| Олексій Волков | |
|---|---|
| Волков Олексій Михайлович | |
| Олексій Волков під час шостого засідання «Клубу шанувальників книги» в ТОУНБ (11.03.2016) | |
| Народився | 10 травня 1965 (58 років) Тернопіль, Україна |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | лікар, письменник |
| Alma mater | Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського |
| Напрямок | детектив, трилер; хірургія |
| Magnum opus | Лікарня на відлюдді |
| | |
| Волков Олексій Михайлович у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Олексі́й Миха́йлович Во́лков (нар. 10 травня 1965, Тернопіль) — український лікар і письменник. Майстер детективного жанру та поет-пісняр. Член Національної спілки письменників України (2003).
Життєпис Редагувати
Випускник Тернопільського медичного інституту (1988). Працював хірургом у Кіровоградській обласній лікарні (1989), від 1989 — в Козівській центральній районній лікарні (Тернопільщина).
Відзнаки і нагороди Редагувати
Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Золотий бабай» за рукопис роману «Пес», що вийшов під назвою «Виконавець» (2000).
Переможець літературних конкурсів «Золотий Бабай» (2002) та «Коронація слова» (2005), номінант конкурсу «Ґранд-Коронація» (2010), спеціальна відзнака «Ґранд-Коронація» за роман «Вовчий місяць» (2015).
За вагомий внесок у розвиток сучасного українського гостросюжетного роману у 2013 році отримав премію «Золотий пістоль».
1 премія "Ґранд-Коронація (2021) за рукопис «Відкинуті Богом»
Цікаві факти Редагувати
Олексій Волков — завзятий мисливець і рибалка. Після публікації перших своїх книг, свідомо перестав читати художню літературу. Телеканал «1+1» придбав права на екранізацію роману «Лікарня на відлюдді». Наприкінці 2011 року Олексій Волков заявив, що працює також над мелодраматичним романом із робочою назвою «Гра у три руки».
Доробок Редагувати
Автор книг-романів:
- Виконавець (2001),
- Чужа мішень (2001, «Зелений пес»),
- Подорож у безвихідь (2003),
- День відбуття (2004),
- Амністія для хакера (2005),
- Переможець отримає все (2007),
- Лікарня на відлюдді (2008),
- Слід на воді (2011),
- Емісар (2012),
- Мертві квіти (2013, «Нора-друк»),
- Вовчий місяць (2015, «Нора-друк»),
- Гра у три руки (2016, «НК-Богдан»).
- Подорож у безвихід (2017, перевидання, «НК-Богдан»)
- Не проси пощади у тіні (2017, перевидання (дещо перероблене) книжки «Виконавець», «НК-Богдан»)
- Шпиталь (2018, «Нора-друк»)
Кіносценарій: «Лікарня».
Збірка оповідань: «Останній крижень».
Примітки Редагувати
- Вийшла друком книга першого лауреата премії «Золотий Пістоль» [ 25 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Буквоїд. — 2013. — 20 листопада.
- (uk-UA). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
- Хірург-детектив Олексій Волков: «Детектив — це жанр, у якому всі гвинтики мусять бути чітко вкручені, різьба в різьбу» [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Нора-друк. — 2013. — 14 червня.
- Василь Солтис. Хірург Олексій Волков пише детективи перед роботою о п'ятій годині ранку [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2011. — 27 листопада.
- Мертві квіти (уривок) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Нора-друк. — 2013. — 6 серпня.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
Джерела Редагувати
- Барна В. Волков Олексій Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 298. — ISBN 966-528-197-6.
- Вибрані пісні у виконанні Олексія Волкова (сервіс SoundCoud)
Посилання Редагувати
- Олексій Волков: Я не вважаю детектив бульварним чтивом [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Друг читача. — 2008.— 17 березня.
| Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |