Вилорогові Antilocapridae родина ссавців з ряду Оленеподібні Cerviformes seu Artiodactyla сестринська група до оленевих

Вилорогові (Antilocapridae) — родина ссавців з ряду Оленеподібні (Cerviformes, seu Artiodactyla), сестринська група до оленевих (Cervidae), бикових (Bovidae) і жирафових (Giraffidae), разом з якими формує підряд «жуйних» (Pecora). Найбличими родичами вилорогових є жирафові, разом з якими вони формують надродину Giraffoidea. Вилорогові є ендеміками Північної Америки, за її межі вони ніколи не виходили.

Вилорогові Період існування: ранній міоцен — наш час

Дві самиці вилороги
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Надродина:	Giraffoidea
Родина:	Вилорогові (Antilocapridae) Gray, 1866
Роди
Antilocapra †Capromeryx †Stockoceros †Tetrameryx та інші (див. текст)
Вікісховище: Antilocapridae

Характеристика Редагувати

Сучасний вилоріг зустрічається в степах та пустелях Північної Америки. Тварини середніх розмірів, з довжиною та висотою тіла в межах 1–1,5 м і вагою до 60 кг. У них приземкувате тіло з довгими та тонкими ногами. Їхня шерсть є блідо-коричнева на спині та білувата на черевній частині з характерними білими та чорними плями на голові та шиї. Щільне хутро чудово захищає тварин як від холоду, так і від надмірного тепла. Основною ознакою, яка вирізняє вилорогів серед інших копитних є їхні роги, які як і в порожнисторогих складаються з кератинових чохлів над кістяною основою, проте відрізняються тим, що кератинові чохли періодично скидаються (щорічно у самців, та нерегулярно у самиць). Роги прямі та складаються з двох відгалужень чи вил. Коротше відгалуження тягнеться вперед, і довше, що тягнеться в протилежний бік.

Вилороги найшвидші тварини серед бігунів на довгі дистанції, в деяких випадках досягають швидкості до 95 км/год, та підтримують швидкість понад 50 км/год на дистанціях в декілька кілометрів.

Ці парнокопитні переважно перебувають у невеликих стадах або групах влітку, а взимку збираються у більші скупчення. Їхні стада мають добре розвинуту соціальну ієрархію. Вилороги є полігамними тваринами, тобто самиці в період розмноження запліднюють декілька самиць. Вилороги володіють досконалим зором, завдяки розміщенню їх очей, високо на черепі, це пристосування дає можливість пильнувати хижаків коли вони пасуться.

Еволюція Редагувати

Вилорогові виникли в Північній Америці, де вони займали екологічну нішу, аналогічну тій, яку займали бикові Старого Світу. В міоцені і пліоцені вони були ріноманітною і успішною групою, що включала багато видів. У деяких видів були чудернацькі роги химерної форми, або багато рогів (чотири або шість).

Види Редагувати

Скелет Merycodus nectatus

Скелет Capromeryx minor

Череп Stockoceros conklingi

Череп Cosoryx furcatus

Osbornoceros osborni (реконструкція)

Скелет Ramoceros osborni

Ramoceros osborni (реконструкція)

Tetrameryx shuleri (реконструкція)

