| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (серпень 2023) |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (серпень 2023) |
Водонапірна башта № 2 технічного водопостачання збудована у 1947 році, цегляна, висота до дна бака 20 метрів, діаметр бака 6,4 м, ємкість – 200 куб. м. Вежа облаштована двома напірнорозвідними стояками діаметром по 200 мм і переливним стояком діаметром 125 мм. Об'єм і висота водонапірної башти достатні для забезпечення потрібного тиску і витрат на станції. Водонапірна башта облаштована водовказівною сигналізацією.
Історія ред.
Водонапірна башта № 2 технічного водопостачання збудована у 1947 році
Введення в дію перших водопроводів, які вже мали практичне економічне значення для розвитку міста, було пов’язане із спорудженням залізничних станцій і майстерень у Кременчуці та Крюкові. Протягом 1869 – 1870 рр. були прокладені залізничні колії з Кременчука до Харкова, Полтави, Єлисаветграда (суч. м. Кропивницький). В 1870-1872 роках була споруджена дільниця Крюків – Кременчук з мостом через Дніпро. І нарешті, 1 листопада 1887 року відкрився рух на дільниці Кременчук – Ромни. Таким чином Кременчук перетворився на важливий залізничний вузол на шляхах, що з’єднували Лівобережжя з Правобережною Україною.
Для нормальної роботи залізничної станції Кременчук в 1869-1870 роках від привокзальної площі до лівого берега Дніпра, проклали лінію водопроводу з чавунних труб
Під час Другої світової війни технічне водопостачання станції було знищене.
При відбудові водопостачання станції Кременчук у 1945 році біля зруйнованої водонапірної башти була побудована тимчасова .
У 1947 році на місці зруйнованої була збудована нова водонапірна башта за проектом попередньої. З 1947 року і до сьогодення капітальний ремонт башти не проводився.
Водонапірна башта № 2 технічного водопостачання належить відокремленому підрозділу «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» Державного підприємства «Південна залізниця».
Будівля ред.
Водонапірна башта складається з бака (резервуара) для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (стовбура). Регулююча роль водонапірної башти полягає в тому, що в години зменшення водоспоживання надлишок води, що подається насосною станцією, накопичується у резервуарі водонапірної башти і витрачається з неї в години збільшеного водоспоживання.
Джерела ред.
1. Єрмак О.П. Історія водопровідно-каналізаційного господарства міста Кременчука. –
Кременчук: Вид-во ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2010. – 340 с.
2. Україна. ТОВ Укрпромспецмаш. [Електронний ресурс] режим доступу:
newhohol.com/ua/vodonapornaya-bashnya.html
3. Технічний паспорт водопостачання ст. Кременчук Полтавського відділення Південної
залізниці (екз. №2). - Технічний відділ «ВП Кременчуцьке будівельно-монтажне
експлуатаційне управління» ДП Південна залізниця
4. Архів «ВП Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП
Південна залізниця.
5. Катя Мігель Ковальова. Інформаційна довідка про водонапірну вежу біля залізничного
вокзалу міста Кременчука. 2014 р.
6. Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529