www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волтер Родні Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надій

Волтер Родні

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2020)
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Волтер Родні — гаянський історик, політичний активіст та дослідник.

Волтер Родні
Народився 23 березня 1942(1942-03-23)
Джорджтаун, Гаяна
Помер 13 червня 1980(1980-06-13) (38 років)
Джорджтаун, Гаяна
Країна  Гаяна
Місце проживання Гаяна
Дар-ес-Салам
Лондон
Ямайка
Діяльність активіст, історик, викладач університету, політичний активіст
Галузь активізм, політика і історія
Alma mater Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd, Університет Вест-Індії і Queen's College, Guyanad
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов англійська
Заклад Університет Дар-ес-Салама, Університет Вест-Індії і Університет Дар-ес-Салама
Magnum opus How Europe Underdeveloped Africa (Book)d
Партія Working People's Allianced
Нагороди

Albert J. Beveridge Awardd (1982)

Широко визнана оригінальність його дисертації на тему работоргівлі на узбережжі Верхньої Гвінеї, котра була опублікована Oxford University Press у 1970 році під назвою «A History of the Upper Guinea Coast 1545—1800», і поставила під сумнів тогочасні конвенційні уявлення. Відомий завдяки книзі «How Europe Underdeveloped Africa», у якій стверджує, що експлуатація Африки європейськими колоністами призвела до сучасної недорозвиненості континенту.

Родні був яскравим критиком ролі середнього класу у Карибському басейні після незалежності, панафриканістом та марксистом. Він стверджував, що «лише під прапором соціалізму і під лідерством робітничого класу» Африка може звільнитись від імперіалізму. Був убитий у 1980.

Біографія Редагувати

Волтер Ентоні Родні народився в родині Едварда та Полін Родні в м. Джорджтаун у Гаяні 23 березня 1942 року.

Родні здобув багато академічних нагород, стипендії та відзнак. Він відвідував Коледж Королеви, найкращу чоловічу середню школу в Гаяні, яку закінчив першим у рейтингу свого класу  в 1960 році, отримавши стипендію на навчання в Університеті Вест-Індії (UWI) у Мона на Ямайці. Там він здобув ступінь бакалавра історії  в 1963 році, отримавши винагороду факультету мистецтв.

Родні поєднав своє навчання з активізмом і став голосом для недостатньо представлених та безправних — це відрізняло його від своїх колег з академічних наук. Його інтерес до боротьби робітничого класу розпочався в молодому віці зі знайомства з політикою за допомогою батька, і продовжувався його участю в дискусійних та навчальних групах протягом студентських років.

У 1966 році Родні здобув ступінь доктора історичних наук в школі східних та африканських студій у Лондоні, у віці 24 років. Його дисертація, яка висвітлювала работоргівлю на Верхньому узбережжі Гвінеї, була опублікована Oxford University Press в 1970 р. під назвою «Історія верхнього узбережжя Гвінеї 1545—1800 рр» Ця робота проілюструвала поєднання його позицій як інтелектуала та активіста, адже він оскаржував переважаючі припущення про історію Африки та висував власні ідеї та моделі аналізу історії пригнічених народів. Під впливом руху Black power в США, революціонерів третього світу та марксистської теорії, Родні почав активно кидати виклик статусу кво. Завдяки своїй дисертації Родні здобув широку популярність за свою оригінальність в оскарженні традиційної загальноприйнятої точки зору з цієї теми.

Родні багато подорожував і став відомим у світі як активіст, науковець та оратор. Викладав в Університеті Дар-ес-Салама в Танзанії в періоди 1966-67 і 1969—1974 років, а в 1968 році в своїй alma mater -  університеті Вест-Індії на Ямайці. Він різко критикував середній клас за його роль у Карибському басейні після незалежності. Однак, на відміну від своїх колег, Родні включав у цей діалог також і представників робітничого класу, включаючи растафаріан (одну з найбільш маргіналізованих груп Ямайки).

Родні був рішучим критиком капіталізму і стверджував, що лише під «прапором соціалізму і завдяки керівництву робітничих класів» Африка може відірватися від імперіалізму. Діяльність Родні привернула увагу уряду Ямайки. І після відвідування ним конференції чорних письменників 1968 року в Монреалі ямайський уряд на чолі з прем'єр-міністром Х'ю Ширером оголосив Волтера Родні персоною нон-грата. Рішення заборонити йому коли-небудь повертатися на Ямайку та його подальше звільнення університетом Вест-Індії в Мона викликала протести студентів та бідних людей  Західного Кінгстона, які переросли в бунт, відомий як «Бунт Родні», що призвів до шести смертей і заподіяння збитків мільйонам доларів. Повстання, що розпочалися 16 жовтня 1968 р., викликали підвищення політичної самосвідомості в Карибському басейні, особливо серед афроцентричного растафаріанського сектору Ямайки.

