| Волгоградський міст | |
|---|---|
| | |
| 48°43′16″ пн. ш. 44°33′05″ сх. д. / 48.72127200002777414° пн. ш. 44.551446000027773664° сх. д.Координати: 48°43′16″ пн. ш. 44°33′05″ сх. д. / 48.72127200002777414° пн. ш. 44.551446000027773664° сх. д. | |
| Офіційна назва | Волгоградський міст |
| Країна | Росія |
| Розташування | Волгоград |
| Галузь застосування | автомобільний |
| Перетинає | р. Волга |
| Тип конструкції | балочний, металевий |
| Матеріал | сталь і залізобетон |
| Основний проліт | 155 м |
| Загальна довжина | 2514 м |
| Ширина | 16 м (планується 32 м) |
| Висота конструкції | невідомо |
| Відкрито | 10 жовтня 2009 |
| Волгоградський міст Волгоградський міст (Росія) | |
| Волгоградський міст у Вікісховищі |
Волгоградський міст (неофіційно "Танцюючий міст") — автомобільний міст, що входить до комплексу автодорожніх споруд мостового переходу через річку Волгу в Волгограді.
Значення для регіону Редагувати
Волгоградський міст — один з ключових об'єктів програми комплексного розвитку Волгоградського транспортного вузла, а також один з найбільших об'єктів транспортної інфраструктури російського значення
За висновком Інституту системного аналізу (ІСА) РАН мостовий перехід через Волгу у Волгограда є "високоефективним об'єктом, як з точки зору суспільства в цілому, так і з точки зору комерційних інтересів". За допомогою нового моста буде знижена транспортне навантаження на греблю Волзької ГЕС , інтенсивність руху по якій вже досягла межі
Новий мостовий перехід покликаний забезпечити розвантаження доріг федерального значення, транспортних магістралей міста і вихід на республіки Середньої Азії, міста Астрахань і Саратов. Необхідний для створення нового транспортного коридору "Схід-Захід" Волго-Донського маршруту і рішення великих транспортних проблем Волгоградської області і Південного федерального округу
Структура проекту Редагувати
Велика протяжність переходу (30 км) і економічна доцільність залучення значних капіталовкладень у будівництво викликали необхідність виділення у складі мостового переходу чотирьох пускових комплексів:
| I комплекс |
|
|---|---|
| II комплекс | |
| III комплекс |
|
| IV комплекс |
|
«Танцюючий міст» Редагувати
20 травня 2010 рух по мосту було припинено через повідомлення диспетчерів про сильне розгойдування конструкції. За словами очевидців, амплітуда коливань становила близько 1 метра. О 18:30 співробітники ДАІ УВС по Волгограду перекрили авторух по мосту через Волгу. Передбачається, що через значне вітрове навантаження міст увійшов у резонанс з амплітудою коливань у вертикальній площині близько 50-60 см. Візуальний огляд показав, що дорожнє покриття і опори не отримали ушкоджень.
20 травня 2010 на мосту працювали співробітники муніципальної служби порятунку, ГУ МНС по регіону, авторух перекрито до прибуття фахівців з Саратова. Обстеження не виявило дефектів і показало, що міст готовий до експлуатації. Вранці 25 травня після пробного проїзду важких вантажівок, навантажених щебенем, рух легкового автотранспорту по мосту відновився.
У зв'язку з подією, міст вже отримав неофіційну назву "танцюючий" всі пошукові системи в червні 2010 року на запит "Танцюючий міст» видають першим рядком Волгоградський міст. Такий вираз широко використовується в інтернет-листуванні в блогах і форумах. Примітно, що чимала кількість коментарів до відеофайлів в інтернеті висловлювали сумнів у тому, що коливання такої амплітуди взагалі можливі без руйнування мосту.
У листопаді 2011 року на мосту була завершено встановлення демпферів (гасителів коливань)
Перевірка рахункової палати Редагувати
28 липня 2010 Голова рахункової палати Сергій Степашин доповів Президенту про виявлені порушення на суму 152 мільйони рублів (нецільове використання бюджетних коштів, проведення їх поза конкурсами, використання різних підрядних організацій-одноденок). Крім того, ціна самого проекту була перевищена майже на 1,5 мільярда рублів.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2014. Процитовано 3 квітня 2019.
- Васильев А. И., Казанов М. Л. Отчего мост «танцевал»? — Москва: 2010. — вип. 9. — С. 55–56.
- Строительство моста через Волгу продолжается. VOLGOGRAD.RU. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 7 апреля 2008.
- При строительстве моста используются уникальные технологии. VOLGOGRAD.RU. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 7 апреля 2008.
- . Администрация Волгоградской области. Архів оригіналу за 14 липня 2006. Процитовано 7 апреля 2008. Вказано більш, ніж один
|deadlink=та|deadurl=(довідка) - (FLV) (Television production). ОРТ. 14 жовтня 2000. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 26 січня 2010. «Волгоградский мост — самый длинный в Европе, с подъездными путями, эстакадами, развязками — почти 30 километров.» [ 2014-05-13 у Wayback Machine.]
- Архипов, Михаил. Автодорожный мост через Волгу в Волгограде. Riverfleet.ru. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 7 апреля 2008. Проігноровано невідомий параметр
|datepublished=(можливо,|publication-date=?) (довідка) - Доктор наук Саратовского госуниверситета Игорь Овчинников, интервью от 21 мая 2010 г. [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] // www.snr.com.ru (Перевірено 27 червня 2010)
- На волгоградском мосту установили гасители колебаний, чтобы он больше «не танцевал». Высота 102. 17.11.2011. Архів оригіналу за 11.03.2012. Процитовано 17 листопада 2011.
- Рабочая встреча с Председателем Счётной палаты Сергеем Степашиным. kremlin.ru. 28 июля 2010 года. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 25 липня 2010.
Ресурси Інтернету Редагувати
- Volgograd Bridge experiencing oscillations [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.], via RT
- (Russian). Vesti. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 10 жовтня 2009.
- (Russian). Комсомольська правда. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2009.
- (Russian). RIA Novosti. Архів оригіналу за 14 жовтня 2009. Процитовано 10 жовтня 2009.