінерал шеєліт, вольфрамат кальцію, часто містить домішки молібдатів; мінерал вольфраміт є вольфраматом марганцю та заліза — обидва є цінними рудними мінералами вольфраму. Повеліт — мінеральна форма молібдата кальцію, що містить невелику кількість вольфраму.

Реакції Редагувати

Розчини вольфраматів, як і молібдати, дають інтенсивно сині розчини складного вольфрамату (V, VI), подібні до молібденової сині.

На відміну від хроматів, вольфрамати не є хорошими окисниками, але, подібно до хроматів, розчини вольфраматів конденсуються із утворенням при підкисленні ізополівольфраматів.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Egon Wiberg, Arnold Frederick Holleman (2001). Inorganic Chemistry. Elsevier. ISBN 0-12-352651-5. 
  2. ↑ Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan (1997). Chemistry of the Elements (вид. 2nd). Butterworth-Heinemann. ISBN 978-0-08-037941-8. 
  3. Wells A.F. (1984) Structural Inorganic Chemistry 5th edition Oxford Science Publications ISBN 0-19-855370-6
  4. ↑ Jon A. McCleverty, N. G. Connelly,Nomenclature of inorganic chemistry II: recommendations 2000, International Union of Pure and Applied Chemistry Commission on the Nomenclature of Inorganic Chemistry, Published by Royal Society of Chemistry, 2001, ISBN 0-85404-487-6
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volframat himichna spoluka yaka mistit oksoanion volframu abo ye zmishanim oksidom sho mistit volfram Volframati soli volframovih kislot Najprostishij ion volframu WO 4 2 displaystyle ce WO4 2 ortovolframat 1 Bagato inshih volframativ nalezhat do velikoyi grupi bagatoatomnih ioniv yaki nazivayutsya polioksometalatami POMs i konkretno nazivayutsya izopolioksometalatami oskilki voni mistyat poryad z kisnem i mozhlivo vodnem lishe odin inshij element Majzhe vsi korisni volframovi rudi ye volframatami Himichna budova ionu ortovolframatu WO 4 2 displaystyle ce WO4 2 Zmist 1 Strukturi 2 Poshirennya v prirodi 3 Reakciyi 4 PrimitkiStrukturi RedaguvatiOrtovolframati mayut stijku kristalichnu strukturu na osnovi tetraedrichnoyi grupi WO 4 2 displaystyle ce WO4 2 nbsp z korotkimi vidstanyami W O 1 79 A Strukturno voni podibni do sulfativ U polioksovolframatah perevazhayut shestikoordinatni oktaedrichni grupi U cih spolukah vidstani W O podovzheni 1 Deyaki prikladi ioniv volframatu 2 HWO 4 2 displaystyle ce HWO4 2 nbsp gidrogenvolframat 2 polimerni ioni W 2 O 7 2 displaystyle ce W2O7 2 nbsp riznoyi strukturi u Na 2 W 2 O 7 displaystyle ce Na2W2O7 nbsp Li 2 W 2 O 7 displaystyle ce Li2W2O7 nbsp ta Ag 2 W 2 O 7 displaystyle ce Ag2W2O7 nbsp 3 W 7 O 24 6 displaystyle ce W7O24 6 nbsp paravolframat A 2 W 10 O 32 4 displaystyle ce W10O32 4 nbsp volframat Y 4 H 2 W 12 O 42 10 displaystyle ce H2W12O42 10 nbsp paravolframat B 2 a H 2 W 12 O 40 6 displaystyle ce alpha H2W12O40 6 nbsp metavolframat 4 b H 2 W 12 O 40 6 displaystyle ce beta H2W12O40 6 nbsp volframat X 4 Poshirennya v prirodi RedaguvatiDokladnishe Volframati minerali Volframati utvoryuyutsya prirodnim shlyahom razom z molibdatami Mineral sheyelit volframat kalciyu chasto mistit domishki molibdativ mineral volframit ye volframatom margancyu ta zaliza obidva ye cinnimi rudnimi mineralami volframu Povelit mineralna forma molibdata kalciyu sho mistit neveliku kilkist volframu Reakciyi RedaguvatiRozchini volframativ yak i molibdati dayut intensivno sini rozchini skladnogo volframatu V VI podibni do molibdenovoyi sini 1 Na vidminu vid hromativ volframati ne ye horoshimi okisnikami ale podibno do hromativ rozchini volframativ kondensuyutsya iz utvorennyam pri pidkislenni izopolivolframativ Primitki Redaguvati a b v Egon Wiberg Arnold Frederick Holleman 2001 Inorganic Chemistry Elsevier ISBN 0 12 352651 5 a b v g Greenwood Norman N Earnshaw Alan 1997 Chemistry of the Elements vid 2nd Butterworth Heinemann ISBN 978 0 08 037941 8 Wells A F 1984 Structural Inorganic Chemistry 5th edition Oxford Science Publications ISBN 0 19 855370 6 a b v Jon A McCleverty N G Connelly Nomenclature of inorganic chemistry II recommendations 2000 International Union of Pure and Applied Chemistry Commission on the Nomenclature of Inorganic Chemistry Published by Royal Society of Chemistry 2001 ISBN 0 85404 487 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volframati amp oldid 31609354