У 1969 р. Родні повернувся в університет Дар-ес-Салама в Танзанію, де до 1974 року обіймав посаду професора історії. У тому ж році були опубліковані його виступи та лекції перед робітниками Ямайки під назвою «Groundings With My Brothers», які стали центральними для Карибського руху «Чорної сили», а сам Родні був визнаний видатним панафриканістом, марксистом, і, проживаючи в Дар-ес-Саламі, він мав великий вплив на розробку нового центру африканських студій та дискусій.

У 1974 році Волтер Родні повернувся з Танзанії до Гаяни, повинен був зайняти посаду професора Університету Гаяни, але уряд країни завадив його призначенню. Стаючи все активнішим в політиці, він заснував Альянс робітників (Working People's Alliance), партію, яка забезпечувала найбільш ефективну і надійну опозицію авторитарному уряду Народного національного конгресу (People's National Congress). Він проводив публічні та приватні промови по всій країні, що сприяло зародженню нової політичної свідомості в країні. У цей період він розробляв свої ідеї щодо самовизволення трудящих, народної сили та багаторасової демократії.

Коли Альянс робітників (WPA) набув популярності, Народний національний конгрес (PNC) розпочав кампанію з залякування Альянсу робітників, включаючи поліцейські рейди, обшуки та побиття. 11 липня 1979 року були спалені два урядові офіси, у зв'язку з чим Волтер разом і сім інших підозрюваних були заарештовані. Родні та четверо інших (відомі як «П'ятірка Референдуму») зіткнулися з надуманими звинуваченнями у підпалах, але, не маючи доказів, та під пильною увагою з боку міжнародних прихильників уряд був вимушений відмовитись від цих звинувачень.

Голос Родні не обмежувався Африкою та Карибським басейном, але також був почутий у США та Європі. На початку середини 1970-х він брав участь у дискусіях та лекціях з Асоціацією вивчення африканської спадщини в університеті Говарда; Інститут чорного світу в Атланті, штат Джорджія; Дослідницький центр африканських студій при Університеті Корнелла; та Державний університет Нью-Йорка в Бінгемтоні.

Однак переслідування тривали: двоє членів партії були вбиті, а уряд відмовив Родні та іншим у дозволі на закордонні подорожі. Незважаючи на це, Родні продовжував політичну роботу і відвідав урочистості на честь незалежності Зімбабве у травні 1980 року.

Через місяць після повернення з Зімбабве, 13 червня 1980 року, Родні загинув у Джорджтауні, у віці тридцяти восьми років, через вибух бомби в його автомобілі. З його родини залишилися дружина Патрісія та троє дітей. Його брат Дональд Родні, який постраждав у результаті вибуху, заявив, що сержант Сил оборони Гаяни на ім'я Грегорі Сміт передав Волтеру бомбу, яка його вбила. Після вбивства Сміт втік до Французької Гвіани, де він помер у 2002 році.

Поширеною, але не доведеною є  думка, що вбивство було замовлене президентом Гаяни Лінденом Форбс Бернемом. Родні вважав, що різні етнічні групи, які історично були безправними відномно правлячого колоніального класу, повинні працювати разом, з чим не погоджувався з Бернем.

На початку 2015 року було проведено розслідувальну комісію (COI), під час якої виступив новий свідок, Холланд Грегорі Годвуд, який заявив, що є давнім другом Родні та колишнім членом Альянсу робітників. Годвуд повідомив, що Родні подарував йому детонатори за кілька тижнів до вибуху, просячи допомоги у складанні бомби. Крім того, та сама розслідувальна комісія (COI) у своєму звіті зробила висновок, що смерть Родні була вбивством, організованим державою, і що тодішній прем'єр-міністр Форбс Бернем повинен був знати про цю змову.

Академічний вплив Редагувати

Найвпливовіша книга Родні — «How Europe underdeveloped Africa», була опублікована в 1972 р. У ній він фокусується на експлуатації Африки європейськими колоністами, що безпосередньо призводить до сучасної недорозвиненості більшої частини континенту. Книга стала надзвичайно впливовою, а також суперечливою: її новаторство полягало в тому, що в ній була представлена інакша точку зору на питання недорозвиненості в Африці. Аналіз Родні вийшов далеко за рамки конвенційного на той час підходу у дослідженні недорозвиненості третього світу.