підродина Antilocaprinae
- Триба Antilocaprini
  - Рід Antilocapra
    - Antilocapra americana - Вилоріг
      - A. a. americana - Вилоріг звичайний
      - A. a. mexicana - Вилоріг мексиканський
      - A. a. peninsularis - Вилоріг півострівний
      - A. a. sonoriensis - Вилоріг сонорський
      - A. a. oregona - Вилоріг орегонський
    - Antilocapra pacifica
  - Рід †Texoceros
    - Texoceros altidens
    - Texoceros edensis
    - Texoceros guymonensis
    - Texoceros minorei
    - Texoceros texanus
    - Texoceros vaughani
- Триба †Ilingoceratini
  - Рід †Ilingoceros
    - Ilingoceros alexandrae
    - Ilingoceros schizoceros
  - Рід †Ottoceros
    - Ottoceros peacevalleyensis
  - Рід †Plioceros
    - Plioceros blicki
    - Plioceros dehlini
    - Plioceros floblairi
  - Рід †Sphenophalos
    - Sphenophalos garciae
    - Sphenophalos middleswarti
    - Sphenophalos nevadanus
- Триба †Proantilocaprini
  - Рід †Proantilocapra
    - Proantilocapra platycornea
  - Рід †Osbornoceros
    - Osbornoceros osborni
- Триба Stockoceratini
  - Рід †Capromeryx - (= Breameryx)
    - Capromeryx arizonensis - (= B. arizonensis)
    - Capromeryx furcifer - (= B. minimus, C. minimus)
    - Capromeryx gidleyi - (= B. gidleyi)
    - Capromeryx mexicana - (= B. mexicana)
    - Capromeryx minor - (= B. minor)
    - Capromeryx tauntonensis
  - Рід †Ceratomeryx
    - Ceratomeryx prenticei
  - Рід †Hayoceros
    - Hayoceros barbouri
    - Hayoceros falkenbachi
  - Рід †Hexameryx
    - Hexameryx simpsoni
  - Рід †Hexobelomeryx
    - Hexobelomeryx fricki
    - Hexobelomeryx simpsoni
  - Рід †Stockoceros
    - Stockoceros conklingi (= S. onusrosagris)
  - Рід †Tetrameryx
    - Tetrameryx irvingtonensis
    - Tetrameryx knoxensis
    - Tetrameryx mooseri
    - Tetrameryx shuleri
    - Tetrameryx tacubayensis
Підродина †Merycodontinae
- Рід †Cosoryx
  - Cosoryx agilis
  - Cosoryx cerroensis
  - Cosoryx furcatus
  - Cosoryx ilfonensis
  - Cosoryx trilateralis
- Рід †Meryceros
  - Meryceros crucensis
  - Merycerus crucianus
  - Meryceros hookwayi
  - Meryceros joraki
  - Meryceros major
  - Meryceros nenzelensis
  - Meryceros warreni
- Рід †Merycodus
  - Merycodus furcatus
  - Merycodus grandis
  - Merycodus necatus
  - Merycodus prodromus
  - Merycodus sabulonis
- Рід †Paracosoryx
  - Paracosoryx alticornis
  - Paracosoryx burgensis
  - Paracosoryx dawesensis
  - Paracosoryx furlongi
  - Paracosoryx loxoceros
  - Paracosoryx nevadensis
  - Paracosoryx wilsoni
- Рід †Ramoceros
  - Ramoceros brevicornis
  - Ramoceros coronatus
  - Ramoceros marthae
  - Ramoceros merriami
  - Ramoceros osborni
  - Ramoceros palmatus
  - Ramoceros ramosus
- Рід †Submeryceros
  - Submeryceros crucianus
  - Submeryceros minimus
  - Submeryceros minor

Примітки Редагувати

Richards, G.D.; McCrossin, M.L. (1991). A new species of Antilocapra from the late Quaternary of California. Geobios 24 (5): 623–635. doi:10.1016/0016-6995(91)80027-W.
↑ Davis, E.B.; Calède, J.J. (January 2012). Extending the utility of artiodactyl postcrania for species-level identifications using multivariate morphometric analyses. Palaeontologia Electronica 15 (1): 1A:22p. Процитовано 13 серпня 2020.
↑ Semprebon, G.M.; Rivals, F. (September 2007). Was grass more prevalent in the pronghorn past? An assessment of the dietary adaptations of Miocene to Recent Antilocapridae (Mammalia: Artiodactyla). Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology 253 (3–4): 332–347. doi:10.1016/j.palaeo.2007.06.006.
Carranza-Castenada, O.; Aranda-Gomez, J.J. (April 2013). . Contributions in Science 521: 13–49. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 13 серпня 2020.
Beatty, B.L.; Martin, L.D. (June 2009). . PalaeoBios 29 (1): 29–35. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 серпня 2020.

Джерела Редагувати

Myers, P. 2000. "Antilocapridae" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed March 13, 2006 [ 4 лютого 2006 у Wayback Machine.](Англійською).
Родина вилорогових (Antilocapridae) в книзі «Види ссавців світу» (2005) [1] [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]

[Richards1991-1] Richards, G.D.; McCrossin, M.L. (1991). A new species of Antilocapra from the late Quaternary of California. Geobios 24 (5): 623–635. doi:10.1016/0016-6995(91)80027-W.

[Davis2012-2] Davis, E.B.; Calède, J.J. (January 2012). Extending the utility of artiodactyl postcrania for species-level identifications using multivariate morphometric analyses. Palaeontologia Electronica 15 (1): 1A:22p. Процитовано 13 серпня 2020.

[Semprebon2007-3] Semprebon, G.M.; Rivals, F. (September 2007). Was grass more prevalent in the pronghorn past? An assessment of the dietary adaptations of Miocene to Recent Antilocapridae (Mammalia: Artiodactyla). Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology 253 (3–4): 332–347. doi:10.1016/j.palaeo.2007.06.006.

[Carranza2013-4] Carranza-Castenada, O.; Aranda-Gomez, J.J. (April 2013). . Contributions in Science 521: 13–49. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 13 серпня 2020.

[Beatty2009-5] Beatty, B.L.; Martin, L.D. (June 2009). . PalaeoBios 29 (1): 29–35. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 серпня 2020.