Ілля Архипович Власенко (* 19 липня (2 серпня) 1902, Добруш — † 11 травня 1963, Київ) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, заступник командира 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії полковник , пізніше гвардії генерал-майор.
Ілля Архипович Власенко | |
---|---|
Народження | 19 липня (2 серпня) 1902 Добруш (Гомельська область) |
Смерть | 11 травня 1963 (60 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Освіта | d |
Роки служби | 1924—1926 1932—1957 |
Партія | КПРС |
Звання | гвардії Генерал-майор |
Війни / битви | |
Нагороди | |
Власенко Ілля Архипович у Вікісховищі |
У роки радянсько-німецької війни військовий комісар [ru], військовий комісар [ru], військовий комісар 95-ї стрілецької дивізії (2-го формування), заступник командира 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії, начальник політвідділу 61-го стрілецького корпусу.
Воював на фронтах: Західний (1941–1942), Південно-Західний (1942), Сталінградський (1942–1943), Центральний, Воронезький (1943), 1-й Український (1943–1944), 1-й Білоруський (1944–1945) .
Брав участь у головних битвах війни• Оборона Москви • Харківська операція (1942) • Сталінградська битва • Битва на Курській дузі • Битва за Дніпро та визволення Києва • •Вісло-Одерська операція • Берлінська операція.
Біографія
Народився 19 липня 1902 року в місті Добруші (нині Гомельська область, Білорусь) в сім'ї робітника Добрушської паперової фабрики. Закінчив початкову школу. З 1917 року працював на Добрушський паперовій фабриці . У 1924—1926 роках — строкова служба у Червоній Армії (червоноармієць 2-го радіополку). Після армії працював у Добруші, був обраний до комітету Профспілки працівників паперової промисловості. Член ВКП/б/ (пізніше КПРС) з 1929 року.
У 1929 році переведений до ЦК Профспілки в Москву, зав. відділом кадрів. 1931 року призначений директором паперової фабрики «Червона Зірка» м. Чашники (Білорусь), потім зав. відділом технічного контролю фабрики імені 7-ї річниці Жовтня у Москві . Був обраний депутатом Московської міської ради (Моссовет). За партійною мобілізацією в 1932 році направлений на посилення партполітроботи у військах НКВС. Служив на посадах від помічника командиру дивізіону до начальника політвідділу 14-ї дивізії військ НКВС. Вчився у Вищій прикордонній школі . У зв'язку із реорганізацією політвідділів у березні 1941 року призначений до 180-го полку НКВС заступником командира полку з політчастини.
У роки війни
Батальйонний комісар І. А. Власенко розпочав війну на посаді військового комісара [ru], яка у складі 50-ї армії брала участь у боях на Західному фронті. Брав активну участь в обороні м. Тула, відбиваючи наступ 2-ї танкової групи Г. Гудеріана. За мужність і героїзм, проявлені під час оборони Тули, більше п’ятдесяти бійців та командирів 69-ї бригади були нагороджені орденами і медалями. І. А. Власенко за особисту хоробрість, мужність та вміле керівництво у бою нагороджений орденом Червоного Прапора .
У лютому 1942 року старший батальйонний комісар І. А. Власенко призначений військовим комісаром [ru] Південно-Західного фронту. Бере участь у її формуванні, а з травня 1942 года — у боях проти наступаючих німецьких військ у Харківській операції в районі м. Ізюм, в обороні по річці Сіверський Донець, в районі м. Куп'янськ, м. Воронеж, по річці Хопер на схід від м. Борисоглєбськ.
Зазнавши значних втрат у боях, 15 червня 1942 року 13-та мотострілецька дивізія за наказом Ставки ВГК була переформована, введена до складу Червоної Армії і отримала найменування 95-ї стрілецької дивізії. І. А. Власенко призначений комісаром дивізії, а після скасування інституту військових комісарів — заступником командира дивізії з політчастини.
З 19 вересня 1942 року 95-та стрілецька дивізія у складі 62-ї армії бере участь в обороні Сталінграду, веде кровопролитні бої за Мамаїв курган, заводи «Червоний Жовтень», «Барикади», Тракторний до кінцевого розгрому німців 2 лютого 1943 року. За оборону Сталінграду 95-й стрілецькій дивізії було присвоєне звання гвардійської, 1 березня 1943 року вона була переформована у 75-ту гвардійську стрілецьку дивізію. Начальник політвідділу дивізії полковник І. А. Власенко за мужність, рішучість та вміле керівництво частинами дивізії у бою був нагороджений другим орденом Червоного Прапора .