"Замість того, щоб цікавитись насамперед взаємозв'язками африканської торгівлі та політики, як багато хто з нас в той час, Волтер Родні зосередив свою увагу на сільськогосподарській основі африканських громад, на продуктивних силах всередині них та на процесах соціальної диференціації. В результаті його дослідження підняло цілу низку нових питань, що стосуються природи африканських соціальних інститутів на узбережжі Верхньої Гвінеї в шістнадцятому столітті та впливу атлантичної работоргівлі. Його робота стимулювала подальші дослідження Західної Африки, і ініціювала дебати, які продовжуються і зараз, та поширюються на весь спектр історії Африки.

"Викладаючи в університетах Дар-ес-Салаама та Вест-Індії, він створив і підтримував існування великої кількості дискусійних груп, які залучили багатьох людей, котрі мали обмежену формальну освіту або не мали її взагалі. Як письменник, він намагався вибудувати зв'язок з тисячами людей через «The Groundings with my brothers (1969) та впливову книгу „How Europe underdeveloped Africa“ (1972)»

-  коментар професора Джона Річарда Грея, History Today, т. 49, випуск 9, 1980 рік.

«Коли ми думаємо про Уолтера Родні як про революційного науковця, ми говоримо про дві речі: радикального вченого і його революційний внесок у вивчення історії, тобто, Історію Африки. Волтер Родні був вченим-новатором, який давав нові відповіді на старі питання і ставив нові питання стосовно вивчення Африки».

- виступ професора Вінстона Макгоуана на симпозіумі у пам'ять Волтера Родні, який відбувся в Йоркському коледжі, США, у червні 2010 року.

У новій передмові до книги Родні академічна та політична активістка Анджела Девіс зазначає: «Вичікувати», наполягає він [Родні], «або навіть рухатись повільно, поки інші стрибають вперед, практично рівнозначно руху назад». У «How Europe underdeveloped Africa» Волтер Родні наполегливо стверджує, що імперіалізм та різноманітні процеси, що підсилювали колоніалізм, створили непрохідні структурні бар'єри економічному, а отже, і політичному та соціальному прогресу на континенті. У той же час його аргументи не покликані звільнити африканців від «остаточної відповідальності за розвиток». Девіс також звертає увагу на те, що Родні не ігнорував гендерні проблеми. Навпаки, він звертається до ролі гендеру. Він зазначав, що в умовах колоніалізму «соціальні, релігійні, конституційні та політичні привілеї та права африканських жінок зникли, поки економічна експлуатація тривала і часто посилювалася».

Уґрунтований в громаді підхід до загальної освіти протягом 1960-х років та детальні описи його педагогічного підходу в Groundings (1969 р.) підтверджують його роль як важливого критичного педагога та сучасника Пауло Фрейра .

Спадщина Редагувати

Смерть Родні була відзначена у вірші Мартіна Картера під назвою «For Walter Rodney» поета Лінтона Квесі Джонсона у «Reggae fi Radni» та Камау Братвейта в його поемі «Poem for Walter Rodney» (Elegguas, 2010).

У 1977 році Центр африканських студій у Бостонському університеті відкрив серію лекцій Волтера Родні.

У 1982 році Американська історична асоціація посмертно вручила Волтеру Родні нагороду Альберта Дж. Беверіджа за A History of the Guyanese Working People, 1881—1905.

У 1984 році Центр досліджень Карибського університету Ворик провів меморіальну лекцію Волтера Родні на знак визнання життя та творчості одного з найвидатніших науковців-активістів чорної діаспори в епоху після Другої світової війни.

У 1993 році уряд Гаяни посмертно нагородив Родні найвищим орденом держави. Уряд Гаяни також створив кафедру історії Волтера Родні в університеті Гаяни.

У 1998 р. Інститут досліджень Карибського басейну Університету Вест-Індії відкрив серію лекцій Волтера Родні.

У 2004 році вдова Родні Патрісія та його діти передали його тексти в бібліотеку Роберта Л. Вудраффа університетського центру Атланти . З 2004 року щорічний Симпозіум Волтера Родні проводиться 23 березня (день народження Родні) в Центрі за фінансової підтримки бібліотеки і департаменту політичних наук університету Кларк Атланта під патронажем сім'ї Родні.

У 2005 році в Лондонському районі Саутерк було встановлено меморіальну дошку на площі бібліотеки Пекхем на вшанування пам'яті доктора Волтера Родні, політичного активіста, історика та борця за свободу.

У 2006 році в Інституті досліджень розвитку Університету Дар-ес-Салама була проведена Міжнародна конференція про Волтера Родні.

У 2006 році на кафедрі афроамериканських та африканських студій Мічиганського університету був заснований Конкурс Есе Волтера Родні .

У 2006 році родиною Родні був створений Фонд Волтера Родні. Штаб-квартира знаходиться в Атланті і має на меті поділитися роботами та спадщиною Родні зі світом.

У 2010 році в Йоркському коледжі відбувся пам'ятний симпозіум Волтера Родні.

Кафедра афроамериканських студій університету Сіракуз встановила премію за академічні досягнення імені Анджели Девіс / Волтера Родні.

Департамент афроамериканських і африканських студій в Університеті Мічигану створив постдокторську стипендіальну програму Дюбуа — Мандела — Родні.

У 2012 році в Університеті Бінгемтона відбулася конференція Волтера Родні, що відзначає 40-ту річницю видання «How Europe Underdeveloped Africa».

Родні присвячений документальний фільм Клермон Чунг 2010 року, "W.A.R. Stories: Walter Anthony Rodney".

Вулиця Волтера Родні в лондонському районі Ньюхам була названа на його честь.

Бібліографія Редагувати

  • The Groundings with my Brothers (London: Bogle L'Ouverture Publications, 1969)
  • West Africa and the Atlantic Slave-Trade. (1970)
  • A History of the Upper Guinea Coast 1545-1800 (Oxford: Clarendon Press, 1970)
  • How Europe Underdeveloped Africa (1972)
  • World War II and the Tanzanian Economy (1976)
  • Guyanese Sugar Plantations in the Late Nineteenth Century: a Contemporary Description from the "Argosy" (Georgetown, Guyana: Release Publications, 1979)
  • Marx in the Liberation of Africa (1981)
  • A History of the Guyanese Working People, 1881-1905 (Baltimore, MD: The Johns Hopkins University Press, 1981)
  • Walter Rodney Speaks: the Making of an African Intellectual (Trenton, NJ: Africa World Press, 1990)
  • Kofi Baadu Out of Africa (Georgetown, Guyana) - дитяча книга
  • Lakshmi Out of India (Georgetown, Guyana: The Guyana Book Foundation, 2000) - дитяча книга
  • The Russian Revolution: A View from the Third World (New York: Verso Books, 2018)

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5 — doi:10.1093/ACREF/9780195301731.013.49842
    d:Track:Q217595d:Track:Q60d:Track:Q561458d:Track:Q46002746d:Track:Q18353479
  5. . www.marxists.org. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 21 червня 2020. 
  6. ↑ (амер.). Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020. 
  7. . Versobooks.com. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020. 
  8. Vaught, Seneca. (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020. 


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2020 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Volter Rodni gayanskij istorik politichnij aktivist ta doslidnik Volter RodniNarodivsya 23 bereznya 1942 1942 03 23 1 2 Dzhordzhtaun GayanaPomer 13 chervnya 1980 1980 06 13 1 2 38 rokiv Dzhordzhtaun GayanaKrayina GayanaMisce prozhivannya Gayana Dar es Salam London YamajkaDiyalnist aktivist istorik vikladach universitetu politichnij aktivistGaluz aktivizm 3 politika 3 i istoriya 3 Alma mater Shkola shidnih i afrikanskih doslidzhen Londonskogo universitetud Universitet Vest Indiyi i Queen s College Guyanad 4 Naukovij stupin doktor filosofiyiZnannya mov anglijska 1 Zaklad Universitet Dar es Salama Universitet Vest Indiyi i Universitet Dar es SalamaMagnum opus How Europe Underdeveloped Africa Book dPartiya Working People s AlliancedNagorodi Albert J Beveridge Awardd 1982 Shiroko viznana originalnist jogo disertaciyi na temu rabotorgivli na uzberezhzhi Verhnoyi Gvineyi kotra bula opublikovana Oxford University Press u 1970 roci pid nazvoyu A History of the Upper Guinea Coast 1545 1800 i postavila pid sumniv togochasni konvencijni uyavlennya Vidomij zavdyaki knizi How Europe Underdeveloped Africa u yakij stverdzhuye sho ekspluataciya Afriki yevropejskimi kolonistami prizvela do suchasnoyi nedorozvinenosti kontinentu Rodni buv yaskravim kritikom roli serednogo klasu u Karibskomu basejni pislya nezalezhnosti panafrikanistom ta marksistom Vin stverdzhuvav sho lishe pid praporom socializmu i pid liderstvom robitnichogo klasu 5 Afrika mozhe zvilnitis vid imperializmu Buv ubitij u 1980 Zmist 1 Biografiya 2 Akademichnij vpliv 3 Spadshina 4 Bibliografiya 5 PrimitkiBiografiya RedaguvatiVolter Entoni Rodni narodivsya v rodini Edvarda ta Polin Rodni v m Dzhordzhtaun u Gayani 23 bereznya 1942 roku Rodni zdobuv bagato akademichnih nagorod stipendiyi ta vidznak Vin vidviduvav Koledzh Korolevi najkrashu cholovichu serednyu shkolu v Gayani yaku zakinchiv pershim u rejtingu svogo klasu v 1960 roci otrimavshi stipendiyu na navchannya v Universiteti Vest Indiyi UWI u Mona na Yamajci Tam vin zdobuv stupin bakalavra istoriyi v 1963 roci otrimavshi vinagorodu fakultetu mistectv 6 Rodni poyednav svoye navchannya z aktivizmom i stav golosom dlya nedostatno predstavlenih ta bezpravnih ce vidriznyalo jogo vid svoyih koleg z akademichnih nauk Jogo interes do borotbi robitnichogo klasu rozpochavsya v molodomu vici zi znajomstva z politikoyu za dopomogoyu batka i prodovzhuvavsya jogo uchastyu v diskusijnih ta navchalnih grupah protyagom studentskih rokiv U 1966 roci Rodni zdobuv stupin doktora istorichnih nauk v shkoli shidnih ta afrikanskih studij u Londoni u vici 24 rokiv Jogo disertaciya yaka visvitlyuvala rabotorgivlyu na Verhnomu uzberezhzhi Gvineyi bula opublikovana Oxford University Press v 1970 r pid nazvoyu Istoriya verhnogo uzberezhzhya Gvineyi 1545 1800 rr Cya robota proilyustruvala poyednannya jogo pozicij yak intelektuala ta aktivista adzhe vin oskarzhuvav perevazhayuchi pripushennya pro istoriyu Afriki ta visuvav vlasni ideyi ta modeli analizu istoriyi prignichenih narodiv Pid vplivom ruhu Black power v SShA revolyucioneriv tretogo svitu ta marksistskoyi teoriyi Rodni pochav aktivno kidati viklik statusu kvo Zavdyaki svoyij disertaciyi Rodni zdobuv shiroku populyarnist za svoyu originalnist v oskarzhenni tradicijnoyi zagalnoprijnyatoyi tochki zoru z ciyeyi temi 6 Rodni bagato podorozhuvav i stav vidomim u sviti yak aktivist naukovec ta orator Vikladav v Universiteti Dar es Salama v Tanzaniyi v periodi 1966 67 i 1969 1974 rokiv a v 1968 roci v svoyij alma mater universiteti Vest Indiyi na Yamajci Vin rizko kritikuvav serednij klas za jogo rol u Karibskomu basejni pislya nezalezhnosti Odnak na vidminu vid svoyih koleg Rodni vklyuchav u cej dialog takozh i predstavnikiv robitnichogo klasu vklyuchayuchi rastafarian odnu z najbilsh marginalizovanih grup Yamajki Rodni buv rishuchim kritikom kapitalizmu i stverdzhuvav sho lishe pid praporom socializmu i zavdyaki kerivnictvu robitnichih