Вла́димир Шекс (хорв. Vladimir Šeks, нар. 1 січня 1943 р., Осієк, НДХ) — впливовий хорватський політик і правник, член Хорватської демократичної співдружності (ХДС), депутат хорватського парламенту від часу здобуття державної незалежності в 1991 р., колишній спікер парламенту Хорватії і заступник прем'єр-міністра уряду Хорватії.
| Владимир Шекс Vladimir Šeks | |
|---|---|
| хорв. Vladimir Šeks | |
| Vladimir Šeks Владимир Шекс | |
| Заступник спікера хорватського парламенту 6-го скликання | |
| 11 січня 2008 — 22 грудня 2011 | |
| Президент | Степан Месич (2000–2010) Іво Йосипович (2010–2015) |
| Прем'єр-міністр | Іво Санадер (2003–2009) Ядранка Косор (2009–2011) |
| Спікер хорватського парламенту 5-го скликання | |
| 22 грудня 2003 — 11 січня 2008 | |
| Президент | Степан Месич (2000–2010) |
| Попередник | Златко Томчич |
| Наступник | Лука Бебич |
| Народився | 1 січня 1943 (80 років) Осієк, велика жупа Бараня, Незалежна Держава Хорватія |
| Відомий як | політик, адвокат, правник |
| Громадянство | СФРЮ → Хорватія |
| Національність | хорват |
| Alma mater | Загребський університет |
| Політична партія | Хорватська демократична співдружність |
| Професія | правник |
| Релігія | католицька церква |
| Нагороди | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Шекс закінчив юридичний факультет у Загребі в 1966 році. Стажування проходив у муніципальній прокуратурі Вінковців з 1967 до 1969 року, після чого працював один рік заступником муніципального прокурора Вінковців. З 1972 по 1981 рік працював адвокатом. У 1981 році його було заарештовано за «антидержавні дії» проти комуністичної Югославії. Відбув 13-місячний строк ув'язнення в тюрмі міста Стара Градишка, як і більшість тодішніх політв'язнів. У 1984 р. виступав захисником на суді над Воїславом Шешелем.
У 1990 році Владимир Шекс був одним із засновників Осієцького відділення Хорватської демократичної співдружності. У 1991 році він був помітною постаттю хорватської війни за незалежність, а також одним із головних укладачів Конституції Хорватії. У 1992 році його було призначено державним прокурором Республіки Хорватії.
Владимир Шекс був одним із заступників прем'єр-міністра Хорватії в урядах Хрвоє Шаринича і Нікіци Валентича з 1992 по 1995 рік.
Шекс обіймав посаду голови парламенту Хорватії з 22 грудня 2003 до 11 січня 2008 року.
26 лютого 2005 р. 25-річного сина Шекса Домагоя було знайдено мертвим у Гоа (Індія) після того, як днем раніше його друзі заявили, що він зник безвісти. Точні обставини його смерті так і не було з'ясовано.
У 2009 році Шекс проходив на судовому процесі у справі Бранимира Ґлаваша як свідок з боку захисту, та його свідчення були пізніше відхилені головуючим суддею як «повністю неправдоподібні», а суд виніс обвинувальний вирок. У 2010 р. Amnesty International заявила, що Шекса слід притягти до відповідальності на підставі інших свідчень на процесі над Ґлавашем. У січні 2011 р. міністерство юстиції Хорватії відреагувало на доповідь Amnesty International заявивши, що її висновки у справі Шекса були «самовільні і хибні».
Нагороди ред.
- Великий орден короля Петара Крешимира IV (2008) — третя за величиною хорватська державна нагорода і 16-я у своєму роді вручена з моменту її заснування.
Примітки ред.
- . Jutarnji list (хорватською). 29 травня 2006. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 8 травня 2010.
- . Slobodna Dalmacija (хорватською). 5 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 9 грудня 2010.
- Svjedoci obmane: Šeks i Kramarić lagali na suđenju Glavašu. Nacional (хорватською). 3 листопада 2009. Архів оригіналу за 24 липня 2012. Процитовано 9 грудня 2010.
- . Jutarnji list (хорватською). 8 грудня 2010. Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 9 грудня 2010.
- Croatia urged to speed up war crimes prosecutions. Amnesty International. 9 грудня 2010. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 9 грудня 2010.
- . Večernji list (хорватською). 18 січня 2011. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 28 січня 2011.
- Mesić odlikovao Šeksa najvišim odličjem koji može dobiti predsjednik parlamenta (хорватською). Index.hr. 29 грудня 2008. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 8 травня 2010.