З 6 липня 1943 року у районі Понирі-Ольховатка дивізія у складі 13-ї армії бере участь у відбитті німецького наступу на Курській дузі, а потім у розгромі та переслідуванні німців. За зразкове виконання бойових завдань, виявлені при цьому мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР 21 липня 1943 року дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора. І. А. Власенка нагороджено орденом Червоної Зірки .
В боях за визволення України у складі 30-го стрілецького корпусу 26 серпня з початком Чернігівсько-Прип’ятської операції дивізія переходить у наступ і 27 серпня вступає на терени України, звільнивши станцію Хутір-Михайлівський. Визволяє Ямпіль, Батурин, а 9 вересня, після жорстоких боїв, місто Бахмач. За звільнення Бахмача дивізія отримує найменування "Бахмацька".
У ході Чернігівсько-Прип'ятської операції дивізія першою в полосі 60-ї армії форсує ріку Десна, а 23 вересня 1943 року першою сходу форсує ріку Дніпро за 35 км на північ від Києва і біля села Ясногородка захоплює перший на правому березі плацдарм. 23—25 вересня 1943 року І. А. Власенко при форсуванні Дніпра на північ від Києва в районі сіл Глібівка та Ясногородка Вишгородського району Київської області керував партійно-політичною роботою у військових частинах, мобілізував воїнів на успішне виконання бойових завдань, особисто організував форсування Десни і Дніпра та своїм прикладом надихав воїнів в бою. Постійно знаходився у бойових частинах, проявив мужність і самовідданість.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії полковникові Власенку Іллі Архиповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1551) .
У листопаді 1943 року дивізія бере участь у боях за визволення правобережної України. Після доукомплектування через великі втрати, дивізія бере участь в Калінковицько-Мозирській операції, за визволення Калінковичей нагороджена орденом Суворова II-го ступеню. І. А. Власенка нагороджено другим орденом Червоної Зірки.
Із січня 1944 року дивізія бере участь в операції «Багратіон» з визволення Білорусі. За розгром супротивника під Бобруйськом та визволення міста Барановичі дивізію нагороджено другим орденом Червоного Прапора. І. А. Власенка нагороджено орденом Кутузова II-го ст..
У червні 1944 року І. А. Власенко призначений начальником політвідділу 61-го стрілецького корпусу 69-ї Армії 1-го Білоруського фронту. Він бере участь у боях з визволення Польщі, в форсуванні ріки Вісла та у Вісло-Одерській операції, в Берлінській наступальній операції і у захопленні Берліна. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького II-го ст. І. А. Власенко закінчив війну 1 травня 1945 року з виходом 61-го стрілецького корпусу на ріку Ельба в районі м. Магдебург.
Післявоєнні роки
У червні 1945 року призначений начальником Політвідділу Радянської військової адміністрації провінції Мекленбург (Радянська окупаційна зона Німеччини), потім навчався у [ru]. Остання посада — начальник політуправління Південно-Уральського військового округу.
Звання «генерал-майор» присвоєно у 1954 році. У післявоєнні роки нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Червоного Прапора, орденом Леніна.
З 1957 року генерал-майор І. А. Власенко у відставці, жив у Києві. Помер 11 травня 1963 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі поруч із дружиною В.І. Власенко (Суббочевою), з якою пов'язав свою долю ще у Сталінграді.
Нагороди
- медаль «Золота Зірка» № 1551 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- два ордени Леніна (1943, 1956)
- три ордени Червоного Прапора (1942, 1942, 1950)
- орден Кутузова II степеню (1944)
- орден Богдана Хмельницького II степеню (1945)
- орден Трудового Червоного Прапора (1948)
- два ордени Червоної Зірки (1943, 1945)
- медаль «За бойові заслуги»
- медаль «За оборону Москви»
- медаль «За оборону Сталінграда»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «За взяття Берліна»
- медаль «За визволення Варшави»
- медаль «В пам'ять 800-річчя Москви»
- медаль Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
- бронзова медаль [pl] (Польща)
- медаль «За Одру, Нісу, Балтику» (Польща)
Пам'ять
[2] Пам'ятник на Лукьянівському військовому цвинтарі в Києві |
- На батьківщині Героя, в місті Добруш (Гомельська обл., Білорусь), його ім'ям названо вулицю. У Меморіалі, присвяченому землякам, що загинули у Велику Вітчизняну війну та Героям Радянського союзу, встановлена стела з ім'ям І.А.Власенка.
- В Києві на будинку № 4 по вул. Лаврській, де мешкав Герой, встановлено меморіальну дошку (у вересні 2022 року викрадена невідомими).
- В Києві на Лук'янівському військовому цвинтарі встановлено пам'ятник (скульптори А.С.Фуженко і Г.Н.Кальченко).
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И.Н.Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382(рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — (рос.)
- Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и исправл. — Минск: Гл.ред. Белорус.сов.энцикл., 1984(рос.)
- Герои Отечества. Сб. документ. очерков. — 2-е изд., доп. — М.: МВД России, 2004. — (рос.)
- Чуйков В. И. Сражение века. — М.: Советская Россия, 1975(рос.)
- Крылов Н. И. Сталинградский рубеж. — М.: Воениздат, 1979(рос.)
- Симонов К. М. Разные дни войны. Дневник писателя. — М.: Художественная литература, 1982. — Т. 1. — 479 с. — 300 000 экз. [ 21 квітня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Андреев С. А. Совершённое ими бессмертно. — Кн. 1. — М: Высшая школа, 1976(рос.)
- В.Гроссман. Первый день на Днепре. [ 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз. [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Чарашвили И.Г. На Мамаевом кургане (воспоминания о Сталинградской битве). — Тбилиси: Изд-во Тбилисского университета, 1975. — 38 с. с илл. — 1000 экз. [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Капитонов Е.Г. Падение "Цитадели". — Кингисеп: Кингисепская типография, 1996.— 116 с. с илл. — 500 экз. [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Григорьев И. Священная земля Ясногородки. - В кн: Земля героев. — Кемерово: Кемеровское книжное изд., 1978. — 288 с. с илл. — 10000 экз. - С.38 - 48. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Jones, Michael K. (2010). . UK: Pen & Sword Books. ISBN . Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.(англ.)
Посилання
- Герои Добруша(рос.)
- Некрополі Києва [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- В.Гроссман. Первый день на Днепре. [ 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Живы, пока о них помнят… [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Власенко И. А. [ 1 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Внутренние войска(рос.)
Примітки
- Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 1 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://govorim.by/gomelskaya-oblast/dobrush/stati-o-dobrushe/2574-dobrushskaya-bumazhnaya-fabrika.html
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 30 червня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Список фондов Центрального архива города Москвы. п. 187
- . Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 18 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - [ru]
- Хроника событий. 1941 год. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 18 квітня 2011.
- ЦАМО фонд 33 опись 682524 ед. хран. 7 стр.5 запись 12111869
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 7 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - ЦАМО фонд 33 опись 682524 ед. хран. 1010 стр. 5 запись 12048177
- ЦАМО фонд 33 опись 682526 ед. хран. 1251 стр. 3 запись 16919933
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 14 січня 2013.
- ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 стр.2 запись 12057358
- ЦАМО фонд 33 опись 686043 единица хранения 107 стр.3 запись 20558922
- Радянська військова адміністрація в Німеччині
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illya Arhipovich Vlasenko 19 lipnya 2 serpnya 1902 19020802 Dobrush 11 travnya 1963 Kiyiv radyanskij oficer uchasnik Radyansko nimeckoyi vijni zastupnik komandira 75 yi Bahmackoyi dvichi Chervonozoryanoyi ordena Suvorova gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 30 go strileckogo korpusu 60 yi Armiyi Centralnogo frontu Geroj Radyanskogo Soyuzu 17 10 1943 gvardiyi polkovnik piznishe gvardiyi general major Illya Arhipovich VlasenkoNarodzhennya19 lipnya 2 serpnya 1902 1902 08 02 Dobrush Gomelska oblast Smert11 travnya 1963 1963 05 11 60 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSROsvitadRoki sluzhbi1924 1926 1932 1957PartiyaKPRSZvannyagvardiyi General majorVijni bitviRadyansko nimecka vijna Oborona Moskvi Harkivska operaciya 1942 Stalingradska bitva Bitva na Kurskij duzi Bitva za Dnipro ta vizvolennya Kiyeva Kalinkovicko Mozirska operaciya Operaciya Bagration Vislo Oderska operaciya Berlinska operaciyaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Varshavi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Inshi ryadyanski ta inozemni medali Vlasenko Illya Arhipovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vlasenko U roki radyansko nimeckoyi vijni vijskovij komisar ru vijskovij komisar ru vijskovij komisar 95 yi strileckoyi diviziyi 2 go formuvannya zastupnik komandira 75 yi Bahmackoyi dvichi Chervonozoryanoyi ordena Suvorova gvardijskoyi strileckoyi diviziyi nachalnik politviddilu 61 go strileckogo korpusu Voyuvav na frontah Zahidnij 1941 1942 Pivdenno Zahidnij 1942 Stalingradskij 1942 1943 Centralnij Voronezkij 1943 1 j Ukrayinskij 1943 1944 1 j Biloruskij 1944 1945 Brav uchast u golovnih bitvah vijni Oborona Moskvi Harkivska operaciya 1942 Stalingradska bitva Bitva na Kurskij duzi Bitva za Dnipro ta vizvolennya Kiyeva Operaciya Bagration Vislo Oderska operaciya Berlinska operaciya BiografiyaNarodivsya 19 lipnya 1902 roku v misti Dobrushi nini Gomelska oblast Bilorus v sim yi robitnika Dobrushskoyi paperovoyi fabriki Zakinchiv pochatkovu shkolu Z 1917 roku pracyuvav na Dobrushskij paperovij fabrici U 1924 1926 rokah strokova sluzhba u Chervonij Armiyi chervonoarmiyec 2 go radiopolku Pislya armiyi pracyuvav u Dobrushi buv obranij do komitetu Profspilki pracivnikiv paperovoyi promislovosti Chlen VKP b piznishe KPRS z 1929 roku U 1929 roci perevedenij do CK Profspilki v Moskvu zav viddilom kadriv 1931 roku priznachenij direktorom paperovoyi fabriki Chervona Zirka m Chashniki Bilorus potim zav viddilom tehnichnogo kontrolyu fabriki imeni 7 yi richnici Zhovtnya u Moskvi Buv obranij deputatom Moskovskoyi miskoyi radi Mossovet Za partijnoyu mobilizaciyeyu v 1932 roci napravlenij na posilennya partpolitroboti u vijskah NKVS Sluzhiv na posadah vid pomichnika komandiru divizionu do nachalnika politviddilu 14 yi diviziyi vijsk NKVS Vchivsya u Vishij prikordonnij shkoli U zv yazku iz reorganizaciyeyu politviddiliv u berezni 1941 roku priznachenij do 180 go polku NKVS zastupnikom komandira polku z politchastini U roki vijni Bataljonnij komisar I A Vlasenko rozpochav vijnu na posadi vijskovogo komisara ru yaka u skladi 50 yi armiyi brala uchast u boyah na Zahidnomu fronti Brav aktivnu uchast v oboroni m Tula vidbivayuchi nastup 2 yi tankovoyi grupi G Guderiana Za muzhnist i geroyizm proyavleni pid chas oboroni Tuli bilshe p yatdesyati bijciv ta komandiriv 69 yi brigadi buli nagorodzheni ordenami i medalyami I A Vlasenko za osobistu horobrist muzhnist ta vmile kerivnictvo u boyu nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora U lyutomu 1942 roku starshij bataljonnij komisar I A Vlasenko priznachenij vijskovim komisarom ru Pivdenno Zahidnogo frontu Bere uchast u yiyi formuvanni a z travnya 1942 goda u boyah proti nastupayuchih nimeckih vijsk u Harkivskij operaciyi v rajoni m Izyum v oboroni po richci Siverskij Donec v rajoni m Kup yansk m Voronezh po richci Hoper na shid vid m Borisoglyebsk Zaznavshi znachnih vtrat u boyah 15 chervnya 1942 roku 13 ta motostrilecka diviziya za nakazom Stavki VGK bula pereformovana vvedena do skladu Chervonoyi Armiyi i otrimala najmenuvannya 95 yi strileckoyi diviziyi I A Vlasenko priznachenij komisarom diviziyi a pislya skasuvannya institutu vijskovih komisariv zastupnikom komandira diviziyi z politchastini Z 19 veresnya 1942 roku 95 ta strilecka diviziya u skladi 62 yi armiyi bere uchast v oboroni Stalingradu vede krovoprolitni boyi za Mamayiv kurgan zavodi Chervonij Zhovten Barikadi Traktornij do kincevogo rozgromu nimciv 2 lyutogo 1943 roku Za oboronu Stalingradu 95 j strileckij diviziyi bulo prisvoyene zvannya gvardijskoyi 1 bereznya 1943 roku vona bula pereformovana u 75 tu gvardijsku strilecku diviziyu Nachalnik politviddilu diviziyi polkovnik I A Vlasenko za muzhnist rishuchist ta vmile kerivnictvo chastinami diviziyi u boyu buv nagorodzhenij drugim ordenom Chervonogo Prapora Z 6 lipnya 1943 roku u rajoni Poniri Olhovatka diviziya u skladi 13 yi armiyi bere uchast u vidbitti nimeckogo nastupu na Kurskij duzi a potim u rozgromi ta peresliduvanni nimciv Za zrazkove vikonannya bojovih zavdan viyavleni pri comu muzhnist i geroyizm Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 21 lipnya 1943 roku diviziya nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora I A Vlasenka nagorodzheno ordenom Chervonoyi Zirki V boyah za vizvolennya Ukrayini u skladi 30 go strileckogo korpusu 26 serpnya z pochatkom Chernigivsko Prip yatskoyi operaciyi diviziya perehodit u nastup i 27 serpnya vstupaye na tereni Ukrayini zvilnivshi stanciyu Hutir Mihajlivskij Vizvolyaye Yampil Baturin a 9 veresnya pislya zhorstokih boyiv misto Bahmach Za zvilnennya Bahmacha diviziya otrimuye najmenuvannya Bahmacka U hodi Chernigivsko Prip yatskoyi operaciyi diviziya pershoyu v polosi 60 yi armiyi forsuye riku Desna a 23 veresnya 1943 roku pershoyu shodu forsuye riku Dnipro za 35 km na pivnich vid Kiyeva i bilya sela Yasnogorodka zahoplyuye pershij na pravomu berezi placdarm 23 25 veresnya 1943 roku I A Vlasenko pri forsuvanni Dnipra na pivnich vid Kiyeva v rajoni sil Glibivka ta Yasnogorodka Vishgorodskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti keruvav partijno politichnoyu robotoyu u vijskovih chastinah mobilizuvav voyiniv na uspishne vikonannya bojovih zavdan osobisto organizuvav forsuvannya Desni i Dnipra ta svoyim prikladom nadihav voyiniv v boyu Postijno znahodivsya u bojovih chastinah proyaviv muzhnist i samoviddanist Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu gvardiyi polkovnikovi Vlasenku Illi Arhipovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1551 U listopadi 1943 roku diviziya bere uchast u boyah za vizvolennya pravoberezhnoyi Ukrayini Pislya doukomplektuvannya cherez veliki vtrati diviziya bere uchast v Kalinkovicko Mozirskij operaciyi za vizvolennya Kalinkovichej nagorodzhena ordenom Suvorova II go stupenyu I A Vlasenka nagorodzheno drugim ordenom Chervonoyi Zirki Iz sichnya 1944 roku diviziya bere uchast v operaciyi Bagration z vizvolennya Bilorusi Za rozgrom suprotivnika pid Bobrujskom ta vizvolennya mista Baranovichi diviziyu nagorodzheno drugim ordenom Chervonogo Prapora I A Vlasenka nagorodzheno ordenom Kutuzova II go st U chervni 1944 roku I A Vlasenko priznachenij nachalnikom politviddilu 61 go strileckogo korpusu 69 yi Armiyi 1 go Biloruskogo frontu Vin bere uchast u boyah z vizvolennya Polshi v forsuvanni riki Visla ta u Vislo Oderskij operaciyi v Berlinskij nastupalnij operaciyi i u zahoplenni Berlina Nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo II go st I A Vlasenko zakinchiv vijnu 1 travnya 1945 roku z vihodom 61 go strileckogo korpusu na riku Elba v rajoni m Magdeburg Pislyavoyenni roki U chervni 1945 roku priznachenij nachalnikom Politviddilu Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi provinciyi Meklenburg Radyanska okupacijna zona Nimechchini potim navchavsya u ru Ostannya posada nachalnik politupravlinnya Pivdenno Uralskogo vijskovogo okrugu Zvannya general major prisvoyeno u 1954 roci U pislyavoyenni roki nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Chervonogo Prapora ordenom Lenina Z 1957 roku general major I A Vlasenko u vidstavci zhiv u Kiyevi Pomer 11 travnya 1963 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi poruch iz druzhinoyu V I Vlasenko Subbochevoyu z yakoyu pov yazav svoyu dolyu she u Stalingradi Nagorodimedal Zolota Zirka 1551 Geroya Radyanskogo Soyuzu 17 zhovtnya 1943 dva ordeni Lenina 1943 1956 tri ordeni Chervonogo Prapora 1942 1942 1950 orden Kutuzova II stepenyu 1944 orden Bogdana Hmelnickogo II stepenyu 1945 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1948 