klasiv Afrika mozhe vidirvatisya vid imperializmu Diyalnist Rodni privernula uvagu uryadu Yamajki I pislya vidviduvannya nim konferenciyi chornih pismennikiv 1968 roku v Monreali yamajskij uryad na choli z prem yer ministrom H yu Shirerom ogolosiv Voltera Rodni personoyu non grata Rishennya zaboroniti jomu koli nebud povertatisya na Yamajku ta jogo podalshe zvilnennya universitetom Vest Indiyi v Mona viklikala protesti studentiv ta bidnih lyudej Zahidnogo Kingstona yaki pererosli v bunt vidomij yak Bunt Rodni sho prizviv do shesti smertej i zapodiyannya zbitkiv miljonam dolariv Povstannya sho rozpochalisya 16 zhovtnya 1968 r viklikali pidvishennya politichnoyi samosvidomosti v Karibskomu basejni osoblivo sered afrocentrichnogo rastafarianskogo sektoru Yamajki 6 U 1969 r Rodni povernuvsya v universitet Dar es Salama v Tanzaniyu de do 1974 roku obijmav posadu profesora istoriyi U tomu zh roci buli opublikovani jogo vistupi ta lekciyi pered robitnikami Yamajki pid nazvoyu Groundings With My Brothers yaki stali centralnimi dlya Karibskogo ruhu Chornoyi sili a sam Rodni buv viznanij vidatnim panafrikanistom marksistom i prozhivayuchi v Dar es Salami vin mav velikij vpliv na rozrobku novogo centru afrikanskih studij ta diskusij 6 U 1974 roci Volter Rodni povernuvsya z Tanzaniyi do Gayani povinen buv zajnyati posadu profesora Universitetu Gayani ale uryad krayini zavadiv jogo priznachennyu Stayuchi vse aktivnishim v politici vin zasnuvav Alyans robitnikiv Working People s Alliance partiyu yaka zabezpechuvala najbilsh efektivnu i nadijnu opoziciyu avtoritarnomu uryadu Narodnogo nacionalnogo kongresu People s National Congress Vin provodiv publichni ta privatni promovi po vsij krayini sho spriyalo zarodzhennyu novoyi politichnoyi svidomosti v krayini U cej period vin rozroblyav svoyi ideyi shodo samovizvolennya trudyashih narodnoyi sili ta bagatorasovoyi demokratiyi 6 Koli Alyans robitnikiv WPA nabuv populyarnosti Narodnij nacionalnij kongres PNC rozpochav kampaniyu z zalyakuvannya Alyansu robitnikiv vklyuchayuchi policejski rejdi obshuki ta pobittya 11 lipnya 1979 roku buli spaleni dva uryadovi ofisi u zv yazku z chim Volter razom i sim inshih pidozryuvanih buli zaareshtovani Rodni ta chetvero inshih vidomi yak P yatirka Referendumu zitknulisya z nadumanimi zvinuvachennyami u pidpalah ale ne mayuchi dokaziv ta pid pilnoyu uvagoyu z boku mizhnarodnih prihilnikiv uryad buv vimushenij vidmovitis vid cih zvinuvachen 6 Golos Rodni ne obmezhuvavsya Afrikoyu ta Karibskim basejnom ale takozh buv pochutij u SShA ta Yevropi Na pochatku seredini 1970 h vin brav uchast u diskusiyah ta lekciyah z Asociaciyeyu vivchennya afrikanskoyi spadshini v universiteti Govarda Institut chornogo svitu v Atlanti shtat Dzhordzhiya Doslidnickij centr afrikanskih studij pri Universiteti Kornella ta Derzhavnij universitet Nyu Jorka v Bingemtoni Odnak peresliduvannya trivali dvoye chleniv partiyi buli vbiti a uryad vidmoviv Rodni ta inshim u dozvoli na zakordonni podorozhi Nezvazhayuchi na ce Rodni prodovzhuvav politichnu robotu i vidvidav urochistosti na chest nezalezhnosti Zimbabve u travni 1980 roku 6 Cherez misyac pislya povernennya z Zimbabve 13 chervnya 1980 roku Rodni zaginuv u Dzhordzhtauni u vici tridcyati vosmi rokiv cherez vibuh bombi v jogo avtomobili Z jogo rodini zalishilisya druzhina Patrisiya ta troye ditej Jogo brat Donald Rodni yakij postrazhdav u rezultati vibuhu zayaviv sho serzhant Sil oboroni Gayani na im ya Gregori Smit peredav Volteru bombu yaka jogo vbila Pislya vbivstva Smit vtik do Francuzkoyi Gviani de vin pomer u 2002 roci Poshirenoyu ale ne dovedenoyu ye dumka sho vbivstvo bulo zamovlene prezidentom Gayani Lindenom Forbs Bernemom Rodni vvazhav sho rizni etnichni grupi yaki istorichno buli bezpravnimi vidnomno pravlyachogo kolonialnogo klasu povinni pracyuvati razom z chim ne pogodzhuvavsya z Bernem Na pochatku 2015 roku bulo provedeno rozsliduvalnu komisiyu COI pid chas yakoyi vistupiv novij svidok Holland Gregori Godvud yakij zayaviv sho ye davnim drugom Rodni ta kolishnim chlenom Alyansu robitnikiv Godvud povidomiv sho Rodni podaruvav jomu detonatori za kilka tizhniv do vibuhu prosyachi dopomogi u skladanni bombi Krim togo ta sama rozsliduvalna komisiya COI u svoyemu zviti zrobila visnovok sho smert Rodni bula vbivstvom organizovanim derzhavoyu i sho todishnij prem yer ministr Forbs Bernem povinen buv znati pro cyu zmovu Akademichnij vpliv RedaguvatiNajvplivovisha kniga Rodni How Europe underdeveloped Africa bula opublikovana v 1972 r U nij vin fokusuyetsya na ekspluataciyi Afriki yevropejskimi kolonistami sho bezposeredno prizvodit do suchasnoyi nedorozvinenosti bilshoyi chastini kontinentu Kniga stala nadzvichajno vplivovoyu a takozh superechlivoyu yiyi novatorstvo polyagalo v tomu sho v nij bula predstavlena inaksha tochku zoru na pitannya nedorozvinenosti v Africi Analiz Rodni vijshov daleko za ramki konvencijnogo na toj chas pidhodu u doslidzhenni nedorozvinenosti tretogo svitu Zamist togo shob cikavitis nasampered vzayemozv yazkami afrikanskoyi torgivli ta politiki yak bagato hto z nas v toj chas Volter Rodni zoserediv svoyu uvagu na silskogospodarskij osnovi afrikanskih gromad na produktivnih silah vseredini nih ta na procesah socialnoyi diferenciaciyi V rezultati jogo doslidzhennya pidnyalo cilu nizku novih pitan sho stosuyutsya prirodi afrikanskih socialnih institutiv na uzberezhzhi Verhnoyi Gvineyi v shistnadcyatomu stolitti ta vplivu atlantichnoyi rabotorgivli Jogo robota stimulyuvala podalshi doslidzhennya Zahidnoyi Afriki i iniciyuvala debati yaki prodovzhuyutsya i zaraz ta poshiryuyutsya na ves spektr istoriyi Afriki Vikladayuchi v universitetah Dar es Salaama ta Vest Indiyi vin stvoriv i pidtrimuvav isnuvannya velikoyi kilkosti diskusijnih grup yaki zaluchili bagatoh lyudej kotri mali obmezhenu formalnu osvitu abo ne mali yiyi vzagali Yak pismennik vin namagavsya vibuduvati zv yazok z tisyachami lyudej cherez The Groundings with my brothers 1969 ta vplivovu knigu How Europe underdeveloped Africa 1972 komentar profesora Dzhona Richarda Greya History Today t 49 vipusk 9 1980 rik Koli mi dumayemo pro Uoltera Rodni yak pro revolyucijnogo naukovcya mi govorimo pro dvi rechi radikalnogo vchenogo i jogo revolyucijnij vnesok u vivchennya istoriyi tobto Istoriyu Afriki Volter Rodni buv vchenim novatorom yakij davav novi vidpovidi na stari pitannya i staviv novi pitannya stosovno vivchennya Afriki vistup profesora Vinstona Makgouana na simpoziumi u pam yat Voltera Rodni yakij vidbuvsya v Jorkskomu koledzhi SShA u chervni 2010 roku U novij peredmovi do knigi Rodni akademichna ta politichna aktivistka Andzhela Devis zaznachaye Vichikuvati napolyagaye vin Rodni abo navit ruhatis povilno poki inshi stribayut vpered praktichno rivnoznachno ruhu nazad 7 U How Europe underdeveloped Africa Volter Rodni napoleglivo stverdzhuye sho imperializm ta riznomanitni procesi sho pidsilyuvali kolonializm stvorili neprohidni strukturni bar yeri ekonomichnomu a otzhe i politichnomu ta socialnomu progresu na kontinenti U toj zhe chas jogo argumenti ne poklikani zvilniti afrikanciv vid ostatochnoyi vidpovidalnosti za rozvitok Devis takozh zvertaye uvagu na te sho Rodni ne ignoruvav genderni problemi Navpaki vin zvertayetsya do roli genderu Vin zaznachav sho v umovah kolonializmu socialni religijni konstitucijni ta politichni privileyi ta prava afrikanskih zhinok znikli poki ekonomichna ekspluataciya trivala i chasto posilyuvalasya Ugruntovanij v gromadi pidhid do zagalnoyi osviti protyagom 1960 h rokiv ta detalni opisi jogo pedagogichnogo pidhodu v Groundings 1969 r pidtverdzhuyut jogo rol yak vazhlivogo kritichnogo pedagoga ta suchasnika Paulo Frejra 8 Spadshina RedaguvatiSmert Rodni bula vidznachena u virshi Martina Kartera pid nazvoyu For Walter Rodney poeta Lintona Kvesi Dzhonsona u Reggae fi Radni ta Kamau Bratvejta v jogo poemi Poem for Walter Rodney Elegguas 2010 U 1977 roci Centr afrikanskih studij u Bostonskomu universiteti vidkriv seriyu lekcij Voltera Rodni U 1982 roci Amerikanska istorichna asociaciya posmertno vruchila Volteru Rodni nagorodu