dva ordeni Chervonoyi Zirki 1943 1945 medal Za bojovi zaslugi medal Za oboronu Moskvi medal Za oboronu Stalingrada medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal Za vzyattya Berlina medal Za vizvolennya Varshavi medal V pam yat 800 richchya Moskvi medal Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu bronzova medal pl Polsha medal Za Odru Nisu Baltiku Polsha Pam yatMemorialna doshka u Kiyevi 2 Pam yatnik na Lukyanivskomu vijskovomu cvintari v KiyeviNa batkivshini Geroya v misti Dobrush Gomelska obl Bilorus jogo im yam nazvano vulicyu U Memoriali prisvyachenomu zemlyakam sho zaginuli u Veliku Vitchiznyanu vijnu ta Geroyam Radyanskogo soyuzu vstanovlena stela z im yam I A Vlasenka V Kiyevi na budinku 4 po vul Lavrskij de meshkav Geroj vstanovleno memorialnu doshku u veresni 2022 roku vikradena nevidomimi V Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu cvintari vstanovleno pam yatnik skulptori A S Fuzhenko i G N Kalchenko LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 ros Dnepr reka geroev 2 e izd dop Kiev Izd polit lit Ukrainy 1988 ISBN 5 319 00085 5 ros Navechno v serdce narodnom 3 e izd dop i ispravl Minsk Gl red Belorus sov encikl 1984 ros Geroi Otechestva Sb dokument ocherkov 2 e izd dop M MVD Rossii 2004 ISBN 5 901 809 18 1 ros Chujkov V I Srazhenie veka M Sovetskaya Rossiya 1975 ros Krylov N I Stalingradskij rubezh M Voenizdat 1979 ros Simonov K M Raznye dni vojny Dnevnik pisatelya M Hudozhestvennaya literatura 1982 T 1 479 s 300 000 ekz 21 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Andreev S A Sovershyonnoe imi bessmertno Kn 1 M Vysshaya shkola 1976 ros V Grossman Pervyj den na Dnepre 14 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros O vojne i tovarishah Sbornik vospominanij Krasnograd AO KMP 1996 208 s s ill 950 ekz 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Charashvili I G Na Mamaevom kurgane vospominaniya o Stalingradskoj bitve Tbilisi Izd vo Tbilisskogo universiteta 1975 38 s s ill 1000 ekz 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Kapitonov E G Padenie Citadeli Kingisep Kingisepskaya tipografiya 1996 116 s s ill 500 ekz 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Grigorev I Svyashennaya zemlya Yasnogorodki V kn Zemlya geroev Kemerovo Kemerovskoe knizhnoe izd 1978 288 s s ill 10000 ekz S 38 48 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Jones Michael K 2010 UK Pen amp Sword Books ISBN 978 1 84884 201 4 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 angl PosilannyaGeroi Dobrusha ros Nekropoli Kiyeva 2 travnya 2014 u Wayback Machine ros V Grossman Pervyj den na Dnepre 14 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Zhivy poka o nih pomnyat 4 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Vlasenko I A 1 veresnya 2014 u Wayback Machine ros Vnutrennie vojska ros PrimitkiPosada ta vijskove zvannya podani na datu zdijsnennya podvigu Arhiv originalu za 26 kvitnya 2011 Procitovano 1 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http govorim by gomelskaya oblast dobrush stati o dobrushe 2574 dobrushskaya bumazhnaya fabrika html Arhiv originalu za 14 kvitnya 2013 Procitovano 30 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Spisok fondov Centralnogo arhiva goroda Moskvy p 187 Arhiv originalu za 12 sichnya 2014 Procitovano 18 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ru Hronika sobytij 1941 god Arhiv originalu za 23 lipnya 2012 Procitovano 18 kvitnya 2011 CAMO fond 33 opis 682524 ed hran 7 str 5 zapis 12111869 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2011 Procitovano 7 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya CAMO fond 33 opis 682524 ed hran 1010 str 5 zapis 12048177 CAMO fond 33 opis 682526 ed hran 1251 str 3 zapis 16919933 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 14 sichnya 2013 CAMO fond 33 opis 682525 ed hran 48 str 2 zapis 12057358 CAMO fond 33 opis 686043 edinica hraneniya 107 str 3 zapis 20558922 Radyanska vijskova administraciya v Nimechchini