Alberta Dzh Beveridzha za A History of the Guyanese Working People 1881 1905 U 1984 roci Centr doslidzhen Karibskogo universitetu Vorik proviv memorialnu lekciyu Voltera Rodni na znak viznannya zhittya ta tvorchosti odnogo z najvidatnishih naukovciv aktivistiv chornoyi diaspori v epohu pislya Drugoyi svitovoyi vijni U 1993 roci uryad Gayani posmertno nagorodiv Rodni najvishim ordenom derzhavi Uryad Gayani takozh stvoriv kafedru istoriyi Voltera Rodni v universiteti Gayani U 1998 r Institut doslidzhen Karibskogo basejnu Universitetu Vest Indiyi vidkriv seriyu lekcij Voltera Rodni U 2004 roci vdova Rodni Patrisiya ta jogo diti peredali jogo teksti v biblioteku Roberta L Vudraffa universitetskogo centru Atlanti Z 2004 roku shorichnij Simpozium Voltera Rodni provoditsya 23 bereznya den narodzhennya Rodni v Centri za finansovoyi pidtrimki biblioteki i departamentu politichnih nauk universitetu Klark Atlanta pid patronazhem sim yi Rodni U 2005 roci v Londonskomu rajoni Sauterk bulo vstanovleno memorialnu doshku na ploshi biblioteki Pekhem na vshanuvannya pam yati doktora Voltera Rodni politichnogo aktivista istorika ta borcya za svobodu U 2006 roci v Instituti doslidzhen rozvitku Universitetu Dar es Salama bula provedena Mizhnarodna konferenciya pro Voltera Rodni U 2006 roci na kafedri afroamerikanskih ta afrikanskih studij Michiganskogo universitetu buv zasnovanij Konkurs Ese Voltera Rodni U 2006 roci rodinoyu Rodni buv stvorenij Fond Voltera Rodni Shtab kvartira znahoditsya v Atlanti i maye na meti podilitisya robotami ta spadshinoyu Rodni zi svitom U 2010 roci v Jorkskomu koledzhi vidbuvsya pam yatnij simpozium Voltera Rodni Kafedra afroamerikanskih studij universitetu Sirakuz vstanovila premiyu za akademichni dosyagnennya imeni Andzheli Devis Voltera Rodni Departament afroamerikanskih i afrikanskih studij v Universiteti Michiganu stvoriv postdoktorsku stipendialnu programu Dyubua Mandela Rodni U 2012 roci v Universiteti Bingemtona vidbulasya konferenciya Voltera Rodni sho vidznachaye 40 tu richnicyu vidannya How Europe Underdeveloped Africa Rodni prisvyachenij dokumentalnij film Klermon Chung 2010 roku W A R Stories Walter Anthony Rodney Vulicya Voltera Rodni v londonskomu rajoni Nyuham bula nazvana na jogo chest Bibliografiya RedaguvatiThe Groundings with my Brothers London Bogle L Ouverture Publications 1969 West Africa and the Atlantic Slave Trade 1970 A History of the Upper Guinea Coast 1545 1800 Oxford Clarendon Press 1970 How Europe Underdeveloped Africa 1972 World War II and the Tanzanian Economy 1976 Guyanese Sugar Plantations in the Late Nineteenth Century a Contemporary Description from the Argosy Georgetown Guyana Release Publications 1979 Marx in the Liberation of Africa 1981 A History of the Guyanese Working People 1881 1905 Baltimore MD The Johns Hopkins University Press 1981 Walter Rodney Speaks the Making of an African Intellectual Trenton NJ Africa World Press 1990 Kofi Baadu Out of Africa Georgetown Guyana dityacha kniga Lakshmi Out of India Georgetown Guyana The Guyana Book Foundation 2000 dityacha kniga The Russian Revolution A View from the Third World New York Verso Books 2018 Primitki Redaguvati a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 Dictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 ISBN 978 0 19 538207 5 doi 10 1093 ACREF 9780195301731 013 49842 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 Rodney Aspects of the International Class Struggle in Africa the Caribbean and America www marxists org Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2020 a b v g d e zh WALTER RODNEY amp WORKS The Walter Rodney Foundation amer Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 Walter Rodney s legacy by Angela Davis Versobooks com Arhiv originalu za 24 chervnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 Vaught Seneca Grounding Walter Rodney in Critical Pedagogy Toward Praxis in African History angl Arhiv originalu za 24 chervnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volter Rodni amp oldid 39251035